Кліщі – збудники хвороб – Клас Павукоподібні (Arachnoidea)
МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 3
БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
3.5. Медична арахноентомологія
3.5.2. Клас Павукоподібні (Arachnoidea)
3.5.2.2. Кліщі – Збудники хвороб
Морфологічні особливості. Відомо до 10 000 видів кліщів, будова яких різна у зв’язку з великою різноманітністю способу їхнього життя. Тому єдина характеристика кліщів неможлива. Визначимо лише деякі спільні для всіх риси будови. Розміри тіла складають 0,05-13 мм, ситі кровосисні форми досягають 3-4 см. Особливістю зовнішньої будови більшості
Дихання кліщів або шкірне, або за участю трахей, що відкриваються назовні стигмами.
Травний апарат утворений передньою, середньою і задньою кишкою. До складу передньої кишки входять глотка, стравохід. Є слинні залози. Середня кишка – це шлунок із відростками (дивертикулами). Задня кишка відкривається анальним отвором.
Центральний нервовий апарат максимально концентрований: всі ганглії злилися в єдину нервову масу – мозок, що оточує стравохід.
Статевий апарат самки складається з парного чи непарного яєчника, яйцепроводів, матки, сім’яприймача, придаткових залоз і деколи – піхви. У самця є сім’яники, сім’япроводи, придаткові залози, сім’явипорскувальний канал і інколи – копулятивний орган.
Життєвий цикл. Кліщі яйцекладні, але є й живородні види. Життєвий цикл – з метаморфозом, включає фази яйця, личинки, німфи і статевозрілих самців і самок (імаго). Перехід з однієї фази до іншої супроводжується линянням. У деяких родин кліщів у життєвому циклі лише одна німфальна стадія, частіше – дві, а в інших – 7-8. Личинки шестиногі, четверта пара ніг з’являється після линяння з перетворенням на німфу. Вони також не мають трахей, стигм і статевого отвору, а німфам властиві недорозвинені статеві залози.
Тваринами-живителями кліщів можуть бути рептилії, птахи, ссавці. Кліщі бувають одно-, дво – і трихазяйні. У перших всі стадії розвитку відбуваються на одному і тому ж хазяїні. У двохазяйних личинка і німфа живляться на одному хазяїні, а імаго – на іншому. У трихазяйних кліщів кожна стадія живиться на іншому хазяїні, тоді термін розвитку може бути тривалим (у тайгового кліща – до 5 років).
Тривалість життя кліщів – від 6 міс. до 20-25 років.
Географічне поширення. Здебільшого кліщі існують у теплих країнах, тим не менш вони поширені в усіх кліматичних зонах. Серед них є суходольні, прісноводні і морські форми. Вони живуть у грунті, у гниючих органічних рештках, під опалим листям, у норах і гніздах комах і хребетних. Деякі з них живуть у зерні, у муці та інших харчових продуктах. Більшість видів кліщів паразитують на теплокровних, на людині. Серед кліщів є пасовищні, гніздово-ніркові кровососи і постійні ектопаразити.
Класифікація. Раніше всіх кліщів об’єднували в один ряд Асаrіnа. А. А. Захваткін (1952) довів, що кліщі різні за походженням і це об’єднання є штучним. Ним обгрунтовано поділ кліщів на три ряди: акариформні кліщі (Acariformes), паразитоформні кліщі (Parasitiformes) і кліщі-сінокосці (Оріlioаcаrіnа). Більшість кліщів належать до перших двох рядів. Третій ряд нечисленний. Ряд акариформних кліщів поділяється на два підряди: тромбидиформні (Тrombidiformes) і саркоптиформні (Sarcoptiformes). Ряд паразитоформних кліщів поділяється на три родини: Іксодові (Іхоdidae), Аргасові (Аrgasidae) і Гамазові (Gamasoidae).
До акариформних кліщів відносяться коростяний свербун і залозник вугровий.