Клітини і тканини

Розділ 1. ТВАРИНИ

Тема 1. БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН

§ 3. Клітини і тканини

Якщо ви забули

Цитологія – наука про будову та функції клітин.

Органели – частини клітини, які мають певну будову та виконують певні функції.

Клітина – одиниця будови та життєдіяльності тварини

Тіла тварин, як і рослин, можуть складатися з однієї клітини або з багатьох, тобто існують одноклітинні та багатоклітинні тварини. Не існує тварини, організм якої не мав би клітинної будови. Тому можна зробити

висновок, що клітина є одиницею будови.

Клітина – жива система, для якої характерні всі функції живого: живлення, дихання, виділення, розмноження, подразливість, рух. Тому клітина є одиницею життєдіяльності.

Нові клітини утворюються в результаті поділу існуючих живих клітин. А ріст і розвиток багатоклітинного організму – це результат збільшення числа клітин та їхньої диференціації. Тому клітина є одиницею росту та розвитку.

Клітина водночас є складно влаштованою системою та частиною іншої системи – організму. Усі клітини організму тісно пов’язані між собою.

Різноманітність клітин

Клітини

тварин не можна побачити неозброєним оком, їхні розміри невеликі, 10-100 мкм (1 мкм, мікрон, дорівнює одній мільйонній частині метра). Форма клітин може бути різною. Клітини, що вкривають внутрішню частину нашої щоки, плоскі й округлі, клітини м’язів видовжені, клітини жирової тканини схожі на округлі грудочки, нервові клітини – зірчастої форми, з відростками, схожими на тоненькі корінці.

Від чого залежить форма та будова клітин? Від функцій, які вони виконують. Клітини тканин різних видів дуже схожі, що підтверджує спільне походження всіх тварин.

Будова тваринної клітини

Ззовні клітина вкрита тоненькою еластичною мембраною (від лат. “мембрана” – шкірка, плівка), яка захищає вміст клітини, здійснює транспорт речовин усередину та назовні.

Клітини крові ссавців мають різну будову залежно від функцій: еритроцити (а) червоного кольору, пласкі, не мають ядра, лейкоцити (б) безбарвні, мають ядро і випини, їхня форма непостійна

Усередині міститься в’язкий зернистий вміст – цитоплазма. У цитоплазму занурені всі клітинні органели. Цитоплазма весь час перебуває в русі, завдяки чому переміщуються органели та хімічні речовини клітин. У цитоплазмі відбувається безліч хімічних реакцій внутрішньоклітинного обміну речовин.

Ядро зазвичай займає центральну частину клітини й часто має округлу форму. Це найголовніша частина клітини, у якій зберігається спадкова інформація про весь організм. Ядро керує всіма процесами, що відбуваються в клітині.

Мітохондрії – (від грец. “мітос” – нитка, “хондріон” – зернятко) органели овальної або видовженої форми. У мітохондріях відбуваються хімічні реакції розщеплювання складних хімічних речовин на простіші за участю кисня. Цей процес називають внутрішнім диханням. У результаті виділяється та запасається енергія, яка потрібна для всіх життєвих процесів. Саме тому мітохондрії називають “силовими станціями” клітини.

Ендоплазматична сітка (від грец. “ендос” – внутрішній) – це мережа канальців, порожнин, які утворені мембранами та пронизують усю клітину. Ними речовини потрапляють з однієї частини клітини до іншої.

Апарат Гольджі (названий ім’ям італійського вченого, який описав цю органелу) – комплекс із канальців, порожнин, бульбашок, утворених мембранами, який розташований поблизу ядра. У цю органелу надходять речовини з ендоплазматичної сітки й упаковуються у вигляді бульбашок, оточених мембраною. У такому вигляді вони виділяються в цитоплазму та продовжують свій шлях до місця призначення. На мембранах комплексу Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.

Схема будови тваринної клітини:

1 – клітинний центр

2 – ендоплазматична сітка

3 – ядро

4 – цитоплазма

5 – лізосома

6 – мітохондрія

7 – апарат Гольджі

8 – мембрана

Якщо ви забули

Тканина – це сукупність клітин і міжклітинної речовини, що мають спільну будову, походження і виконують подібні функції.

Лізосоми (від грец. “лізис” – розщеплювання, “сома” – тіло) – являють собою міхурці, оточені мембраною та заповнені напіврідким вмістом. Цей вміст – хімічні речовини ферменти, здатні розщеплювати

Білки, жири, вуглеводи. Лізосоми, зливаючись разом, утворюють травні вакуолі.

Рибосоми (від грец. “рибос” – потік, струмінь і “сома” – тіло) – дуже маленькі органели, які часто в клітині розташовані групами по декілька штук. За допомогою рибосом синтезуються білки.

Клітинний центр являє собою два циліндричні тільця. Клітинного центру немає в рослинних клітинах. Він відіграє важливу роль під час поділу клітини.

У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді крапель і зерняток. Деякі клітини (сперматозоїди, одноклітинні тварини тощо) можуть мати органели руху. У тваринних клітинах, на відміну від рослинних, немає пластид і вакуолей з клітинним соком.

Тканини

У тварин і людини виділяють чотири види тканин: епітеліальну, м’язову, сполучну та нервову.

Епітеліальна тканина виконує функції захисту, виділення та всмоктування (поглинання). Її клітини утворюють декілька різновидів. Вони вкривають організм ззовні, вистилають зсередини різні порожнини (наприклад, ротову, кишкову), утворюють залози (слинні, молочні тощо).

М’язова тканина складається з клітин видовженої форми, які здатні скорочуватися. Завдяки цьому м’язова тканина відіграє важливу роль у переміщенні всього тіла й окремих органів у просторі, підтримуванні форми тіла, захисті внутрішніх органів. М’язова тканина утворює м’язи, входить до складу стінок судин і багатьох внутрішніх органів.

Сполучна тканина має багато різновидів. Особливістю її є те, що вона містить дуже багато міжклітинної речовини. Із сполучної тканини складаються кістки, хрящі, сухожилля, зв’язки, кров тощо. Тому важко перелічити всі функції цієї тканини.

Нервова тканина складається з клітин зірчастої форми. “Промені” цих клітин переходять у відростки.

Тканини тварин:

А) м’язова

Б) епітеліальна

В) сполучна

Г) нервова

Вони здатні сприймати подразнення та передавати збудження до м’язів, шкіри, інших органів і тканин. Завдяки нервовій тканині в організмі здійснюється регуляція всіх функцій.

Запам’ятайте найважливіше

Усі тварини мають клітинну будову. Клітина є одиницею будови, життєдіяльності, росту та розвитку організму. Тварини можуть бути одноклітинними та багатоклітинними.

Клітина – складна біологічна система, до складу якої входять ядро, мембрана, цитоплазма й органели: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, мітохондрії, лізосоми, клітинний центр. Клітина може мати органели руху. Будова клітини залежить від функцій, які вона виконує.

Розрізняють чотири основні види тканин тварин і людини: епітеліальну, м’язову, сполучну та нервову.