Гласність і лібералізація
Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991)
§ 25. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В 1985-1991 Pp.
1. Гласність і лібералізація.
Провідним гаслом політики “перебудови” стала гласність, започаткована в 1987 р. після січневого пленуму ЦК КПРС. Її суть – висвітлення в засобах масової інформації та обговорення гострих тем політики, економіки, культури, історії, які раніше були заборонені комуністичною владою. Гласність передбачала поширення інформації про злочини сталінського режиму та мала на меті перекопати
Гласність була важливим етапом на шляху від тоталітаризму до свободи слова. В газетах почали друкувати статті про політичні репресії, голодомор 1932- 1933 pp., боротьбу за незалежність України в 1917-1920 pp. У ЗМІ з’явилися критичні матеріали, у яких висвітлювалися болючі питання життя народу. Під упливом цих публікацій змінювалася суспільна свідомість, зникав страх. Мільйони громадян через публіцистику долучалися до осмислення минулого та сьогодення. Гласність відкривала шлях до правди про минуле й тогочасне життя, спростовувала
Гласність забезпечила певну відкритість і доступність державних і партійних установ. Політика гласності супроводжувалася лібералізацією суспільного життя. Розпочалося звільнення політв’язнів. Особливе ставлення центральної влади до України проявилося тим, що дисидентів, репресованих за “антирадянську діяльність” в Україні, почали звільняти пізніше, аніж у Росії.
Гласність сприяла руйнуванню режиму секретності, установленого в СРСР. Документи ЦК КПУ поділялися на цілком таємні особливої важливості, цілком таємні та таємні. Вони могли також мати позначки “Для службового користування”, “Не для друку”. Знімати копії та робити виписки з таємних документів ЦК КПУ. посилатися на них у виступах заборонялося. Серед цих документів могли бути й такі, що справді містили державну таємницю, однак більшість було таких, що в демократичному суспільстві не приховуються, а, навпаки, обговорюються громадськістю. Наприклад, секретними були документи про підготовку радянських спортсменів до Олімпійських ігор.
Гласність сприяла формуванню культури дискусій, притаманної демократичному суспільству. Однак компартія України в умовах гласності ще намагалася контролювати суспільну думку та гостро реагувала на нові, незалежні оцінки історичних діячів.
Історичний факт
У липні 1988 р. в газеті “Літературна Україна була опублікована стаття С. Білоконя “Михайло Грушевський”, яку партійне керівництво сприйняло як відхилення від прийнятих канонів. На жовтневому (1988) пленумі ЦК компартії України В. Щербицький виступив із критикою цієї статті.
Гласність і лібералізація стимулювали процес реабілітації осіб, необгрунтовано репресованих у 1930-1950-х роках. Для проведення реабілітації була утворена комісія політбюро ЦК компартії України. Згодом такі комісії створили при Київському міськкомі та обкомах партії.
Лібералізація характеризувалася послабленням цензури, тобто контролю офіційної влади за змістом і поширенням друкованої продукції, творів мистецтва. У СРСР здійснювався обов’язковий попередній перегляд усього, що пропонувалося до друку. У 1990 р. цензура в ЗМІ була відмінена, а наступного року припинили діяльність органи, які здійснювали попередній перегляд рукописів. Були відмінені “чистки” бібліотек, тобто вилучення з них літератури, яку влада вважала “ідейно шкідливою”. Завдяки гласності та лібералізації для радянських людей стали доступними культурні надбання світу та досвід суспільного життя.
Став відкритішим доступ до архівних документів, які стосувалися заборонених тем: колективізації, голодомору, репресій. Громадяни значно вільніше могли висловлювати свої погляди на різноманітних зібраннях і в засобах масової інформації. В умовах гласності та лібералізації комуністична партія втрачала контроль над суспільно-політичними процесами, які вона сама започаткувала.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...