КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК)

Related posts:

1. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
2. ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС – див. Комплекс природно-територіальний....
3. ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – поступове прир. або антроп. погіршення, спрощення, зниження госп. та естетичного потенціалу ландшафту аж до перетворення його на пустище....
4. ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
5. ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ – тип антроп. ландшафту, який виник Внаслідок нерац. використання прир. ресурсів....
6. УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див. дод. 1)....
7. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
8. ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ – геогр. ландшафт, цілеспрямовано змінений госп. діяльністю людини, має доцільну для людського сусп. структуру та функц. властивості. Л. к. за значенням близький до ландшафту антроп....
9. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
10. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
11. РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ – вид рослини або тварини, який мешкає в певному, як правило, невеликому регіоні, тоді як у решті геогр. місць його колишнього поширення він зникає під впливом прир. або антроп. чинників....
12. ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
13. ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ – співвідношення штучно створеного культ, ландшафту та існуючого до цього прир. ландшафту з енерг. показниками обміну речовини включно....
14. ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
15. ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – система заходів, спрямованих на збільшення продуктивності, флористичного й фауністичного багатства, естетичності ландшафту. Напр., перетворення прир. лісу на лісопарк....
16. ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ РЕКРЕАЦІЙНА – визначення заг. переваги певного ландшафту для відпочинку виходячи з його естетичної привабливості, оптимальності для здоров’я людини, прир. комфортності та доступності для різних груп населення....
17. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
18. МІСЦЕВІСТЬ Екологія – охорона природи МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки тощо) або ділянки ландшафту з різним співвідношенням площ однотипних урочищ (напр., борових та болотних у тайзі). М. у цьому розумінні – таксон прир.-терит. поділу: прир. комплекс, влаштований складніше, ніж урочище, […]...
19. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
20. УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....
21. УМОВИ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ Екологія – охорона природи УМОВИ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ – сукупність прир. умов та прямих і непрямих впливів діяльності людини на природу....
22. Виробничо-територіальний комплекс Виробничо-територіальний комплекс (ВТК) – форма просторової організації продуктивних сил суспільства, що виражає сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених галузей матеріального виробництва на конкретній території. За ступенем охоплення території ВТК поділяють на глобальні (народногосподарський комплекс держави), регіональні (територіально-господарський комплекс певного регіону) і локальні (економічний вузол). Своєрідними блоками ВТК є територіальні галузеві й міжгалузеві комплекси. Кожний із видів ВТК […]...
23. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
24. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
25. ПЕРЕРОЗПОДІЛ РІЧКОВОГО СТОКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ПЕРЕРОЗПОДІЛ РІЧКОВОГО СТОКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ – передавання частини стоку однієї річки в басейн ін. Розрізняють П. р. с. т. внутрішньо-басейновий, або локальний, – у межах басейну однієї річки вищого порядку, міжбасейновий – між басейнами річок вищого порядку одного макросхилу (внутрішньо-ландшафтний і міжландшафтний) та міжрегіональний, або міжзональний, – між басейнами річок вищого порядку […]...
26. ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
27. СИСТЕМА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНА – система, що складається з прир. структур і утворів, які на вищих рівнях організації згруповуються у функц., екол. компоненти. Напр., прир. системи вищих рівнів організації – популяція, сину – зія, консорція, біоценоз, біом, біосфера....
28. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
29. СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – усі модифікації прир. середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу діяльності людини. Характеризується зниженням або відсутністю властивостей самовідновлення і без постійного регулюючого впливу людини поступово руйнується....
30. ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ – різновид антроп. ландшафту, особливості формування і структури якого зумовлені виробничою діяльністю людини з використанням потужних техн. засобів....