ІНІЦІАЦІЯ

Related posts:

1. ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти волосся у рабів. Символізує зречення від власної волі і повної згоди коритися волі Бога....
2. ОБРЯД Культурологічний словник ОБРЯД – колективні символічні дії, здійснювані з нагоди найважливіших подій у житті людини, сім’ї, колективу....
3. ПРИЧАСТЯ Культурологічний словник ПРИЧАСТЯ – християнський обряд, під час якого віруючі вживають хліб і вино – символи тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного....
4. ВІДСПІВУВАННЯ Культурологічний словник ВІДСПІВУВАННЯ (похоронна відправа) – церковна служба над померлим, яка, за релігійними уявленнями, сприяє полегшенню його становища “на тому світі”. Обряд засвоєний християнством, ісламом, іудаїзмом та іншими релігіями. Деякими сучасними сектами не здійснюється....
5. ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ (лат. овнутрювання) – процес перетворення зовнішніх, реальних дій з предметами на внутрішні ідеальні дії, перетворення об’єктивних змістів на суб’єктивні смисли....
6. БЛАГОВІЩЕННЯ Культурологічний словник БЛАГОВІЩЕННЯ – символ пробудження життєвої сили природи, воскресіння землі; у християнстві – символ початку Дня спасіння людства; Таїни богонародження. За давніми повір’ями слов’ян, у цей день Дух Світла благословляє Землю і все живе на ній. Саме на Благовіщення започатковуються постійні молодіжні хороводи, що збереглися від прадавніх часів як залишки імітаційної магії. Цей важливий […]...
7. НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та предметів. Народний обряд – це сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних з побутовими традиціями або виконанням релігійних настанов; церемонія культових та звичаєвих обрядів....
8. БРІКОЛАЖ Культурологічний словник БРІКОЛАЖ – нашарування однієї події на іншу, хоч вони несумісні в реальності. Ознака міфологічного мислення....
9. АНАМНЕЗ Культурологічний словник АНАМНЕЗ (грец. – пригадування) – за Платоном, пізнання шляхом пригадування ідей, закладених від народження в душі людини....
10. КОН’ЮНКЦІЯ Культурологічний словник КОН’ЮНКЦІЯ (від лат. conjunctio – зв’язок, об’єднання) – логічна операція, за допомогою якої з двох або більше висловлювань утворюють нове висловлювання (пор. диз’юнкція)....
11. КАРМА Культурологічний словник КАРМА (санскрит) – доля, закон відплати, згідно з яким будь-які добрі чи лихі вчинки людини визначають перебіг її тілесного життя, послідовності народження і смерті....
12. ДИЗ’ЮНКЦІЯ Культурологічний словник ДИЗ’ЮНКЦІЯ (від лат. disjunqo – роз’єдную, розрізняю) – що полягає в поєднанні двох або більше висловлювань за допомогою логічного сполучника “або” в нове, складне судження (пор. кон’юнкція)....
13. ЄЗУЇТИ Культурологічний словник ЄЗУЇТИ (від лат. Jesus – Ісус) – члени католицького чернечого ордену “Товариство Ісуса”, створеного 1534 р. І. Лойолою. Орден відзначався особливою активністю в боротьбі з Реформацією....
14. СТАДІАЛЬНИЙ Культурологічний словник СТАДІАЛЬНИЙ – такий, що виникає на певній стадії розвитку суспільства. Вважається, що суспільства, які перебували в однакових або схожих умовах розвитку, без взаємовпливів проходили однакові стадії культурної еволюції....
15. ЖЕНЬ Культурологічний словник ЖЕНЬ (кит.) – принцип людяності, гуманного підходу до людини та суспільства....
16. ПАРАДИГМА Культурологічний словник ПАРАДИГМА (від грец. paradeigma – приклад, зразок) – система теоретичних, методологічних та аксіологічних установок, що їх визнає більшість і беруть за зразок члени наукового співтовариства....
17. КАРНАВАЛ Культурологічний словник КАРНАВАЛ – універсальний механізм, який є противагою ієрархічності середньовічного суспільства....
18. УРБАНІЗАЦІЯ Культурологічний словник УРБАНІЗАЦІЯ – процес перетворення міста у найвагоміший осередок проживання людей і центр зосередження та обміну культурних цінностей, утворення штучного середовища, протилежного природі....
19. МЕХАНІЦИЗМ Культурологічний словник МЕХАНІЦИЗМ – світогляд, що пояснює розвиток природи і суспільства законами механічної форми руху матерії....
20. РЕФОРМАЦІЯ Культурологічний словник РЕФОРМАЦІЯ (від лат. reformatio – виправлення, перетворення) – широкий релігійний та ідеологічний рух в країнах Західної та Центральної Європи, спрямований на здійснення релігійних перетворень у дусі протестантизму....
21. НЮАНС Культурологічний словник НЮАНС (франц. nuance – відтінок) – в образотворчому мистецтві – ледь помітний перехід від одного кольорового тону до іншого (в живописі), від однієї світлотіньової градації в іншу (в скульптурі, графіці). Сукупність відтінків, використовується для тоншого моделювання....
22. АПОКАЛІПСИС Культурологічний словник АПОКАЛІПСИС (грец. – одкровення) – стан суспільства, коли існуванню самої людини загрожують руйнівні, смертоносні для неї сили....
23. АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ (від грец. людина, соціальність, виникнення) – взаємозумовлені процеси формування фізичного і соціального типу людини та суспільства....
24. ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА Культурологічний словник ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА – процес зниження рівня системно-ієрархічної впорядкованості, культурного комплексу будь-якого суспільства....
25. ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА – органічна складова культури суспільства, характеризує соціально-історичні особливості організації педагогічних відносин та діяльності спільноти....
26. КОНСТРУКТИВНА ВІДПОВІДЬ Культурологічний словник КОНСТРУКТИВНА ВІДПОВІДЬ (від лат. constructio – побудова) – така відповідь людини на дії або висловлювання іншої людини, яка містить корисні пропозиції щодо вирішення проблеми, що хвилює іншу людину, і може стати основою для подальших дій....
27. РОЗВИТОК Культурологічний словник РОЗВИТОК – зміни від простого до складного, від нижчого до вищого в результаті накопичення кількісних змін, що ведуть до якісних перетворень. Джерелом та внутрішнім змістом Р. є боротьба протилежностей, під час якої нове одержує перемогу над старим. Фізичний і психічний Р. людини відбувається за загальними законами Р. Розрізняють ряд ступенів в індивідуальному розвитку […]...
28. ЕСТЕТИКА Культурологічний словник ЕСТЕТИКА (від грец. aisthetikos – чуттєво сприйманий) – наука про прекрасне, його сприйняття та значення для суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності і розвитку мистецтва....
29. СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. верства та робити) – система ознак та критеріїв соціального розшарування, нерівності у суспільстві, соціальна структура суспільства. 270...
30. ЕЛІТА Культурологічний словник ЕЛІТА (франц. elite – краще, добірне, від лат. eligo – вибираю) – найвидатніші представники будь-якої частини суспільства (напр., творча Е., політична Е., фінансова Е. тощо)....
31. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної і дійової сили. С. л.- поняття досить широке: від глибокої обізнаності й освіченості людини до світоглядної зрілості, а від неї до суспільної активності. Таким чином, з С. л. розрізняють два взаємопов’язані основні структурні […]...
32. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ДЕМОКРАТІЇ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ДЕМОКРАТІЇ – участь максимально можливого числа громадян у власності та в управлінні виробництвом і господарством як на макрорівні (рівні держави і суспільства), так і на мікрорівні (фірми, підприємства)....
33. НАУКА Культурологічний словник НАУКА – 1) Система знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення та про способи планомірного впливу на довколишній світ. 2) Навички, знання, набуті в процесі навчання, життєвого досвіду. 3) Напучення, повчальна вказівка....
34. МІФОЛОГІЯ Культурологічний словник МІФОЛОГІЯ (від міф і…логія) – 1) Історичний тип світогляду на ранніх стадіях розвитку суспільства, що існує у формі переказів та обрядів, які утверджують прийняту в даному суспільстві систему цінностей (див. цінностей система) та норми поведінки. 2) Сукупність міфів будь-якого народу. 3) Спосіб духовно-практичного освоєння світу, форма суспільної самосвідомості та світосприйняття людини первісного докласового […]...
35. ЕТНІЧНІ ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Культурологічний словник ЕТНІЧНІ ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ – рушійні сили розвитку економіки суспільства, пов’язані з впливом на економічне життя особливостей етнічної свідомості, типової економічної культури і поведінки нації....
36. ПАТЕНТ Культурологічний словник ПАТЕНТ (від лат. patent (patentis) – відкритий, очевидний) – 1) Документ, що посвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. 2) Свідоцтво на право займатися торгівлею чи промислом. 3) П. консульський – документ, що видається консулові його урядом при призначенні в іншу країну і засвідчує надані повноваження....
37. ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ – етико-політична школа давнього Китаю, представники якої розробляли концепцію “держава – економіка”, концепцію керівної ролі держави в усьому господарському житті суспільства, у стабілізації ринкових цін....
38. РІЗДВО ХРИСТОВЕ Культурологічний словник РІЗДВО ХРИСТОВЕ – символ нового віку; надії на подолання бездуховності, бездушності, жорстокості земного життя; народження Спасителя світу. Урочисті свята на честь воскреслих богів були у давніх релігіях. Вони символізували весняне пробудження. Давні єгиптяни 6 січня святкували день народження бога Озіріса, греки – бога – Діоніса, в мітраїзмі народження сонячного бога Мітри відзначалося 25 […]...
39. КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ Культурологічний словник КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ – це “мистецтво для суспільства”. Представники цього методу керувалися програмою морального впливу на людину, виступали проти важкого політичного гніту, зображали драматичні моменти життя бідноти, апелювали до моралі, почуття справедливості панівного стану....
40. АКСІОЛОГІЯ Культурологічний словник АКСІОЛОГІЯ (від грец. ахіоs – цінний і logos – слово, вчення) – філософське вчення про цінності суспільства, соціальних груп та особистості; розрізняють цінності соціальні, духовні, культурні, моральні, естетичні, художні та ін. Аксіологічний – ціннісний, вартісний....