КОМУНІКАЦІЯ ТВАРИН. ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИНАМИ ЗНАРЯДЬ ПРАЦІ
Урок 54. КОМУНІКАЦІЯ ТВАРИН. ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИНАМИ ЗНАРЯДЬ ПРАЦІ
Спів птахів – то їхня мова…
Мета уроку: сформувати уявлення про комунікацію у тварин та використання знарядь праці. Розвивати критичне мислення. Виховувати любов до тварин.
Основні поняття: сигнали, стимули, комунікація у тварин.
Обладнання і матеріали: відеоматеріали та фото до теми.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
План-схема уроку
Етап уроку | Час (хв) | Форми і методи діяльності вчителя | Результат |
І. Організаційний етап | 2 | Організація класу. Розминка “Епіграф” | Налаштування на продуктивну працю. Зацікавлення темою |
II. Актуалізація опорних знань | 7 | Гронування до слова “комунікація” | Актуалізація опорних знань на базі власного досвіду дітей |
III. Мотивація навчальної діяльності | 3 | Довідкова інформація | Підготовка до вивчення нового матеріалу |
IV. Засвоєння нових знань | 12 | Пояснення вчителя з використанням | Сприйняття та засвоєння матеріалу |
V. Узагальнення і систематизація знань | 8 7 | Вправа “Так-Ні”. Термінологічне лото | Повторення та узагальнення матеріалу теми, виправлення хибних уявлень |
VI. Підсумки | 5 | Вправа “Пригадай і склади план уроку” | Підбиття підсумків уроку, виділення етапів уроку |
VII. Домашнє завдання | 1 | Репродуктивне, робота з підручником та творче | Ефективне засвоєння матеріалу, підготовка до наступного уроку |
І. Організаційний етап.
1. Організація класу.
2. Розминка “Епіграф”. Чи згодні ви з епіграфом? Чи можна вважати спів птахів їхньою мовою? Чи тільки за допомогою співу птахи спілкуються між собою? Наведіть приклади.
II. Актуалізація опорних знань.
Гронування до слова “комунікація” (складання асоціативної схеми навколо цього слова). Міські комунікації, комунікативні навички людини, інформація, спілкування тощо.
Види комунікацій у різних тварин (спів, запах, феромони, дотики, звуки, ультразвуки, жести, поведінка, сигнали тощо).
III. Мотивація навчальної діяльності.
Довідкова інформація.
Процес обміну інформацією в багатьох видів мурашок може бути пов’язаний з тактильним, або антенальним, кодом: мурашки довго обмінюються ударами антен, нижньощелепних щупиків і передніх ніг. Часто антенальні контакти супроводжуються передачею від однієї комахи до іншої краплі рідкої їжі – такий процес називають трофалаксисом. Ще в 1899 р. німецький зоолог Е. Васманн (Wasmann, 1899) запропонував гіпотезу антенального коду – своєрідної мови жестів, що базується на швидких рухах антен мурашок. Крім того, у мурашок під час дотику антенами передаються й хімічні сигнали про територію, їжу, небезпеку тощо.
IV. Засвоєння нових знань.
Пояснення вчителя з використанням підручника (с. 210): А) Поняття комунікації у тварин (акустичні сигнали, хімічні, електричні, візуальні, соціальні тощо); Б) Сприйняття зорових і звукових сигналів.
Акустичні сигнали тварин давно привертали увагу дослідників. Відомі багаторазові спроби розшифрувати звуки, що видаються такими “балакучими” тваринами, як птахи, дельфіни, вовки та інші. Нова хвиля інтересу до звукової комунікації виникла після того, як було складено “словник” природних сигналів східноафриканських веpветок (зелених мавп). Американський дослідник Т Струзейкер уперше склав “словник” верветок, виділивши 25 різних сигналів. Серед них були звуки, що стосуються різних ситуацій і використовуються за певних обставин, таких як зустріч із особинами зі своєї або чужої групи, територіальні або майнові конфлікти, заклики, звернені до дитинчат і т. п.
В) Сприйняття хімічних сигналів; Г) Спілкування соціальних тварин (с. 211, 212); використання тваринами знарядь праці.
V. Узагальнення і систематизація знань.
1. Вправа “Так-Ні”: розподіліть твердження в дві колонки – правильні та неправильні.
1. До “мовних” сигналів, якими тварини спілкуються між собою, належать писк, гавкіт, спів, вереск тощо (+).
2. Риби спілкуються, випускаючи ультразвуки, які вловлюють бічною лінією (-).
3. У дельфінів мовою спілкуванні є клацання, свистіння та ехолокація, якої ми не чуємо (+).
4. Коти вигинають спину і настовбурчують шерсть, припадають до землі та голосно виють, демонструючи один одному свою агресивність (+).
5. Бджоли, крім танцю бджоли-розвідниці, використовують у спілкуванні співочі сигнали (-).
6. Сигналом є запах сечі в гепарда; її залишають на своїй території самці, позначаючи цим, що територію вже зайнято (+).
7. Сигналом до ікрометання у самки триголкової колючки є червона пляма на черевці в самця, за яким вона пливе у гніздо (+).
8. До мови тварин можна віднести й дотики. Наприклад, в олуш “фехтування” дзьобами є частиною ритуалу привітання під час шлюбного періоду (+).
9. Під час бійок олені не використовують свої роги, вони б’ються копитами та тулубом (-).
10. Мова хімічних сигналів добре розвинена в мурашок. Вони передають інформацію одна одній дотиками своїх антен (+).
11. Феромони – хімічні речовини, які тварини використовують для внутрішньовидової комунікації (бджоли, мурашки тощо) (+).
12. У ссавців, які ведуть груповий спосіб життя (слони, дельфіни, примати), є спеціальні сигнали, які закликають усю групу до спільних дій проти ворога (+).
2. Термінологічне лото (повторення термінів, вивчених протягом усієї теми).
VI. Підсумки.
Підбиття підсумків з використанням вправи “Пригадай і склади план уроку”.
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати § 49. Підготувати міні-презентацію свого домашнього улюбленця на теми: “Як спілкується зі мною мій “домашній” друг”, “Мій улюбленець такий розумний…”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...