ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ

Related posts:

1. ДОЩУВАННЯ Екологія – охорона природи ДОЩУВАННЯ – спосіб поливання с.-г. культур, згідно з яким вода розбризкується спец, дощувальними машинами і пристосуваннями; струмені розбризкуються на відстань до 100 м. Надмірне Д. може призводити до перезволоження, заболочування і засолення грунтів....
2. ДИГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ – погіршання стану біотичних угруповань (екосистем) під впливом зовн. чи внутр. причин. Розрізняють екзодинамічну Д. (напр., у разі тривалого затоплення), вторинного засолення – антроподинамічну Д. (у т. ч. сінокосу, пасовища – у разі перевипасання) та ендодинамічну Д. (напр., у разі біогенного засолення грунтів). Д. може тривати до стадії катаценозу, після […]...
3. ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – шкала, що відображує ступінь засоленості (одночасно кислотності та лужності) грунтів....
4. ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – процес нагромадження розчинних солей (переважно хлоридів і сульфатів натрію і магнію) у грунті. Спричинює формування солончакових (глибинне засолення) і солонцевих (поверхневе засолення) грунтів. Розрізняють первинне 3. г.- прир. нагромадження в грунті солей внаслідок випаровування грунтових вод, значного вмісту солей у грунтотворних породах або під впливом еолових, біогенних та […]...
5. ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД Екологія – охорона природи ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – рівень підіймання мінералізованих грунтових вод, вище якого може викликати засолення грунтів внаслідок капілярного руху води до поверхні грунту з наступним осадженням солей....
6. ГРУНТ Екологія – охорона природи ГРУНТ – збірна назва гір. порід, що залягають переважно в межах зони вивітрювання землі, складний біоорг.- мін. комплекс, що становить основу функціонування агросистеми. Утворився внаслідок тривалої постійної взаємодії між живими та відмерлими організмами (рослини, тварини, мікроорганізми), грунтотворними породами, кліматом, рельєфом місцевості впродовж екол. епох. Г. є носієм реліктових і прогр. рис […]...
7. УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) Екологія – охорона природи УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) – небажане трамбування грунту важкою с.-г. технікою, що призводить до погіршення його структури, поверхневого заболочування та ін. небажаних явищ, які знижують його родючість....
8. ОХОРОНА ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ГРУНТІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження цілісності грунт, покриву, вмісту гумусу та родючості грунтів. Існуючі системи землеробства недостатньо вирішують питання екол. стійкості агроландшафтів. Особливо актуальним є питання О. г. від ерозії, втрати гумусу, забруднення важкими металами, радіонуклідами, засолення тощо. Досить висока (57,5 %) розорюваність земель України, яка в степу […]...
9. Несприятливі природно-антропогенні процеси Несприятливі природно-антропогенні процеси – виснаження, руйнування або втрата окремих природних комплексів і ресурсів внаслідок надмірного техногенного забруднення довкілля та шкідливого впливу стихійних сил природи, що обмежують або унеможливлюють життєдіяльність людини та її господарську діяльність у цих умовах. До таких процесів належать карстові зсуви, селеві потоки, ерозія Грунтів, підтоплення та ін. Так, небезпечні процеси технологічного карсту […]...
10. МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз. стану грунтів (вилучення каміння, піскування глинистих грунтів, глинування легких і торф’яних грунтів тощо)....
11. ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – фактичні або можливі збитки нар. госп-ва, пов’язані із забрудненням довкілля. Крім одномоментної шкоди може виникати перманентна (напр. у випадку ерозії грунтів, їх засолення) або така, що зростає з часом (руйнування пам’яток архітектури кислотними дощами)....
12. ПОЛИВ Екологія – охорона природи ПОЛИВ – штучне привнесення води за допомогою її розбризкування над полем, підведення по борознах (канавах, ариках) або інфільтрації з трубчастих систем зрошення, закладених під ділянкою. При надлишковому П. легко виникає засолення грунтів у результаті підіймання солей з більш глибоких грунт, горизонтів або осадження солей із самої води....
13. “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) – 1) у зв’язку з постійним збиранням урожаю, порушенням прир. процесів грунтоутворення та постійним вирощуванням монокультури у грунті нагромаджуються токс. речовини, що виділяються рослинами, внаслідок чого на оброблюваних землях постійно знижується прир. родючість грунтів. Цей процес частково компенсується нагромадженням біомаси підземної частини культ, рослин та переважно […]...
14. ЗАКОНОДАВСТВО ЗЕМЕЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ЗЕМЕЛЬНЕ – законодавство, що визначає правовий режим усіх земель у країні, порядок їх використання та охорони. 3. з. регулює земельні відносини з метою забезпечення рац. використання земель та створення умов для підвищення його ефективності, забезпечує охорону прав землекористувачів (підприємств, організацій, установ, об’єднань громадян та окремих громадян). 3. з. встановлює пріоритет […]...
15. ТЕРМОКАРСТ Екологія – охорона природи ТЕРМОКАРСТ – процес просідання грунту, утворення западин, улоговин тощо внаслідок танення багаторічно-мерзлих грунтів і гір. порід, що містять лід....
16. ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ – фізична суміш газів різної хімічної природи, з якими пов’язана життєдіяльність практично всіх організмів. Це не лише газова оболонка Землі, а й газовий компонент грунту, розчинні гази природних вод, тканинних рідин організмів. Газовий склад П. відносно сталий як протягом доби, так і в різні пори року: азот – 78 %, […]...
17. ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ – розділ грунтознавства, що досліджує геогр. закономірності поширення та формування грунтів....
18. РОСЛИНИ – ІНДИКАТОРИ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи РОСЛИНИ – ІНДИКАТОРИ ГРУНТІВ – дикорослі рослини, за допомогою яких можна визначати характер і стан грунту, на якому вони ростуть. Властивості грунту, такі як вологоємність, структура, щільність, вміст кисню тощо, а також вміст поживних речовин, важких металів і солей визначає середовище існування рослин. На зміну цього середовища вони реагують збільшенням кількості […]...
19. СТИХІЯ Екологія – охорона природи СТИХІЯ – потенційно загрозливі прир. процеси – урагани, повені, землетруси, цунамі, торнадо, виверження вулканів, посухи, суховії, ерозія грунтів, град, снігопади, селеві потоки, які закономірно притаманні певним районам та геогр. зонам земної кулі. Збитки, яких зазнає світова економіка від стихійних лих, досягають ЗО млрд ум. од. щороку. Особливо загрозливі повені (40 % […]...
20. ГУМУС Екологія – охорона природи ГУМУС, перегній – темнозабарвлена opr. речовина, що утворюється внаслідок розкладання рослинних і тваринних решток та продуктів їхньої життєдіяльності. До складу Г. входять гумінові кислоти, фульвокислоти, гумін, ульмін. Г. визначає родючість грунту....
21. ЕРОЗІЯ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ – руйнування поверхні фіз. тіл і біол. об’єктів під впливом різноманітних мех., хім., ел.-хім. і терм, впливів. Фіз. об’єкти і прир. тверді тіла звичайно руйнуються потоками повітря або рідини, особливо за наявності завислих часточок або агресивних хім. домішок (Е. металів, Е. грунтів, Е. гір. порід). Великий вплив на Е. грунтів, […]...
22. ЗАБОЛОЧУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАБОЛОЧУВАННЯ – 1) підвищення вологості грунту, зумовлене недостатнім стоком, підняттям рівня грунт, вод, близьким їх заляганням або ускладненням умов випаровування (напр., після ліс. пожеж). 3. супроводжується зміною рослинності, наземного тваринного складу, грунт, фауни, мікрофлори, режиму хім. реакцій та власне характеру грунтів, що перетворюються на перезволожені, заболочені та болотні; 2) заростання водойми, […]...
23. ГАЛОФОБ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФОБ(И) – водяні організми, які не виносять підвищеного засолення довкілля й існують лише в прісних або слабосолоних (до 5 г/л) водоймах....
24. ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ – ступінь зміни фіз. стану, хім. складу та біол.-фіз.-хім. властивостей грунтів від прир. стану з метою підвищення їхньої родючості....
25. ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПІДТОПЛЕННЯ – підвищення рівня грунт, вод, викликане, як правило, спорудженням гідротехн. споруд та підпором поверхневих вод. П. спричинює заболочування земель та різко погіршує умови будівництва і землеробства....
26. ЗАКОН СУКЦЕСІЙНОГО СПОВІЛЬНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКЦЕСІЙНОГО СПОВІЛЬНЕННЯ – процеси, що відбуваються в зрілих зрівноважених системах, які перебувають у стабільному стані, як правило, виявляють тенденцію до сповільнення. Звідси безперспективність спроб “підганяти” природу під час проведення заходів без виведення її систем зі стану рівноваги або створення ін. особливих умов для проведення госп. акцій. Напр., акліматизація нового виду […]...
27. ОХОРОНА ЛУКІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЛУКІВ – заходи, спрямовані на запобігання і ліквідацію наслідків перевипасання, заболочування, осушення та антроп. деструкції луків....
28. ОМОЛОДЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ОМОЛОДЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ – зниження середнього віку особин флори і фауни внаслідок посиленої експлуатації лісів, мисливського звіра, рибних зграй тощо. Якщо вік решти особин, що збереглася, залишається нижчим від репродуктивного, – це може спричинити поступове вимирання популяції....
29. НАФТА Екологія – охорона природи НАФТА – викопне паливо, що складається з вуглеводнів. З Н. отримують паливо для транспортних засобів – бензин, дизельне пальне, а також мазут. Добування, перевезення та переробка Н. призводять до того, що щорічно у Світовий океан потрапляє близько 6 млн т Н. Наслідком цього є тривалі збитки, що завдаються тваринному та рослинному […]...
30. ПИЛ Екологія – охорона природи ПИЛ – 1) в атмосфері – сукупність завислих у повітрі дрібних (10 2- 10 4 см) твердих часточок, здатних, на відміну від диму, осідати за відсутності вітру. Джерела П.: вивітрювання гір. порід, вулканічні виверження (вулканічний П., дрібний попіл), вітрова ерозія грунтів, викиди пром. підприємств, транспорту, часточки виробів, що стираються (напр., каучук […]...