Інші валютні операції
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ
ТЕМА 6
ОБЛІК ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ
6. Інші валютні операції
Під валютними операціями розуміють операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, та операції, пов’язані з ввезенням (вивезенням), переказуванням і пересиланням на територію України, або за її межі валютних цінностей.
Під
– між комерційними банками та їх клієнтами в даній країні;
– між комерційними банками однієї й тієї самої країни;
– між комерційними банками різних країн;
– між комерційними та центральними емісійними банками;
– між центральними емісійними банками.
Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку визначені постановою Правління НБУ
Валюти розрізняють за двома ознаками:
1) конвертованістю: вільно конвертована, неконвертована;
2) строковістю: касова, строкова.
Розглянемо особливості операцій купівлі-продажу іноземної валюти на умовах “форвард”, які укладають з метою здійснити хеджування (страхування) зміни депозитних ставок (без необхідності здійснення загальновживаного депозиту форвард/форвард) або мінімізувати ризики за змінами курсів валют.
Форвардна угода, що передбачає розрахунок між продавцем та покупцем валюти не раніше, ніж через два робочі дні після її укладення за курсом, зафіксованим в угоді. Рівень ризику за форвардними валютними контрактами є різницею між узгодженою сторонами відсотковою ставкою за форвардним валютним контрактом та ставкою залучення кредитів першокласними лондонськими банками (ІЛВОК) чи її аналогом на дату розрахунків за цим контрактом; або різницею між курсом валюти за форвардним валютним контрактом та ринковим спот-курсом валюти на дату розрахунків за цим контрактом. Валютний курс, за яким здійснюються контракти на ринку строкових угод, називається форвардним курсом, а ринок – відповідно форвардним.
Форвардні валютні контракти укладаються на первинному ринку за стандартною формою, що відповідає чинному законодавству України. Покупцями і продавцями форвардних валютних контрактів можуть бути банки-резиденти та банки-нерезиденти України, що визначаються чинним законодавством України.
Первинним продажем форвардного валютного контракту вважається така угода купівлі-продажу контракту, якій не передує інший форвардний контракт.
Форвардний валютний контракт повинен мати такі обов’язкові реквізити:
– номер контракту;
– місце та дата укладення;
– офіційні назви та реквізити сторін;
– вид та сума валюти, що є предметом укладення контракту;
– відсоткові ставки та курс валюти контракту;
– дати платежу та поставки валюти;
– інші реквізити, що визначають права та відповідальність сторін.
Одним із правил обігу форвардного валютного контракту є
Обов’язкове погодження покупця цього контракту до закінчення його строку дії в разі продажу (передання) зобов’язань іншим особам. Одночасно продаж (передання) зобов’язань за форвардним валютним контрактом іншим особам може бути здійснено покупцем без погодження з іншими сторонами форвардного контракту в будь-який час до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту.
Зміни до форвардного валютного контракту вносять покупець або продавець контракту в разі погодження обох сторін контракту. У змінах до форвардного валютного контракту відображаються:
– номер та дата укладення контракту, до якого вносяться зміни;
– порядковий номер та дата внесення змін до контракту;
– реквізити та назва попереднього покупця (продавця) форвардного валютного контракту та особи, яка набуває його повноважень;
– ціна продажу форвардного валютного контракту;
– умови реалізації форвардного валютного контракту: дата поставки, термін здійснення платежу.
Розірвання угоди за форвардним валютним контрактом здійснюється в разі відмови від зазначеної угоди однієї зі сторін і згоди іншої сторони. Претензії щодо виконання форвардного валютного контракту можуть бути пред’явлені лише емітентові цього форвардного валютного контракту.
Форвардний контракт визнається фінансовим активом або фінансовим зобов’язанням на дату виникнення зобов’язання щодо придбання, або продажу предмета контракту. Для відображення у бухгалтерському обліку використовують:
– дату укладення контракту;
– дату оцінювання вартості (кінець періоду оцінювання, якщо кошти за операцією не сплачені);
– дату розрахунків.
Номінальна вартість контракту обліковується за позабалансовими рахунками – 9201 “Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами з метою хеджування”. Переоцінювання форвардного валютного контракту здійснюється на кожну звітну дату з використанням форвардного курсу на період до дати виконання контракту. Результат переоцінювання форвардного валютного контракту, придбаного з метою хеджування, визначається симетрично з результатом переоцінювання фінансового інструменту, який хеджується.
Економічним змістом форвардного контракту для продавця (відкриває коротку валютну позицію) є сподівання майбутнього зниження ціни активу, що продається; для покупця (відкриває довгу валютну позицію) – це очікуване зростання ціни. Правила бухгалтерського обліку при здійсненні форвардних валютних операцій передбачає такі види операцій:
– бухгалтерський облік на дату виконання операції;
– бухгалтерський облік на дату оцінки вартості (кінець місяця, якщо за угодою не сплачено);
– бухгалтерський облік на дату розрахунку.
Бухгалтерський облік на дату виконання операції означає, що всі форвардні контракти обліковуються за позабалансовими рахунками: для покупця – № 9202 “Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами”; для продавця – № 9212 “Валюта та банківські метали, які продані за форвардами контрактами”. Бухгалтерський облік на дату оцінювання вартості (кінець місяця) означає, що форвардні угоди не виконані, але їх потрібно оцінити згідно з новими ринковими цінами, що відображається наступними бухгалтерськими проводками (при позитивній різниці), наведеними в табл. 33.
Таблиця 33/span>
ТИПОВА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ ДЛЯ ОБЛІКУ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ФОРВАРДНОЇ УГОДИ
Дебет | Кредит |
3810 “Балансовий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів” | 6204 “Результати від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами” |
При від’ємній різниці робиться зворотна проводка. Переоцінку проводять також при зміні біржового курсу валюти.
При бухгалтерському обліку на дату розрахунку необхідно насамперед сторнувати позабалансові бухгалтерські проводки, виконані на дату операції у позабалансі. Другий крок – виконання операцій у балансі.
У разі купівлі валюти – табл. 34.
Таблиця 34
ТИПОВА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ ДЛЯ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЇ ФОРВАРДНИМ КОНТРАКТОМ
Дебет | Кредит | Сума |
1500 | 3800 | Сума купленої валюти |
3801 | 1200 | Сума валюти за курсом угоди |
3801 | 3810 | Позитивна сума останнього переоцінювання форвардного контракту |
3810 | 3801 | Негативна сума останнього переоцінювання форвардного контракту (або навпаки, залежно від додаткової чи від’ємної різниці) |
3801 | 6204 | При позитивному значенні різниці між офіційним курсом та вартістю після останнього переоцінювання |
6204 | 3801 | При від’ємному значенні різниці |
У разі продажу робляться зворотні проводки. Після здійснення згаданих операцій залишку за рахунком № 3810 не повинно бути.
Економічний зміст ф’ючерсних контрактів аналогічний економічному змісту форвардних контрактів, але існують певні обмеження, а саме: біржовий характер торгівлі, стандартні умови контракту (крім ціни), строки надання контракту (лише останній місяць кварталу), гарантія клірингової плати, можливість перепродажу контракту. Основним предметом ф’ючерсних контрактів є купівля (продаж) кредитів (депозитів) або інших фінансових інструментів (цінних паперів, боргових зобов’язань, валюти).
Бухгалтерський облік валютних ф’ючерсів аналогічний порядку бухгалтерського обліку форвардних угод; замість рахунка № 1500 “Коррахунки в інших банках” додатково може використовуватися рахунок № 1511 “Гарантійні депозити в інших банках”.
У зв’язку з існуванням в Україні режиму валютного регулювання операції з розміщення коштів (надання позик та кредитів) мають певні обмеження, що коригуються залежно від ситуації, що склалася на фінансовому та валютному ринках України.
До активних операцій належить надання кредитів прямим позичальникам – юридичним і фізичним особам.
На поточний момент надання валютного кредиту фізичній особі можливе тільки як підприємцю на ведення зовнішньоекономічної діяльності (лист НБУ № 19013/1093 від 05.05.1995 р.). Кредит може надаватись тільки в безготівковій формі, що унеможливлює надання споживчого кредиту.
Кредит може видаватися юридичним особам, як для зовнішньоекономічної діяльності під сплату нерезиденту, так і під сплату контрактів у національній валюті України. При цьому допускається конвертація кредиту через УМВБ або міжбанківський ринок з наступним зарахуванням на розрахунковий рахунок клієнта і проведення поточних операцій (лист НБУ № 13-126/486 від 20.03.1996 р.). Допускається також конвертація валюти кредиту в іншу валюту.
Враховуючи відсутність у валютному розділі балансу рахунків обліку термінових зобов’язань у валюті, допускається не приймати від позичальника позики термінових зобов’язань (лист НБУ № 13-126/2041 від 22.11.1996 р.).
Порядок розгляду банком заявок клієнтури на отримання кредиту визначений “Положенням про кредитування” НБУ, згідно з яким комерційний банк зобов’язаний реєструвати всі заявки клієнтури на отримання кредиту і розглядати їх (постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.1995 р.). Наявність журналу реєстрації надходжень заявок на кредит є обов’язковою. Клієнт, звергаючись до банку за кредитом, надає копії контрактів і угод, які обумовлюють мету кредитування, засоби отримання прибутку підприємством (якщо кредит короткостроковий) і фінансовий план оцінювання окупності інвестицій (якщо кредит середньостроковий або довгостроковий – під придбання основних засобів, технологій і т. п., постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.1995 р.).
Рішення про надання кредиту повинно прийматися колегіально фінансовим комітетом, кредитним комітетом або іншим уповноваженим органом банку (постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.1995 р.). Надання кредиту проводиться або на розрахунковий рахунок позичальника, або безпосередньо на сплату розрахункових документів, що є підставою для кредитної заявки. Незалежно від засобу оплати банком здійснюється наступний контроль за цільовим використанням кредиту за допомогою перевірки первинних документів позичальника. За наслідками перевірки складається акт, у якому констатується цільове використання позички або порушення щодо цього (постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.1995 р.).
Відповідно до вимог НБУ, відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця. Облік нарахованих відсотків ведеться в окремих відомостях (штафелях) з одночасним відображенням у балансі банку (за кредитом шостого класу). Відсотки, прострочені понад 30 днів, обліковуються на позабалансовому рахунка № 9601. У сучасних умовах черговість сплати основного боргу та відсотків за кредитом регламентована ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з якою передусім сплачуються відсотки, а потім гаситься основний борг. Позичка нерезиденту (нефінансовій структурі) потребує індивідуальної ліцензії НБУ. Позичка на покриття поточних збитків або на формування статутних фондів регламентується постановою Правління НБУ № 246 від 28.09.1995 р.
Згідно із Законом України “Про порядок розрахунків у іноземній валюті”, до обов’язкового продажу будь-яка юридична особа може використати отриманий валютний виторг на погашення валютного кредиту, наданого уповноваженим банком. В інших випадках, за відсутності валютних засобів, підприємство може купувати кошти на УМВБ або на міжбанківському ринку. Проводки з надання погашення позички, а також щодо сплати відсотків за курсом НБУ наведені в табл. 35.
Таблиця 35
ТИПОВА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ ДЛЯ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЇ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ
Дебет | Кредит | Зміст операції |
2050/001 “Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | 1500/001 “Коррахунки, що відкриті в інших банках” | Надання позички |
2600/001 “Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності” | 2058/001 “Нараховані доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | Сплата відсотків |
2058/001 “Нараховані доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | 6025/001 “Відсоткові доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | Нарахування відсотків до сплати |
2600/001 “Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності” | 2050/001 “Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | Повернення позички |
2057/001 “Прострочена заборгованість за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | 2050/001 “Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | Винесення кредиту на прострочку |
2059/001 “Прострочені нараховані доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | 2058/001 “Нараховані доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | Винесення відсотків на прострочку |
2095/001 “Сумнівна заборгованість за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | 2057/001 “Прострочена заборгованість за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями” | Визнання позички сумнівної |
Банк може проводити пасивні операції щодо залучення ресурсів у іноземній валюті від юридичних і фізичних осіб. При цьому з власником депозиту укладається угода, в якій обумовлюються такі питання:
– відсоткова ставка;
– періодичність сплати відсотків за користування ресурсами;
– інші питання.