КАРТИНА СВІТУ

Related posts:

1. ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА КАРТИНА СВІТУ Тема 4 БІОСФЕРА – НАЙБІЛЬША ЖИВА СИСТЕМА § 31. ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА КАРТИНА СВІТУ Цілісність природи. Ви закінчуєте вивчення природознавства. Спробуйте підбити підсумки своїх знань про природу. Природа – це всі екосистеми, що існують у біосфері, сама біосфера, а також інші оболонки Землі, пов’язані з біосферою обміном речовин та енергії, – атмосфера, гідросфера, літосфера. Це і є […]...
2. Фізична картина світу і її роль у розвитку фізики ФІЗИКА Частина 6 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА І ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК Розділ 18 ФІЗИКА ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК 18.13. Фізична картина світу і її роль у розвитку фізики Поняття “фізична картина світу” виникло у фізиці разом із формуванням методів теоретичного дослідження. Коли перша фізична картина світу була розроблена і викладена в ньютонівських “Математичних началах натуральної філософії” (1686 р.), І. […]...
3. СУЧАСНА ФІЗИЧНА КАРТИНА СВІТУ УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ЗАНЯТТЯ § 54. СУЧАСНА ФІЗИЧНА КАРТИНА СВІТУ Ви завершили вивчення курсу фізики. Вивчений вами матеріал – це результат величезної дослідницької роботи, виконаної впродовж багатьох сторіч ученими всього світу з дослідження різних форм руху матерії, будови і властивостей матеріальних тіл. У ході вивчення фізики та інших наук ви переконалися в тому, що, незважаючи на всю […]...
4. ГЕОПОЛІТИЧНА КАРТИНА СУЧАСНОГО СВІТУ. ПОЛІТИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ КРАЇН. ОСНОВНІ ВЕКТОРИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА ТЕМОЮ “ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ” УРОК 6. ГЕОПОЛІТИЧНА КАРТИНА СУЧАСНОГО СВІТУ. ПОЛІТИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ КРАЇН. ОСНОВНІ ВЕКТОРИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА ТЕМОЮ “ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ” Навчальна мета: узагальнити та систематизувати знання з теми “Політична карта світу”; визначити роль політико-географічного положення держави для її політичного, економічного та культурного розвитку; обгрунтувати основні вектори зовнішньої політики України; розвивати уміння та навички працювати […]...
5. Картина світу і спосіб життя середньовічної людини РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ § 9. Середньовічна культура Західної Європи 7. Картина світу і спосіб життя середньовічної людини Для кожної історичної доби характерне особливе сприйняття і розуміння довкілля. Ідеться про такі поняття, як час, простір, стосунки людей та їхнє ставлення до природи, релігії тощо. В епоху Середньовіччя неписьменні люди сприймали світ не так, […]...
6. Фізична картина світу 2-й семестр УЗАГАЛЬНЮЮЧІ УРОКИ Тематичне планування № з/п Тема уроку Дата проведення 1 Фізична картина світу 2 Фізика та науково-технічний прогрес 3 Підсумкове заняття Урок 1/62 Тема. Фізична картина світу Мета уроку: узагальнити відомості про розвиток фізики й поглядів на наукову картину світу. Тип уроку: урок закріплення знань. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Специфіка узагальнюючих уроків полягає в […]...
7. Фізична картина світу. Роль науки в житті людини й розвитку суспільства. Сучасні уявлення про будову речовини 2-й семестр УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ УРОКИ УРОК 1/94 і УРОК 2/95 Тема. Фізична картина світу. Роль науки в житті людини й розвитку суспільства. Сучасні уявлення про будову речовини Мета уроків: узагальнити відомості про розвиток фізики й поглядів на наукову картину світу. Тип уроків: урок закріплення знань. ПЛАН УРОКІВ 1. Внесок фізиків у створення природничо-наукової картини світу. 2. […]...
8. Етнічна картина світу Політологічний словник Етнічна картина світу – сукупність цінностей та ціннісних пізнавальних (когнітивних) орієнтацій членів певного суспільства (етнічних спільнот) про навколишній світ (як погляд на Всесвіт), які визначають, спрямовують та структурують їх поведінку. Процес становлення Е. к. с. в історичному контексті свідчить, що інтенсивне формування етнічних спільностей розпочалося в епоху неоліту і характеризувалося надзвичайною нерівномірністю. Це […]...
9. Народна картина Розділ II ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVII-XVIII СТ. ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО §10. Живопис. Мистецтво гравюри Народна картина В Україні XVII-XVIII ст. багато живописних творів створювалися народними майстрами. Образи для цих творів було взято з усної народної творчості. Серед найпопулярніших образів – так званий Козак Мамай (козак-бандурист). Козаків писали олійними фарбами на полотні, стінах, кахлях, скринях, […]...
10. ПСИХІКА Культурологічний словник ПСИХІКА (від грец. psyche – душа) – суб’єктивний образ (“картина”) зовнішнього і внутрішнього середовища, орієнтація в цьому середовищі, сукупність усіх психічних станів і процесів, свідомих і несвідомих....
11. РЕАЛІЗМ Культурологічний словник РЕАЛІЗМ (від пізньолат. realis – суттєвий, дійсний) – напрям у літературі та мистецтві, творчий принцип, на основі якого характери і обставини в художніх творах пояснюються із соціально-історичного погляду, під впливом типізації фактів дійсності, тобто відповідно до первинної реальності....
12. СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КАРТИНА. ПОБУТОВИЙ ЖАНР Розділ 4. СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КАРТИНА Пітер Брейгель-старший. Селянський танок. Пітер Брейгель так виразно зображував побут селян, що навіть отримав прізвисько “Мужицький”. Ікона – зображення сцени чи персонажа зі Святого Письма, виконане за правилами – канонами, прийнятими церквою. 22. СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КАРТИНА. ПОБУТОВИЙ ЖАНР На уроках літератури вам траплявся термін сюжет. Його значення, мабуть, не викликало ніяких труднощів. […]...
13. БАЗАЛЬНИЙ Культурологічний словник БАЗАЛЬНИЙ (від грец. – основа) – основне наукове поняття. Наукова психологія має ряд Б. понять. У загальній психології – образ, дія, потреба, мотив; у соціальній – особистість, соціальна роль, спілкування тощо. Знання Б. понять належить до теоретичних і методологічних засад науки....
14. ОРАНТА Культурологічний словник ОРАНТА (лат. та, що молиться) – іконографічний образ Богоматері, що сформувався у середні віки. Богородиця-Оранта зображена на повний зріст, ніби під час молитви – з піднятими до рівня обличчя руками та повернутими від себе долонями. Образ Оранти був поширений в іконографії Русі-України: мозаїчне зображення на куполі Софії Київської є класичним втіленням цього образу....
15. ІКОНА Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, якому надають священного характеру. У широкому розумінні – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, сцен зі Святого Письма. У вузькому значенні – твори мистецтва, що мають культове призначення. Культ І. бере початок від ІІ ст., набув […]...
16. ВСТУП. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ СВІТУ. ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ. МЕТОДИ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ СВІТУ. ВИДАТНІ ЕКОНОМГЕОГРАФИ СВІТУ УРОК 1 . ВСТУП. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ СВІТУ. ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ. МЕТОДИ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ СВІТУ. ВИДАТНІ ЕКОНОМГЕОГРАФИ СВІТУ Навчальна мета: сформувати в учнів загальне уявлення про предмет та завдання соціально-економічної географії світу; актуалізувати та поглибити знання про джерела географічних знань та методи географічних досліджень; ознайомити з основними принципами виділення історико-географічних регіонів світу; розвивати […]...
17. СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧЕСКАЯ КАРТИНА. БЫТОВОЙ ЖАНР Раздел 4. СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧЕСКАЯ КАРТИНА Питер Брейгель-старший. Крестьянский танец. Питер Брейгель Так выразительно изображал быт крестьян, что даже получил прозвище Мужицкий. 22. СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧЕСКАЯ КАРТИНА. БЫТОВОЙ ЖАНР На уроках литературы вам встречался термин сюжет. Его значение, наверное, не вызвало никаких трудностей. Сюжет – это то, о чем рассказывается в произведении. Можно ли употреблять это слово относительно картины […]...
18. ДИХОТОМІЧНІСТЬ СВІТУ Культурологічний словник ДИХОТОМІЧНІСТЬ СВІТУ – концепція поділу світу на дві частини, сакральну і профанну....
19. АБСОЛЮТНА ІДЕЯ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНА ІДЕЯ” – центральна категорія філософської системи Г. В. Ф. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку. Формаціями “А. і.”, ступенями саморозвитку у Гегеля виступають логіка (“в собі-буття” “А. і.”), природа (“інобуття” “А. і.”), тобто її буття в матеріальній дійсності) і дух (“для себе-буття” “А. і.”), її […]...
20. БРІКОЛАЖ Культурологічний словник БРІКОЛАЖ – нашарування однієї події на іншу, хоч вони несумісні в реальності. Ознака міфологічного мислення....
21. МРІЯ Культурологічний словник МРІЯ – особлива форма уяви, тісно пов’язана з емоційним ставленням до уявлюваного. М. відрізняється від інших видів уяви тим, що вона є образом бажаного майбутнього і включає активну діяльність свідомості, яка використовує при цьому минулі відчуття і сприйняття, життєвий досвід, накопичені знання і пристрасне бажання здійснити задумане. М. безпосередньо пов’язана з потребами людини, […]...
22. ЛОНГІТ’ЮД Культурологічний словник ЛОНГІТ’ЮД (англ. довгота) – наукове дослідження процесу, який відбувається впродовж тривалого часу (антропологічне, соціологічне тощо)....
23. ІКОНОГРАФІЯ Культурологічний словник ІКОНОГРАФІЯ (від грец. зображення, образ і пишу, креслю, малюю) – 1) Сукупність зображень будь-якого обличчя (напр., видатної людини) або тих сюжетів, котрі були характерними для певної епохи, напряму в мистецтві та ін. 2) В образотворчому мистецтві І. – суворо встановлена система зображення будь-яких персонажів або сюжетних сцен. Іконографічні сюжети виникли на основі зв’язку […]...
24. Ідея порядку і форми впорядкування світу Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Ідея порядку і форми впорядкування світу Життя людини в суспільстві неможливе без певної впорядкованості, сукупність якої становлять звичаї, правові та політичні закони, релігійні настанови тощо. На різних ступенях історичного розвитку порядок або устрій суспільств різний, але в тій чи іншій формі він завжди існує. Аналогічну впорядкованість ми бачимо […]...
25. САМООЦІНКА Культурологічний словник САМООЦІНКА – судження людини про міру наявності у неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. С.- вияв оцінного ставлення людини до себе. Якщо на початкових стадіях формування С. еталоном виступають якості, що виявляються в інших людей, або оцінні судження дорослих чи норми поведінки, правила, то пізніше виникають […]...
26. СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ. ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КАРТИ СВІТУ УРОК 2. СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ. ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КАРТИ СВІТУ Навчальна мета: актуалізувати й поглибити знання про поняття “політична карта”, “держава”, “країна”, “залежна країна”, “колонія”; формувати знання про етапи формування політичної карти світу; розвивати навички роботи з політичною картою світу, вміння розрізняти кількісні та якісні зміни на політичній карті світу. Основні поняття: політична карта […]...
27. СПОСТЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник СПОСТЕРЕЖЕННЯ – метод дослідження предметів та явищ об’єктивної дійсності, який полягає в їх навмисному і цілеспрямованому сприйманні (стосовно власного суб’єктивного світу – самоспостереження). С. специфічно людський метод пізнання об’єктивної дійсності. С. вимагає активізації всіх психічних процесів особистості, особливо уваги та мислення. В процесі вправляння здатність до С. може удосконалюватися і поступово переходити в […]...
28. ВІДЧУТТЯ Культурологічний словник ВІДЧУТТЯ – психічний процес, що полягає у відображенні мозком властивостей предметів і явищ об’єктивного світу, а також станів організму при безпосередньому впливові подразників на відповідні органи чуття. Матеріальним органом В. є аналізатори. Органи чуття людини одержують, відбирають, накопичують інформацію і передають її в мозок. У результаті виникає адекватне В. навколишнього світу і стану […]...
29. МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
30. ДОБРО І ЗЛО Культурологічний словник ДОБРО І ЗЛО – категорії, в яких даються позитивна і негативна оцінки суспільних та природних явищ відповідно до ціннісних орієнтацій певних соціальних груп і класів. Д. і З. в найзагальнішій формі означають: Д. – належне і морально-позитивне у вчинках і мотивах діяльності людей, у явищах соціальної дійсності; З. – морально-негативне, негоже....