ІХТІОФАУНА

Related posts:

1. ГОЛАРКТИКА Екологія – охорона природи ГОЛАРКТИКА – одна з флористичних і зоогеогр. ділянок суходолу; займає більшу частину Пн. півкулі....
2. ПОСУШЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи ПОСУШЛИВІСТЬ – характеристика регіону, періоду часу або комплексу явищ (П. геогр. зони, періоду, клімату тощо), що включає поняття “посуха”....
3. ПЛЯЖ Екологія – охорона природи ПЛЯЖ – 1) надводна частина сучасної берегової зони, що зазнає дії прибою та характеризується рухомістю скупчень гальки, піску, гравію тощо; 2) пологий берег будь-якої водойми чи водотоку, зручний для входження у воду з метою купання; 3) спеціально пристосоване місце для купання та приймання сонячних ванн на березі моря, озера, водосховища, ставка […]...
4. ФАУНА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи ФАУНА УКРАЇНИ – 1) сукупність усіх видів тварин, що склалася історично в певному зоогеогр. районі чи на всій території України. Розрізняють водну Ф. і суходільну Ф., сучасну Ф. та викопні Ф. (напр., кембрійська Ф., трипільська Ф., мамонтова Ф.). Поняття Ф. застосовується також щодо окремих таксонів тварин (ентомо-, орніто-, теріо-фауна тощо). Вивченням […]...
5. ГІДРОБІОС Екологія – охорона природи ГІДРОБІОС – сукупність організмів, які населяють водойми всієї земної кулі. Вивченням Г. займається гідробіологія....
6. ПАГОН Екологія – охорона природи ПАГОН – сукупність організмів, які містяться в товщі льоду (як правило, в стані анабіозу), що вкриває поверхню водойми....
7. МІЛИНА Екологія – охорона природи МІЛИНА, обмілина, мілководдя – 1) нагромадження наносів на дні водойми або водотоку, що спричинює зменшення глибини води аж до виходу наносів на поверхню (утворення кіс і т. п.); 2) будь-яка ділянка дна водойми або водотоку з глибинами, меншими порівняно з сусідніми ділянками....
8. РІЧКА Екологія – охорона природи РІЧКА, ріка – водотік значних розмірів, що тече по встановленому руслу в межах утвореної ним долини і наповнюється за рахунок поверхневого і підземного стоків власного водозбірного басейну. Р. з притоками утворює річкову систему, характер і розвиток якої зумовлені геол. будовою, рельєфом, кліматом і розмірами басейну. Р. поділяють на дві групи: гір. […]...
9. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
10. ПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи ПЕЛАГІАЛЬ – товща води або озера, що є місцем помешкання видів водяних організмів, не пов’язаних з дном водойми, та простягається від літоралі до найвіддаленіших від берегів точок океану (тобто топографічно охоплює його неритову та океанічну зони)....
11. ЗОНИ ПУСТЕЛЬ Екологія – охорона природи ЗОНИ ПУСТЕЛЬ – зони фізико-географічні, що утворюються в умовах посушливого та жаркого клімату з переважанням пустельних ландшафтів....
12. УМІРИЗАЛЬ Екологія – охорона природи УМІРИЗАЛЬ – низьколісся з Humiria sр. на білих пісках басейну Амазонки....
13. ЗАСМІЧЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАСМІЧЕННЯ – забруднення поверхні землі або дна водойми викинутими предметами чи їх частинами (харч, та побутові відходи, крупно-подрібнені пром. відходи тощо)....
14. ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ – 1) здатність особин будь-якого виду, в т. ч. й людини, вижити до певного моменту життєвого циклу, напр. до початку періоду розмноження; 2) генотипно зумовлена здатність певної особини (або популяції) будь-якого виду, в т. ч. й людини, жити і давати потомство....
15. ДЕРЕВОСТАН Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН – 1) сукупність дерев, що є основою будь-якого насадження; 2) будь-яка сукупність дерев (звичайно така, як ліс). Розрізняють чистий Д., де ростуть дерева однієї породи (напр., Д. сосновий), та змішаний Д., де ростуть дерева двох, трьох чи більшої кількості порід (напр., Д. сосново-березово-ялиновий), а також звичайний Д. (з одним ярусом […]...
16. УРУКУРИ Екологія – охорона природи УРУКУРИ – вологий тропічний ліс, що затоплюється (типу іrаnо), з пальмою Аttalea ехсеlsа басейну Амазонки....
17. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
18. МОНОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи МОНОЦЕНОЗ – угруповання, рослинність якого складається виключно чи переважно з одного виду, напр. на піщаних берегах водойми, засолених мор. пляжах. Рідкісне в природі явище....
19. ГЕОБОТАНІКА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА – наука, об’єктом вивчення якої є рослинний покрив Землі як сукупність рослинних угруповань (фітоценозів), його склад, будова, історія розвитку, територіальний розподіл, взаємозв’язки між собою і з довкіллям....
20. ЛЬОДОСТАВ Екологія – охорона природи ЛЬОДОСТАВ – період, упродовж якого спостерігається нерухомий крижаний покрив на річках, водоймах. Залежить від тривалості і температурного режиму зими, характеру водойми, товщини снігу....
21. ОБОЛОНКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНА – сукупність біогеоценозів Землі. Товщина О. б. на суходолі становить 200- 300 м....
22. НЕОТРОПІЧНА ЗОНА Екологія – охорона природи НЕОТРОПІЧНА ЗОНА – просторовий регіон фауністичного районування суходолу, який включає всю Пд. і Центр. Америку разом з о-вами Карибського басейну. Н. з. збігається з межами фауністичного царства Неогеї. Характерними представниками фауни цієї зони є неповнозубі (панцирники, мурашкоїди, лінивці), рукокрилі, олені, лами, мавпи; ендемічними вида ми птахів є пд.-амер. страуси, тукани, амер. […]...
23. СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ – найменша кількість води, що забезпечує стабільний госп. та екол. режими водного басейну....
24. ТЕКТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕКТОГЕНЕЗ – сукупність процесів розвитку верхніх шарів Землі під впливом тектонічних рухів....
25. ПОКРИВ РОСЛИННИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ РОСЛИННИЙ – сукупність рослинних угруповань певної ділянки або усієї поверхні Землі....
26. ЛІС ВОДООХОРОННИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ВОДООХОРОННИЙ – ліс, що росте на берегах водойм, біля витоків річок, на водозборах і визначає водність басейну, регулює водний стік....
27. БЕНТАЛЬ Екологія – охорона природи БЕНТАЛЬ – дно та придонний шар води водойми, заселені мікроорганізмами, рослинами і тваринами....
28. АНЕМОНЕЙСТОН Екологія – охорона природи АНЕМОНЕЙСТОН – орг. та мін. часточки наземного походження, що відкладаються вітром на поверхню водойми....
29. ДИКА ПРИРОДА Екологія – охорона природи ДИКА ПРИРОДА – сукупність неодомашнених тварин, рослин, що не культивуються, а також ландшафт, якого не торкнулася діяльність людини....
30. ОЙКУМЕНА Екологія – охорона природи ОЙКУМЕНА, Ейкумена – 1) за уявленнями давніх греків, населена територія Землі з Елладою в центрі; 2) сукупність населених людиною ділянок Землі; 3) укр. екол. вісник. Наук.- громадський часопис, який видається НАН України з 1991 р....