Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ГНУС
ГНУС
Екологія – охорона природи
ГНУС – збірна назва (сибірського походження) літаючих двокрилих кровосисних комах (справжні комарі, мошкара, мокреці, гедзі, москіти), іноді разом із личинково-паразитарними (гедзі) і кровосисними кліщами. У прир. умовах Г. в масі нападає на людину і теплокровних тварин, завдає шкоди здоров’ю людини, знижує продуктивність тварин.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
- ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
- Гнус та його компоненти – Клас Комахи (Insecta) МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 3 БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ 3.5. Медична арахноентомологія 3.5.3. Клас Комахи (Insecta) 3.5.3.7. Гнус та його компоненти Гнус (рис. 3.171) – сукупність кровосисних комах ряду Двокрилі. Москіти, мокреці, мошки, комарі, гедзі – літаючі кровосисні комахи, компоненти гнусу. Рис. 3.171. Компоненти гнусу: 1 – москіт (самець); 2 – […]...
- ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
- ГОМОЙОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЙОТЕРМІЯ – властивість теплокровних тварин зберігати сталу т-ру свого тіла практично незалежно від т-ри навколишнього середовища....
- ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
- РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ – прир. територія, яка охороняється і є джерелом відновлення популяцій та розселення (прир. чи штучного) видів мисливських тварин, які на ній мешкають....
- АВАРІЯ Екологія – охорона природи АВАРІЯ – велике пошкодження або вихід з ладу агрегатів, техн. чи побутових комплексів, що завдає значної шкоди, збитків....
- ЛАВИНА Екологія – охорона природи ЛАВИНА – стрімкий потік (20- 30 м/с) якоїсь маси, що швидко зростає, нагромаджується. Л. спричинює великі руйнування, завдає шкоди довкіллю....
- ПЕСТИЦИДИ Екологія – охорона природи ПЕСТИЦИДИ – заг. назва хім. речовин, які використовують для боротьби із шкідниками і хворобами рослин, бур’янами, шкідниками зернопродуктів, деревини, виробів з бавовни, вовни, шкіри, а також з комахами та кліщами – переносниками інфекц. хвороб людини й тварин. П. поділяють на інсектициди, акарициди, бактерициди, фунгіциди, нематоциди, гербіциди тощо. Див. також Біоциди....
- ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження забрудників порушуються прир. процеси у Світовому океані (морях); 2) пряме чи опосередковане надходження речовин або енергії в мор. середовище, включаючи узбережжя та гирла річок, що призводить до негативних наслідків для […]...
- РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ – еталонний заповідник, де прир. процеси відбуваються на основі прир. саморегуляції без будь-якого втручання людини....
- ЛІСОСПЛАВ МОЛЕВИЙ Екологія – охорона природи ЛІСОСПЛАВ МОЛЕВИЙ – сплавляння деревини за течією у вигляді окремих колод без зв’язування їх у плоти. Л. м. спричинює велике засмічення та забруднення водойм, завдає шкоди судноплавству, гідробіонтам....
- ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
- ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
- ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
- ПРАВИЛО АЛЛЕНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО АЛЛЕНА – виступаючі частини тіла теплокровних тварин у холодному кліматі коротші, ніж у теплому, тому в першому випадку вони віддають у навколишнє середовище менше теплоти. П. А. має значення в зоології та екології тварин. Якоюсь мірою воно справедливе і для пагонів вищих рослин, як правило, скорочених на Пн. (взагалі в […]...
- ЛІС ЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ЗАХИСНИЙ – прир. або посаджена дерево-чагарникова рослинність, яка зберігається з метою створення сприятливого для життя людини прир. довкілля, регулювання водного режиму, захисту грунту від ерозії тощо....
- СЕРЕДОВИЩЕ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ – поєднання прир. умов та буд.-архіт. форм, які разом створюють передумови для госп. та побут, діяльності людини....
- КОМЕНСАЛ Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛ – один із двох організмів різних видів, які живуть сумісно, і який користується певними перевагами за рахунок ін., але не завдає йому прямої шкоди. К. може використовувати організм хазяїна як місце оселення, засіб пересування, може живитися рештками його їжі....
- ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – комплексне і повне використання прир. ресурсів із завдаванням мінім, шкоди однією галуззю госп-ва іншій і збереженням сприятливого режиму довкілля....
- ЗАПАС ПРОМИСЛОВИЙ Екологія – охорона природи ЗАПАС ПРОМИСЛОВИЙ – частина відновлюваних прир. ресурсів – число особин або об’єм орг. маси, яку можна періодично вилучати з угруповання, популяції або з одиниці простору/площі без шкоди для подальшого відновлення цього ресурсу....
- ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) – територія або акваторія, на якій в умовах часткової охорони прир. комплексу від госп. діяльності досягнуто значний розвиток (чи повне збереження) якогось одного або кількох видів прир. ресурсів. До Т. п., о. о. (р.) належать заказники, заповідно-мисливські госп-ва, водоохоронні, рибоохоронні ліси тощо....
- ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
- ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА) Екологія – охорона природи ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА)- погіршення прир. середовища, що оточує людину, звичайно внаслідок його антроп. забруднення....
- СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ – усі модифікації прир. середовища, створені людиною (госп. угіддя, зелені насадження, рекультивовані землі тощо), споруди, транспортні і пром. об’єкти, світ речей, що оточує людину і впливає на неї. Характеризується відсутністю властивостей самовідновлення й саморегуляції, поступово порушується без постійного регулюючого впливу з боку ЛЮДИНИ....
- ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
- РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
- ГАЛИ Екологія – охорона природи ГАЛИ – ненорм. вирости на органах рослин у вигляді бородавок, кульок, згорток, що утворюються внаслідок ушкодження рослини бактеріями, грибами, комахами, кліщами та деякими червами....
- ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
- РЕСУРСИ ВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВІДНОВНІ – усі об’єкти матер. світу, що знаходяться в межах біосферного колообігу речовин, здатні до самовідновлення (через розмноження або прир. цикли відновлення) за терміни, порівнювані з темпами госп. діяльності людини. До Р. в. належать ресурси біосфери – рослинність, тварини, грунт, торф, а також кисень атмосфери та деякі ін., здатні відновлюватися […]...
- ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА – розділ екології, що досліджує різні прир. системи упродовж періоду впливу на них людини....
- РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ – комплексна еколого-екон. діяльність, що полягає в науково обгрунтованому, плановому, ефективному використанні і споживанні прир. ресурсів для забезпечення екон. потреб разом з вимогами щодо їх охорони, відтворення, захисту навколишнього середовища з урахуванням можливих екологічно шкідливих наслідків експлуатації прир. багатств....
- КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – суб’єктивне відчуття та об’єктивний стан повного здоров’я за даних умов середовища, що оточує людину, включаючи його прир. і соц.-екон. показники....
- ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
- ТЕРМОФІЛИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛИ, теплолюбні організми – організми, які розвиваються за високої (іноді до 100 С) т-ри. В широкому розумінні – це мешканці теплих клімат, зон (напр., тропіків) та сапрофіти і паразити, що живуть у тілі теплокровних тварин. До Т. належать деякі риби, представники різних безхребетних, різноманітні мікроорганізми та деякі папоротеподібні й квіткові рослини. […]...
- ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ – група потреб людини, зумовлених необхідністю забезпечення самостійності етносу, його існування та розвитку. Прир. складова П. л. е. полягає в тому, що етнос (як утвір, що формується на межі між “біол.” та “соц.” людиною під впливом навколишнього середовища) потребує “квітучого краю” (тобто середовища життя, вкарбованого “етнічною спадковістю” – […]...
- ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ – один з показників природно-ресурсного потенціалу – ступінь здатності прир. середовища (території) чинити на людину позитивний фіз., псих, та соц.-психол. вплив, пов’язаний з відпочинком....
- РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
- УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....