ГІНАНДРОМОРФІЗМ

Related posts:

1. КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміни в будові дорослих особин. Спостерігаються за несприятливих умов життя матки або всієї сім’ї, що позначаються на потомстві: яйцях, личинках, лялечках. К. відзначаються в окремих сім’ях і в невеликих кількостях. Гінандроморфізм – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою […]...
2. ВИГНАННЯ ТРУТНІВ ВИГНАННЯ ТРУТНІВ – відбувається наприкінці літа, після закінчення медозбору. Бджоли відтискують трутнів від кормів, спочатку на крайні рамки, потім – на вставні дошки, на стінки й дно вулика. Коли трутні зголодніють і знесиліють, бджоли за крила витягають їх із вулика. Трутні намагаються знову проникнути у вулик, але бджоли посилено охороняють вулик і не пускають їх. […]...
3. БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ – найменші з усіх відомих видів індійських бджіл. Живуть у тих самих місцях, що й гігантські. Бджолосім’я так само, як і гігантські бджоли, будує стільник на дереві або де-небудь в укритті. Чарунки для робочих бджіл будують шестигранні, для трутнів – циліндричні. Маточники розміщають на краях стільника. Довжина матки – 13 мм, трутня […]...
4. ТРУТНЕЛОВКА ТРУТНЕЛОВКА – запобігає як залітанню трутнів у вулик, так і їхній вилітанню. Це дерев’яний ящик, розділений на дві частини дерев’яною планкою, на якій кріпляться 10 сітчастих лійок. Лійки призначені для виловлювання або ж виходу трутнів й одночасно запобігають залітанню трутнів у вулик. Робочі бджоли заходять усередину Т. через розділяльну решітку. Задня стінка Т. обладнана рухливою […]...
5. ЖУВАЛЬЦЯ ЖУВАЛЬЦЯ – верхні щелепи, мандибули. Потужні, рухливі, трохи вигнуті, звужені посередині лопатоподібні придатки в бджіл, прикріплені біля кутів верхньої губи. У робочої бджоли на ввігнутій жувальній поверхні є 2 валики, вкриті щетинками. Такий самий є на передньому зовнішньому краї щелепи. На Ж. матки є всього лише один з валиків, а в трутнів відсутній зовсім, і […]...
6. МОРФОЛОГІЯ МОРФОЛОГІЯ – наука, що вивчає закономірності будови й формоутворення тваринних і рослинних організмів. У бджільництві М. вивчає особливості будови й форми тіла робочої бджоли, матки та трутня....
7. СТАТЕВІ ОРГАНИ МАТКИ, РОБОЧОЇ БДЖОЛИ ТА ТРУТНЯ СТАТЕВІ ОРГАНИ МАТКИ, РОБОЧОЇ БДЖОЛИ ТА ТРУТНЯ – складаються з двох яєчників, двох парних яйцепроводів, одного непарного яйцепроводу, сім’яприймача з додатковою залозою й піхви. Органи розмноження в медоносної бджоли розташовані усередині тіла й повністю розвинені тільки в трутня й матки. Яйцеклад робочої бджоли перетворився в процесі спеціалізації на жало. Жіночі статеві органи робочих бджіл тільки […]...
8. РОЗВИТОК БДЖОЛИ РОЗВИТОК БДЖОЛИ – полягає в послідовному розвитку від клітини до стадії лялечки й виходу молодої особини з-під оболонки лялечки. Р. б. ділиться на чотири стадії: яйце, личинка, передлялечка, лялечка. Зміни, що відбуваються при розвитку яйця, називаються ембріональним розвитком, всі інші стадії – постембріональні. Матка, відкладаючи яйце в чарунку, прикріплює його одним кінцем до дна чарунки. […]...
9. ТРУТНЕВА ВОЩИНА ТРУТНЕВА ВОЩИНА – стільник, який складається з трутневих чарунок, діаметр яких у середньому складає 7 мм, глибина – 16 мм. Чарунки для виведення трутнів бджоли зазвичай будують у кутах або внизу рамок, якщо вони навощені не цілими листами. У трутневі чарунки бджоли пергу не складають. Будівництвом трутневих чарунок бджоли займаються в період ройового інстинкту, а […]...
10. КОКОН КОКОН – оболонка, якою личинка бджоли обгортає себе перед тим, як перетворитися на лялечку. Для прядіння К. личинка користується секретом прядильної залози, мальпігієвих судин і клейких виділень стінок свого тіла. Личинка рухається у своїй чарунці, і її тіло починає виділяти прозору речовину, що витягається в нитку та швидко застигає. У результаті виходить пориста кришечка, утворена […]...
11. КОЖЕВНИКОВ Григорій Олександрович КОЖЕВНИКОВ Григорій Олександрович (1866-1933) – народився в Тамбовській губернії, у м. Козлові (нині м. Мічурінськ). Після закінчення Московського університету починає серйозно вивчати будову медоносної бджоли. Згодом видав такі роботи, як “Будова органів розмноження трутнів”, “Матеріали з природної історії бджоли”, “Про поліморфізм у бджоли та в інших комах”. К. першим з’ясував характерну перехідну форму між маткою […]...
12. СПЕРМА СПЕРМА – сім’яна речовина, виділювана при статевому акті. С. складається зі сперматозоїдів і продуктів виділення статевих органів. Сперматозоїди знаходяться у насінниках, що лежать із боків черевця трутня. Зрілі сперматозоїди являють собою дрібні тіла з довгими вібруючими хвостиками. У трутня запас С. зберігається в насінниках до кінця життя. Під час спарювання С. з насінників спускається сім’япроводами […]...
13. АЛЬБІНІЗМ АЛЬБІНІЗМ – відсутність пігменту у волосках і рогівці ока. У бджолиній сім’ї іноді можуть з’являтися особини з білими очима, найчастіше це трутні, рідше – матка й робочі бджоли. Бджоли, які страждають на А., зазвичай нічого не бачать і приречені на швидку загибель. Колір очей залежить від наявності в них пігменту інсекторубіну. При порушенні обміну речовин […]...
14. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...
15. БАТЬКІВСЬКА СІМ’Я БАТЬКІВСЬКА СІМ’Я – використовується при племінній роботі на пасіці. При відборі високоякісних маток, які дають добрих дочок, ураховують також якість трутнів, одержуваних від них. Відомо, що на розвиток матки потрібно 16 днів, трутня – 24. Молода матка після виходу з маточника здатна спаровуватися на 7-10-й день, трутень – на 8-14-й день. З огляду на ці […]...
16. БЛУКАННЯ БДЖІЛ БЛУКАННЯ БДЖІЛ – переселення бджіл і трутнів з одних сімей в інші. Це досить часте явище на пасіках, навіть при сприятливих умовах існування сімей. Кількість бджіл, які “перекочували” з одних вуликів в інші, залежить від тих умов, якими викликане Б., і коливається від 2 до 74 %. Відбувається воно через те, що бджоли втрачають орієнтацію […]...
17. ТРУТНЕВИЙ РОЗПЛІД ТРУТНЕВИЙ РОЗПЛІД – яйця, відкладені в трутневі чарунки, що за обсягом трохи більші за бджолині. Відкритий Т. р. легко відрізнити від бджолиного: личинки трутнів значно більші; у закритому – опуклі кришечки. Іноді матка відкладає незапліднені яйця в бджолині чарунки й бджоли запечатують їх особливо опуклими кришечками (горбатий розплід). Т. р. розташований зазвичай на краях рамок. […]...
18. НОЗЕМА НОЗЕМА – збудник хвороби бджіл, риб і безхребетних тварин. Це внутрішньоклітинний паразит, дуже вимогливий до навколишніх умов. Поза організмом бджоли зберігається у вигляді спор. Потрапляє в середню кишку бджоли разом з кормом, там проростає й видає зародка паразита у вигляді амеби. Спори виділяються в зовнішнє середовище з екскрементами бджіл, заражають стільники й мед. Найсприятливіша температура […]...
19. ВУСИКИ ВУСИКИ, або антени, – розміщені на фронтальній поверхні голови бджоли, біля верхнього краю головного щитка – кліпеуса. Кожний вусик обертається в круглому гнізді навколо точки кріплення членика чотирма м’язами. Кожний вусик має ліктеподібне зчленування й джгутик. Стеблинка антени в трутня коротша, ніж у бджоли, але сам джгутик набагато довший і складається з 12 коротких кілець, […]...
20. СІМ’Я БДЖІЛ СІМ’Я БДЖІЛ – біологічна одиниця, між окремими особинами якої існує тісний взаємозв’язок. Жити окремо бджоли, матка та трутні не можуть. В одній С. б. налічується 1 матка, до 80 тис. бджіл і кілька сотень трутнів. Матка виконує лише одну функцію – відкладає запліднені яйця, з яких виходять робочі бджоли або матки, з незапліднених – трутні. […]...
21. ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ – бджоли, які не вилітають за узятком, а працюють у вулику: чистять чарунки, вигодовують розплід, переробляють нектар тощо. Роботу всередині вулика проводять молоді бджоли віком 3-10 днів і старі бджоли. Кількість В. б. в одній сім’ї не буває постійною. Це залежить від віку бджіл, фізіологічних змін у їхніх організмах, зовнішніх умов, температури повітря, […]...
22. ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА – у різних випадках воно є неоднаковим. Зобок зазвичай вміщає в себе близько 60 мг меду, ройові бджоли зазвичай беруть близько 43 мг меду, літні бджоли при сильному узятку вміщають у зобок близько 48 мг нектару, при слабкому – не більше ніж 20 мг. Наповнення зобка водою залежить від навколишньої температури. Так, […]...
23. ЯЙЦЕКЛІТИНА (яйце) ЯЙЦЕКЛІТИНА (яйце) – жіноча статева клітина, з якої розвивається новий організм після її запліднення, або в результаті партеногенетичного розвитку. Я. бджіл утворюється в яйцевих трубочках яєчників. У їхніх верхівках знаходяться первинні зародкові клітини. Просуваючись трубочкою вниз, клітини діляться, поступово вкриваються оболонкою. Із запліднених Я. розвиваються личинки самок, із незапліднених – личинки трутнів....
24. БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ – належать до диких-бджіл. Поширені в Індії, Індокитаї, на островах Ява, Шрі-Ланка, Борнео, Філіппінських. Одомашнюванню не піддаються. Б. г. і. будують один величезний стільник де-небудь на дереві або в печері скелі. Іноді довжина стільника може перевищувати 1 м. Всі чарунки стільника мають однаковий розмір. Матка, трутні й робочі бджоли практично не відрізняються […]...
25. ТЕРГІТИ ТЕРГІТИ – спинні півкільця. Тіло бджоли складається із з’єднаних між собою кілець. Вони найбільш помітні в черевному відділі, тому що в області голови й грудей вони зрослися у єдине ціле. Т. черевного відділу являють собою хітинову пластинку зі стовщеним переднім краєм, на якій чудово видно два хітинові виступи. Т. і стерніти частково перекривають один одного […]...
26. ГОЛОВА БДЖОЛИ ГОЛОВА БДЖОЛИ – на Г. розташовані очі: пара великих бічних складних очей, а між ними – три маленькі прості ока. Ротовий апарат складається з верхніх і нижніх щелеп, верхньої й нижньої губи, які в діючому положенні збираються в хоботок для харчування рідким кормом. У задній частині Г. знаходиться потиличний отвір, через який проходять стравохід, нерви, […]...
27. ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ПРИ ЗАХВОРЮВАННІ ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ПРИ ЗАХВОРЮВАННІ – період прихованого перебігу хвороби, проміжок між моментом зараження й появою перших ознак хвороби. І. п. буває тільки при інфекційних захворюваннях. Після І. п. типова картина захворювання виявляється або відразу, або має повільний характер, зі стертими ознаками хвороби. Розвиток інфекції залежить від виду мікроба, його кількості й вірулентності (здатності жити й […]...
28. ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – групи інфекційних хвороб, збудниками яких є цвілеві гриби. Гриби – група рослинних організмів, у якій налічується понад 70 тис. видів. Одні гриби можуть паразитувати в живих тканинах рослин і тварин, інші – харчуватися за рахунок мертвих органічних субстратів. Хвороби, викликані грибами, називаються мікозами. Цвілеві гриби мають дуже активні ферменти, що здатні […]...
29. ЧОХЛИ ЧОХЛИ – використовуються для накривання вуликів під час обробки медоносних культур отрутохімікатами. Роблять їх, як правило, з мішковини. Ч. не дозволяють вилітати бджолам із вулика, до того ж затінюють вулики. Між передньою стінкою вулика (льотком) і чохлом має бути відстань не менше ніж ЗО см. Щоб бджоли у вуликах не перегрівалися, Ч. постійно змочують водою, […]...
30. ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я – її необхідно мати як на великій, так і на маленькій пасіці. На всіх пасіках проводять племінну роботу, тобто відбір на плем’я високопродуктивних бджолосімей. Цим сім’ям забезпечують відповідні умови годівлі й утримання, щоб мати сильні сім’ї протягом усього року. Цінність породи оцінюється за господарсько-корисними ознаками бджолиної сім’ї, а бджоли таких сімей чудово використовують […]...
31. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...
32. ВОСКОВІ ЗАЛОЗИ БДЖОЛИ ВОСКОВІ ЗАЛОЗИ БДЖОЛИ – являють собою групи видозмінених гіподермальних клітинок, які виділяють віск. Бджоли починають виділяти віск із 12-18-денного віку. У цей період у них найактивніше працюють В. залози. Навесні й улітку восковидільні здатності бджіл проявляються сильніше, восени ж (навіть у молодих особин) вони згасають. В. з. у маток і трутнів відсутні. Черевні етерніти (півкільця) […]...
33. ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ ІНФЕКЦІЇ ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ ІНФЕКЦІЇ різні й залежать від джерела хвороби й імунітету. Будь-яка хвора бджола є джерелом захворювання всієї бджолиної сім’ї, чи то інфекційна, чи інвазійна хвороба. Усі заразні хвороби мають інкубаційний (прихований) період перебігу. До цього періоду входить момент проникнення збудника хвороби в організм бджоли або личинки до прояву клінічних ознак хвороби. Деякі збудники хвороби […]...
34. ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК, або зародковий розвиток бджоли, – включає в себе всі зміни, що відбуваються під оболонкою яйця, у результаті яких з одноклітинного організму (яйця) формується багатоклітинна істота (личинка). Бджолине яйце складається з протоплазми та ядра. Воно має витягнуту циліндричну форму, ледь вигнуту, завдовжки 1,5 мм (рис. 15). Бік яйця, що не кріпиться до дна чарунки, […]...
35. ФІЗОЦЕФАЛЬОЗ ФІЗОЦЕФАЛЬОЗ – інвазійна хвороба бджолиних сімей, що викликає загибель бджіл. Зустрічається в південних областях. Збудник хвороби – муха-круглогрловка. Самка мухи наздоганяє робочу бджолу й відкладає на ній яйце. З яйця виходить личинка, яка проникає в тіло бджоли через міжсегментарні перетинки й розвивається в її черевній порожнині. Зріла личинка утворює фальшивий кокон, із нього виходить молода […]...
36. БДЖОЛИ КУБАНСЬКІ БДЖОЛИ КУБАНСЬКІ – поширені в низинних районах Грузії, Вірменії, у Передкавказзі (Краснодарському та Ставропольському краях). Б. к. добре пристосовані тільки до цих кліматичних умов. Під час перевезення їх у північніші райони вкрай погано переживали зими, виявилися малопродуктивними. У період зимівлі Б. к. потрібні щомісячні очисні обльоти. Чудово працюють в умовах спекотного літа. Миролюбна порода. У […]...
37. БДЖОЛИ ПІШІ БДЖОЛИ ПІШІ – ознака хвороби бджіл, яка виражається в тому, що вони не можуть літати. Це основний показник того, що бджолосім’я неблагополучна й заражена акарапідозом. Нездатність літати проявляється в молодих бджіл у перші години після вилуплення та зберігається доти, доки організм бджоли не зміцніє. Такі бджоли при різких поштовхах під час огляду гнізда відриваються від […]...
38. НОРИЦЕВА МАТКА НОРИЦЕВА МАТКА – матка, яка вивелася з норицевого маточника. Якщо в сім’ї зненацька загинула матка, бджоли переводять частину молодих личинок, наявних у гнізді, на “маткове” годування й будують із чарунок маточники. Цей маточник відрізняється від ройового тим, що дно чарунки залишається колишнім, а в ройовому воно має вигляд мисочки. Норицеві маточники бджоли розташовують посередині стільника, […]...
39. ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ – стан організму бджіл, при якому втрачається координація та здатність рухатися. Найчастіше 3. спостерігається в зимовий період, при вимушеному обльоті бджіл, а також в одиночних бджіл, які вилетіли з вулика в зимовий час. 3. відбувається при температурі повітря 5-10 °С. Багато близьких до бджіл видів комах, наприклад одиночні бджоли, матки ос і джмелів, […]...
40. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ – залежить від сили сім’ї. У слабкій сім’ї навесні робоча особина живе в середньому 4 тижні, у сильній – близько 5-7 тижнів. Інтенсивність внутрішньовуликових робіт на цей строк прямо не впливає. Строк життя залежить від загальної чисельності сім’ї й середньодобової яйценосності матки. Однак бджоли здатні регулювати тривалість свого життя. Наприклад, у випадку, […]...