Головна ⇒ 📌Праця ⇒ ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРИЙОМИ РОЗМІЧАННЯ ЗАГОТОВКИ ВИРОБУ

ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРИЙОМИ РОЗМІЧАННЯ ЗАГОТОВКИ ВИРОБУ

РОЗДІЛ 2 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТОНКОЛИСТОГО МЕТАЛУ ТА ДРОТУ

§ 8. ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРИЙОМИ РОЗМІЧАННЯ ЗАГОТОВКИ ВИРОБУ

Опорні поняття: операція розмічання; базова лінія; контрольно-розмічальні інструменти; прийоми та послідовність виконання розмічальних операцій; правила безпечного використання розмічальних інструментів.

Виконуючи в навчальних шкільних майстернях завдання з виготовлення будь-якої деталі з тонколистового металу, треба мати кресленик, ескіз або технічний малюнок деталі, що її виготовляють.

–

Перенесення кресленика деталі на заготовку із збереженням її точних розмірів називають операцією розмічання.

Так само, як при роботі з деревними матеріалами в 5 класі, весь процес розмічання повинен починатися з вибору рівної сторони заготовки; якщо такої немає, то проводять базову лінію.

– Базовою лінією розмітки називають пряму, яка при подальшому розмічанні являтиме собою одну зі сторін (бажано довшу) майбутньої деталі, від якої надалі будуть відкладатися всі розміри та кутові величини.

Для розмічання тонколистового металу застосовують слюсарну (сталеву) масштабну лінійку.

– Слюсарна лінійка

– найпростіший вимірювальний інструмент, що застосовується для грубих вимірювань лінійних розмірів деталі.

Точність лінійки становить 0,25-0,5 мм. Зручніше користуватися лінійкою, що має шкалу з обох боків (мал. 62). Слюсарна лінійка не має нульової поділки. Під час розмічання її край повинен збігатися з початком відліку (точкою, лінією, краєм заготовки тощо, мал. 63).

Мал. 62. Слюсарна лінійка

Мал. 63. Визначення розміру деталі за допомогою масштабної лінійки

– Слюсарний кутник – слюсарний інструмент, що використовується для площинної розмітки, перевірки внутрішніх і зовнішніх кутів у 90° (мал. 64).

– Рисувалка – розмічальний інструмент, виготовлений із сталевого дроту, що має загострений та загартований кінець.

Інший кінець, як правило, зігнутий у вигляді кільця (мал. 65, а), що робить інструмент безпечнішим та зручним у зберіганні. Бувають також комбіновані рисувалки (мал. 65, б).

Мал. 64. Слюсарні кутники

Мал. 65. Рисувалки: а – пряма; б – комбінована з відігнутим кінцем

Мал. 66. Розмічальний слюсарний циркуль

Мал. 67. Розмічальний циркуль

У разі потреби, для проведення діаметрів і дуг певних радіусів, можна використовувати слюсарний розмічальний циркуль (мал. 66), або звичайний розмічальний циркуль (мал. 67, в обох ніжках такого циркуля встановлено сталеві голки).

Оскільки при встановленні на непідготовлену металеву поверхню ніжка циркуля може ковзати, заготовку слід підготувати для використання розмічального циркуля. Підготовка полягає у виконанні заглиблення (керну) в поверхні тонколистового металу в тому місці, де за результатами розмічання має знаходитися центр кола або дуги заданого радіуса. Таке заглиблення виконують за допомогою слюсарного інструмента, який має назву кернер.

Кернер – ручний слюсарний інструмент у вигляді загостреного сталевого стрижня, яким розмічають заготовки.

Розмічання виконують по попередньо проведених рисувалкою лініях розмітки перед подальшими розмічальними операціями (проведенням кіл та дуг заданих радіусів), або наносячи заглиблення (керни) перед подальшою слюсарною обробкою (мал. 68).

Керни призначені для того, щоб лінії розмітки були виразно помітні при подальшому обробленні, а також для уникнення ковзання свердла по поверхні матеріалу на початку свердління отвору. Це допомагає домогтися більшої точності розташування отворів при свердлінні. Керніння проводиться ударами молотка по ударній частині кернера.

Мал. 68. Кернер

Мал. 69. Рисувалку нахиляють у бік від лінійки на кут, що відповідає куту загострення робочої частини інструмента

Для заощадження матеріалу базову лінію проводять уздовж найбільш рівної сторони заготовки, відступаючи на якомога меншу відстань від її краю. Таким чином ви заощадите матеріал заготовки. Проводячи заміри від базової лінії, визначають, яку кількість деталей можна отримати із заготовки, відкладають розміри і проводять лінії розмічання. Спочатку проводять горизонтальні лінії, а потім – вертикальні, після цього – похилі. Прямі риски наносять рисувалкою, яка має бути нахилена в бік від лінійки (мал. 69). Потрібно рівномірно натискати на рисувалку і проводити чіткі риски. Якщо виріб із білої жерсті або оцинкованого заліза буде використовуватися в атмосферних умовах, то розмічання бажано виконувати кольоровим маркером з тонким стрижнем, тому що рисувалка може пошкодити захисне покриття.

У разі розмічання за шаблоном потрібно щільно притискати його до заготовки, щоб він не змістився. Від точності виконаного розмічання залежить якість майбутньої деталі та кількість відходів. На прикладі корпусу господарського совка (мал. 70), можна побачити, який вигляд має готовий виріб (а), його кресленик (в) та розмічена заготовка (б). Виконуючи розмічання, на заготовку переносять усі лінії кресленика, окрім виносних, розмірних ліній та написів і цифр над ними. Таким чином, після виконання розмітки, розгортка виробу буде являти собою контур деталі та лінії згину для надання їй об’ємної форми.

Виконуючи розмічання, треба бути особливо уважним під час визначення розмірів, щоб після вирізання та згинання розміри виробу відповідали вказаним на кресленику. Виконуючи повну розгортку, треба враховувати припуск, на шов для з’єднання частин виробу.

Мал. 70. Корпус господарського совка (а), зігнутий із плоскої заготовки-розгортки (б), розміченої за креслеником (в)

Правила безпеки під час роботи з розмічальними інструментами

– Використовуйте всі розмічальні інструменти тільки за їх призначенням.

– Слюсарний та розмічальний циркулі кладіть на верстак із зімкнутими ніжками, вістрями від себе.

– Рисувалку кладіть на верстак вістрям від себе або вішайте за кільце у призначеному для цього місці.

Чи добре засвоїли?

1. За якими графічними документами виконують розмічання?

2. Які інструменти використовують для розмічання металевих заготовок?

3. Чим відрізняється розмічання металевих заготовок від розмічання заготовок із деревини?

4. Чому під час розмічання треба бути особливо уважним?

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА 5

РОЗМІЧАННЯ ВИРОБІВ ІЗ ЖЕРСТІ ЗА КРЕСЛЕНИКОМ

Обладнання та матеріали:

· металева масштабна лінійка, рисувалка, слюсарний кутник, слюсарний циркуль, заготовка із жерсті.

Послідовність виконання роботи

1. Отримайте від учителя заготовку із жерсті у вигляді прямокутника з розмірами, які дозволять виконати на ній розмітку деталі. Уважно огляньте заготовку, щоб переконатися, чи є на ній нерівності, і в разі потреби виконайте її правлення.

2. Виконайте розмічання розгортки господарського совка за креслеником (мал. 70, е) на заготовці в такій послідовності:

А) користуючись слюсарним кутником, провести з одного з кутів заготовки взаємно перпендикулярні базові лінії (мал. 71, позиція 1);

Мал. 71. Послідовність виконання розмічальних операцій для корпуса совка

Б) на довшій з базових ліній, використовуючи точку їх перетину як початок відліку, відкласти розміри в такій послідовності: 185 мм; 220 мм; 240 мм (мал. 71, позиція 2);

В) з отриманих точок, користуючись слюсарним кутником, провести перпендикуляри до довшої базової лінії (мал. 71, позиція 3);

Г) на коротшій базовій лінії відкласти розміри в такій послідовності: 15 мм, 165 мм, 180 мм, а на протилежній до неї короткій стороні відкласти відповідно 35 мм, 145 мм, 180 мм, поділки, що відповідають розміру 180 мм, з’єднати між собою (мал. 71, позиція 4);

Г) з точок на коротшій стороні прямокутника, що відстоять від країв заготовки на 35 мм, провести, використовуючи кутник, лінії завдовжки 55 мм (до перетину з лінією, що паралельна короткій стороні і відстоїть від неї на 55 мм) (мал. 71, позиція 5);

Д) з отриманих точок перетину провести похилі лінії до засічок на довших сторонах прямокутника на відстані 20 мм від краю заготовки (мал. 71, позиція 6);

Е) за допомогою лінійки знайти центри дуг радіусом 15 мм, відкладаючи ці величини на протилежному боці заготовки (мал. 71, позиція 7);

Є) з отриманих центрів провести дуги радіусом 15 мм, які з’єднають коротку сторону заготовки з довгими сторонами (мал. 71, позиція 8);

Ж) центри проведених дуг з’єднати з точками на протилежній стороні заготовки, що відстоять від її сторін на 35 і 55 мм (мал. 71, позиція 9);

З) виконати контроль розмічальних операцій, перевіривши отримані лінійні розміри та рівнобічність трапеції (її діагоналі мають бути однаковими), що утворилася в результаті операції розмічання.

Якщо ви отримали заготовку значно більшого розміру, виконуючи розмічання, будьте заощадливими у використанні її поверхні. Розмічання також треба починати з проведення взаємоперпендикулярних базових ліній, проведених з одного з кутів заготовки. Покажіть учителю розмічену деталь на заготовці.