Концепція екологічної ніші – ЕКОЛОГІЧНА НІША ПОПУЛЯЦІЙ
ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ
РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГІЧНА НІША ПОПУЛЯЦІЙ
Основні терміни і поняття: Екологічна ніша (фундаментальна і реалізована), типи перекривання і динаміка ніш.\
3.1. Концепція екологічної ніші
Поняття “екологічна ніша” пронизує всі сфери екології і має різні трактування. Одним із перших термін “ніша” використав у своїх працях Гріннел (1917), який розумів її як функціональну роль і місце організму в угрупуванні.
Інше визначення поняття екологічна ніша дав Ч. Елтон (1933). Під цим поняттям він розумів не лише
Найбільше послідовників знайшло трактування ніші Хатчинсоном (1957). Він визначив нішу як весь діапазон умов, за яких живе і відтворює себе особина або популяція.
Пізніше Одум (1959) визначив екологічну нішу як Положення або статус організму в угрупуванні і екосистемі, що витікає з його структурних адаптацій, фізіологічних реакцій і специфічної поведінки. Він підкреслював, що “екологічна ніша організму залежить не тільки від того, де він живе, але й від того, що він робить”. За образним висловом Одума, місцезнаходження – це
Е. Піанка (1981) під екологічною нішею розуміє загальну суму адаптацій організму до певного середовища. Вона виражає здатність організму освоювати і використовувати своє середовище.
Всю сукупність оптимальних умов, за яких організм може існувати і відтворювати себе, Хатчинсон назвав Фундаментальною нішею. Це гіпотетична, уявна ніша, в якій організм не стикається з конкурентами і хижаками, і в якій фізичне середовище оптимальне.
На противагу їй фактичний діапазон умов існування організму називається Реалізованою нішею. Вона менша від фундаментальної або рівна з нею і враховує різні лімітуючі фактори (конкуренцію, хижацтво). Фундаментальну нішу іноді називають Преконкурентною, або Потенціальною (virtual) нішею, а Реалізовану – постконкурентною, або Фактичною нішею.
Кожній популяції властива своя екологічна ніша, що виражає діапазон умов, за яких живе та відтворює себе популяція. Тому екологічна ніша – це не фізичний простір, а сукупність абіотичних і біотичних факторів, за яких може існувати та чи інша популяція. Оскільки для рослин і тварин потрібні різні життєвонеобхідні екологічні фактори і в різних дозах, то екологічна ніша є багатовимірним простором факторів.
Розрахунок багатовимірної ніші вимагає великої кількості даних, які в природних умовах, враховуючи їх взаємозалежність, отримати важко. Тому в екології використовують часткові ніші стосовно якогось певного фактору.
Виділяють трофічні, едафічні, гідрологічні та інші види ніш. Спеціалізація ніш дозволяє різним видам сумісно існувати на одній обмеженій території (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Спеціалізація ніш болотяних птахів на обмеженій ділянці поверхні.
Екологічні ніші до того чи іншого фактора середовища у одних організмів (стеноків) дуже вузькі, у евріоків – широкі. Так, вільха чорна вимагає родючих і вологих грунтів, тому зустрічається в заплавах річок. Ширшою є екологічна ніша щодо родючості грунту і вологості у сосни звичайної, верби, тополі.
Однак, екологічна ніша є також своєрідною для конкретних організмів. Особливо чітко це виражено у різновікових особин рослин. Кожна рослина для нормального розвитку вимагає певного простору, величина якого залежить від життєвої форми, виду, віку рослини і умов середовища (сприятливі, несприятливі). Наприклад, сосна у віці 50 років у фінських лісах вимагає близько 2 м2, у 150 років – 15 м2 простору. У менш сприятливих умовах ця площа значно більша.
Надмірне загущення рослин у посівах негативно відбивається на їх рості і розвитку, звужує їхню реалізовану нішу.
У тварин, ріст яких теж не припиняється у статевозрілому віці (риби), спостерігається збільшення розмірів залежно від наявності корму в ставку.
Щодо тварин, ріст яких припиняється з настанням статевої зрілості, то ємність середовища (забезпечення кормовими ресурсами та іншими) впливає на їх кількість, а не на розміри.
Отже, екологічна ніша пов’язана з різними біологічними властивостями організму та його місцем в екосистемі чи популяції.