Історичність світогляду

Related posts:

1. Мистецтво і світогляд Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 62 . Мистецтво і світогляд Мета: сформувати поняття “мистецтво”, “світогляд”, “ознаки мистецтва і світогляду”; виховувати в учнів естетичну культуру. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: зустріч із художником. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Робота над поняттями Дати визначення понять “мистецтво”, “свідомість”, “світогляд”, “ознаки […]...
2. Філософія і світогляд Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 67 . Філософія і світогляд Мета: сформувати поняття “філософія”, “світогляд”; розкрити взаємодії філософії і світогляду; виховувати культуру світогляду; розвивати вміння захищати електронні проекти. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: захист електронних проектів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Робота над поняттями Дати визначення понять […]...
3. Узагальнення знань за темою “Світогляд людини” Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 68 . Узагальнення знань за темою “Світогляд людини” Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів з теми; виховувати навички самостійної дослідницької діяльності під час підготовки та захисту проектів. Тип уроку: систематизації й узагальнення знань. Форма проведення: захист проектів. Обладнання: комп’ютери, мультимедійне обладнання. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент […]...
4. ПОНЯТТЯ СВІТОГЛЯДУ. СТРУКТУРА СВІТОГЛЯДУ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 1 ТЕМА. ПОНЯТТЯ СВІТОГЛЯДУ. СТРУКТУРА СВІТОГЛЯДУ Мета: розкрити поняття “світогляд” і його структуру; ознайомити учнів із процесом формування світогляду; виховувати особистий світогляд; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: лекція, евристична бесіда. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності […]...
5. Екологічний світогляд людини як обов’язковий елемент валеологічного світогляду ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ Підручник РОЗДІЛ 3 ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ 3.4. Екологічний світогляд людини як обов’язковий елемент валеологічного світогляду Людина є складною, самоорганізованою, саморегульованою системою, функціонування якої значною мірою залежить від її взаємодії із зовнішнім середовищем. У глобальному вимірі людина як вищий рівень живих організмів належить до біосфери. Біосфера – галузь […]...
6. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 3 ТЕМА. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ Мета: розкрити поняття “науковий світогляд” і його особливості; виховувати в учнів повагу до різних типів світогляду; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: конференція. Обладнання: мультимедійне обладнання. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності Учитель. На попередніх […]...
7. Поняття світогляду Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 60 . Поняття світогляду Мета: розкрити поняття “світогляд” і його структуру; ознайомити учнів з процесом формування світогляду; виховувати власний світогляд; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: лекція, евристична бесіда. Епіграф: …Що існує могутніше за розум? Йому – влада, […]...
8. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЛІГІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 2 ТЕМА. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЛІГІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ Мета: розкрити поняття “релігійний світогляд” і його особливості; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, вести дискусію; виховувати в учнів повагу до різних типів світогляду й толерантне ставлення до представників різних світових релігій. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, форма проведення: евристична бесіда, […]...
9. Поняття “образу людини”. Історичність та мінливість “образу людини” в історії культури Філософія світ людини Багатомірність людського буття та сутності людини Поняття “образу людини”. Історичність та мінливість “образу людини” в історії культури Зазначена тема лекції передбачає, першою чергою, розгляд соціокультурних особливостей людського в історії культури. Але “образ людини” має сприйматися, крім того, як самостійний теоретичний принцип у межах філософської антропології. Звичайно ж, це не заперечує самої можливості […]...
10. Походження, проблематика та особливості філософі як світогляду Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Походження, проблематика та особливості філософі як світогляду Отже, виникненню філософії як нового типу світогляду передували по-перше, суспільство общинно-родового типу, по-друге, міф як світогляд та спосіб мислення, притаманний цьому суспільству. В середині І тис. до н. е. в суспільствах Індії, Китаю, Греції відбуваються […]...
11. Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі Розділ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА Урок 55 . Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі Мета: сформувати поняття “традиції”, “звичаї”, “інновації”, “новаторство”; розкрити сутність функцій культури; виховувати повагу до національної та світової культури, діячів культури та мистецтва, прищеплювати шанобливе становлення до культурних надбань українського та інших народів світу. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: […]...
12. Концепції походження філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Концепції походження філософії – міфогенна – соціогенна – гносеогенна Ми додаємо ще одну: – освітогенну Для розуміння природи філософії та її походження найбільшу значимість мають світоглядні, соціальні й освітні обставини, які були в часи виникнення феномена філософування (прибл. VI ст. […]...
13. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ І ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 19 . ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ І ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА Мета: сформувати поняття: “політична свідомість”, “політична культура”; розкрити процеси їх формування; виховувати повагу до людей різних соціальних груп та політичних поглядів, національну свідомість і політичну культуру. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: захист проектів. ХІД УРОКУ I. Організація класу II. Актуалізація знань. мотивація […]...
14. Вступ до курсу “людина і світ” СИСТЕМА УРОКІВ Урок 1 . Вступ до курсу “людина і світ” Мета: розкрити основні завдання курсу, дати уявлення про його роль у формуванні світогляду людини; ознайомити зі змістом і методами вивчення. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма уроку: вступний урок. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Зміст і методи вивчення курсу Процес […]...
15. Моральна свідомість, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.13. Моральна свідомість Моральна свідомість – стрижнева складова формування моральної вихованості людини, яка визначається як відображення в свідомості людини принципів, норм поведінки, що регулюють ставлення людей один до одного й до суспільства. Моральні знання – основа розвитку моральної свідомості людини, основний її компонент, це засвоєння […]...
16. Еволюція світогляду ОУН Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945) § 4. АНТИНАЦИСТСЬКИЙ РУХ ОПОРУ 6. Еволюція світогляду ОУН. Спілкуючись із представниками різних верств і регіонів України, українські націоналісти проймалися їхніми потребами, уявленнями, поглядами. У ході розгортання повстанського руху до лав УПА вливалися колишні офіцери та солдати радянської армії, мешканці Східної України, […]...
17. Форми суспільної свідомості Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Форми суспільної свідомості Суспільна свідомість – це складне соціальне явище, яке здійснює вплив на духовне життя суспільства і на всі сфери суспільних відносин. Осмислення різноманітних явищ і процесів суспільного життя відбувається саме через форми і рівні суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості розмежовуються за […]...
18. СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – глибоке розуміння нерозривного зв’язку людини з природою, залежності благополуччя людей від цілісності та екол. рівноваги середовища життя на Землі, переконаність у необхідності дбайливого ставлення до природи, розуміння важливості рац. використання та збагачення прир. ресурсів. С. е. – одна із складових частин матеріалістичного світогляду....
19. ПОВНОТА ЖИТТЯ Й ЩАСТЯ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 9 ТЕМА. ПОВНОТА ЖИТТЯ Й ЩАСТЯ Мета: розкрити ключові поняття; виховувати навички участі у проведенні диспуту; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, відстоювати власну точку зору. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: урок-диспут. Обладнання: різноманітні висловлювання видатних людей про життя та щастя. Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація […]...
20. КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ДО КУРСУ “ЛЮДИНА І СВІТ” КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ДО КУРСУ “ЛЮДИНА І СВІТ”. 11 клас (68 год.) № уроку Тема уроку Зміст уроку Основні поняття 1 Вступ до курсу “Людина і світ” Гуманізація і демократизація освіти. Методологічна основа курсу. Зміст і методи вивчення курсу Світоглядний вибір, світогляд, життєва позиція, гуманізація Розділ І. Феномен людського життя (6 год.) 2 Феномен людини та […]...
21. МАСОВА СВІДОМІСТЬ МАСОВА СВІДОМІСТЬ – один із видів суспільної свідомості, конкретна форма її реалізації. Функціонує як на груповому, так і на індивідуальному рівні. Характеризується збігом у певний момент і за певних умов основних компонентів свідомості великої кількості різних суспільних груп. У М. с. дістають відображення знання, уявлення, норми, цінності, які поділяють маси і які вироблені в процесі […]...
22. Узагальнення знань за темою “Свідомість і пізнання” Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ Урок 28 . Узагальнення знань за темою “Свідомість і пізнання” Мета: повторити, закріпити та узагальнити вивчений матеріал; розвинути навички та знання, набуті під час вивчення теми. Тип уроку: урок узагальнення знань. Форма проведення уроку: тестування. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. Сьогодні на уроці ми […]...
23. Свідомість особистості – ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” Свідомість особистості Підсистема особистості “свідомість-самосвідомість” відображає її об’єктивний світ, індивідуальну свідомість. СВІДОМІСТЬ є здатністю людини до рефлексії, адекватного відображення навколишнього світу, подій, що відбуваються в ньому, своєї Батьківщини, обов’язку тощо, а також створення до них свого ставлення. Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно […]...
24. Розуміння свідомості Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ У рок 21 . Розуміння свідомості Мета: визначити сутність та походження свідомості; з’ясувати основні ознаки та функції свідомості; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; розвивати міжпредметні зв’язки. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу. Форма проведення уроку: лекція з елементами дискусії та бесіди. Епіграф: – Люди не народжуються, а стають тими, ким […]...
25. ОСВІТА ПРИРОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ОСВІТА ПРИРОДООХОРОННА – система освіти, спрямована на засвоєння елементів теорії та практики охорони природи, на формування у людини екол. світогляду, природоохоронної свідомості....
26. Роль ментальності в житті суспільства Розділ VI. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Урок 40 . Роль ментальності в житті суспільства Мета: сформувати поняття “суспільство”, “ментальність”, “риси ментальності”; розкрити роль ментальності в житті суспільства; виховувати повагу до інших націй; розвивати вміння захисту електронних проектів. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: захист електронних проектів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Учитель. […]...
27. Структура свідомості. Свідомість і праця. Спілкування і мова Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ Уроки 22-23 . Структура свідомості. Свідомість і праця. Спілкування і мова Мета: розкрити основні поняття з теми (емоції, мислення, воля, надсвідомість, інтуїція); ознайомити учнів зі структурою свідомості; розвивати вміння формувати особисті судження та аргументи з проблеми. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: лекція з елементами бесіди. ХІД УРОКУ І. […]...
28. Узагальнення знань за темою “Людина і культура” Розділ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА Урок 59 . Узагальнення знань за темою “Людина і культура” Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми “Людина і культура”, виховувати самостійність у здобутті знань й формуванні вмінь. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань. Форма проведення: захист проектів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Основна частина уроку Бесіда 1. […]...
29. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ “СВІДОМІСТЬ ПІЗНАННЯ” СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 19 ТЕМА. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ “СВІДОМІСТЬ ПІЗНАННЯ” Мета: перевірити й оцінити знання з теми; виховувати самостійність щодо опанування додаткового матеріалу, вміння концентрувати увагу, навички застосування на практиці отриманих знань. Тип уроку: урок контролю й оцінювання знань. Форма проведення: письмова контрольна робота. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мотивація […]...
30. Мораль як світогляд Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 61 . Мораль як світогляд Мета: розкрити поняття: “мораль”, “світогляд”, “риси моралі та світогляду”; виховувати повагу до інших людей; розвивати вміння аналізувати факти, робити висновки. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: евристична бесіда. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Учитель. Мораль формується […]...
31. Проблема свідомості – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Проблема свідомості Особливою сферою духовного життя є свідомість. Проблема свідомості надзвичайно складна. Ідеалісти вважають, що свідомість – автономне від матеріального явище, що вона творить буття. Будучи причиною чогось нового, свідомість має мати власну онтологію. Матеріалісти стверджують, що свідомість тісно пов’язана з матерією. Згідно з матеріалістичною філософію, […]...
32. КАРТИНА СВІТУ Культурологічний словник КАРТИНА СВІТУ – одна з форм світоглядного відображення об’єктивної реальності в суспільній свідомості, що являє собою науковий образ освоєної в практиці дійсності, компонент світогляду. Цілісна картина дійсності, насамперед узагальнений образ соціального середовища, що становить вихідну умову людського буття, створюється в процесі практичної діяльності людей. Як наукове зображення об’єктивної реальності, яке відповідає безпосередньому сприйняттю […]...
33. Узагальнення знань за темою “Суспільне життя людини” Розділ VI. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Урок 43 . Узагальнення знань за темою “Суспільне життя людини” Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів з теми, що вивчалася. Тип уроку: систематизації та узагальнення знань. Обладнання: плакати, олівці, папір. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Інструктаж учителя щодо завдань, які належить виконати учням у процесі […]...
34. Чи віддзеркалює політична свідомість ідейне життя суспільства? 17 Чи віддзеркалює політична свідомість ідейне життя суспільства? Важливою характеристикою політичного життя суспільства є таке складне і багатовимірне поняття, як політична свідомість – сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображують політико – владні відносини та політичні інтереси суб’єктів. Сукупність знань політичної свідомості складається з пізнання політико – владних відносин кожної з гілок влади: представницької (законодавчої), виконавчої, […]...
35. Історична пам’ять Політологічний словник Історична пам’ять – найважливіший компонент духовної сфери етнічної спільноти, що дає змогу підтримувати безперервність етнічної еволюції, спадкоємність історичного досвіду, передавати накопичене багатство етнічних (національних) цінностей наступним поколінням. В І. п. вирізняють загально-етнічний (національний), локальний (окремі етнічні (національні) групи) та особистісний рівні, яким відповідно відповідає колективна, групова й індивідуальна форми І. п. Для І. […]...
36. Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Свідомість і несвідоме Якщо свідомість – це “звітне” діяння, коли людина не перевіряє те, що відбувається, а розуміє, несе відповідальність за те, що вдіяно, то несвідоме – це сукуп-ність явищ, які не піддаються звітуванню. Тобто – факт. На відміну від свідомості, яка представлена безумовним чином, несвідоме […]...
37. НАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІЯ (від лат. natio – народ, плем’я) – стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів в суспільній свідомості й суспільній психології....
38. Процес і періодизація суспільного розвитку Розділ VI. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Урок 42 . Процес і періодизація суспільного розвитку Мета: сформувати поняття “процес суспільного розвитку”, розкрити періодизацію суспільного розвитку; виховувати повагу до суспільства, розвивати вміння захищати електронні проекти та повідомлення. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: захист електронних проектів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Захист електронних проектів Теми 1. “Періодизація […]...
39. Дайте загальну характеристику нової історичної школи. В чому її заслуга? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Дайте загальну характеристику нової історичної школи. В чому її заслуга? Історична школа в Німеччині набула розвитку в працях Вільгельма Рошера (1817-1894), Бруно Гільдебранда (1812-1878) та Карла Кріса (1821 – 1898), які вважаються засновниками нової історичної школи. Наслідуючи традиції Ф. Ліста, вони обгрунтували необхідність відображення в економічній теорії особливостей національних господарств, […]...
40. АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ Культурологічний словник АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ – вища форма психічної активності, яка визначається тим, що свідомість людини не тільки відображає об’єктивний світ, але і творить його, тобто, що світ не задовольняє людину, і людина своїми діями вирішує змінити його....