Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ
ГРАНИЧНОДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ
Екологія – охорона природи
ГРАНИЧНОДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ – див. Концентрація граничнодопустима.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) – норматив, кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або впливі за певний проміжок часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків у її потомства. Встановлюється законодавчо або рекомендується компетентними установами (напр., комісіями). Останнім часом у разі визначення ГДК враховують не […]...
- ДОЗА ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДД) Екологія – охорона природи ДОЗА ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДД) – макс. кількість шкідливого агента, потрапляння якого в організм чи в угруповання організмів з повітрям, їжею тощо, ще не завдає нищівної дії. Встановлено одноразову ГДД та ГДД за певний проміжок часу (година, доба тощо)....
- КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ – кількість забруднювальних речовин у певному об’ємі або одиниці маси повітря, води, грунту чи ін. середовища....
- КОНЦЕНТРАЦІЯ ПОРОГОВА Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ПОРОГОВА – вміст забрудників у повітрі, дія яких протягом 40 хв викликає зміни в характеристиці безумовного згинального рефлексу у кроликів....
- КОНЦЕНТРАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ, концентрування – 1) скупчення, зосередження, збирання чогось в одному місці, клітині, тканині тощо. Досить поширене в при роді явище, коли рослинні і тваринні організми концентрують деякі хім. елементи (напр., ламінарія – йод; голотурія – ванадій); 2) (хім.) кількість речовини, що міститься в одиниці маси або об’єму розчину, суміші, сплаву. Виражається […]...
- КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА -1) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається глобальними і регіональними прир. процесами; 2) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається сумою глобальних чи регіональних прир. і антроп. процесів; 3) вміст речовин у повітрі чи воді населених пунктів, що створюється виробничими і транспортними викидами, які не обліковуються, […]...
- Концентрація торгівлі Концентрація торгівлі – зосередження та об’єднання дедалі більших обсягів продажу товарів і послуг на все більших підприємствах або на обмежених територіях. У першому випадку відбувається укрупнення торговельних підприємств і концентрація у них обсягів товарних ресурсів і запасів, які зростають, що означає товарну К. т. У другому – зосередження значної кількості торгових об’єктів на обмеженій території […]...
- Концентрація капіталу Концентрація капіталу – збільшення розмірів капіталу в процесі його нагромадження за рахунок капіталізації частини прибутку. Зумовлюється технічним прогресом, концентрацією виробництва, посиленням конкуренції та ін. Зміцнює позиції підприємств, робить їх стійкішими до циклічних коливань, дозволяє підвищити норму прибутку. Показники концентрації промислового капіталу: число зайнятих, потужність підприємства, обсяг товарообороту, розмір прибутку і та ін. Найвищий рівень К. […]...
- Концентрація виробництва Концентрація виробництва – процес зосередження засобів виробництва на великих підприємствах. Рівень її може визначатись кількістю підприємств у загальному випуску продукції, вартості виробничих фондів, чисельності зайнятих, потужності енергетичного устаткування і т. ін., К. в. є технологічною основою концентрації капіталу. Кожна сфера економічної діяльності має свій оптимальний рівень концентрації виробництва. Перевагу мають невеликі підприємства, відносно дрібні фірми […]...
- Концентрація банківського капіталу Концентрація банківського капіталу (лат. con – з, разом і centrum – зосередження, центр) – зростання розмірів капіталу банків у процесі виконання ними активних і пасивних операцій та капіталізації частини прибутків з метою привласнення максимальних прибутків і посилення ролі наймогутніших банків у банківській системі. Основою К. б. к., який до початку його капіталізації промисловими компаніями зосереджується […]...
- НІТРАТИ Екологія – охорона природи НІТРАТИ – солі азотної кислоти; у природі поширені у вигляді мінералів – натрієвої і калієвої селітр. Н. – безбарвні крист. речовини, стійкі за звичайних умов, добре розчиняються у воді. При високій т-рі легко віддають кисень і є сильними окисниками. Застосовують Н. як добрива, у виробництві вибухових речовин. Екол. проблемою Н. стали […]...
- ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
- ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА -1) розробка юридичних норм, пов’язаних з охороною природи; 2) сукупність держ. заходів, закріплених у праві, які спрямовані на збереження, відновлення та поліпшення прир. умов....
- КИСЛОТИ Екологія – охорона природи КИСЛОТИ – хім. сполуки, що дисоціюють у водному розчині з утворенням йонів водню. Чим більша концентрація цих йонів, тим сильніша кислота (сірчана, азотна, соляна) і тим менший показник рН (водневий показник). К. можуть викликати сильні хімічні опіки шкіри та очей. У димових газах, що утворюються при спалюванні палива, є оксиди азоту […]...
- ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ – те саме, що й Екологія канцерогенезу....
- ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів....
- ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА, енвайронменталістика – комплексна наука про навколишнє середовище, яка вивчає умови його оптим. існування, прийоми, методи і засоби збереження і поліпшення його якості. Термін І. звичайно застосовують в англомовній літературі, у вітчизняній еквівалентами є охорона природи, охорона довкілля....
- АНТРОПОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АНТРОПОЕКОЛОГІЯ – екологія людини та її предків (антропоїдів)....
- ФЕНОМЕН ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ФЕНОМЕН ПРИРОДИ – виняткове явище чи об’єкт природи, що може бути предметом вивчення, спец, охорони (як пам’ятки природи)....
- ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА – наука про заг. закономірності взаємовідносин рослинних і тваринних організмів та середовища....
- ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
- СОЗОТЕХНІКА Екологія – охорона природи СОЗОТЕХНІКА – практика охорони природи і формування середовища існування людини з урахуванням законів природи й сусп. розвитку....
- ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
- ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
- ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА – розділ екології, що досліджує різні прир. системи упродовж періоду впливу на них людини....
- ОХОРОНА УГІДЬ Екологія – охорона природи ОХОРОНА УГІДЬ – комплекс заходів щодо рац. використання та збереження ділянок території (акваторії), призначених для госп. цілей....
- ГЕОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що досліджує екосистеми (геосистеми) високих ієрархічних рівнів (до біосфери включно). Див. також Екологія географічна....
- ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА – новий наук, напрям, завданням якого є охорона фітоценотичної різноманітності (фітостроми) земної поверхні загалом....
- ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА – розділ екології, що вивчає малі, просторово замкнені системи тривалого підтримування життєдіяльності людини в косм. апаратах....
- ЕКОЛОГІЯ МЕДИЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МЕДИЧНА – галузь науки, що інтегрує в єдиний комплекс гігієну, токсикологію та екологію людини. Е. м. можна вважати розділом соц. екології....
- ЕКОЛОГІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА, демекологія – розділ екології, який вивчає прямі і зворотні зв’язки популяції з середовищем і внутрішньо-популяційні процеси....
- ДИНЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ДИНЕКОЛОГІЯ, еволюційно-динамічна екологія – розділ екології, що вивчає динаміку та еволюц. взаємозв’язки особин та їхніх груп з довкіллям....
- ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання в динамічно-еволюц. плані (динекологія)....
- АБІОСЕСТОН Екологія – охорона природи АБІОСЕСТОН – завислі у воді мін. часточки неорг. природи....
- МСОП Екологія – охорона природи МСОП – див. Міжнародна спілка охорони природи та природних ресурсів....
- ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
- ОЗОНОВА “ДІРКА” Екологія – охорона природи ОЗОНОВА “ДІРКА” – локальна ділянка озоносфери, де концентрація озону (густина озонового шару) помітно менша звичайного його вмісту. Однією з основних причин зменшення густини озонового шару в стратосфері є руйнування молекул озону внаслідок хім. реакцій з атомами хлору та брому, що вивільняються при розпаді молекул хім. речовин (фреонів), які широко використовуються в […]...
- ГЛОБАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ГЛОБАЛІСТИКА – вчення про глобальні прир. та сусп. проблеми сучасності. З Г. тісно пов’язані: глобальна екологія, заг. землезнавство, вчення про біосферу....
- ВСЕСВІТНІЙ ФОНД ОХОРОНИ ПРИРОДИ (ВФОП) Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНІЙ ФОНД ОХОРОНИ ПРИРОДИ (ВФОП) – міжнародна організація, яка займається питанням охорони живої природи та екосистем у цілому....
- ЛІС ВТОРИННИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ВТОРИННИЙ – ліс, який виріс на місці клімаксового після його знищення стихійними силами природи або людиною....