Інтернаціональна вартість

Related posts:

1. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
2. Ринкова вартість Ринкова вартість – якісно нова (більш розвинена) форма вартості, яка визначається суспільно необхідними витратами праці в межах окремих галузей народного господарства (а отже, законом вартості) та співвідношенням попиту і пропозиції (а отже, відповідним законом) і лежить в основі ринкових цін. Р. в. виникає внаслідок внутрігалузевої конкуренції і перетворення окремих індивідуальних вартостей, що формуються на підприємствах-конкурентах, […]...
3. Вартість гранична Вартість гранична – визначення вартості товару чи послуги граничним ступенем корисності для споживача. Внаслідок цього зведення вартості до суспільно необхідних витрат не приймається, оскільки західні науковці вважають, що при цьому зовсім не враховується корисність товару, і всій теорії, отже, надається витратний характер. У найпростішому вигляді вартість товару є споживною, тобто суб’єктивною оцінкою відносного корисного ефекту […]...
4. Вартість виробництва Вартість виробництва – вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних […]...
5. Величина вартості товару Величина вартості товару – кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці – робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для […]...
6. Вартість Вартість – втілена й уречевлена в товарі суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності, що пов’язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами. Сучасна економічна наука характеризується відсутністю єдиних методологічних підходів у трактуванні категорії В. Найбільш відомими теоріями В., які залишили помітний для науки слід, є: теорія попиту і пропозиції; […]...
7. Вартість альтернативна Вартість альтернативна – вартість виробництва товару чи послуги, яка вимірюється стосовно втраченої можливості виробництва іншого виду товарів або послуг і потребує таких самих витрат ресурсів; ціна заміни одного блага іншим. Якщо у виборі двох можливих благ та їх джерел споживач (покупець) надасть перевагу першому, жертвуючи при цьому другим, то друге благо є альтернативною ціною першого. […]...
8. Закону вартості інтернаціональні форми Закону вартості інтернаціональні форми – специфічні форми та особливості дії закону вартості в умовах інтернаціоналізації економічних систем. Інтернаціоналізація виробництва та обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості, яке залежить від: 1) середньої інтенсивності праці в масштабі світового господарства та інтенсивності національної праці в різних країнах світу; 2) середньої продуктивності […]...
9. Вартість мінова Вартість мінова – властивість товару обмінюватись, пропорція, згідно з якою один товар обмінюється на інший. Прирівнювання товарів з різними споживчими властивостями можливе тому, що вони є продуктами праці, передусім суспільно необхідної праці, витраченої на їх виробництво, тобто вартості товарів. Формою вияву останньої у процесі обміну товарів є В. м. Вперше в науковий обіг категорію “В. […]...
10. Митна вартість Митна вартість – ціна товару та інших благ, яка береться за основу для нарахування митного тарифу, що сплачується при перетині митного кордону держави. Основними методами визначення М. в. є: 1) за передбаченою в угоді ціною імпортних товарів враховуються транспортні витрати на доставку їх до покупця, а також страхові витрати, частина прибутку продавця від можливих наступних […]...
11. Витрати обігу Витрати обігу – витрати, пов’язані з підготовкою до реалізації та купівлею-продажем товарів у гуртовій, роздрібній торгівлі та в громадському харчуванні. В. о складаються з витрат на оплату живої праці працівників, зайнятих у сфері обігу, і матеріальних витрат у сфері обігу (амортизація основних засобів, втрати товарів, використання пакувальних матеріалів тощо). Рівень В. о. – це відношення […]...
12. Принцип еквівалентності Принцип еквівалентності – принцип, згідно з яким товари і послуги в межах національних економічних систем за умов досконалої конкуренції обмінюються на рівновелику вартість певної кількості інших товарів і послуг. При цьому слід враховувати не лише суспільно необхідні витрати на виробництво товарів і послуг, що обмінюються як рівновеликі, а й їх споживну вартість, в т. ч. […]...
13. Вартість робочого місця Вартість робочого місця – сукупність витрат у грошовій формі на робочу силу, засоби і предмети праці. Найдорожчим елементом В. р. м. за сучасних умов є витрати на підготовку висококваліфікованої робочої сили. Вартість створюваної складної робочої сили у США наприкінці 80-х XX ст. в середньому перевищувала 400 тис. дол. (див. Вартість робочої сили). До В. р. […]...
14. Суспільна (ринкова) вартість Суспільна (ринкова) вартість – втілена й уречевлена в товарі абстрактна праця, один із найважливіших факторів визначення ринкової ціни. Величина суспільної (ринкової) вартості визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу і змінюється прямо пропорційно до кількості часу, затраченого на виробництво товару, і обернено пропорційно до продуктивності праці. Вартість виявляється у міновій вартості, при порівнянні одного товару з […]...
15. Вартість товару Вартість товару – уречевлена в товарі суспільно необхідна праця товаровиробників з урахуванням його якості та відносини економічної власності між людьми, що виникають у процесі виготовлення і обміну продукту внаслідок суспільного поділу праці й здійснюються між ними на основі витрат такої праці. В. т. поєднує в собі характеристику всіх елементів економічної системи і передусім продуктивних сил […]...
16. Вартість додана Вартість додана – реальний внесок певного підприємства у створення конкретного товару або послуги, вимірюється як різниця між ринковою ціною обсягів продукції, створеної на такому підприємстві, і вартістю спожитих предметів праці, куплених у постачальників. Загалом сумарна В. д. вимірюється вартістю валової продукції підприємства за вирахуванням поточних матеріальних витрат. Показник В. д. дає змогу уникнути повторного рахунку, […]...
17. Ціни у міжнародній торгівлі Ціни у міжнародній торгівлі – грошове вираження інтернаціональної вартості на світових товарних ринках. Своєю чергою, інтернаціональна вартість залежить від інтернаціональних витрат суспільно необхідної праці на виробництво товарів. Ці витрати визначаються національними витратами суспільно необхідної праці у тих країнах, які експортують на світовий ринок переважну кількість конкурентоспроможної продукції. Крім того, в основі Ц. у м. т. […]...
18. Мінова вартість Мінова вартість – зовнішня форма вияву вартості у сфері обміну, пропорція, в якій один товар обмінюється на інший. Визначається кількістю та якістю затраченого суспільно необхідного робочого часу на створення товарів (тобто їх вартістю), а також співвідношенням попиту і пропозиції на той чи інший товар. Оскільки М. в. є формою вияву вартості, то в ній виражаються […]...
19. Вартість капіталу Вартість капіталу – вимірювана у відсотках вартість різних джерел фінансових ресурсів, необхідних для фінансування капіталовкладень. В. к. компанії – середньозважене вартості ресурсів кожного типу. Частка кожного з них визначається як відношення ресурсу певного виду до загального обсягу резервів та суми цінних паперів, випущених компанією. Вартість звичайних акцій визначається залежно від норми доходу до придбання власниками […]...
20. Надлишкова додаткова вартість Надлишкова додаткова вартість – надлишок суспільної (ринкової) вартості товару над індивідуальною, або різниця між отриманою і фактично створеною на капіталістичному підприємстві додатковою вартістю, що утворюється шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі продуктивності праці. Оскільки на різних підприємствах такі вдосконалення техніки і технології здійснюються здебільшого в різний період, продуктивність праці в певний […]...
21. Механізм формування ринкової вартості товарів Механізм формування ринкової вартості товарів – спосіб конкретного перетворення суспільної вартості окремого товару в межах сфери безпосереднього виробництва у суспільну вартість всієї маси товарів в процесі руху капіталу у всіх сферах суспільного виробництва, передусім в єдності безпосереднього виробництва і обміну з умов процесу відтворення вартості. В даному разі індивідуальна вартість відповідає суспільній вартості не окремого […]...
22. Податок на додану вартість Податок на додану вартість (налог на добавочную стоимость) – непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база – вартість, добавлена на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додаткова вартість (приріст вартості) включає: заробітну плату з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, прибуток, витрати на електроенергію, рекламу, транспорт. Сума податку на […]...
23. Трудомісткість продукції Трудомісткість продукції – показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Т. п. – зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили суспільства – трудових ресурсів. На рівень Т. п. впливає ряд факторів: технічний розвиток виробництва (фондоозброєність й енергоозброєність праці, якість предметів праці, […]...
24. Відносна додаткова вартість Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, яка утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Обгрунтована ця категорія К. Марксом. Виробництво В. д. в. широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за […]...
25. У чому вбачав багатство держави і як визначав “вартість товару” Ібн-Хальдун? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ У чому вбачав багатство держави і як визначав “вартість товару” Ібн-Хальдун? Багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів. На його думку, в продуктах міститься “праця, що виявляється як вартість”. Це дало вченому можливість зробити висновок про те, що продукти праці здобуваються “шляхом рівноцінного обміну”. […]...
26. Вартість робочої сили Вартість робочої сили – вартість засобів відтворення життє – і працездатності працівника та результативності послуг його робочої сили, а також засобів життєдіяльності членів його сім’ї. До вартості засобів відтворення працівника та членів його сім’ї відносять насамперед вартість харчів, житла, одягу, транспортних витрат та інших матеріальних потреб. Це суспільно необхідні витрати на відтворення робочої сили, що […]...
27. Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) – французький економіст, засновник класичної школи економіки. Справедливо доводив, що багатство нації не в грошах, а в продуктах, насамперед сільськогосподарських. Сільське господарство вважав першоосновою економіки. Б. започаткував теорію трудової вартості, виділив “справедливу”, або “істинну”, вартість і стверджував, що вона повинна покрити виробникові витрати виробництва і забезпечити […]...
28. Конкуренція внутрігалузева Конкуренція внутрігалузева – боротьба між товаровиробниками в одній галузі виробництва за зниження витрат виробництва, цін, поліпшення якості продукції, розширення ринків збуту тощо з метою привласнення більших прибутків. Внаслідок К. в. різні індивідуальні вартості товарів перетворювалися на єдину ринкову вартість і ринкову ціну. К. в. сприяє зниженню витрат виробництва, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, підвищенню ефективності виробництва. […]...
29. Методи розрахунку цін Методи розрахунку цін – основні способи, за допомогою яких підприємства встановлюють ціни на свою продукцію, а отже, проводять цінову політику: 1) на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку; 2) на основі рівня поточних цін, насамперед конкурентів (використовується здебільшого дрібними підприємствами); 3) на основі закритих торгів; 4) на основі цінності товару, тобто суб’єктивної оцінки споживчих […]...
30. Абсолютна додаткова вартість Абсолютна додаткова вартість – вперше обгрунтована К. Марксом економічна категорія, яка означає додаткову вартість, отриману внаслідок подовження тривалості робочого дня за межі необхідного робочого часу. Оскільки праця є органічною єдністю конкретної та абстрактної праці, то за виробництва А. д. в. найманий працівник конкретною працею переносить певну частину вартості засобів виробництва на ново – створений продукт; […]...
31. Закон зростання витрат Закон зростання витрат – закон, згідно з яким із заміною виробництва одного товару іншим за повної зайнятості ресурсів альтернативні витрати виробництва другого товару зростають. При переході від виробництва одних товарів до виробництва інших необхідно пристосувати (адаптувати) ресурси, оскільки їх неможливо повністю використати у виробництві альтернативних товарів. Чим більше підприємець намагається виробити альтернативних товарів, тим більше […]...
32. Основні пропорції світової економіки Основні пропорції світової економіки – співвідношення між окремими підрозділами, підсистемами та елементами світового господарства, які характеризують стан та закономірності його розвитку здебільшого у межах технологічного способу виробництва за певний період. О. п. с. е.: між основними групами країн (розвиненими, тими, що розвиваються, і країн з перехідною економікою); співвідношення між попитом і пропозицією на світовому ринку; […]...
33. У чому сутність марксистської трудової теорії вартості? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У чому сутність марксистської трудової теорії вартості? На відміну від А. Сміта, який визначав вартість товару витратами праці тільки “в примітивному стані суспільства”, коли відсутня наймана праця і застосовуються примітивні засоби праці, і навіть Д. Рікардо, який крім праці просто не брав до уваги місце інших […]...
34. Невиробничі витрати підприємств Невиробничі витрати підприємств – витрати, які безпосередньо не залежать від процесів виробництва. До них належать основні Н. в. п. – витрати на утримання та експлуатацію житлових будинків та основних фондів невиробничого призначення (заводські будинки відпочинку, дитячі дошкільні заклади, медпункти тощо) на збереження запасів товарів, відшкодування частини управлінських витрат. На балансі підприємств можуть також перебувати витрати […]...
35. Відновна вартість основних фондів Відновна вартість основних фондів – вартість відтворення основних фондів у нових виробничих умовах за певний період. Розрізняють повну В. в. о. ф. і В. в. о. ф. без зношування (залишкову). Повна В. в. о. ф. – це витрати на їх відтворення за сучасними цінами. Основні фонди функціонують упродовж тривалого часу, і умови їх відтворення змінюються. […]...
36. Вартість грошей Вартість грошей – купівельна спроможність грошової одиниці; кількість товарів і послуг, яку можна придбати на грошову одиницю за наявного рівня ринкових цін. Сучасні готівкові гроші (банкноти, чеки тощо) мають відносну вартість, яка визначається, по-перше, опосередковано їхньою купівельною спроможністю; по-друге, за допомогою примусового курсу держави, який базується на її економічних функціях; по-третє, вартістю витрат на їх […]...
37. Оптимальна партія товарів (виробів) Оптимальна партія товарів (виробів) – обсяг виготовлених товарів і послуг на підприємстві (в фірмі, компанії), за якого забезпечуються мінімальні витрати на одиницю продукції. Знаходження оптимального обсягу випуску товарів залежить передусім від витрат на зберігання продукції (залежно від обсягу запасів такі витрати зростають, хоча на одиницю продукції залишаються незмінними), а також витрат на переоснащення устаткування та […]...
38. Облік витрат за видами діяльності в моделі ABC Облік витрат за видами діяльності в моделі ABC – методика обчислення джерел витрат і центрів робіт та їх розподілу між продуктами на основі даних про види робіт, необхідних для виробництва. Модель ABC – найважливіші групи класифікації матеріальних ресурсів. Такий облік дає змогу оцінити можливості максимізації вартості і підвищення ефективності діяльності організації, точніше визначити собівартість у […]...
39. Економічна ефективність зовнішньої торгівлі Економічна ефективність зовнішньої торгівлі – результативність зовнішньої торгівлі, яка визначається сукупністю показників, що характеризують доцільність експортно-імпортних операцій. Якщо витрати на вітчизняне виробництво необхідної продукції, які заплановано отримати від імпорту, більші, ніж витрати на виробництво експортних товарів, то такий зовнішньоторговельний обмін економічно вигідний. Крім витрат на виробництво товарів, необхідно враховувати витрати на їх транспортування, додаткові витрати […]...
40. Ринкова вартість банку Ринкова вартість банку – ціна, за якою може бути проданий банк за умов конкуренції і наявності необхідної інформації. Основними елементами, які формують Р. в. б., є: 1) фінансовий капітал; 2) інтелектуальний капітал (система знань працівників банку, навички та досвід, здатність банку своєчасно реагувати на зміни ринкової кон’юнктури, в т. ч. досвід управління банком); організаційний капітал […]...