КАТЕХІЗИС

Related posts:

1. КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ Культурологічний словник КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ – вищий духовний навчальний заклад в Україні для підготовки вищої православної ієрархії і викладачів духовних семінарій. Заснована 1819 р. До К. д. а. приймали осіб, які закінчили духовну семінарію. Строк навчання – 4 роки. При К. д. а. діяла б у р с а (згодом семінарія). К. д. а. припинила […]...
2. Католикос Політологічний словник Католикос (від грецьк. katholikos – загальний, вселенський) – вищий церковний титул глави Вірменської апостольської церкви (запроваджений у IV ст.) і титул глави Грузинської православної церкви – патріарха Грузії (запроваджений у 487 р.). Академічне релігієзнавство – К., 2000; Гаюк І. Вірменська церква в Україні. – Львів, 2002; Церковно-исторический справочник. – СПб., 1999; Филиппович Л. […]...
3. ЄРЕСЬ Культурологічний словник ЄРЕСЬ (від грец. – особливе віровчення) – 1) Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2) Переносно – відступ від панівних, загальноприйнятих поглядів, правил, положень та ін., інколи – те, що позбавлене здорового глузду....
4. КОНТРРЕФОРМАЦІЯ Культурологічний словник КОНТРРЕФОРМАЦІЯ (від лат. contra – проти і Реформація) – релігійний рух у Європі середини XVI – XVII ст., спрямований на збереження та зміцнення становища католицької церкви в боротьбі з Реформацією і протестантизмом....
5. ГОВІННЯ Культурологічний словник ГОВІННЯ – один з обрядів православної церкви, який готує віруючих до таїнства причастя і сповіді. Людина, яка говіє, зобов’язана відвідувати церковні служби, молитися вдома, постити, тобто не вживати м’яса, молока, тваринних жирів тощо....
6. А КАПЕЛА Культурологічний словник А КАПЕЛА (італ. а сарреііа) – хоровий багатоголосий спів без супроводу музичних інструментів; притаманний народному музичному мистецтву (українському, грузинському) і церковній музиці; використовували у своїх творах Палестріна (1525-94, композитор, най – відоміший представник ренесансної вокальної поліфонії а капелла, визнаної за взірець музики Римо-Католицької Церкви); композитори нідерландської школи....
7. ПУРИТАНИ Культурологічний словник ПУРИТАНИ (англ. puritans, від purity – чистота) – 1) Прихильники протестантської течії у християнстві – кальвінізму в Англії та Шотландії XVI-XVII ст. П. виступали за проведення глибоких церковних реформ та політичного перетворення в Англії. Вимагали перебудови англіканської церкви в дусі послідовного протестантизму, тобто очищення церкви від елементів католицизму, ліквідації церковної ієрархії, конфіскації церковних […]...
8. Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на основі договору або одностороннього акта сильнішої держави; 2) У. церковна – об’єднання православної і католицької церков на основі визнання католицької догматики і збереження православної обрядовості. Історичними прикладами У. особистої є […]...
9. Берестейська церковна унія 1596 р Історія України Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVIII ст.) Українські землі під владою Речі Посполитої у другій половині XVI – першій половині XVIII ст. Берестейська церковна унія 1596 р. В об’єднанні православної й католицької церков були зацікавлені польський король – для остаточного ополячення українців і білорусів, Папа Римський […]...
10. Релігійні організації в областях України, Києві та Криму (станом на 1 січня 2004 року) – Додатки ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА Додаток 3 Релігійні організації в областях України, Києві та Криму (станом на 1 січня 2004 року) Православні* Греко- Католицькі Протес Тантські Римо- Католицькі Інші 1 2 3 4 5 6 М. Київ Всього 328/1 УПЦ 186 УПЦ КП 109/1 УАПЦ 29 Старообр. 2 Інші 2 9 309/42 21 124/20 Вінницька Всього 1046/59 УПЦ […]...
11. Автокефалія Політологічний словник Автокефалія (від грецьк. autos – сам, kephale – голова) – самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков. Перші автокефальні церкви виникли на території східної частини Римської імперії і суміжних з нею держав. У IV ст. в результаті відокремлення ряду патріархій і митрополій провінцій Візантії з’явилися чотири таких церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська. У міру […]...
12. ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ Культурологічний словник ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ – 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався “відьомський шабаш”. Від імені святої католицької Вальпургії, день пам’яті якої збігався із святом. 2) Переносно – розгульна вечірка....
13. Папа Римський Політологічний словник Папа Римський (Ропе; лат. papa від грецьк. pappas – батько) – глава католицької церкви і держави Ватикан. П. Р. обирається на все життя колегією кардиналів (з 1889 р. завжди з кардиналів) таємним голосуванням. М. Головатий...
14. БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ Культурологічний словник БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ – національно-релігійні громадські організації православних міщан в Україні і в Білорусії, які виникли у XVI ст. Хоча братські громади створювалися при церквах, але їхні функції були не лише релігійними. Б. ц. захищали інтереси українського населення, мали свою власність, яку використовували для надання матеріальної допомоги своїм членам. При Б. ц. існували видавництва, […]...
15. СОБОРНІСТЬ Культурологічний словник СОБОРНІСТЬ – гармонійна цілісність людини, світу й церкви, спосіб розв’язання всією громадою проблем....
16. Католицизм Політологічний словник Католицизм (від грецьк. katholikos – загальний, вселенський) – один з основних (поряд із православ’ям і протестантизмом) напрямів у християнстві. Як самостійне віровчення і церковна організація сформувався у 1054 р., після розколу християнства. Джерела віровчення – Святе Письмо (Біблія), перекази Святих отців церкви, постанови соборів католицької церкви, енцикліки римських пап. Найважливіший віросповідний документ – […]...
17. КРОС-ФІЛЬТР Соціологія короткий енциклопедичний словник КРОС-ФІЛЬТР – техн. прийом, що застосовується в бланках інтерв’ю й виконується інтерв’юером під час опитування з метою виокремлення тих чи інших груп респондентів. Процедури К. – ф полягає в тому, що відповіді респондента на кілька запитань інтерв’юер зводить докупи, фіксуючи їх у спеціальній табл. У ній залежно від співвідношення відповідей подаються […]...
18. УНІЯ ЦЕРКОВНА Культурологічний словник УНІЯ ЦЕРКОВНА (unio – об’єднання) – умовна назва здійснюваних у 1629, 1635-1638, 1647-1648 рр. спроб до поєднання у межах Київської митрополії уніатської і православної церков. Ініціативи виходили від українських вищих світських і духовних осіб (уніатів і православних), які усвідомлювали актуальність подолання конфесійного поділу митрополії. Проекти У. ц. мали підтримку з боку польської державної […]...
19. ПАТРИСТИКА Культурологічний словник ПАТРИСТИКА (від лат. – батько) – вчення перших християнських теологів, т. зв. “Отців церкви” (Тертуліана, Августина Блаженного), які в ІІ-ІІІ ст. заклали основи догматики (див. догмат), теології і філософії християнства....
20. ПЛІНФА Культурологічний словник ПЛІНФА (грец.) – широка й пласка обпалена цегла – будівельний матеріал, що його використовували у візантійському зодчестві, а також у Київській Русі (на спорудженні Софійського собору, церкви Спаса на Берестові та ін.)....
21. СЕКТА Культурологічний словник СЕКТА (від лат. secta – вчення, напрям, від sequor – наслідую) – Релігійна група (громада), що відокремилася від пануючої церкви. Група осіб, що замкнулися в своїх вузьких інтересах....
22. КОНФОРМІЗМ Культурологічний словник КОНФОРМІЗМ (від лат. conformis – подібний, схожий) – 1) Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами. 2) Вчення англіканської церкви....
23. ДОГМАТ Культурологічний словник ДОГМАТ (від грец. думка, вчення) – основне положення віровчення, яке визначається незаперечною істиною, має силу непохитного авторитету і не підлягає критиці. Вимога беззастережного визнання Д., сліпого прийняття їх на віру – серед головних вимог християнської церкви....
24. ВИДУБИЦЬКИЙ МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР Культурологічний словник ВИДУБИЦЬКИЙ МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР – заснований в XI ст. кн. Всеволодом Ярославовичем на правому березі Дніпра поблизу Києва як князівський. Назва пов’язана з відомою легендою про “видибання” поверженого Перуна з Дніпра. Головний собор – Михайлівський, побудований у 1070-1088 рр. Ігумен В. М. м. Сильвестр – один із редакторів “Повісті врем’яних літ” (1116). За впливом […]...
25. ВІРА РЕЛІГІЙНА Культурологічний словник ВІРА РЕЛІГІЙНА – невід’ємна ознака релігійної свідомості, особливістю якої є бездоказове вираження істинності релігійного вчення, визнання реального існування надприродних сил, властивостей і відносин. В. р. знайшла виразну характеристику в словах Тертулліана: “Вірую, тому що абсурдно”. Це означає, що в догмати релігії можна лише вірити, бо для розуму вони звучать абсурдно, оскільки людина, внаслідок […]...
26. ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА ХVІ СТ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА Х V І СТ. Підтримуючи ідею об’єднання католицької і православної церков під верховенством Папи Римського, Польща протягом усього XVI ст. систематично пропагувала унію, використовуючи проповідь, літературу та школу. Велася завзята полеміка між прихильниками унії та її опозицією, результатом чого і став […]...
27. ВІДЛУЧЕННЯ Культурологічний словник ВІДЛУЧЕННЯ – релігійне покарання, засіб дисциплінарного впливу на віруючих рішенням вищої церковної інстанції, яке полягає у виключенні порушника з церкви чи релігійної громади. Служить засобом залякування віруючих погрозою неминучого перебування відлученого після смерті у пеклі....
28. ПАРАФРАЗА Культурологічний словник ПАРАФРАЗА – музична п’єса у формі фантазії на теми (мелодії) з іншого твору....
29. ОСВЯЧЕННЯ Культурологічний словник ОСВЯЧЕННЯ – магічні слова і дії, що їх виголошують і здійснюють служителі культу для надання “святості” тому чи іншому предмету (наприклад, освячення води, житла тощо). У більш загальному плані О. – підтримка чого-небудь авторитетом церкви і релігійним обгрунтуванням: О. влади, звичаїв і т. п....
30. ВИШЕНСЬКИЙ Іван Культурологічний словник ВИШЕНСЬКИЙ Іван (між 1545 і 1550 – після 1620) – український чернець-аскет Афонського монастиря (Греція), родом з м. Судова Вишня на Львівщині (звідси прізвище), письменник-полеміст, “одна з найінтересніших постатей… нашої культурної історії” (М. Грушевський). Освіту отримав в Острозькій академії. В 70-х рр. (за ін. даними – в 90-х) ХVІ ст. переселився на Афон […]...