ГІДРОМОНІТОР

Related posts:

1. РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА – наявність у земній корі, грунті, повітрі, в рослинних і тваринних організмах радіонуклідів прир. походження, а також радіонуклідів, які безперервно утворюються під час взаємодії косм. випромінювання з ядрами атомів. У гір. породах міститься значна частина прир. радіонуклідів. Рівень радіоактивності гір. порід і грунтів варіює в широких межах, що пов’язано […]...
2. ГІДРОЗМИВАННЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЗМИВАННЯ – метод очищення тваринницьких комплексів за допомогою струменя води. Часто спричинює забруднення водойму а також поверхневих шарів грунту....
3. ТЕРМОКАРСТ Екологія – охорона природи ТЕРМОКАРСТ – процес просідання грунту, утворення западин, улоговин тощо внаслідок танення багаторічно-мерзлих грунтів і гір. порід, що містять лід....
4. МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз. стану грунтів (вилучення каміння, піскування глинистих грунтів, глинування легких і торф’яних грунтів тощо)....
5. МЕЛІОРАЦІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ХІМІЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз.-хім. властивостей грунтів та поверхні гір. порід шляхом внесення хім. речовин – гіпсу, вапна, хлориду кальцію, ПАР тощо....
6. ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
7. ТИП ЛІСУ Екологія – охорона природи ТИП ЛІСУ – сукупність ділянок лісу, однорідних за складом порід, рослинності взагалі, фауни, клімат., гідрол. умовами грунтів....
8. ТРОФНІСТЬ Екологія – охорона природи ТРОФНІСТЬ – абсолютне і відносне багатство екотопів на поживні речовини, яке визначається характером грунтів, гір. порід і відкладів, вмістом розчинних солей, доступних рослинам....
9. ГРАВІЙ Екологія – охорона природи ГРАВІЙ – нещільна порода, яка складається з округлих уламків гір. порід і мінералів розміром 1-10 мм. Застосовують Г. як буд. матеріал, наповнювач бетону....
10. ТРУБА ДРЕНАЖНА Екологія – охорона природи ТРУБА ДРЕНАЖНА – труба, в яку надходять надлишкові води. Спец. Т. д. використовують для осушення грунтів, на обочинах шляхів тощо....
11. ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ – розділ грунтознавства, що досліджує геогр. закономірності поширення та формування грунтів....
12. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
13. САНАТОРІЙ Екологія – охорона природи САНАТОРІЙ – лік.-профілактичний заклад, де застосовують прир. чинники (мін. води, грязі тощо) у поєднанні з фізіотерапією, лік. фізкультурою та ін. методами....
14. ДЕГІДРАТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГІДРАТАЦІЯ – 1) зневоднення, процес виділення води з будь-якої речовини (гір. порід, мінералів тощо); 2) відщеплення молекул води від молекул неорг. або орг. сполуки під впливом фіз. чинників (напр., теплоти) чи водовідбирних хім. агентів; 3) (м е д.) видалення з організму надлишкової рідини....
15. ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ – особливості мін. складу грунтів, грунтових розчинів і води у водоймах, що впливають на організм і біоценози....
16. ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – шкала, що відображує ступінь засоленості (одночасно кислотності та лужності) грунтів....
17. РИФИ Екологія – охорона природи РИФИ – пасма підводних і невисоких надводних скель мор. дна на мілководді. Р. утворюються внаслідок розмивання дна і берегів, а також нагромадження скелетів колоніальних коралів (див. Коралові рифи), молюсків, водоростей тощо. Розрізняють Р. бар’єрні, берегові, кільцеподібні (атоли). Р. є багатими у видовому відношенні біоценозами....
18. ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ – ступінь зміни фіз. стану, хім. складу та біол.-фіз.-хім. властивостей грунтів від прир. стану з метою підвищення їхньої родючості....
19. АЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи АЕРАЦІЯ – прир. або штучне надходження повітря у будь-яке середовище з метою збільшення в ньому вмісту кисню. А. грунтів залежить від їх мех. складу та структури, А. водних середовищ – від швидкості переміщення води та наявності хвиль на поверхні. Напр., стоячі води боліт бідні на кисень, проточні води збагачені киснем....
20. ЖОРСТВА Екологія – охорона природи ЖОРСТВА – продукти фіз. вивітрювання гір. порід, що складаються з гострокутних не зцементованих уламків порід або мінералів розміром 2- 10 мм; Ж. є субстратом для піонерних видів рослин....
21. АБРАЗІЯ Екологія – охорона природи АБРАЗІЯ – процес руйнування і розмивання берегів річок, водосховищ, морів хвилями; руйнування і пошкодження наземних органів рослин твердими часточками (піщинками, снігом) під час пилових бур, заметілей....
22. ЗАЛІСНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАЛІСНЕННЯ – створення лісового покриву шляхом висіву насіння лісових порід, садіння їх саджанців або сприяння природному відновленню лісу....
23. ЗОНА ІНФІЛЬТРАЦІЇ Екологія – охорона природи ЗОНА ІНФІЛЬТРАЦІЇ – верхній шар літосфери, де відбувається просочування води в глибину гір. порід (грунту) до рівня грунт, вод, або зона навколо греблі чи дамби, де відбувається просочування води....
24. ПОЛИВ Екологія – охорона природи ПОЛИВ – штучне привнесення води за допомогою її розбризкування над полем, підведення по борознах (канавах, ариках) або інфільтрації з трубчастих систем зрошення, закладених під ділянкою. При надлишковому П. легко виникає засолення грунтів у результаті підіймання солей з більш глибоких грунт, горизонтів або осадження солей із самої води....
25. ПІДСОЧУВАННЯ Екологія – охорона природи ПІДСОЧУВАННЯ – вилучення в період вегетації з дерев хвойних порід живиці, з берези й клена – цукристих соків, з каучукових порід – латексу. Для цього роблять надрізи в заболоні дерев....
26. НОВОУТВОРЕННЯ Екологія – охорона природи НОВОУТВОРЕННЯ – 1) будь-яке переродження тканини організму зі збільшенням його в об’ємі або зміною структури; кількість випадків Н. зростає експоненціально внаслідок забруднення та ін. порушень середовища життя; 2) у грунтах і гір. породах – скупчення легкорозчинних солей (гіпсу, карбонату кальцію, оксидів заліза і мангану), кремнієвої кислоти та орг. речовин, які значно […]...
27. ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД Екологія – охорона природи ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – рівень підіймання мінералізованих грунтових вод, вище якого може викликати засолення грунтів внаслідок капілярного руху води до поверхні грунту з наступним осадженням солей....
28. ОСИП Екологія – охорона природи ОСИП – накопичення несортованих кутастих уламків гірських порід біля підніжжя та в нижній частині крутих гірських схилів. Утворюються при вивітрюванні гірських порід. Досить швидко заростає рослинністю....
29. КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ – систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, грунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені на основі картографічних матеріалів для даного регіону з урахуванням усіх джерел забруднення, їх взаємодії, поширення, а також форм впливу на природні комплекси й життя людини....
30. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) Екологія – охорона природи НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) – встановлення меж, у яких допускається зміна прир. властивостей атмосфери, гідросфери і педосфери. Як правило, норму визначають за реакцією найчутливішого до змін середовища виду організмів....