Класифікація цінностей
Філософія посбіник
Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
§ 3. Культурологія та аксіологія
Класифікація цінностей
Якщо розглядати ієрархію цінностей, то потрібно виділити цінності – цілі, або вищі (абсолютні) цінності, та цінності – засоби (інструментальні цінності). Можна виділити також і матеріальні та духовні цінності, спираючись на соціальне значення та наслідки їхньої реалізації – позитивні та негативні. Важливим є те, що всі вони перебувають у тісному зв’язку між собою.
Найвища та абсолютна цінність – це сама людина,
Цінністю є соціальні спільноти та суспільство загалом, які також є, як і людина, суб’єктами цінностей. Людина самовдосконалюється в суспільстві, що складається з інших осіб, які можуть бути не засобами, а лише цілями для неї. До вищих цінностей,
Цінності – засоби як проміжні цінності підпорядковуються вищим цінностям і зумовлені ними. Якщо людина прагне до утвердження справедливості, то вона ніколи не буде використовувати для цього несправедливі засоби, оскільки розуміє, що прагнення до добра несумісне з ними. Без цінностей – засобів неосяжні ніякі цінності – цілі, але разом із тим ніякі найбільші благородні цілі не виправдовують негідних засобів. Цінності – засоби можуть бути різні: матеріальні та духовні, екологічні, економічні, соціально-політичні тощо. Всередині вони також створюють певну ієрархію, яка по-різному визначає поведінку особистості. Ця ієрархія зумовлена людською практикою, потребами та інтересами людей.
Важливо тут також враховувати соціокультурні типи суспільства, які мають специфічні цінності. Ціннісні парадигми Заходу і Сходу пов’язані із специфікою життя цих суспільств. Для Сходу характерним є утвердження єдності суспільства і людини, панування таких норм поведінки, як справедливість, щирість, гуманність тощо. Головна установка у соціалізації особистості робиться не на зміні світу, а на зміні себе, на самовдосконаленні. Для Заходу характерним є протиставлення, соціалізація особистості і суспільства; пріоритет індивідуальних цінностей над суспільними пов’язується насамперед зі зміною соціального середовища і світу. В контексті цих двох традицій перспектива соціалізації особистості нашого суспільства має бути пов’язана із засвоєнням як тих, так і інших цінностей. А саме, необхідно реабілітувати цінності індивідуалізму, але не в значенні “голого” егоїзму, а в значенні утвердження індивідуальності, активності і самостійності особистості.