ІНФРАСТРУКТУРА

Related posts:

1. ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНАА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – комплекс споруд, закладів, технол. систем тощо, які забезпечують умови збереження середовища життя людини (напр., очисні споруди, комунальне господарство, сфера обслуговування, дренаж, дамби, система моніторингу), а також прир. територій (заповідники, заказники, нац. і прир. парки, зелені зони, пам’ятники природи), які охороняються законом....
2. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
3. Інфраструктура міжнародна Інфраструктура міжнародна – комплекс галузей національних господарств та елементів інтернаціонального технологічного способу виробництва, які забезпечують реалізацію, функціонування та розвиток форм міжнародних економічних відносин і міжнародного співробітництва, а також сукупність економічних відносин, які виникають при цьому. Розрізняють передусім виробничу та соціальну інфраструктури на національному рівні, що є основою розмежування І. м., оскільки в багатьох розвинених країнах […]...
4. ЕКОЛОГІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА – див. Інфраструктура екологічна....
5. Інфраструктура Інфраструктура (від лат. infra – нижче, під; structure – будова, взаєморозташування) – комплекс галузей народного господарства, які обслуговують промисловість, сільське господарство. До такого комплексу входять виробнича та невиробнича (або соціальна) І. До. виробничої І. належать шосейні дороги, канали, мости, порти, аеродроми, залізничний транспорт, зв’язок, енергопостачання та ін. До соціальної І. входить житлове та комунальне господарство, […]...
6. ГІДРОСФЕРА Екологія – охорона природи ГІДРОСФЕРА – сукупність усіх водних об’єктів земної кулі: океанів, морів, річок, озер, водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків і снігового покриву....
7. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
8. ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ – розміщення біотичних угруповань за межами відповідної геогр. зони, поза своїм основним ареалом. Напр., екстразональна деревна рослинність трапляється у вигляді ізольованих ліс. масивів у степовій зоні, лучні степи – в підзоні широколистих лісів тощо....
9. ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА цілісна сукупність у певному соціумі установ, закладів, організацій та інших об’єктів користування, діяльність яких покликана забезпечувати умови існування й відтворення населення шляхом всебічного задоволення його соціальних потреб – виробничих, громадсько-політ., соціально-культурних, побутових, вітально-біол. тощо. I. с. за своєю емпіричною реальністю постає як певне штучно створене середовище, з яким взаємодіють […]...
10. ДЕРЕВОСТАН Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН – 1) сукупність дерев, що є основою будь-якого насадження; 2) будь-яка сукупність дерев (звичайно така, як ліс). Розрізняють чистий Д., де ростуть дерева однієї породи (напр., Д. сосновий), та змішаний Д., де ростуть дерева двох, трьох чи більшої кількості порід (напр., Д. сосново-березово-ялиновий), а також звичайний Д. (з одним ярусом […]...
11. ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ – надходження в гідросферу забрудників у кількостях і конц., що здатні порушити норм, умови середовища великих водних об’єктів: океанів, морів, озер, річок, естуаріїв, водосховищ, ін. штучних водойм, а також грунт, і підземних вод....
12. ГІДРОЕНЕРГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЕНЕРГІЯ – відновлювальна мех. енергія водного потоку. Г. за допомогою гідравлічних турбін на гідроелектростанціях (ГЕС) і гідроакумулюючих електростанціях (ГАЕС) перетворюється на ел. енергію. Використання Г. дає змогу уникнути викидів небезпечних речовин, які у великих кількостях скупчуються на теплових електростанціях. Однак спорудження великих гідровузлів, і особливо водосховищу часто спричинює руйнування територій з […]...
13. СПЛАВИНА Екологія – охорона природи СПЛАВИНА – 1) шар рослинності, яка наростає з боку берега й утворює майже суцільний покрив на поверхні водойми. Її шматки, що відірвались від берега і рухаються під дією вітру, утворюють “плавучі острови”; 2) верхній шар торф’яника, що слабо розклався і “виринув” на поверхню водосховищ у місцях затоплення торф’яних боліт разом із […]...
14. ОРГАНІЗОВАНІСТЬ СИСТЕМИ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗОВАНІСТЬ СИСТЕМИ – структура зв’язків і взаємовідношень між елементами та відповідні їй функції системи (напр., біосфера, структурно організована життям), які й забезпечують стійкість цієї структури....
15. ФОНД ЗЕМЕЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ЗЕМЕЛЬНИЙ – сукупність усіх земель країни або конкретного регіону. Напр., у колишньому СРСР був єдиний держ. Ф. з.; усі землі в межах держави були віднесені до певних категорій: с.-г., населених пунктів, несільськогосп. призначення (пром-сті, транспорту, курортів, гірничих розробок, заповідників тощо), єдиного держ. ліс. фонду, єдиного держ. водного фонду та землі […]...
16. Технологічна Інфраструктура фінансовою ринку Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Технологічна Інфраструктура фінансовою ринку – системне поняття, що відбиває сукупність і взаємозв’язок видів діяльності, конкретних учасників і органів регулювання фінансового ринку....
17. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
18. НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ – група автотрофних мікроорганізмів, які здатні одержувати енергію для життєдіяльності за рахунок окиснення неорг. сполук азоту (аміак та амонійні солі) до нітратів. Напр., нітрозомонас, нітробактер....
19. СИСТЕМА ГЕОТЕХНІЧНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ГЕОТЕХНІЧНА – сукупність прир. об’єктів і техн. споруд, які перебувають у тісному взаємозв’язку (напр., іригаційна система)....
20. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
21. Митна інфраструктура Митна інфраструктура – комплекс об’єктів, необхідних для забезпечення діяльності митної служби. До них належать: 1) матеріально-технічна база митних органів (адміністративні будівлі, пункти пропуску і переходу, склади різних типів, транспортні засоби, зони митного контролю на вокзалах, в аеропортах та ін.); 2) об’єкти і засоби здійснення митних процедур і передання необхідної інформації (технічні засоби митного контролю, митної […]...
22. РЕСУРСИ ВОДНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВОДНІ – придатні для використання в нар. госп-ві води річок, озер, каналів, водосховищ, морів і океанів, підземні води, грунт, волога, вода (льоди) льодовиків, водяна пара атмосфери, заг. запаси яких становлять 1454,3 млн км3 (з них менш як 2 % – прісні води, а доступні для використання 0,3 %). Тенденція до […]...
23. ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....
24. КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА – екосистема, що створена людиною або перебуває під її інтенсивним впливом. Розрізняють екосистеми: окультурені, з певними намірами змінені людиною; напівкультурні – штучно створені, але не регульовані людиною (напр., штучні ліс. насадження); культурні – штучно створені й постійно підтримувані людиною в процесі їх експлуатації (сади), декоративні (парки); агроекосистеми з одно – […]...
25. ЗАХИСТ ВІД ШУМУ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ВІД ШУМУ – сукупність заходів від шумового забруднення, небезпечного для здоров’я. Серед протишумових заходів розрізняють активні і пасивні. Пасивні заходи створюють перешкоди на шляху поширення шуму від джерела звуку до вуха людини, активні – спрямовані на зменшення рівня шуму в самому джерелі завдяки конструкційним рішенням, технологіям виробництва і методам організації […]...
26. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
27. Інформаційна інфраструктура Інформаційна інфраструктура – система інформаційної техніки і технологій, електронного зв’язку, інформаційного обслуговування, які забезпечують інформаційну діяльність у суспільстві. І. і. – частина наукової, виробничої та соціально-економічної структури, яка є матеріальною основою всебічного інформування наукових досліджень, а також виробничої та комерційної діяльності. Через недосконалість традиційних науково-інформаційних комунікацій (на основі публікацій, особистих контактів учених, наукових конференцій тощо) […]...
28. ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ – в широкому розумінні це організми, що живуть у помірному поясі (бореальному). Сукупність рослинних угруповань, напр. тайги, складає рослинність, яка вирізняється відносною бідністю видового складу, зумовленого впливом зледеніння....
29. ЧИННИК БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОЛОГІЧНИЙ – чинник-1, породжений життям, тобто джерелом його є безпосередньо живий організм або будь-яка їх сукупність (напр., взаємозв’язки типу “хижак – жертва” як чинник скорочення чисельності жертв)....
30. ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без вилучення її з водних об’єктів шляхом пропускання крізь пристрої (напр., гідроелектростанції, водяні млини); 3) сукупність усіх форм і видів використання водних […]...