ГРУПА ЕКСПЕРТНА (УПРАВЛІНСЬКА)
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ГРУПА ЕКСПЕРТНА (УПРАВЛІНСЬКА) – офіційно організований колектив фахівців – управлінців, створений для дослідження чітко сформульованої проблеми і вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень відповідними органами влади різних рівнів. Склад управлінської групи визначається характером і структурою проблеми і має міждисциплінарний характер (спеціалісти з різних галузей управлінської діяльності). Вона часто має тимчасовий характер, але в деяких випадках перетворюється
З ускладненням процесу сусп. життєдіяльності, з трансформацією соціально – екон. відносин, прогнозуванням наслідків наук. техн. прогресу, ефективним використанням різноманітної інформації зростає потреба у створенні проблемно-орієнтованих управлінських груп. Це конче потрібно для прийняття наук, обгрунтованих управлінських рішень.
Related posts:
- Управлінська культура Державне управління Управлінська культура. Суттєва складова сучасного управління, основні елементи якої – метод і стиль управлінської діяльності. У. к. виявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі організації, у ставленні до справи, у правилах і нормах ділової поведінки, і, як наслідок, – у характері й змісті управлінських рішень та відповідних управлінських впливів. Одним із […]...
- Державно-управлінська інформація Державне управління Державно-управлінська інформація. Частина соціальної інформації, яка виділяють з її загального масиву за критерієм використання в державно-управлінських відносинах. Містить дані щодо розвитку політичної, економічної, соціальної, гуманітарної та екологічної ситуації в країні, динаміки державно-управлінських процесів. Джерелами, що породжують Д.-у. і., є: норми законодавчих й інших актів; керівні настанови та доручення вищестоящих державних органів; факти, що […]...
- ГРУПА НЕФОРМАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРУПА НЕФОРМАЛЬНА – спільнота людей, що виникає спонтанно на грунті взаємних симпатій, схожості ціннісних орієнтацій та інтересів, Г. н. можуть існувати як самостійні, ізольовані спільноти, але можуть утворюватися й у середині формальних груп та організацій як альтернатива й доповнення до них. У такому разі об’єднання людей відбувається на емоційно – особистісному […]...
- Управлінські технології Державне управління Управлінські технології. Сукупність методів і процесів управління, а також науковий опис способів управлінської діяльності, у тому числі управлінських рішень для досягнення цілей організації. У. т. розвиваються шляхом типізації управлінських ситуацій, виділення найхарактерніших процедур і операцій. Можна класифікувати У. т. за основними управлінськими функціями, а саме: технології планування, організації, мотивації, контролю, комунікації, прийняття рішень. […]...
- Управлінська структура Управлінська структура – сукупність окремих підрозділів організації (підприємства, компанії та ін.), відповідних органів управління ними і комплекс взаємозв’язків між суб’єктами управління окремими підрозділами. У межах У. с. виділяють органи управління безпосередніми виробничими процесами (окремими підрозділами, цехами, бригадами) й органи загального управління організації та її управлінських ланок (підрозділів, цехів та ін.). Гранична кількість об’єктів, якими можна […]...
- УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ – різновид професійної діяльності у сфері управління, яка полягає у наданні кваліфікованої допомоги управлінському суб’єкту (керівництву) з метою вдосконалення системи і технології управління. Воно охоплює діагностику, тобто виявлення актуальних проблем даної оргсистеми та визначення шляхів їх вирішення. У процесі консультування працівникам управління пропонуються науково виважені засоби аналізу та пошуку […]...
- ГРУПА ФОРМАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРУПА ФОРМАЛЬНА – об’єднання людей для здійснення соціально заданої діяльності за умов їхньої безпосередньої комунікації та взаємодії. Г. ф. має юридично фіксований статус і нормативну базу існування, в якій закріплюються структура, тип розв’язуваних завдань, головні права та обов’язки. Г. ф. створюється штучно для розв’язання зовні поставленого завдання та/або виконання технол. функції. […]...
- Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
- КЕРІВНИК Соціологія короткий енциклопедичний словник КЕРІВНИК – особа, на яку соціальними ін-тами влади покладені функції управління колективом (організацією), підлеглими. Він несе адміністративну, екон. та юридичну відповідальність за конкретний об’єкт управлінської діяльності, відіграє провідну роль у прийнятті рішень, організації продуктивної праці й регулюванні міжособистісних стосунків на підприємстві. Ринкові відносини в соціально-екон. сфері суспільства вимагають від К. високих […]...
- Прийняття рішень в державному управлінні Державне управління Прийняття рішень в державному управлінні. Результат діяльності суб’єктів державного управління, спрямованої на вирішення певних проблем державного рівня, які, в свою чергу, асоціюються з відповідними управлінськими ситуаціями. На ситуаційний характер рішень вказує й усталене їх визначення як вибору однієї з альтернатив. Саме виявлення таких ситуацій, їх аналіз (діагностування), формування обмежень та критеріїв для оцінки […]...
- ГРУПА МАЛА Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРУПА МАЛА – соціальна група, члени якої безпосередньо взаємодіють між собою. Кількісний склад Г. м. не перевищує кількох десятків чоловік. Сукупність Г. м., які функціонують у різних галузях життєдіяльності суспільства, визначає соціальне мікросередовище, що безпосередньо впливає на формування і розвиток особистості. Уперше до сист. дослідження Г. м. звернувся на поч. XX […]...
- Бюрократія Державне управління Бюрократія. Позначення адміністративних і технічних аспектів організації, що забезпечують прийняття і виконання рішень. Існує кілька підходів до визначення бюрократії. Залежно від оцінки ролі бюрократії в суспільстві вона розглядається: або як складна, ієрархічно побудована структура організації, що дозволяє підвищити ефективність управлінської діяльності, або як апарат державних органів влади, або як специфічна форма політичної чи […]...
- Стадії управлінської діяльності Стадії управлінської діяльності – відносно самостійні й логічно пов’язані між собою послідовні етапи управлінської діяльності, що передбачають застосування відповідних форм і методів. С. у. д. є: 1) збирання, систематизація певної сукупності інформації, її аналіз та оцінка на цій основі управлінської ситуації; 2) прогнозування і вибір альтернативних варіантів дій щодо збереження і зміни стану управлінської ситуації, […]...
- Закон корелятивності в управлінні Закон корелятивності в управлінні – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки (прямі та опосередковані) між об’єктом і суб’єктом управління, згідно з якими між ускладненням об’єкта управління та посиленням ступеня його різноманітності і збільшенням апарату управління та ускладненням процесу управління існує прямо пропорційна залежність. Цей закон може якісно змінюватися зі зростанням рівня кваліфікації управлінських кадрів, використання […]...
- Управлінська праця Управлінська праця – різновид розумової праці з організації скоординованої діяльності трудового колективу, виконання основних функцій управління. Предметом У. п. є інформація (про стан та властивості об’єкта управління, комерційна – про рівень витрат на виробництво продукції, в т. ч. у конкурентів, про насиченість ринку тощо), засобами праці – різні види техніки, передусім обчислювальної, а результатом – […]...
- Наука управління Наука управління – збірне поняття, що охоплює систему загальної теорії соціального управління і конкретних управлінських наук. Н. у. використовує різноманітні методи дослідження – соціологічні, математичні, моделювання та ін., відображаючи специфіку конкретній управлінських наук. Сукупність цих наук забезпечу”! вивчення управління як цілісного і складного суспільного явища....
- Група А Група А – сукупність галузей промисловості, які виробляють засоби виробництва. До них належать машинобудування і металообробна промисловість, чорна і кольорова металургія, електро – і теплоенергетика, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів та ін. Деякі галузі промисловості (добувна, обробна тощо), крім засобів виробництва, виготовляють і предмети споживання, що належать до групи “Б”. Відповідно частина продукції підприємств легкої […]...
- СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ – галузь соціології, яка вивчає закономірності, засоби, форми та методи цілеспрямованого впливу на соціальні відносини, структури і процеси суспільства (організації) з метою упорядкування, підтримки, збереження його оптимального функціонування, розвитку або зміни, переведення до іншого стану. Соціологія управління досліджує також природу управлінських відносин, з’ясовує насамперед соціальні цілі управління з т. […]...
- ГРУПА РЕФЕРЕНТНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРУПА РЕФЕРЕНТНА – мала соціальна група, яка реферує (пропускає крізь себе) цінності суспільства і за нормами якої живе і діє (або хоче жити і діяти) індивід. Термін Г. р. застосував амер. психолог Г. Хайман у 1942 р. для відображення феномену розриву між реальною соціальною належністю індивіда та його ціннісною орієнтованістю на […]...
- Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності Державне управління Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності. Людський фактор є центральним у процесах державного управління. Ефективна державно-управлінська діяльність можлива тільки внаслідок позитивного, відданого та енергійного ставлення працівників до справи. Професіоналізм (відповідна професійна підготовка, постійна обізнаність зі станом справ, великий досвід у відповідній сфері управління), активність, ініціативність та працьовитість – це далеко не повний перелік […]...
- Експертна влада Політологічний словник Експертна влада (expert power) – згідно із сучасними уявленнями, що склалися в менеджменті на Заході, – влада експертів як можливість для них серйозно впливати на замовника. Вона базується на вірі виконавця в те, що він володіє такими спеціальними знаннями, які дають змогу задовольнити наявні і ті, що виникають, потреби. Е. в. набуває все […]...
- Аналіз політики Державне управління Аналіз політики. Кваліфіковане застосування інтелекту до вирішення суспільних проблем, осмислення політики, яке спирається на багатогалузеву основу, що охоплює як природничі, так і суспільні науки. Спочатку цей методологічний підхід виник як узагальнений інструментарій формування та обгрунтування програмно-цільових рішень, але на сьогодні фахівці під ним розуміють усю сукупність сучасних методів обгрунтування державно-управлінських рішень. За визначенням […]...
- СОЦІОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЙ – галузь соціології, що спеціалізується на вивченні закономірностей функціонування і розвитку організацій (підприємств, установ, закладів тощо). Основна проблематика С. о. – оптимізація стилю керівництва, підвищення рівня керованості організацій, прийняття та здійснення управлінських рішень, упровадження нових форм організації праці, участь працівників в управлінні, планування і реалізація інноваційних заходів тощо. Еволюція […]...
- Група тиску Групи тиску – офіційно організовані групи для здійснення впливу на державних посадових осіб та окремі державні структури. Г. т. існують у багатьох розвинених країнах світу й обстоюють передусім інтереси ВПК, фінансової олігархії, фермерів, інших соціальних груп. Вони володіють відповідними ресурсами, використовують різноманітні засоби впливу. Типовими методами впливу Г. т. на органи влади є участь у […]...
- СОЦІАЛЬНА ГРУПА. ПОНЯТТЯ ЕТНОСУ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 4 . СОЦІАЛЬНА ГРУПА. ПОНЯТТЯ ЕТНОСУ Ммета: розглянути поняття “соціальна група”, “етнос”, розкрити ознаки соціальних груп; виховувати повагу до представників різних соціальних груп суспільства, розвивати вміння спілкуватися в групі, аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: рольова гра. Обладнання: плакати, олівці, папірці. ХІД УРОКУ I. […]...
- Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних потреб, а також відповідними цінностями і виступають колективними суб’єктами соціальних зв’язків і відносин. Поняття “С. г.” охоплює будь-яке соціальне об’єднання людей, починаючи від сім’ї, трудового колективу і закінчуючи соціальною верствою, […]...
- Адміністративно-політична еліта Державне управління Адміністративно-політична еліта. Прошарок, який править суспільством і є носієм найбільш характерних політико-управлінських якостей та функцій. Особлива роль А. п. е. відображена в теоріях елітаризму, що обгрунтовують поділ суспільства на керівників і керованих, де політична влада розглядається як база соціальних відносин, що обумовлює відносини панування і підкорення. Наприклад, теорія плюралістичних еліт, яка широко використовується […]...
- ВОВКАНИЧ Степан Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОВКАНИЧ Степан Йосипович (10.03.1936, на Львівщині ) – д-р соціол. наук. проф. Закінчив у 1958 р. Харківський гірничий їн-т і в 1969 р. екон. ф-т Львівського держ. ун-ту їм. І. Франка. Зав. відділу соціол. досліджень Ін-ту регіональних досліджень HAH України, в якому працює з 1966 р, В 1975 р. захистив канд., […]...
- Виробнича демократія Політологічний словник Виробнича демократія – політика, що базується на участі працівників у прийнятті певних управлінських рішень відповідної організації. Керівник такої організації частину своїх (найчастіше другорядних) функцій передає іншим працівникам, використовуючи при цьому їх особистісні здібності, особливо організаторські. В. д. сприяє використанню так званих гнучких форм управління виробництвом, організацією. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – […]...
- Закон зростання управлінських витрат Закон зростання управлінських витрат – внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між збільшенням чисельності управлінського апарату та ефективності їх праці за умов інтенсивного виробництва на етапі розгортання НТР, з одного боку, та зростанням частки раціональних управлінських витрат у витратах виробництва за випереджальних темпів зростання продуктивності праці на підприємствах, фірмах, компаніях, з іншого. До складу управлінського […]...
- СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ (керівництва) – стійка сукупність особистісних та індивідуально-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких реалізується той чи інший метод (методи) керівництва. У практиці і теорії управлінської діяльності розрізняють типологію стилів керівництва за ознакою переважання одноособових чи групових способів впливу на організацію виробничого процесу. Це – авторитарне управління: керівник сам визначає групові цілі, сам […]...
- ГРУПА ЛІСУ Екологія – охорона природи ГРУПА ЛІСУ – поділ лісів залежно від госп. соц. та екол. значення на ліси першої, другої і третьої групи....
- Група десяти”Паризький клуб” Політологічний словник Група десяти”Паризький клуб” – створена в 1961 р. у Парижі міжурядова організація, до складу якої увійшли 10 найбільш розвинених з економічного погляду країн світу. Наради Г. д. проводяться за закритими дверима. Пост головуючого в Г. д. почергово займають міністри фінансів груп – учасниць. Останнім часом Г. д. перетворилася в орган, що регулює найважливіші […]...
- Стиль керівництва Стиль керівництва – вияв певних особистих якостей керівника у його стосунках з підлеглими та способах розв’язання виробничих чи інших проблем. Вибір С. к. залежить від знань, досвіду, культури, характеру, узвичаєних в організації правових і морально-етичних норм і правил тощо. Розрізняють такі основні С. к.: авторитарні (керівник нав’язує підлеглим свою волю, не вивчає і не бере […]...
- Методи управління Методи управління – способи та засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну сторону управління. Державне управління як особливий вид державної діяльності використовує різні методи, серед яких розрізняють методи організації і методи діяльності органів управління. Методи діяльності поділяються на загальні, що використовуються при виконанні всіх або основних функцій управління на всіх найважливіших стадіях управлінського процесу, […]...
- ГРУПА РЕПРОДУКТИВНА Екологія – охорона природи ГРУПА РЕПРОДУКТИВНА – сукупність особин, які забезпечують відтворення потомства. Може складатися з одного самця й однієї “самки, одного самця і багатьох самок, однієї самки і групи самців, з не визначеного числа особин обох статей....
- Бюкенен Бюкенен (Buchanan) Джеймс (н. 1919) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії 1986 “за дослідження договірних і конституційних основ теорії прийняття економічних і політичних рішень”. Значний вплив на формування поглядів та інтересів Б. мав шведський економіст К. Віксель, який розглядав політику як взаємовигідний обмін між громадянами і суспільними структурами. Розвиваючи його ідеї, Б. разом із Г. […]...
- Функціональна група ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 10. Теоретичні основи органічної хімії 10.7. Функціональна група Характеристична (функціональна) група – це структурний фрагмент молекули, який зумовлює її хімічні властивості та належність до певного класу органічних речовин. Функціональна група з’єднана з родоначальною структурою, тобто структурою, яка становить основу сполуки: головний карбоновий ланцюг, […]...
- САКАДА Микола Онисимович Соціологія короткий енциклопедичний словник САКАДА Микола Онисимович (14.11.1936, с. Жукин Києво-Святошинського р-ну Київської обл.). У 1967 р. закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка, у 1972 р. – аспірантуру Ін-ту філософії АН України. Захистив канд. дис. на тему “Міжособистісні стосунки у виробничому колективі” (1974), ст. наук, співроб. – з 1985 р., зав, […]...
- ЛІДЕРСТВО Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛІДЕРСТВО складова соціально-психол. механізму інтеграції групової діяльності, завдяки якому особа або кілька осіб, виконуючи провідну роль, спрямовують діяльність групи як у виробничій, так і позавиробничій сферах; вплив авторитету (офіційного чи неофіційного) індивіда на поведінку членів групи або первинного колективу в цілому. Цей вплив здійснюється на основі групових цінностей та норм у […]...