Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Каденція
Каденція
Політологічний словник
Каденція (італ. cadenza – падаю, закінчуюсь (каданс)) – сукупність подій, фактів будь-якого політичного процесу (явища), які надають йому характеру більшої чи меншої закінченості. В цьому сенсі політичного процесу може виступати прийняття політичного рішення, виникнення політичної партії, завершення соціально-економічних, політичних реформ. У свою чергу К. політичного рішення може стати голосування.
Соловьев А. И. Политология: Политическая теория, политические технологии: Учеб. для студ. вузов. – М., 2000; Категории политической науки: Учебник / Под ред. А. Ю. Мельвиль. – М., 2002.
Г. Щедрова
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Суперництво політичне Політологічний словник Суперництво політичне – одна з форм відносин політичних сил суспільства, що є антиподом політичного співробітництва. Основу С. п. становить розходження політичних інтересів учасників політичного процесу або навіть абсолютна їх протилежність, яка може викликати великі й гострі політичні та інші конфлікти. В умовах гострої соціально-економічної кризи, слабкого розвитку демократичних традицій, низької політичної культури громадян, […]...
- Політична поведінка Політологічний словник Політична поведінка – це сукупність реакцій соціальних суб’єктів (спільнот, груп, особистостей) на діяльність політичної системи; взаємодія суб’єкта з політичною реальністю, яка охоплює його дії та орієнтації щодо політичної практики. П. п. визначається вибором мотивів у прийнятті рішень що до політичних взаємовідносин, відбором засобів досягнення цілей, здатністю поєднати загальносуспільні інтереси з приватними, груповими. Характер […]...
- Політична позиція Політологічний словник Політична позиція (лат. positio – положення, розташування) – це ставлення суб’єктів політики до інших учасників політичного життя, їхньої політичної діяльності та до влади. Вона виражає: 1) їх точку зору, думку, розуміння питань політики і влади; 2) їх оцінку політичних явищ, подій, підхід до розв’язання проблем суспільного розвитку; 3) їх свідомий вибір способу дії, […]...
- Революція Політологічний словник Революція (фр. revolution, від лат. revolutio – переворот)- докорінна зміна політичного життя суспільства на основі реалізації можливостей революційної ситуації; докорінне перетворення структури влади в суспільстві, радикальна зміна політичної системи, які надають можливості для значних соціально-економічних змін. Марксизм розуміє Р. як важливу об’єктивну закономірність, форму розвитку суспільства, яка настає через передусім економічні причини. Передумови […]...
- Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
- Технологія прийняття політичних рішень Політологічний словник Технологія прийняття політичних рішень – сукупність методів і послідовних дій різноманітних суб’єктів щодо свідомої постановки та досягнення цілей у сфері політичної влади. Вперше термін “прийняття рішень” з’явився в 30-х роках XX ст. для характеристики децентралізації соціальних та організаційних процесів у працях американських дослідників (Ч. Бернард, Е. Стоун). Справжній ренесанс ця теорія пережила в […]...
- Участь політична Політологічний словник Участь політична – 1) участь громадян у суспільно-політичних справах; 2) залучення членів соціально-політичної спільноти в існуючі усередині неї політичні відносини і структури влади. Основними концепціями У. п. є: теорія раціонального вибору (людина, мовляв, намагається досягти в політиці максимального результату завдяки оптимальним, найменшим зусиллям і затратам); теорія мічиганської моделі (в політичній діяльності домінує партійна […]...
- Двопартійна система Політологічний словник Двопартійна система (two-party system) – політична система, за якою в країні у боротьбі за владу у процесі виборчого суперництва визначаються дві найбільші панівні партії. Як правило, такі партії різняться лише несуттєвими ідейно-політичними орієнтирами і не впливають на характер державного устрою. У багатьох випадках така система виявляється нестабільною. Винятком може бути лише США, що […]...
- Групи тиску Політологічний словник Групи тиску – певна група людей, метою діяльності яких є тиск на вибір і прийняття політичних рішень. Характерними ознаками Г. т. є мінімум організації, умовний центр прийняття рішення, який працює без програм. Це лише певною мірою організовані групи (групи прихильників, автономні групи, групи, що здійснюють ефективний тиск на владу, на тих, хто приймає […]...
- Блок політичний Політологічний словник Блок політичний (від англ. blok – об’єднання, союз) – угода, союз, об’єднання політичних партій, громадських організацій, політичних сил, груп людей задля узгодження дій, досягнення цілей, коли, на відміну від коаліцій, соціально-політичні угруповання чи держави узгоджують свої дії на відповідних засадах пріоритетності, а то й домінування когось одного з них, неоднаковості та нерівності місця […]...
- Конструктивність у політиці Політологічний словник Конструктивність у політиці (від лат. constructio – побудова) – вимоги щодо оптимізації політичного процесу, теорій, програм; специфічна характеристика раціональної політики. Поняття “К. у п.” характеризує ефективність політики і влади, політичної ідеології, свідчить про діяльність і результативність політичних програм влади й опозиційних сил. Конструктивність політичної системи полягає у її відповідності базовим цінностям суспільства, ідеологічним […]...
- Політичні сили Політологічний словник Політичні сили – організовані суб’єкти соціальної та політичної діяльності, що здійснюють вплив на хід політичного процесу. Поняття П. с. близьке до поняття “суб’єкт політичної діяльності”, однак не включає індивідуальних учасників політичного процесу. Становлення поняття П. с. пов’язане зі зростанням починаючи з XIX ст. командного принципу у політиці, ідеологізацією політичної діяльності. Використовується у вузькому […]...
- Делегування влади (делегування владних повноважень) Політологічний словник Делегування влади (делегування владних повноважень) – добровільна передача на певний час на відповідних умовах влади від одного суб’єкта (органу) до іншого на основі взаємної домовленості. Д. в. – один з поширених способів функціонування політичної влади, який часто забезпечує значне підвищення її компетенції, результативності в плані насамперед більш дієвих політичних рішень і організації їх […]...
- З’їзд Політологічний словник З’їзд (congress, conference, convention) – зібрання представників тих чи інших політичних організацій, партій, груп населення або їх повноважних представників з метою спроби дійти спільної думки в певному питанні, сформулювати таку думку, досягти домовленості, ухвалити спільне рішення, прийняти резолюції, інші документи, які б стали керівництвом до дії багатьох людей. 3. політичних партій, об’єднань, рухів, […]...
- Стагнація політична Політологічний словник Стагнація політична (від лат. stagnum – стояча вода) – явища застою, згортання перетворень, розпаду політичних інститутів, структур політичного життя, що означають припинення політичного розвитку, політичний регрес або крах політичної системи суспільства загалом. Стагнацію політичну спричиняють прорахунки органів державної влади, неефективність стабілізаційних механізмів політичної системи. Як правило, С. п. починається не у політичній, а […]...
- Ринок влади Політологічний словник Ринок влади (market of power) – один з різновидів загального політичного ринку і разом з тим чітко окреслена самостійна сфера з усіма її складовими. Це – ідеї, концепції, програми, відносини між суб’єктами політики і політичного процесу тощо. М. Головатий...
- Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
- Взаємодія політична Політологічний словник Взаємодія політична – взаємний вплив різних політичних суб’єктів у процесі їхньої політичної діяльності; необхідна передумова повної реалізації функцій політичної системи, яка визначає характер політичного розвитку і темпи політичного прогресу. В. п. – керований процес, який визначається за рівнем співвідношення інтересів і цілей політичних суб’єктів. Керування ним не відокремлюється від управління політичною системою як […]...
- Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці Політологічний словник Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці – поняття в політичних науках, що означує взаємодію в політиці та вектор її спрямованості, ступінь реалізації. Об’єкт у політиці – та частина політичної реальності, на яку спрямована діяльність суб’єкта в політиці. Це зокрема політичні відносини, політична система з її інститутами, влада загалом, соціальні групи і виборці, які залучені у […]...
- Визнання виборів недійсними Політологічний словник Визнання виборів недійсними – процедура, згідно з якою встановлюються причини невизнання акту політичного волевиявлення громадян шляхом голосування. Регулюється виборчим законодавством кожної окремої країни. Вирізняють такі дві найбільш поширені підстави для визнання виборів недійсними. Перша – якщо під час проведення виборчої кампанії її учасники допустили грубі порушення чинного виборчого законодавства, доведені у судовому порядку. […]...
- Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їх конституційних та інших прав і свобод. Д. п. найчастіше здійснюється за ознаками раси, статі, релігії, національності, політичних поглядів шляхом прийняття спеціального законодавства […]...
- Хантінгтон Самуель Політологічний словник Хантінгтон Самуель (нар. 1927) – відомий американський політолог, директор Інституту стратегічних досліджень Гарвардського університету. Більшість праць X. присвячені порівняльній політології і транзитології, а ключовою проблемою досліджень є політичний розвиток як складний, багатовимірний процес. Хантінгтон вважає, що основним критерієм політичного розвитку є інституціалізація. Саме високий рівень політичної інституціалізації, на думку X., і є основою […]...
- Етика політична Політологічний словник Етика політична – 1) специфічна дисципліна, що склалася в межах політичної філософії і вивчає вплив моральних принципів, норм і уявлень людей на політику, а також вплив політики на мораль; 2) нормативна система, що сформувалася на базі морального усвідомлення людьми своїх політичних цілей і цінностей; своєрідний синтез моральної і політичної свідомості, форма внутрішньої єдності […]...
- Що таке політичний процес? 35 Що таке політичний процес? Політичний процес – форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі. Це один із суспільних процесів, що має власні якісні характеристики. Зокрема, він є визначенням конкретного, з кінцевим результатом процесу певного масштабу (наприклад, проведення виборів, формування громадських рухів або утворення політичних партій). Політичний процес відображує реальну взаємодію […]...
- Локк Джон Політологічний словник Локк Джон (1632 – 1704) – англійський філософ, політик, основоположник соціально-політичної доктрини лібералізму. Критикуючи вчення Т. Гоббса про абсолютний, необмежений характер державної влади, Л. стверджував, що основним обов’язком держави, що виникла на основі договору, є дотримання “природного права”, захист особистої свободи і приватної власності громадян. На думку Л., держава отримує від людей саме […]...
- Ізоляціонізм Політологічний словник Ізоляціонізм (політичний) (фр. isolation – відділення, відокремлення) – специфічний тип поведінки політичного суб’єкта, який орієнтований на обмеження і згортання його зовнішніх зв’язків і відносин. І. часто спостерігається у торговельних санкціях, посиленні, обмеженні візового режиму, військовій або інформаційній блокаді, згортанні культурних контактів тощо. Политология: Словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин и др. […]...
- Моска Гаетано Політологічний словник Моска Гаетано (1858 – 1941) – відомий італійський соціолог і політолог, один з фундаторів теорії еліт. Найвідоміші праці: “Теорія урядів і парламентська система”, “Сучасні конституції”, “Основи політичної науки”, “Історія політичних доктрин”. Пройшов у своїй науковій творчості еволюцію від ліберального консерватизму до політичного радикалізму. Був автором ідеї нового політичного класу, точного визначення якому не […]...
- Кирилюк Федір Михайлович Політологічний словник Кирилюк Федір Михайлович (нар. 1944) – доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії політичних наук. Народився на Вінниччині. Закінчив філософський факультет Київського університету, завідує в ньому кафедрою політології. Автор численних навчальних посібників, навчальних програм, планів семінарських занять з нормативних та спеціальних курсів політології. Серед індивідуальних праць Ф. […]...
- Прагматизм політичний Політологічний словник Прагматизм політичний – характеристика політичної діяльності, основним критерієм і чинником якої стає досягнення поставленої мети (нерідко за будь-яку ціну). П. п. характеризується жорстокістю, нерідко використанням аморальних і протизаконних засобів, ігноруванням морального змісту та віддалених наслідків дій. Прагматизм як теоретична концепція виник у 70-х роках XIX ст. у США (Пірс, Дьюї, Джемс). П. п. […]...
- Істон Девід Політологічний словник Істон Девід (нар. 1917) – американський політолог. Став відомим і популярним передусім у зв’язку з адаптацією і використанням принципів і методів системного аналізу до вивчення функціонування політичних систем, а також завдяки дослідженням феномену “політична соціалізація”. Політичну систему розглядав як таку, що повністю і динамічно змінюється і її існування залежить саме від цих змін, […]...
- Бюлетень виборчий Політологічний словник Бюлетень виборчий – офіційний документ, що використовується для проведення голосування. Волевиявлення виборців (голосування) відбувається індивідуально в письмовій формі, але анонімно. В окремих випадках, коли це передбачено процедурою, бюлетень може бути іменним для поіменного голосування. Виборець відображає в бюлетені, на чию користь віддає свій голос. Бюлетені використовуються на виборах депутатів різних рівнів, міських та […]...
- Знання про політику Політологічний словник Знання про політику – система теорій, концепцій, які використовуються людьми для пояснення політики і якими вони керуються у політичній практиці. Розрізняють такі рівні політичного знання: емпіричний або масовий (рівень повсякденного життєвого досвіду людей, буденної свідомості); нормативний (рівень практично-політичної взаємодії); фундаментальний (рівень глибинного осягнення й вираження в поняттях сутності процесів та явищ буття). Політичні […]...
- Двопалатна система Політологічний словник Двопалатна система – законодавчий представницький орган, що складається з двох палат, які засідають і приймають рішення самостійно (наприклад, палати громад і лордів у Великобританії). Історично у Д. с. верхня палата представляла дворянство, а нижня – народ (його вибраних представників). Друга палата у всіх демократичних державах є важливішим представницьким органом. В кожній країні взаємовідносини […]...
- Боротьба політична Політологічний словник Боротьба політична – поширене явище політичного життя, проявом якого є зіткнення інтересів різних політичних сил у своєму прагненні кожної з них досягти певної політичної мети. Б. п. – явище об’єктивно історичне, без якого суспільний розвиток неможливий. Основою Б. п., її спонукальним джерелом є протистояння різних цілей, потреб та інтересів суб’єктів політичного процесу (соціальних […]...
- Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
- Партикуляризм Політологічний словник Партикуляризм (від лат. particularis – окремий, частковий) – принцип соціальної та політичної активності, зорієнтований насамперед на захист приватних і вузькогрупових інтересів, що виявляється у прагненні до відокремлення, у переслідуванні специфічних, особистих чи групових цілей і т. ін. Термін “П.” походить від традицій римського права. Це прагнення до самостійності окремих частин держави або різних […]...
- Храмов Василь Олегович Політологічний словник Храмов Василь Олегович (нар. 1942) – український політолог, який створив новий науковий напрямок – політичну концептологію; автор організаційної концепції конфлікту (1977 р.) та концепції дослідження політології як системи соціального знання. З 1974 р. – викладач військової психології та педагогіки, з 1978 р. – викладач філософії, керівник предметно-методичної комісії філософії кафедри суспільних наук (Київське […]...
- Авантюризм політичний Політологічний словник Авантюризм політичний (від фр. aventure – пригода) – політичні наміри й дії, що спираються на інтригу, віру в щасливу долю й обман, спрямовані на здійснення мети, що грунтується на уявленнях, бажаннях, міфічних переконаннях без урахування політичних сил і можливостей, наукового їх обгрунтування, й розраховані на випадковий успіх. Прибічниками А. п. є політики – […]...
- Консенсусу принцип Політологічний словник Консенсусу принцип (лат. consensus – згода, спільна думка) – прийняття рішення або тексту договору на основі спільної згоди учасників форуму без формального голосування, якщо проти цього не виступає жоден з його учасників. П. к. грунтується на врахуванні думок кожної із сторін, визначенні в їхніх позиціях того спільного, що здатне їх об’єднати, тому його […]...
- Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...