ГІПОКСІЯ

Related posts:

1. ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
2. АСФІКСІЯ Екологія – охорона природи АСФІКСІЯ – різкий розлад дихання, який зумовлюється нестачею в крові кисню і надлишком вуглекислого газу....
3. ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ – заг. рівень вмісту та швидкість надходження забруднювальних речовин у довкілля....
4. ЙОНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЙОНІЗАЦІЯ – утворення йонів з електронейтральних частинок середовища. Зумовлюється різними чинниками (ел. розряд, нагрівання, фотойонізація тощо). Здатність до Й. повітря виявляє і рослинність. Напр., у ліс. повітрі ступінь Й. у 2-3 рази вищий, ніж у житлових приміщеннях. Найвищу йонізаційну здатність, яка викликає підвищення конц. корисних для організму людини йонів, мають дуб, […]...
5. ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ – здатність особини до розмноження, як правило, в разі досягнення нею морфол. та психофізіол. характеристик дорослого організму....
6. ГІПЕРПЛАЗІЯ Екологія – охорона природи ГІПЕРПЛАЗІЯ – надмірне розростання тканин тваринного або рослинного організму, зумовлене пат. розмноженням клітин....
7. ЕКОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ЕКОКЛІМАТ – комплекс потрібних для норм, життєдіяльності організму фіз.-хім. умов довкілля (т-ра, наявність кисню, води тощо)....
8. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” – розміщення одного живого організму на поверхні або всередині ін. живого організму з обов’язковою повною чи частковою залежністю від споживання в їжу рідких тканин організму хазяїна (кров, лімфа) або напівперетравленої їжі (кишкові паразити). Така залежність може бути постійною або тимчасовою. Цей тип взаємозв’язку характерний як для […]...
9. ОКСИД ВУГЛЕЦЮ Екологія – охорона природи ОКСИД ВУГЛЕЦЮ – чадний газ, що утворюється в результаті неповного згоряння викопного палива в умовах нестачі кисню та за низької температури. У повітрі О. в. перетворюється в діоксид вуглецю. При вдиханні він блокує надходження кисню до крові. Викликає головний біль, а в більш високих концентраціях – навіть смерть. Такі екстремальні концентрації […]...
10. АМПЛІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи АМПЛІФІКАЦІЯ – здатність організму нейтралізувати (зрівноважити) зовн. вплив на нього....
11. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ХІМІЧНА – забезпечення зміни рівня загальних енерговитрат і теплопродукції тканин внаслідок змін інтенсивності окисних процесів пропорційно до кількості спожитого кисню (терморегуляційний тонус м’язів, міокарда, мозку тощо)....
12. ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА – заг. сума вимог організму, популяції чи виду до прир. середовища існування, яке включає всі компоненти, що утворюють середовище, живлення, взаємовідносини з іншими організмами того самого та ін. видів тощо....
13. ДЕФІЦИТ КИСНЮ Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ВОДІ) – різниця між макс. кількістю кисню, яка може міститися у воді за даних т-ри та тиску, та фактичною кількістю кисню у воді....
14. САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – здатність водяних організмів розкладати орг. речовини, що містяться у воді. Головну роль у С. п. в. відіграє вміст у воді кисню, адже всі процеси розкладання відбуваються з його поглинанням....
15. ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ – ступінь госп. освоєності території і продуктивного використання земель різних категорій єдиного держ. земельного фонду. Визначається за структурою с.-г. (орні землі, багаторічні плодові насадження, виноградники, сіножаті, пасовища) і нес.-г. (ліси, урбанізовані території тощо) угідь. В Україні ступінь с.-г. освоєності територій досягає 70 %, частка лісів – 14, індустріальних […]...
16. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ – явище, яке спостерігається в разі зараження організму одночасно різними вірусами, один з яких спричинює таку дію на клітини організму, що вони починають синтезувати низькомолек. білок інтерферон, який пригнічує розвиток ін. вірусів....
17. ВІОЛЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ВІОЛЕНТНІСТЬ – здатність рослин найповніше використовувати ресурси довкілля, а отже, чинити сильний конкурентний вплив на ін. види....
18. МУТАГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи МУТАГЕННІСТЬ – здатність того чи іншого чинника (температури, різних випромінювань, хім. сполук тощо) спричинювати раптові спадкові зміни організму – мутації....
19. АДАПТОГЕНИ Екологія – охорона природи АДАПТОГЕНИ – речовини переважно рослинного походження, які підвищують пристосувальну здатність організму до впливу певних чинників (напр., настоянки ехінацеї пурпурової, елеутерококу)....
20. АМФІБІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АМФІБІАЛЬНІСТЬ – здатність організму зберігати життєздатність як у воді, так і на суходолі. Властива в основному тваринам, що мешкають у припливно-відпливній зоні морів і океанів....
21. АЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи АЕРАЦІЯ – прир. або штучне надходження повітря у будь-яке середовище з метою збільшення в ньому вмісту кисню. А. грунтів залежить від їх мех. складу та структури, А. водних середовищ – від швидкості переміщення води та наявності хвиль на поверхні. Напр., стоячі води боліт бідні на кисень, проточні води збагачені киснем....
22. ЕКСПЛЕРЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКСПЛЕРЕНТНІСТЬ – здатність до швидкого реагування на поліпшення забезпеченості ресурсами, яке виникає у разі порушення фітоценозів....
23. НЕКРОБІОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОБІОЗ – процес відмирання клітин і тканин у живому організмі. В основі Н. лежать різні дистрофічні зміни, зумовлені дією того чи ін. шкідливого чинника. Часто Н. є оборотним процесом (у разі усунення причин, що його зумовлюють)....
24. ПАЛІННЯ ПАСИВНЕ Екологія – охорона природи ПАЛІННЯ ПАСИВНЕ – вимушене вдихання тютюнового диму. Доведено, що П. п. чинить шкідливий вплив на здоров’я людини. Дим, що його курець не вдихає активно, містить різні токс. речовини у вищих конц. порівняно з димом, активно вдихуваним курцем, оскільки т-ра в зоні горіння сигарет у момент затягування значно вища і надходження кисню […]...
25. ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ПОВІТРІ) Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ПОВІТРІ) – різниця між норм, (прир.) вмістом кисню в повітрі для даної місцевості (20,95 % за об’ємом або 23,14 % за масою) та фактичним його вмістом. Д. к. в повітрі великих міст досягає 1 %....
26. ІЗОСЕЙСТИ Екологія – охорона природи ІЗОСЕЙСТИ – ізолінії, що характеризують інтенсивність землетрусів....
27. ОПТИМУМ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ – найсприятливіші умови для життєдіяльності організму або перебігу фізіол. процесу чи біохім. реакції. В екології О. існування організмів відображує особливості умов у місцях їхнього проживання. Залежно від того, який чинник найсприятливіший, розрізняють види тепло-, холодо-, волого – та сухолюбні тощо. Чинник, сила вияву якого нижча або вища за О., обмежує […]...
28. ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – забруднення поверхневих вод унаслідок скидання в них нагрітої води, використаної в системах водяного охолодження електростанцій (85 %) і пром. підприємств, тобто термінове забруднення. Підвищення т-ри вже на кілька градусів призводить до змін флори і фауни водойм. З одного боку, з підвищенням т-ри зменшується розчинність кисню у воді, […]...
29. ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) Екологія – охорона природи ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) – головний показник, що характеризує ступінь і динаміку самоочищення забруднених стічних вод. Виражається кількістю кисню, витраченого на окиснення забруднювальних хім. речовин, що містяться в одиниці об’єму води, за певний час (5 діб – ХСК5, 10 діб – ХСК10 тощо)....
30. СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. Напр., біотоп, пов’язаний з тим чи ін. біоценозом; гази в міжклітинниках організму....