Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Кількість праці
Кількість праці
Кількість праці – маса живої та уречевленої праці, витраченої у процесі трудової діяльності людини, трудового колективу, суспільства загалом при створенні матеріальних і нематеріальних, в т. ч. духовних благ. Уречевлена праця вимірюється у процесі перенесення конкретною працею вартості засобів виробництва на новостворений продукт внаслідок амортизації і фіксується в амортизаційних відрахуваннях. Жива праця – це витрати м’язової, нервової, розумової енергії людини, яка має кількісну та якісну характеристики. Якість праці відображає
Related posts:
- Інтенсивність праці Інтенсивність праці – напруженість живої праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу. Динаміка І. п. вимірюється витратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня тощо, а ступінь напруженості праці – обсягом фізичних, розумових, нервових зусиль працівника, темпом його праці, кількістю водночас виконуваних функцій і обслуговування машин та іншими факторами. Рівень […]...
- Інтенсифікація праці Інтенсифікація праці – підвищення ступеня напруженості живої праці протягом певного часу. Виявом І. п. є збільшення витрат фізичної, розумової, нервової енергії внаслідок зростання темпів праці, збільшення кількості водночас виконуваних функцій та обслуговуваних машин тощо. Стимулом для І. п. на капіталістичних підприємствах є створення найманим працівником певної вартості за коротший час або більшої вартості за той […]...
- Продуктивність праці Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей в процесі створення матеріальних благ і послуг. П. п. вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги, У виробництві будь-якого товару бере участь жива та минула (або уречевлена) праця. […]...
- Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
- Редукція праці Редукція праці (від лат. reductio – повернення) – процес зведення складної праці до простої. Складна праця виступає як помножена проста, праця. За один і той же час вона створює більшу вартість, ніж проста на величину, що характеризує ступінь її складності. У ринковій економіці Р. п. здійснюється стихійно у процесі обміну продукту складної праці на продукт […]...
- Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
- Нормування праці Нормування праці – встановлення величини затрат праці на виготовлення одиниці виробу або виконання заданого обсягу роботи у певних організаційно-технічних умовах. Н. п. є однією із найважливіших складових частин наукової організації праці. Н. п. в основному здійснюється аналітичним методом, який передбачає розчленування технологічного і трудового процесів на складові частини, їх аналіз, проектування найвигідніших умов і розрахунок […]...
- Жива та уречевлена праця Жива та уречевлена праця – процес діалектичної взаємодії цих видів праці на різних етапах еволюції технологічного способу виробництва, внаслідок чого виникає нова продуктивна сила. На першому етапі такої еволюції (за умов технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці) домінувала жива праця (див. Праця), частка якої як в окремому товарі, так і в сукупній масі […]...
- Енергоозброєність праці Енергоозброєність праці – забезпеченість живої праці електроенергією, або рівень споживання у виробництві електроенергії чи електричної потужності за одиницю робочого часу. Є одним з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Як показник Е. п. розкриває співвідношення між використовуваними у виробничому процесі електричними потужностями (електроенергією) і витратами праці робітників. Розрізняють потенційну і фактичну Е. п. […]...
- Механоозброєність праці Механоозброєність праці – співвідношення витрат механічної енергії та живої праці у процесі матеріального виробництва, що вимірюється за допомогою певних показників. Так, коефіцієнт потенційної М. п. – це відношення потужності механічних приводів, використання яких передбачено технологічним процесом, потужності механічних двигунів до максимальної кількості працівників, що беруть участь у цьому процесі протягом однієї зміни, або розрахований на […]...
- Трудомісткість продукції Трудомісткість продукції – показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Т. п. – зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили суспільства – трудових ресурсів. На рівень Т. п. впливає ряд факторів: технічний розвиток виробництва (фондоозброєність й енергоозброєність праці, якість предметів праці, […]...
- Фізіологія праці Фізіологія праці – розділ фізіології, що вивчає закономірності трудового процесу в їх фізіологічному вияві, або закономірності фізіологічних процесів та особливості їх регулювання у трудовій діяльності людини. Трудова діяльність під кутом зору фізіології є витратами енергії м’язів, нервів, мозку, органів чуттів. Як наука, Ф. п. виникла у другій половині XIX ст. Ф. п. – складова ергономіки, […]...
- Методи визначення продуктивності праці Методи визначення продуктивності праці – розрахунок ефективності, результативності праці у натуральному, трудовому і вартісному показниках. Натуральні показники зручні для визначення продуктивності праці за однорідного виробництва, незмінного асортименту виробів упродовж тривалого часу. Трудові показники – вимірювання продуктивності праці обчисленням витрат праці на одиницю продукції (показник трудомісткості). Цей показник визначається за формулою Пп = Р/П (Пп, – […]...
- Вартість виробництва Вартість виробництва – вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних […]...
- Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
- Норма Норма (лат. norma – правило, взірець) – 1) взірець і правила поведінки або дій людини, а також міра оцінки чого-небудь; 2) встановлена міра витрат різноманітних ресурсів (або витрат живої та уречевленої праці) на виробництво одиниці продукції, виконання певного виду робіт чи надання одиниці послуг у конкретному періоді залежно від умов виробництва. Вимірюється в одиницях, прийнятих […]...
- Управління продуктивністю праці Управління продуктивністю праці – управлінська діяльність, спрямована на вимірювання та оцінку досягнутого рівня продуктивності, планування стратегічне й оперативне, її зростання, комплексний контроль за засобами такого зростання, а також вимірювання та оцінка отриманих результатів. Найдоцільніше вимірювати показники продуктивності праці не лише робітників, які безпосередньо впливають на продукт, а й продуктивність праці працівників усього управлінського апарату, які […]...
- Оплата праці Оплата праці – часткова компенсація власником засобів виробництва в грошовій або натуральній формах витраченої найманими працівниками у процесі виробництва праці. За капіталістичного способу виробництва власниками засобів виробництва, інших об’єктів власності (капіталу) є індивідуальний (окремий підприємець) та колективний (корпорації, держава і навіть наднаціональні органи) капіталіст. Залежно від цього збільшується або зменшується обсяг компенсації витрат праці найманого […]...
- Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е. п. існує обернено пропорційна залежність. Е. п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і […]...
- Нормативи Нормативи – 1) узагальнена (охоплює економічні, технічні, організаційні та ін. показники) норма, яка встановлюється для широкого кола однорічних економічних явищ і процесів, згідно з якою виконуються певна робота або програма; 2) складові (елементи) норм. Основними Н. економічної діяльності є витрати живої праці (до яких належать тарифні сітки, трудомісткість продукції або робіт та ін.); використання знарядь […]...
- Умови праці Умови праці – комплекс факторів трудового процесу, виробничого середовища, стану місця роботи і ставлення працівника до виконуваної роботи, які впливають на здоров’я і тривалість життя, працездатність і ступінь задоволення працею, на процес відтворення сукупної робочої сили та ефективність праці. Такими факторами є: психофізіологічні (наявність або відсутність, часткова відповідність фізичних і нервово-емоційних навантажень фізіологічним можливостям людини, […]...
- Оцінка зростання продуктивності праці Оцінка зростання продуктивності праці – комплекс методів, за допомогою яких вимірюється продуктивність праці в окремих галузях, сферах економіки та ін. або народного господарства загалом. Для визначення продуктивності праці у США та інших розвинених країнах використовувалися два найважливіших показники: 1) обсяг ВВП на одну відпрацьовану годину, запропонований американським економістом А. Медісоном; 2) ВВП на одного зайнятого, […]...
- Відрядно-преміальна оплата праці Відрядно-преміальна оплата праці – одна з форм преміальної системи заробітної плати, яка базується на відрядній та погодинній заробітній платі, передбачає сплачування працівникові певної суми грошей за виконання норм виробітку і відповідної надбавки за їх перевиконання. В.-п. о. п. пов’язує тарифні ставки з нормами витрат праці певною функціональною залежністю. Застосовується там, де робота має характер одноманітних […]...
- Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
- Жива праця Жива праця – свідома, доцільна діяльність людини, витрата розумової і фізичної енергії, спрямована на створення споживчої вартості або корисного ефекту, необхідних для задоволення власних потреб і суспільства в цілому. Ж. п. виражає не тільки відношення людини до природи, але й відносини між учасниками процесу виробництва. Вона нерозривно взаємозв’язана із засобами виробництва, які створюють його речові […]...
- Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
- Оплати праці державне регулювання Оплати праці державне регулювання – комплекс заходів держави щодо організації заробітної плати та її рівня. Відповідно до Закону України “Про оплату праці” державне регулювання оплати праці охоплює підприємства всіх типів і форм власності й передбачає: 1) умови визначення розміру мінімальної заробітної плати та порядок його встановлення й перегляду; 2) мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати […]...
- Зміст праці Зміст праці – сукупність елементів та умов процесу праці, потреб працівників і комплекс взаємозв’язків між ними за різних технологічних способів виробництва. Так, на нижчій стадії технологічного способу виробництва, що базується на ручній праці (стадії мануфактури), відбувається поділ ремісничої діяльності (праці ремісника) на різні операції. Тому мануфактура спотворює робітника, культивує в ньому однобічну спеціалізацію, гальмує розвиток […]...
- Відрядно-прогресивна оплата праці Відрядно-прогресивна оплата праці – система оплати праці на основі відрядної форми, за якої кожний виріб (операція), виготовлений понад норму, оплачується за вищою розцінкою, ніж у межах встановленої норми. За вихідну базу В.-п. о. п. береться фактичне виконання норм виробітку за попередній період, але не нижче від чинних на підприємстві норм виробітку. Підвищення розцінок визначається за […]...
- Міжнародна організація праці (МОП) Міжнародна організація праці (МОП) – одна із спеціалізованих установ ООН, створена 1919 з метою сприяння встановленню міцного миру шляхом підтримання соціальної справедливості, поліпшення умов праці та підвищення життєвого рівня, сприяння досягненню економічної та соціальної стабільності. Для цього МОП за участю представників урядів, профспілок і союзів підприємців розробляє рекомендації щодо міжнародних норм і конвенцій з питань […]...