КОАДАПТАЦІЯ

Related posts:

1. ЗООФІЛІЯ Екологія – охорона природи ЗООФІЛІЯ – запилення рослин тваринами. У процесі еволюції і в рослин, і в тварин виробилися взаємні пристосування – певні будова, забарвлення і запах квіток, певні форма тіла та звички тварин. Розрізняють такі види 3.: запилення комахами (ентомофілія), птахами (орнітофілія), молюсками (малакофілія), кажанами (хіроптерофілія). Найпоширеніше запилення комахами. 3. є одним із способів […]...
2. ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ – здатність особини до розмноження, як правило, в разі досягнення нею морфол. та психофізіол. характеристик дорослого організму....
3. СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих змін, напр., квітка розкривається і закривається, листки складаються й опускаються у певний час. “С.” р. має велике значення як пристосування....
4. ТИГМОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТИГМОТРОПІЗМ – здатність органів рослин вигинатися у відповідь на подразнення дотиком. Напр., обвивання стебел або вусиків рослин навколо різних предметів....
5. МІМІКРІЯ Екологія – охорона природи МІМІКРІЯ – подібність одних тварин чи рослин (або їхніх органів) до ін. або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування, що виникло в процесі еволюції і сприяє виживанню видів у боротьбі за існування....
6. ЦЕНОТИП Екологія – охорона природи ЦЕНОТИП – член класифікації видових сукупностей за їх функц. положенням в угрупованнях. Напр., у бот. літературі розрізняють кондомінанти, домінанти, субдомінанти, езодомінанти, інгредієнти....
7. ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ – в екосистемі, як і в будь-якому ін. цілісному прир.-системному утворенні, особливо в біотичному угрупованні, всі види, що входять до неї, та абіотичні екол. компоненти функц. відповідають один одному. Випадання однієї частини (напр., знищення виду) неминуче призводить до зниження всіх ін. тісно пов’язаних з нею частин системи та […]...
8. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
9. ЯРУСНІСТЬ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ – вертикальне розшарування рослинного угруповання на шари, яруси та ін. структ. або функц. частини. Розрізняють надземну й підземну Я. Найчіткіше Я. виявлена в ліс. фітоценозах, де розрізняють деревний, чагарниковий, трав’янистий і моховий або лишайниковий надземні яруси та кілька ярусів кореневої системи. Я. – пристосування рослин до сумісного існування і є […]...
10. ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
11. ЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНЕЗ – пристосування організму до специф. умов ембріонального або личинкового розвитку, яке не зберігається у дорослої особини. Термін введений Е. Геккелем (1866) і застосовується для позначення будь-яких змін онтогенезу. Сучасне розуміння Ц. як суто ембріональних і личинкових пристосувань введене О. М. Сєвєрцовим. До таких пристосувань належать, напр., залози для прядіння у […]...
12. ЕНТОМОФАГ Екологія – охорона природи ЕНТОМОФАГ – організм, який живиться комахами (комахоїд), напр., комахоїдні птахи (синиці, солов’ї та ін.)....
13. ЕНТОМОФІЛЬНА КУЛЬТУРА ЕНТОМОФІЛЬНА КУЛЬТУРА – рослина, що запилюється комахами. Збираючи з квіток нектар і пилок, бджоли й інші комахи-запильники відвідують безліч квіток. Щоб наповнити медяний зобок, бджолі за один виліт доводиться відвідати кілька десятків квіток. Під час добування корму бджоли проповзають між тичинками й маточками, доторкаючись до них. До волосків комах липне багато пилкових зерен, які при […]...
14. ІДІОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи ІДІОАДАПТАЦІЯ – виникнення в процесі еволюції організмів окремих, пристосованих у будові і функціях органів, корисних за певних умов середовища, без підвищення заг. рівня організації. У тварин прикладом І. є захисне забарвлення – пристосування, не пов’язане з підвищенням рівня організації. У рослин пристосування плодів і насіння до поширення, листків – до зменшення […]...
15. ЛИСТОПАД Екологія – охорона природи ЛИСТОПАД – масове обпадання листків з дерев, кущів та деяких трав’янистих рослин. У рослин помірних широт Л. настає восени, у рослин жаркого клімату – з початком посушливого періоду. Корисне пристосування, яке виробилося в процесі еволюції, захищає рослину від висихання в холодний період та під час посухи....
16. ВІТРОЗАПИЛЕННЯ Екологія – охорона природи ВІТРОЗАПИЛЕННЯ, анемофілія – запилення рослин за допомогою вітру. Властиве більшості голонасінних рослин (сосна, ялина), багатьом покритонасінним (злаки, осоки)....
17. ГІДРОФІЛІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОФІЛІЯ – перехресне запилення деяких водяних рослин за допомогою води. Спостерігається у деяких рослин із зануреними у воду квітками (кушир, різуха). Іноді Г. називають пристосованість рослин до життя у водному середовищі....
18. ОЛІГОФАГІЯ Екологія – охорона природи ОЛІГОФАГІЯ – живлення тваринних організмів лише небагатьма видами поживи (напр., певними видами насіння Рослин, деякими трав’янистими рослинами, комахами). Олігофаги поширені в тропічних лісах та відносно рідко – в помірних і високих широтах (деякі членистоногі, молюски, комахоїдні, рибоїдні птахи, травоїдні, ссавці)....
19. ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА – термін не визначеного змісту, збігається іноді за змістом з компонентами, що утворюють середовище, або з компонентами ландшафту, іноді відповідає їхнім кінцевим дискретам (напр., особина певного виду, окреме озерце або калюжа для водяного компонента), може визначати окремі частини прир. систем, які відрізняються морф, і (або) функц. особливостями (підсистеми типу […]...
20. АКЛІМАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАЦІЯ – пристосування організму до штучно створюваних умов, напр. у фітотронах....
21. СИСТЕМА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНА – система, що складається з прир. структур і утворів, які на вищих рівнях організації згруповуються у функц., екол. компоненти. Напр., прир. системи вищих рівнів організації – популяція, сину – зія, консорція, біоценоз, біом, біосфера....
22. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
23. РИТМИ ЦИРКАДНІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАДНІ, ритми циркадіанні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ приблизно з 24-годин – ною періодичністю. У зв’язку з цим Р. ц. відносять до добових ритмів. Як правило, Р. ц. з періодом, що відхиляється від 24 год, спостерігаються лише в експериментальних умовах (при сталих т-рі й освітленні) […]...
24. ПРИСТОСУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИСТОСУВАННЯ, адаптація – морфофізіол. та/або поведінкова (для тварин) зміна організму або угруповання відповідно до змін умов середовища (для окремої особини – в межах еволюційно досягнутої норми реакції, для популяцій та їхніх груп – у процесі зміни частоти прояву окремих генотипів або складових форм у біогеоценозі). Див. також Адаптація....
25. ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
26. ВИРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ВИРОДЖУВАНІСТЬ – порушення норм, форми й будови рослин і тварин, що не супроводжується пат. процесом у клітинах. В. спричинюється екол. умовами (порушення розвитку зародка під впливом, напр., радіації, високої т-ри, токс. речовин), травматичними впливами тощо. Внаслідок В. виникають дефекти (укорочення органів, карликовість), ексцеси (розщеплення органів, гігантизм), чужорідні утворення (метаморфози). Деякі види […]...
27. НІША ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НІША ЕКОЛОГІЧНА – місце виду в природі, яке включає не лише положення виду в просторі, а й його функц. роль в угрупованні (напр., трофічний статус) та його положення відносно абіотичних умов існування (т-ри, вологості тощо). Якщо місце проживання – це ніби “адреса” організму, то Н. е. – його “професія”. Н. е. […]...
28. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
29. АДАПТАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ РОСЛИН – процес пристосування рослин до різноманітних умов довкілля, який забезпечує множину їх життєвих форм....
30. БІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи БІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (напр. комах) мати два покоління потомства впродовж одного року....
31. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ВАЛОВА (ПОВНА, ЗАГАЛЬНА) Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ВАЛОВА (ПОВНА, ЗАГАЛЬНА) – заг. кількість створюваної в процесі фотосинтезу орг. речовини, включаючи використану на дихання рослин енергію та леткі біогенні речовини (напр., фітонциди)....
32. ПЕРЕНОСНИКИ ПАРАЗИТІВ Екологія – охорона природи ПЕРЕНОСНИКИ ПАРАЗИТІВ – організми, що так чи інакше (укусом, контактом) передають паразитів від однієї особини до ін. (того самого чи ін. виду). Напр., комар анофелес – переносник малярійного плазмодію....
33. АЛЕЛОГОНІЯ Екологія – охорона природи АЛЕЛОГОНІЯ – безпосередні відношення організмів в угрупованнях з перенесенням енергії і речовини від особини до особини....
34. ОРНІТОФІЛІЯ Екологія – охорона природи ОРНІТОФІЛІЯ – перехресне запилення деяких рослин за допомогою птахів, що живляться нектаром (колібрі, медососи). О. – вид зоохорії, характерний для багатьох видів із 300 родин квіткових рослин (бобові, лілійні, бананові) тощо. Відомо близько 2000 видів таких птахів....
35. ТЕРОФІТИ Екологія – охорона природи ТЕРОФІТИ – однорічні рослини, що переживають несприятливу пору року у формі насіння. Напр., кріп, коноплі, грицики та багато ін. рослин. Одна з життєвих форм рослин....
36. ГАЛИ Екологія – охорона природи ГАЛИ – ненорм. вирости на органах рослин у вигляді бородавок, кульок, згорток, що утворюються внаслідок ушкодження рослини бактеріями, грибами, комахами, кліщами та деякими червами....
37. НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
38. ІНВОЛЮЦІЯ Екологія – охорона природи ІНВОЛЮЦІЯ – редукція або втрата в процесі еволюц. розвитку окремих органів або спрощення їхніх організації і функцій, напр., редукція кишок у деяких паразитичних червів, членистоногих. І. називають також дегенеративні зміни найпростіших і бактерій, спричинювані несприятливими умовами існування....
39. ГЕТЕРОГОНІЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження....
40. ПЕРЕХРЕСНЕ ЗАПИЛЕННЯ ПЕРЕХРЕСНЕ ЗАПИЛЕННЯ – перенесення пилку з тичинок однієї рослини на рильце маточки іншої. У ході тривалого еволюційного розвитку вийшло, що тичинки й маточки на одній квітці рослини дозрівають неодночасно, внаслідок чого й стає можливим П. з. Рослини з одностатевими квітками запилюють тільки перехресним способом. Серед перехреснозапильних рослин виділяють комахозапильні й вітрозапильні. Пилок переносять на своєму […]...