ІНВЕРСІЯ ФЕНОЛОГІЧНА

Related posts:

1. ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА – період у сезонному розвитку природи – окремих видів рослин (цвітіння, плодоносність тощо), їх угруповань, характерних сезонних явищ у житті тварин (перельоти птахів, їх гніздування, виліт пташенят з гнізда) і т. д., що помітно відрізняється від ін....
2. ІНВЕРСІЯ ГЕОМАГНІТНОГО ПОЛЯ Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ГЕОМАГНІТНОГО ПОЛЯ – зміна полярності напрямку магнітного поля Землі на зворотну. Причини І. г. п. зумовлені порушенням режиму переміщення речовин у зовн. ядрі, пов’язаних зі зміною швидкості обертання Землі навколо власної осі. За палеомагнітними даними, перехід від однієї полярності до ін. триває від 500 тис. до 50 млн років. Під […]...
3. ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА – розміщення фітоценозів у порядку, оберненому щодо закону висотної поясності: вище на схилах ростуть угруповання більш теплолюбних рослин....
4. ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – терміни настання тих чи ін. фенологічних явищ (фаз розвитку) протягом кількох років варіюють більшою чи меншою мірою залежно від геогр. широти: чим вища геогр. широта, тим менший показник варіації. Напр., терміни прильоту шпаків на пд. України варіюють протягом ряду років у межах […]...
5. ІНВЕРСІЯ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ЛАНДШАФТІВ – вертикальний розподіл ландшафтів, що не відповідає закону висотної поясності ландшафтів. Може спричинюватись температурною інверсією, поліпшенням дренажу, типу низько – або середньогір’я....
6. ІНВЕРСІЯ ТЕМПЕРАТУРИ (В АТМОСФЕРІ) Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ТЕМПЕРАТУРИ (В АТМОСФЕРІ) – підвищення т-ри повітря з висотою в деякому шарі атмосфери замість звичайного її зниження. І. т. (в а.) призводить до того, що тепліші верхні шари перешкоджають вертикальному руху повітря, внаслідок чого під ними нагромаджуються водяна пара, пил, формуються туман, імла, послаблюється розсіювання забрудників поблизу земної поверхні....
7. ІЗОЛІНІЯ Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ – лінія на геогр. картах, розрізах, планах, графіках, яка сполучає точки з однаковими значеннями певної величини, напр., тиску (ізобари), глибини моря (ізобати), т-ри (ізотерми), напруженості магнітного поля (ізодинами), солоності води (ізогаліни), Щільності повітря (ізоленси), термінів настання фенологічних явищ (ізофени) тощо....
8. ЛІТОПИС ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЛІТОПИС ПРИРОДИ – 1) перелік проходження в часі сезонних явищ природи, які спостерігались у певному пункті або на певній території. Цим терміном користуються в фенології, а в метеорології він замінений на термін щомісячник; 2) річний науковий звіт діяльності заповідників....
9. СПЕКТР Екологія – охорона природи СПЕКТР – графічне зображення змін фенологічних фаз рослин (фенологічний С.), складу життєвих форм (біол. С.), складу екоморф (екол. С.) тощо....
10. АСПЕКТ Екологія – охорона природи АСПЕКТ (біол.) – зовн. вигляд рослинних угруповань (фітоценозу). Змінюється протягом року відповідно до чергування сезонних фаз розвитку рослин. Залежить від видового складу рослин, чисельності видів, їхньої феностадії та ярусної будови угруповання. Бувають постійними (напр., у темнохвойному лісі, де вигляд угруповання майже не змінюється) і тимчасовими (степові і лучні угруповання, які протягом […]...
11. ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ Екологія – охорона природи ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ – спостереження за сезонними явищами живої природи, реєстрація їх настання й закінчення....
12. ІЗОФЕНИ Екологія – охорона природи ІЗОФЕНИ – ізолінії настання або тривалості певного фенологічного (сезонного) явища, напр. розпускання сережок ліщини....
13. НАДІЙНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДІЙНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми безвідмовно виконувати енергопродукційну роботу, самовідновлюватись і саморегулюватись у певних прир. для системи добових, сезонних, міжрічних та вікових коливаннях протягом сукцесійного або еволюц. проміжку її існування чи потенційної можливості існування....
14. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ФІЗИЧНА – забезпечення зміни тепловіддачі за рахунок судинних реакцій шкіри, потовиділення, сезонних змін теплоізолюючих властивостей хутра, транспірації у рослин тощо. Т. ф. можлива і завдяки змінам у поведінці тварин, які збираються докупи, ховаються в нори, печери....
15. ЛИНЯННЯ Екологія – охорона природи ЛИНЯННЯ – періодична зміна зовн. шкіряних покривів та різних шкіряних утворів (луска, шерсть, пір’я, роги тощо) у тварин. Л. буває вікове (відбувається в перші місяці життя), сезонне (у певні пори року), перманентне, або постійне (впродовж цілого року). Тип Л. є спадковою ознакою і залежить від історії виду. Настання Л. залежить від […]...
16. КЛІНА Екологія – охорона природи КЛІНА – поступова зміна будь-якої ознаки або властивості екотопу, популяції, угруповання, ценоекосистеми, пов’язана зі зміною того чи ін. чинника середовища. Клінальна (безперервна) зміна характерна для більшості екол. чинників і ценозів....
17. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
18. ПЕРЕПРОМИСЕЛ Екологія – охорона природи ПЕРЕПРОМИСЕЛ – вилучення з прир. популяцій тварин і рослин заг. кількості особин або окремих їх сезонних чи статевовікових груп у кількості, що перевищує відновні здатності цих популяцій з урахуванням можливих песимальних умов їх відтворення. До П. слід також відносити способи добування, що змінюють умови відтворення живих ресурсів (зміни середовища існування видів […]...
19. ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ПРЯМИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ПРЯМИЙ – безпосередня зміна природи внаслідок госп. діяльності людини (вирубування лісів, осушення боліт, застосування пестицидів тощо)....
20. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
21. ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
22. БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ – мех. дроблення й біол. зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин....
23. БІОКАТАЛІЗ Екологія – охорона природи БІОКАТАЛІЗ – зміна швидкості перебігу хім. реакцій, які відбуваються в живому організмі за участю біокаталізаторів – ферментів....
24. ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ РОЗВИТКУ – фази розвитку прир. системи можуть проходити лише в еволюційно закріпленому порядку (історично, екологічно зумовленому), від відносно простого до складного, як правило, без випадання проміжних етапів (однак, можливо, з дуже швидким їх проходженням або еволюційно закріпленою відсутністю). Напр., метаморфоз комах з повним перетворенням може відбуватися лише […]...
25. МЕТЕОРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи МЕТЕОРОЛОГІЯ – наука, що вивчає атмосферу, її будову, властивості, процеси, які в ній відбуваються, а також розробляє методи передбачення атм. явищ і впливу на них....
26. ШКОДА Екологія – охорона природи ШКОДА – фактичні або ймовірні екон. чи сод. втрати, що виникли внаслідок певних подій, явищ, у т. ч. зміни прир. середовища, його забруднення....
27. МОДЕЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи МОДЕЛЮВАННЯ – метод дослідження складних об’єктів, явищ та процесів шляхом їх спрощеного імітування (натурного, мат., логічного). Грунтується на теорії подібності....
28. ГІГАНТОМАНІЯ Екологія – охорона природи ГІГАНТОМАНІЯ – надмірна пристрасть до всього велетенського, грандіозного, зокрема у природокористуванні (надпотужні ГЕС, водосховища, зміна напряму течії річок тощо)....
29. ГЕОДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕМОГРАФІЯ – галузь науки, що досліджує співвідношення між сукупністю демографічних явищ і соц.-екон. чинниками, умовами, що істор. склалися на певній території....
30. АДАПТАЦІОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АДАПТАЦІОМОРФОЗ, адаптіоморфоз – розвиток, зміна і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції організмів. Частіше вживають поняття адаптаціогенез....
31. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ – віково-статевий, ген., фенотипічний та ін. склад популяції. Різка зміна С. п. спричинює її поступову деградацію....
32. ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ – ненавмисна зміна природи, спричинена вторинними явищами та процесами, пов’язаними з госп. заходами (напр., підтоплення територій в разі створення штучних морів, утворення токс. сполук внаслідок вторинного забруднення тощо)....
33. САМООРГАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи САМООРГАНІЗАЦІЯ – чітко визначена послідовність фіз.-хім. та біол. явищ у прир. системах, яка зумовлена внутр. та зовн. обмеженнями і веде до формування функціонально єдиного цілого....
34. ТЕСТ Екологія – охорона природи ТЕСТ – коротке станд. завдання, метод випробування, що застосовується в різних галузях науки для одержання кільк. характеристики певних явищ, рівня та об’єму знань....
35. БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ – ритмічні повторення біол. явищ в угрупованнях організмів (популяціях, біоценозах), що є пристосуванням до цикл, змін умов їхнього існування....
36. БІОПОШКОДЖЕННЯ Екологія – охорона природи БІОПОШКОДЖЕННЯ – небажана з погляду людини зміна властивостей та якості різних матеріалів, споруд, кормів, продуктів харчування під впливом живих організмів, які поселяються на них....
37. ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) – зміна рослинних угруповань внаслідок впливу антроп. чинників (напр., вирубування, витоптування худобою тощо)....
38. ПОСУШЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи ПОСУШЛИВІСТЬ – характеристика регіону, періоду часу або комплексу явищ (П. геогр. зони, періоду, клімату тощо), що включає поняття “посуха”....
39. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ АНТРОПОГЕННА – зміна угруповань (сукцесія), спричинена діяльністю людини. Як правило, це відносно оборотні зміни катастрофічного характеру (напр., вирубування лісу)....
40. ВПЛИВ НА ПОГОДУ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПОГОДУ – штучне викликання деяких явищ погоди або запобігання їм за допомогою розсіювання хмар, ініціювання випадання сильних дощів, снігу, створення штучних морів тощо....