Кембриджська школа

Related posts:

1. КЕМБРИДЖСЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК КЕМБРИДЖСЬКА ШКОЛА – напрям економічної думки, що зародився в лоні маржиналізму наприкінці XIX ст. З неї почався розвиток неокласичної теорії. Склалася навколо кафедри політичної економії Кембриджського університету (Англія). Засновник і глава – А. Маршалл. У рамках цієї школи розвивалися концепція ринкової рівноваги, теорії попиту, його еластичності й рівноважної ціни, формулювалися закони […]...
2. Економічні погляди А. Маршалла: кембриджська школа Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ 8.4. Економічні погляди А. Маршалла: кембриджська школа Альфред Маршалл (1842-1924) – англійський економіст, фундатор кембриджської школи, з ім’ям якого пов’язують становлення неокласичного напряму в економічній теорії. Народився в сім’ї службовця. Закінчив з відзнакою Кембриджський університет, після чого залишився у ньому на викладацькій роботі. З 1867 […]...
3. Історична школа Історична школа – своєрідне тлумачення предмета політичної економії та історичного методу дослідження, відповідно до яких ця наука вивчає не економічні закони, а описує конкретно-історичні форми народного господарства в тій чи іншій країні. Виникла у Німеччині в середині XIX ст. Найвідомішими представниками І. ш. були німецькі економісти Вільгельм Рошер, Бруно Гільдебранд, Вернер Зомбарт, Макс Вебер та […]...
4. Pay (Rau) Карл Генріх Pay (Rau) Карл Генріх (1792-1870) – німецький економіст. Р. сприйняв деякі ідеї класичної буржуазної політичної економії, особливо принципи свободи торгівлі й розвитку промисловості. Однак у працях, що стосуються питань економічної політики німецьких держав, виправдовував окремі положення меркантилізму, необхідність державного втручання в економіку. Найбільшу популярність завоював його “Підручник політичної економії” (1826-1837) у трьох частинах: теоретична економія, […]...
5. ЧИКАЗЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ЧИКАЗЬКА ШКОЛА – школа неокласичної теорії, у рамках якої розвивається концепція сучасного монетаризму. Її прибічники надають вирішальне значення грошовим факторам у формуванні господарської кон’юнктури і заперечують необхідність активного втручання держави у процеси відтворення. Виникла в 50-60-х роках XX ст. у Чиказькому університеті (США); основоположник і лідер – М. Фрідмен....
6. НОВА (МОЛОДА) ІСТОРИЧНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК НОВА (МОЛОДА) ІСТОРИЧНА ШКОЛА – течія економічної думки Німеччини, що виникла у 70-80-х роках XIX ст. Стала безпосередньою спадкоємицею старої історичної школи. Як і концепція старої школи, концепція нової історичної школи заперечувала необхідність теоретичного (абстрактного) аналізу і прагнула підмінити політичну економію економічною історією. Її представники з критичних позицій розглядали концепції марксистської […]...
7. Рюстов (Rustow) Олександр Рюстов (Rustow) Олександр (1885-1963) – німецький економіст і соціолог, представник неолібералізму в політичній економії. Р. уважав, що завдяки політиці вільної конкуренції монополії одержали великий вплив в економічному житті розвинених країн. Засуджував форми капіталістичної конкуренції, що встановилися наприкінці XIX ст., пов’язуючи її недоліки з недостатнім впливом держави на економіку. На його думку, тільки держава може забезпечити […]...
8. Драгоманов Михайло Петрович Драгоманов Михайло Петрович (1841 – 1895) – видатний український мислитель, історик, публіцист, етнограф. Виступав за створення популярної політичної економії. Характеризував реформу 1861 як антинародну, умовою радикальної зміни становища робітників і селян вважав скасування приватної власності. Майбутнє суспільства пов’язував із соціалізмом, за якого засоби виробництва і результати праці належать робітничим громадам, а земля й результати сільськогосподарського […]...
9. Австрійська школа Австрійська школа – напрям у західній економічній теорії XIX ст., представники якого намагались дослідити механізм ціноутворення та економічної поведінки індивідів на суб’єктивно-психологічній основі, але ігнорували теорію суспільних трудових витрат. Виник у 80-х XIX ст. в Австрії. Найвідомішими представниками А. ш. були Г. Госсен, К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк та ін. У XX ст. вона […]...
10. Лозаннська школа. Л. Вальрас, В. Парето Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ 8.6. Лозаннська школа. Л. Вальрас, В. Парето Леон Вальрас (1834-1910) – швейцарський економіст, фундатор лозаннської школи, яка є відгалуженням математичної школи. Економічною теорією захопився завдяки працям О. Круно. З 1870 р. працював на кафедрі політичної економії в Лозаннському університеті. Його основна робота називається “Елементи чистої […]...
11. Рошер (Roscher) Вільгельм ГеоргФрідріх Рошер (Roscher) Вільгельм ГеоргФрідріх (1817- 1894) – німецький економіст, засновник історичної школи. Основні праці: “Короткі основи курсу політичної економії з точки зору історичного методу” (1843), “Принципи політичної економії” (1854). В останньому творі Р. додав історії економічних подій до викладу класичних доктрин А. Сміта та Д. Рікардо. Р. розглядав свою працю як досвід застосування в політичній […]...
12. Грошова школа Грошова школа – напрям в англійській політичній економії XIX ст., згідно з яким жорстка регламентація емісії банкнот дає змогу регулювати купівельну спроможність грошей і запобігає економічним кризам. Представники Г. ш. – Г. Норман, Х. Клей, С. Оверстон (банкір Ллойд), Р. Торренс та інші – виходили з передумов кількісної грошової теорії, ототожнювали позичковий капітал з реальним. […]...
13. Українська наукова школа фізичної економії Українська наукова школа фізичної економії – школа, представники якої намагаються довести пріоритетність законів природи в економічному житті і фізичної економії як основної складової економічних знань. Ці ідеї різною мірою намагались обгрунтувати С. Подолинський, В. Вернадський, а розпочався їх розвиток з учення фізіократів (див. Фізіократи). Так, головною ідеєю вчення Подолинського були “спроби узгодити додаткову працю з […]...
14. Австрійська школа маржиналізму. К. Менгер, О. Бем-Баверк, Ф. Візер Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ 8.3. Австрійська школа маржиналізму. К. Менгер, О. Бем-Баверк, Ф. Візер Австрійська школа маржиналізму – найстаріший неокласичний напрям. Основні положення австрійської школи маржиналізму: – в трудовій теорії вартості увага цієї школи зосереджена на споживній вартості, корисності; – представники школи ввели до економічної науки поняття “суб’єктивна корисність […]...
15. Як Ш. Фур’є ставився до приватної власності? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як Ш. Фур’є ставився до приватної власності? Фур’є, як і всі соціалісти, основу всіх лих вбачав у приватній власності, з відразою ставився до ринку і конкуренції. Приватна власність, вважав він, породжує анархію, призводить до несправедливого і нерівномірного розподілу багатства і марнотратного використання […]...
16. ГРОШОВА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ГРОШОВА ШКОЛА – напрям в англійській політичній економії XIX ст., що ототожнював позичковий капітал з реальним. Пояснювала циклічні коливання виробництва змінами розмірів банкнотного обігу і вважала за можливе запобігти економічним кризам за допомогою твердої регламентації банкнотної емісії. Засновники – С. Оверстон, Р. Торренс....
17. У чому полягає сутність соціалістичних вчень? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ У чому полягає сутність соціалістичних вчень? Соціалістичні вчення – невід’ємний елемент історії економічної думки, який постав із мрій і уявлень людей про можливість досягнення справедливого суспільства із загальним щастям для всіх, що протиставлялось несправедливості та пригнобленню спочатку в рабовласницькому і феодальному, а […]...
18. ШКОЛА Культурологічний словник ШКОЛА (від лат. schola – вчена бесіда, навчальне заняття) – 1) Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення де він розташований; 2) Система освіти, сукупність закладів для навчання; 3) Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці, побудований на основі загальних принципів, спільних поглядів, традицій тощо; 4) Посібник для навчання гри на музичному інструментів, співі тощо; 5) […]...
19. У чому головне завдання політичної економії А. Сміта? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ У чому головне завдання політичної економії А. Сміта? За Смітом, головне завдання політичної економії “полягає в збільшенні багатства і могутності кожної країни; тому вона не повинна віддавати перевагу або особливо сприяти зовнішній торгівлі предметами споживання переважно перед внутрішньою торгівлею або ж транзитною торгівлею переважно перед тією й іншою”. […]...
20. Шведська (стокгольмська) школа економічної думки Шведська (стокгольмська) школа економічної думки – сукупність ідей, положень висновків і знань загалом щодо макроекономічного підходу, що грунтується на принципах змішаної економіки. Сформувалась наприкінці 20-х-на початку 30-х XX ст. і знайшла вираження у працях Н. Ліндаля, Г. Мюрдаля, Б. Уліна і Е. Лундберга. Своєю чергою, окремі теоретико-методологічні засади були розроблені в 90-х XIX ст. К. […]...
21. Що є центральною проблемою політичної економії А. Сміта? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Що є центральною проблемою політичної економії А. Сміта? Центральною проблемою політичної економії Сміт вважав дослідження економічного розвитку нації, зростання її багатства, тобто підвищення добробуту. Вже перші слова, з яких починається “Багатство народів”, свідчать про це: “Річна праця кожного народу є первісним фондом, який надає йому всі необхідні для […]...
22. У чому полягає критика капіталізму С. Сісмонді? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ У чому полягає критика капіталізму С. Сісмонді? Сісмонді піддав гострій критиці капіталізм, а заразом і економічний лібералізм класичної політичної економії, її погляди на велике машинне виробництво, вільну конкуренцію, гармонію економічних інтересів, автоматичний механізм встановлення економічної рівноваги через попит і пропозицію, невтручання держави […]...
23. Невтручання держави концепція Політологічний словник Невтручання держави концепція (laissezfaire) – доктрина, згідно з якою держава має якомога менше втручатися в економічну сферу, обмежуючи свою роль захистом особи і власності, справами національної оборони і забезпеченням функціонування певних суспільних благ, таких, як дороги і порти. Цю доктрину, яка виходить з того припущення, що економічна діяльність, здійснювана без втручання держави, спричинятиметься […]...
24. Яка основна праця Дж. С. Мілля та її складові? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Яка основна праця Дж. С. Мілля та її складові? Праця Мілля “Принципи політичної економії” складається з п’яти книг: “Виробництво”, “Розподіл”, “Обмін”, “Вплив суспільного прогресу на виробництво та розподіл”, “Вплив уряду”. Аналіз суспільно-економічних процесів підпорядковано принципам, сформульованим Міллем у його “Нарисах […]...
25. Характерні особливості класичної політичної економії Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ 3.1. Характерні особливості класичної політичної економії Класична політична економія – один із наукових напрямів світової економічної думки другої половини XVII – першої половини XIX ст. Класична політична економія виникла тоді, коли підприємницька діяльність вслід за сферою торгівлі, грошовим обігом набуває поширення у сфері виробництва в цілому. В промисловості […]...
26. Які принципи класичної політекономії розвиваються у працях І. Вернадського? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Які принципи класичної політекономії розвиваються у працях І. Вернадського? Прихильником принципів класичної політичної економії був також професор Київського університету Іван Вернадський (1821 -1884). У своїх наукових працях Вернадський проповідував доктрину економічного лібералізму на основі відомого принципу laissez faire, тобто вільної конкуренції і вільного підприємництва. Він вважав, що […]...
27. Економічне вчення Дж. Б. Кларка: американська школа Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ 8.5. Економічне вчення Дж. Б. Кларка: американська школа Джон Бейте Кларк (1847-1938) – професор Колумбійського університету, фундатор американської школи маржиналізму. Народився в м. Провіденсі штату Род-Айленд у США. Кларк навчався спочатку в Амхерстському коледжі, а потім в Європі в університетах Гейдельберга і Цюріха. Після повернення […]...
28. Монкретьєн Антуан де Монкретьєн Антуан де (прибл. 1575-1621) – французький економіст, засновник меркантилізму у Франції, автор терміна “політична економія”. У 1615 опублікував “Трактат політичної економії”, який дав назву економічній науці – “політична економія”, в ньому вперше виокремив предмет цієї науки. М. трактував політичну економію як мистецтво державного управління господарством. Дослідження містить рекомендації щодо економічної політики держави, необхідності підтримки […]...
29. Сісмонді Сісмонді Жак Шарль Леонард Сісмонд де (1773- 1842) – французький економіст, представник після – класичної політичної економії і засновник дрібнобуржуазного напряму. Народився в Женеві у сім’ї протестантського пастора. Службову діяльність розпочав у Франції, відтак повернувся до Женеви. Спочатку С. був прихильником класичної школи політекономії, популяризував ідеї А. Сміта. Відтак відійшов від класичної школи, намагаючись побудувати […]...
30. Шпанн Шпанн (Spann) Отмар (1878-1950) – австрійський економіст і соціолог; представник соціальної школи в політичній економії. Виступав з позицій універсалізму (“універсального державного погляду”, або “тоталітаризму”). Розглядав державу як загальну сутність, що пронизує всі сторони функціонування суспільства. Методологічна основа вчення Ш. – теорія цілісності, відповідно до якої тоталітарна держава забезпечує стабільність й єдність усіх ланок економіки, а […]...
31. Що таке неокласична школа? Чим вона відрізняється від класичної школи? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Що таке неокласична школа? Чим вона відрізняється від класичної школи? Створення неокласичного напряму пов’язано з працями англійського економіста Альфреда Маршалла (1842-1924). Саме він зі своїми “Принципами економіксу” (1890 р.) (в українському перекладі “Принципи економічної науки”) вважається засновником англо-американської школи економічної науки, яка набула значного поширення […]...
32. Чим пояснюється виникнення класичної політичної економії? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Чим пояснюється виникнення класичної політичної економії? У XVII ст. виникла необхідність формування нової економічної ідеології, яка б теоретично узагальнила і пояснила нові економічні процеси. Цю місію виконала класична політична економія, об’єктом дослідження якої стали матеріальне виробництво та об’єктивні закони економічного життя. Найбільший внесок у формування і розвиток класичної […]...
33. Неокласичний напрям Неокласичний напрям – один з основних напрямів сучасної економічної теорії, який здебільшого досліджує поведінку окремих суб’єктів господарювання (рівень мікроекономіки) на засадах концепції граничної корисності і витрат виробництва за умов приватної власності і вільної ринкової економіки і виступає проти активного втручання держави в економіку. Виник у 70-ті XIX ст. Його засновники – А. Маршалл, В. Парето […]...
34. Який внесок зробив Дж. С. Мілль у теорію міжнародної торгівлі? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Який внесок зробив Дж. С. Мілль у теорію міжнародної торгівлі? Дж. С. Мілль не тільки розвинув оригінальну теорію А. Сміта та Д. Рікардо, а й пішов далі (ця проблема розглядалася ним і раніше – у “Нарисах про деякі невирішені питання […]...
35. Проблема національного дивіденду в економічній теорії добробуту А. Пігу Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Проблема національного дивіденду в економічній теорії добробуту А. Пігу Артур Пігу (1877-1959) – учень А. Маршалла; після нього очолював кафедру політичної економії в Кембриджі. Національний дивіденд, за Пігу, – це “все те, що люди купують на свої грошові доходи”, це показник суспільного добробуту. Добробут суспільства […]...
36. Що нового в розвиток теорії політичної економії вніс Ф. Ліст? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Що нового в розвиток теорії політичної економії вніс Ф. Ліст? Відзначаючи заслуги Ліста, слід насамперед виділити його історичний метод. Вчений обгрунтував і конкретизував низку нових, принципово важливих положень. Загальні принципи класичної школи Ліст переклав мовою національної політичної економії. Він показав вплив політичної єдності та державного управління на економічний розвиток, на […]...
37. Концепції державного регулювання цін Концепції державного регулювання цін – Сукупність ідей, поглядів різних напрямів західної економічної науки щодо недоцільності або необхідності втручання держави в процес ціноутворення на різних етапах розвитку капіталізму. Недоцільність державного регулювання цін обстоювали класики буржуазної політичної економії, а також представники маржиналізму, оскільки таке регулювання нібито здійснюється за допомогою механізму вільної ринкової конкуренції, а ціна, своєю чергою, […]...
38. Як Дж. С. Мілль розглядав проблему ролі держави в суспільному прогресі? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Як Дж. С. Мілль розглядав проблему ролі держави в суспільному прогресі? Розглядаючи проблеми впливу держави на прогрес суспільства, Мілль виділяє обов’язкові та необов’язкові її функції, зробивши багато винятків із принципу невтручання держави в економіку. Основним економічним важелем впливу держави на […]...
39. Вашингтон Джордж Політологічний словник Вашингтон Джордж (1732 – 1799) – відомий американський політичний діяч, перший президент США. Був командувачем поліції колонії Вірджинія, плантатором, активно виступав на захист прав колоній. Очолив війну за незалежність 1775 – 1783 рр., виступав за законодавче скасування рабства. В 1789 р. зі вступом у дію нової конституції США обійняв посаду президента. Після другого […]...
40. ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ (державознавство) – назва групи нім. дослідників – Г. Конрінг, Г. Ахенваль, А. Шлецер, М. Шмейцель та ін., які послуговувалися методами кількісного аналізу в обстеженнях соціальних процесів та явищ і заклали теорет. підгрунтя статистики як науки. Першим термін “статистика” без чіткого визначення його змісту вжив нім учений Герман Конрінг […]...