ГОЛОГЕНЕЗ

Related posts:

1. АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається сезонне нагулювання мігруючих або кочівних видів тварин; частина ареалу виду, де він харчується, але не розмножується....
2. АКЛІМАТИЗАНТ Екологія – охорона природи АКЛІМАТИЗАНТ – організм, що пристосувався до існування за межами свого ареалу; організм, що проходить акліматизацію....
3. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
4. АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ – ареал виду, розділений антроп. впливом на великі ізольовані ділянки. Різновид штучного ареалу, ареал виду, перерваний зоною поширення іншого виду; різновид природного ареалу....
5. НЕОЕНДЕМІКИ Екологія – охорона природи НЕОЕНДЕМІКИ – ендемічні види (чи роди) рослин і тварин, обмеженість ареалу яких зумовлена їхнім недавнім або локальним походженням. Відрізняються від батьківських форм лише деякими другорядними рисами, що дає змогу віднести їх до рангу підвиду. Н. належать до еволюц. родів....
6. НЕРЕСТ Екологія – охорона природи НЕРЕСТ – викидання рибами статевих продуктів – дозрілої ікри і молочка з наступним заплідненням, як правило, в зоні існування. Деякі види мігрують до нерестилищ (іноді розташованих за кілька тис. км від місця нагулу). У деяких риб (напр., тихоокеанських лососів) Н. відбувається один раз у житті з наступною загибеллю плідника. У багатьох […]...
7. АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається розмноження особин (місця гніздування перелітних птахів, ікрометання прохідних риб тощо)....
8. ВИД ВІДНОВЛЕНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ВІДНОВЛЕНИЙ – вид, число особин або різноманітність популяцій якого, а також розмір ареалу досягли рівня, безпечного стосовно загрози їх раптового зникнення чи вимирання....
9. ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ – у центрі видового ареалу звичайно є оптим. для виду умови існування, які погіршуються до периферії ділянки помешкання виду....
10. ЗАКОН ПРИСКОРЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПРИСКОРЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ – швидкість формоутворення з плином геол. часу збільшується, а середня тривалість існування видів всередині більшої за розміром систематичної категорії зменшується; або: більш високоорганізовані форми існують протягом коротшого часу, ніж більш низькоорганізовані. 3. п. е., як і всі подібні узагальнення, є не абсолютним, а лише ймовірним. Його застосування доцільне […]...
11. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
12. СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....
13. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
14. ЕКОКЛІН(А) Екологія – охорона природи ЕКОКЛІН(А) – 1) градієнт структури рослинності, пов’язаний з одним або кількома чинниками середовища, що поступово змінюються; 2) серія біотипів, ген. пристосованих до середовища, які в межах ареалу виду змінюються поступово, відповідно до градієнта будь-якого чинника, а тому не розділені на екотипи....
15. АДВЕНТИВНІСТЬ Екологія – охорона природи АДВЕНТИВНІСТЬ – занесення, імміграція виду з одного біоценозу або зони поширення (ареалу) в інший з наступною акліматизацією. А. є результатом випадкового чи навмисного занесення організмів людиною або різними природними чинниками (тваринами, водними і повітряними течіями тощо) в нові регіони. Цьому сприяє розвиток світового товарообігу, туризму. Основою А. є адаптивні механізми процесів […]...
16. ЗОНА КЛІМАТИЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА КЛІМАТИЧНА – 1) найбільша одиниця клімат, районування: великий регіон земної кулі, що має більш-менш широтне розташування, характеризується особливими умовами формування клімату. 3. к. може мати також вигляд поясу навколо земної кулі або окремих контурів, що не мають широтного розташування. 3. к. поділяється на дрібніші територіальні одиниці; 2) вертикальний пояс (зона) […]...
17. СОЦІЯ Екологія – охорона природи СОЦІЯ – серійна одиниця (відповідає соцієті) в угрупованні, що розвивається....
18. ВИД, ЩО СКОРОЧУЄТЬСЯ Екологія – охорона природи ВИД, ЩО СКОРОЧУЄТЬСЯ, – вид, який ще досить поширений і трапляється в значній кількості особин та популяцій, але має тенденцію до неухильного зменшення чисельності, різноманітності популяцій та завуження ареалу під впливом природних та (чи) антроп. причин, а тому непокоїть своїм майбутнім. Належить до категорії 3 Комісії рідкісних та зникаючих видів МСОП. […]...
19. РЕАКЛІМАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕАКЛІМАТИЗАЦІЯ – штучне розведення або повернення в будь-яку місцевість раніше зниклого там виду тварини чи рослини. Р. відбувається успішно, якщо умови середовища не Зазнавали істотних змін або якщо природно чи завдяки людині вони стають такими, які були в цій місцевості під час існування виду (відновлення чисельності, первинного ареалу зубрів у лісах […]...
20. ПЕРІОД ВЕГЕТАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПЕРІОД ВЕГЕТАЦІЙНИЙ, сезон (період) вегетації – час, протягом якого рослина активно росте, розвивається і проходить повний цикл свого розвитку. Тривалість П. в. залежить від біол. особливостей, а також метеорол. умов. Змінюючи клімат, умови створенням штучних водойм, прискоренням танення снігу, ініціюванням опадів тощо можна напрямлено змінювати тривалість П. в., впливаючи на продуктивність […]...
21. ГЕОКАРПІЯ Екологія – охорона природи ГЕОКАРПІЯ – спосіб поширення плодів рослин, коли зав’язь після запліднення заглиблюється в грунт, де й розвивається плід (напр., арахіс)....
22. ГАЗИ ГОРЮЧІ Екологія – охорона природи ГАЗИ ГОРЮЧІ – гази, здатні горіти в повітрі (без вибуху). Найпоширенішим є метан (до 99 %) та його гомологи. Розрізняють прир. та штучний Г. г. (останній добувають за допомогою газифікації)....
23. ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ – ступінь вірності видів, його приуроченості до певного угруповання чи певних умов довкілля, виражений у балах. Напр., у геоботаніці прийнята шкала Браун – Бланке (вірні види, постійні види, види-супутники, випадкові види тощо)....
24. ДОМІНАНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ДОМІНАНТНІСТЬ, домінування – 1) здатність виду займати панівне становище в угрупованні та спричинювати переважний вплив на біоценотичні процеси; 2) форма взаємозв’язку парних (алельних) генів, за якої один із них – домінантний – сильніше впливає на відповідну ознаку особини, ніж інший, рецесивний....
25. ФАЦІЯ Екологія – охорона природи ФАЦІЯ – 1) частина асоціації, що відрізняється за місцевою ознакою домінування одного з диференційованних видів; 2) серійне угруповання, що розвивається в напрямку фасціації....
26. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
27. УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ – угруповання, яке виникло, існує і розвивається без жодного антроп. впливу....
28. АПОГАМІЯ Екологія – охорона природи АПОГАМІЯ – спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, коли зародок розвивається без запліднення з будь-якої клітини гаметофіта чи спорофіта....
29. ФАЗА РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ФАЗА РОЗВИТКУ – один з якісно (функціонально) різних станів прир. системи, що розвивається. Для організму комахи з повним перетворенням – це яйце, личинка, лялечка, доросла комаха (імаго); для сукцесії ліс. екосистеми після вирубування (без зміни ліс. порід) – фаза чагарників, молодняку, жердняку, достигаючого та стиглого лісу....
30. ПАЛЕОЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ПАЛЕОЕНДЕМІК(И), релікт еволюційний – 1) древні форми організмів, початково широкий ареал яких поступово скоротився під впливом зміни кліматичних умов в гіршу сторону або конкуренції з більш пристосованими видами; 2) види ендемічні рослин та тварин, притаманні тільки даній місцевості і не обов’язково пов’язані родинними стосунками з іншими представниками навколишньої флори і фауни....
31. Способи видоутворення – Основні положення еволюційної теорії Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ Основні положення еволюційної теорії Способи видоутворення Важливим чинником еволюції є ізоляція, що призводить до розходження ознак в межах одного виду і запобігає схрещуванню особин. Ізоляція може бути географічною та екологічною, тому розрізняють два способи видоутворення. Географічне видоутворення – нові форми організмів виникають як […]...
32. ЯЙЦЕРОДІННЯ Екологія – охорона природи ЯЙЦЕРОДІННЯ – спосіб відтворення потомства, за якого зародок розвивається у яйці, відкладеному в зовн. середовище. Властиве більшості безхребетних, риб, земноводних, плазунів і птахів....
33. АНТРОПОСИСТЕМА Екологія – охорона природи АНТРОПОСИСТЕМА – людство як єдине ціле, що розвивається, включаючи людину як біол. вид, його матер. і духовну культуру, продуктивні сили і виробничі відносини сусп....
34. ЗОНА ПЕСИМУМУ Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕСИМУМУ – чим більше інтенсивність дії певного екологічного чинника відхиляється від оптимальної в той чи інший бік, тим більша його пригнічувальна дія на організм....
35. БІОСТРОМА Екологія – охорона природи БІОСТРОМА – шар живої речовини, за В. І. Вернадським, – “плівка життя”, найдієвіший горизонт біосфери, де зосереджена основна маса живих організмів і відбувається найактивніша взаємодія між усіма екол. компонентами. Б. поділяється на екосистеми різних рангів. Потужність Б. значно поступається потужності всієї біосфери, на суходолі вона не перевищує 50-60 м....
36. ПАНФОРМАЦІЯ Екологія – охорона природи ПАНФОРМАЦІЯ – сукупність кількох незалежних та стійких формацій, домінантами яких у пануючому ярусі є види різних родів та родин....
37. ХОЛОДОСТІЙКІ ВИДИ Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІ ВИДИ – організми, для існування яких оптимальними є понижені температури (+1 – +10 С), напр., бактерії, лишайники, мохи, членистоногі....
38. ІНДИКАТОР ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЕКОЛОГІЧНИЙ – група особин одного виду або угруповання, за наявністю, станом, поводженням яких у середовищі визначають фіз., хім. властивості останнього. Як І. е. використовують багато видів рослин (індикація грунт, вод, засолення субстрату, геохім. аномалій тощо). Стенобіонти, або види великих розмірів, є кращими І. е., ніж еврибіонти, або види малих розмірів....
39. АЛОПАТРІЯ Екологія – охорона природи АЛОПАТРІЯ – тип видоутворення, за якого нові види виникають із популяцій, ареали яких відокремлені один від одного. Тривала геогр. ізоляція певної популяції сприяє виникненню у них специф. особливостей, які можуть закріпитися спадково. У такому разі в межах виду виникають нові форми, які не можуть схрещуватись, а отже, обмінюватись ген. матеріалом та […]...
40. МІКРОТЕРМ Екологія – охорона природи МІКРОТЕРМ – організм, який розвивається при порівняно низьких т-рах середовища, здатний завершувати життєвий цикл за умов короткого та холодного літа (більшість бур’янів, рослин – однорічники в тундрі й тайзі, гриби і тварини)....