ІЗОКЛІНИ

Related posts:

1. ІЗОСЕЙСТИ Екологія – охорона природи ІЗОСЕЙСТИ – ізолінії, що характеризують інтенсивність землетрусів....
2. ІЗОПАГИ Екологія – охорона природи ІЗОПАГИ – ізолінії тривалості льодоставу (крижаного покриву) на водоймах....
3. ІЗОФЕНИ Екологія – охорона природи ІЗОФЕНИ – ізолінії настання або тривалості певного фенологічного (сезонного) явища, напр. розпускання сережок ліщини....
4. ІЗОАНТИ Екологія – охорона природи ІЗОАНТИ – ізолінії термінів зацвітання яких-небудь рослин; лінії, які сполучають на карті пункти з одночасним цвітінням певних рослин....
5. МАГНІТНИЙ МОМЕНТ АТОМА – МАГНІТНЕ ПОЛЕ У РЕЧОВИНІ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання ЕЛЕКТРОДИНАМІКА 4. МАГНІТНЕ ПОЛЕ. ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ІНДУКЦІЯ 4.6. МАГНІТНЕ ПОЛЕ У РЕЧОВИНІ 4.6.1. МАГНІТНИЙ МОМЕНТ АТОМА Внутрішнє магнітне поле 1 обумовлюється магнітними властивостями атомів. Електрони, що обертаються навколо ядра, створюють магнітне поле, яке відповідає магнітному полю колового струму,- магнітний момент орбітального струму Орб. Електрони, окрім маси m, заряду q, мають […]...
6. ГЕОДЕЗІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕЗІЯ – наука про методи визначення форми і розмірів Землі та про методи вимірювання на земній поверхні для відображення земної поверхні на планах і картах, а також про методи вимірювання на місцевості під час проведення наук, та інж. робіт....
7. ІЗОЛІНІЯ Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ – лінія на геогр. картах, розрізах, планах, графіках, яка сполучає точки з однаковими значеннями певної величини, напр., тиску (ізобари), глибини моря (ізобати), т-ри (ізотерми), напруженості магнітного поля (ізодинами), солоності води (ізогаліни), Щільності повітря (ізоленси), термінів настання фенологічних явищ (ізофени) тощо....
8. ІНЕРЦІЯ РОЗМНОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ІНЕРЦІЯ РОЗМНОЖЕННЯ – 1) збільшення числа особин після досягнення популяцією нульового приросту внаслідок входження в процес розмноження численних зрілих організмів та репродуктивного довголіття старших поколінь; 2) продовження росту чисельності популяції, незважаючи на явну нестачу кормової бази, що врешті-решт призводить до катастрофічного зниження чисельності цієї популяції....
9. БІОКАЛІМА Екологія – охорона природи БІОКАЛІМА – один із термінів, яким визначають “плівку життя” В. І. Вернадського....
10. ГАЗОАНАЛІЗАТОР Екологія – охорона природи ГАЗОАНАЛІЗАТОР – прилад, за допомогою якого визначають якісний і кільк. склад суміші газів прир. чи пром. походження....
11. КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у посушливих умовах середовища....
12. АЛЕЛІ Екологія – охорона природи АЛЕЛІ – спадкові одиниці (стани гена), які містяться в однакових ділянках гомологічних (парних) хромосом і визначають напрям розвитку однієї й тієї самої ознаки....
13. ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ – група закономірностей, що мають ознаки прир.-істор. законів, нормативів і визначають взаємозв’язок організмів (у т. ч. і людини) з навколишнім середовищем....
14. СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ – територіально цілісна та функціонально взаємозв’язана сукупність населених пунктів, яка часто формується під впливом суто прир. чинників, що й визначають розмір і характер даної С. р....
15. ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
16. ІНДЕКС СТІЙКОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС СТІЙКОСТІ – показник стійкості виду або популяції в біоценозі. І. с. визначають як коефіцієнт варіації кількості їхньої біомаси або середньої чисельності особин, обчислений за багаторічними даними....
17. ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК – чинник, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості виду. О. ч. визначають територію розселення виду – ареал....
18. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
19. ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ – екосистема в сукцесійному розвитку тяжіє до утворення найбільшої біомаси при найменшій біол. продуктивності. Клімаксові екосистеми, як правило, мають макс. біомасу та мінім., практично нульову, продуктивність, тобто термодинамічно вони найбільш рац. Іноді макс. біомасою характеризуються не клімаксові, а вузлові екосистеми. П. “н”. м. перегукується із законом збільшення розміру […]...
20. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) Екологія – охорона природи НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) – встановлення меж, у яких допускається зміна прир. властивостей атмосфери, гідросфери і педосфери. Як правило, норму визначають за реакцією найчутливішого до змін середовища виду організмів....
21. УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – невидиме оком людини ел.-магн. випромінювання, яке в спектрі оптичного діапазону займає проміжне положення між видимим і рентгенівським випромінюванням (50- 400 нм). Фіз. властивості У. в. визначають їх важливі біол. та екол. впливи на живі організми....
22. ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА -1) розробка юридичних норм, пов’язаних з охороною природи; 2) сукупність держ. заходів, закріплених у праві, які спрямовані на збереження, відновлення та поліпшення прир. умов....
23. ШЛЮЗ Екологія – охорона природи ШЛЮЗ – гідротехн. споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води. Ш. використовують також для переміщення суден, плотів з однієї ділянки річки чи каналу на ін. з вищим або нижчим рівнем води....
24. ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів....
25. ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ – те саме, що й Екологія канцерогенезу....
26. ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА, енвайронменталістика – комплексна наука про навколишнє середовище, яка вивчає умови його оптим. існування, прийоми, методи і засоби збереження і поліпшення його якості. Термін І. звичайно застосовують в англомовній літературі, у вітчизняній еквівалентами є охорона природи, охорона довкілля....
27. ІНДЕКС ВИДОВОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ВИДОВОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ – співвідношення між числом видів та будь-яким показником значимості виду (чисельність особин, біомаса, продуктивність та ін.). Видову різноманітність трофічної групи визначають переважно рідкісні види, тоді як показники “значимості” – нечисленні види – “домінанти”....
28. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПРОГНОЗОВАНІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПРОГНОЗОВАНІ – вірогідна кількість корисних копалин у земних надрах, що потребує натурного виявлення та екон. оцінки. Для з’ясування величини пром. (вірогідних) запасів корисних копалин визначають регіон пошукових робіт....
29. ЕДИФІКАТОР(И) Екологія – охорона природи ЕДИФІКАТОР(И) – види рослин, які переважають у фітоценозах і визначають особливості рослинного угруповання, в основному властивості фітоценозів (склад, структуру, фітосередовище, продукцію, а також умови існування ін. мешканців). Напр., Е. соснового бору є сосна, пд. степів – ковила, типчак, низового болота – осоки, очерет....
30. ФЕНОМЕН ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ФЕНОМЕН ПРИРОДИ – виняткове явище чи об’єкт природи, що може бути предметом вивчення, спец, охорони (як пам’ятки природи)....