Концептуальні засади навчання української мови
1.2. Концептуальні засади навчання української мови
Мовна освіта в Україні передбачає удосконалення технології навчального процесу, наближення його до вимог сучасного суспільства, що потребує високоосвічених, інтелектуальне розвинених і відданих державі громадян, які легко і вільно можуть спілкуватися між собою, утверджуючи статус української мови як рідної і державної. Досягти цього сучасна школа може за умов підвищення рівня навчання мови, розв’язання багатьох методичних проблем, пошуків нових підходів до навчання мови в школах
Одним із найважливіших орієнтирів розв’язання проблем навчання мови є Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти, де визначаються підходи, рівні оволодіння мовою, комунікативні завдання і цілі, компетенції тощо.
Однією з таких проблем є співвідношення теорії і практики – проблема, що давно хвилює як учених-методистів, так і вчителів, проблема, що потребує переосмислення і сучасного розв’язання. Йдеться не тільки про лінгвістичну теорію і практику
Однак виникає питання: як здійснювати навчання рідної мови, щоб, спираючись на лінгвістичні знання, учні розвивали свої мовленнєві вміння і навички? Відповіді шукаємо насамперед у досвіді кращих учителів. Це традиційний підхід до розв’язання нових методичних проблем. І такий досвід є, бо упродовж 80-90х років минулого століття, коли удосконалювалися програми з української мови, створювалися комплекти підручників, ідея практичного спрямування у навчанні мови була провідною й реалізувалася блочним компонуванням теоретичного матеріалу, міжпредметним і внутрішньо-предметним зв’язками, використанням опорно-узагальнюючих таблиць у підручниках, матеріалами з розвитку зв’язного мовлення тощо. Автори підручників, учителі-новатори з’ясовували принципи перебудови технології навчання мови у низці публікацій на сторінках часопису “Диво-слово”. І всі тоді розуміли, що йдеться не лише про нові підходи до навчання мови (комунікативно-діяльнісний, функціонально-стилістичний, проблемний, етнопедагогічний, українознавчий), а й удосконалення самої лінгводидактики як науки, що викликала до життя нові поняття, нові терміни, які потребують осмислення усім загалом учителів-словесників, а не лише учителями-експериментаторами, учителями-новаторами.
Для сучасного вчителя необхідним стає осмислення таких понять, як мовна і мовленнєва компетентність учнів, спілкування та його різновиди, комунікативна основа навчання мови тощо, які значною мірою визначають концептуальні засади навчання рідної мови.
У вжиток професійного мовлення учителя-словесника ввійшли терміни, пов’язані з комунікативним аспектом навчання рідної мови. З’ясуємо їх докладніше. Відомо, що слово “компетенція” означає “добра обізнаність із чим-небудь”. Учні, засвоюючи мовну систему, формують мовленнєві уміння і навички і набувають мовної і мовленнєвої компетенцій.
Основою шкільного курсу української мови є мовознавча наука – досить розгалужена система знань про мову, її структуру, основні одиниці і способи поєднання цих одиниць у тексті. Однак, виходячи із сучасних потреб мовної освіті і, необхідно виділити й обгрунтувати такі поняття, як мова, мовлення, функції мови, мовленнєва діяльність, літературна мова та її норми, особливості усного і писемного літературного мовлення.
І все це спрямоване на грунтовне вивчення рідної мови, що створює великі можливості для розвитку мислення і мовлення учнів, формування їхнього світогляду. Засвоюючи лексичне багатство, граматичну будову і стилістичні можливості рідної мови, вони вчаться будувати усні і письмові висловлювання, користуватися мовою у будь-якій життєвій ситуації.
Для організації навчання рідної мови важливим є розкриття сутності мови і мовлення. У лінгвістиці мова визначається як своєрідна знакова система, що забезпечує мислення людини, спілкування з іншими людьми, тобто служить засобом формування думок, сприймання навколишньої дійсності, обміну інформацією, вираження різноманітних почуттів. Мова існує в свідомості людей і реалізується її мовленні. Тому доля мови залежить від її носіїв. Ця теза особливо важлива у шкільному навчанні мови.
Для методики викладання рідної мови важливим є розрізнення лінгвістичних понять “мова-мовлення”. Діти вивчають мову, тобто засвоюють відомості з фонетики, лексики, граматики, стилістики. Ці відомості складаються з лінгвістичних понять і правил. Отже, вивчення мови – це засвоєння основ лінгвістики – тієї сукупності мовних знань, що забезпечують формування мовленнєвих умінь і навичок, необхідних кожній людині упродовж усього життя.
У процесі вивчення мови учні набувають знань про саму мову, її граматичну структуру і словниковий склад, історію та закони її розвитку; одержують уявлення про роль мови в ментальності українського народу, в його суспільному житті, розвитку інтелекту людини тощо. Це і становить їхню мовну компетентність.
Реалізація мови здійснюється у процесі мовлення, або мовленнєвої діяльності. Методисти визначають мовленнєву діяльність як “сукупність психофізичних дій організму людини, що спрямовуються на сприймання і розуміння мовлення або породження його в усній чи писемній формі”. Мовленнєва діяльність (аудіювання, говоріння, читання, письмо) спирається на мовні знання. На думку авторів концепції мовної освіти в Україні, “метою навчання рідної мови в середній школі є формування особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами при сприйнятті (слуханні і читанні), створенні (говорінні і письмі) висловлювань у різних сферах мовлення, тобто в забезпеченні її всебічної мовленнєвої компетенції”.
Застосовуючи знання мови, школярі розвивають навички вживання мови для мислення і спілкування. Цей процес тісно пов’язаний із засвоєнням норм літературної мови і формуванням мовленнєвих умінь і навичок.
Мовленнєва компетентність учнів – поняття комплексне. Вона, спираючись на мовну компетентність, містить цілу систему мовленнєвих умінь (уміння вести діалог, сприймати і будувати усні і писемні монологічні й діалогічні висловлювання різних видів, типів, стилів і жанрів), що слугуватимуть учням для спілкування в різних життєвих ситуаціях. Мовленнєва компетентність кожної особистості виявляється у виробленні умінь користуватися усною і писемною літературною мовою, багатством її виражальних засобів залежно від мети висловлювань і сфери суспільного життя.
Зважаючи, що роль української мови в нашому суспільстві значно зросла, мовна і мовленнєва компетенції грунтуються на усвідомленні основної функції української мови – комунікативної, яка забезпечує мовленнєву діяльність її носіїв і впливає на їхній духовний розвиток. Комунікація, або спілкування, людей відбувається в процесі мовленнєвої діяльності і забезпечує формування комунікативної компетенції.
Формування комунікативної компетенції вимагає комунікативного підходу до навчання мови. Саме цей аспект разом із діяльнішим і лягли в основу чинних шкільних програм, що своєю чергою спричинило потребу перебудови методики навчання мови.
Проблема комунікативного підходу до навчання мови хоч і давня, але актуальна. Вона знайшла відображення у чинних програмах і підручниках з української мови. Однак більшість учителів і досі орієнтуються на засвоєння мовної системи, яка об’єднує різні рівні й одиниці мови, вважають, що знання словникового складу, фонетичної і граматичної систем забезпечать належний рівень мовленнєвих умінь і навичок. Як наслідок, більшість випускників середніх шкіл виявляють низький рівень мовленнєвої культури і невміння спілкуватися в різних життєвих обставинах.
Як змінити ситуацію, щоб комунікативно-діяльнісний аспект у навчанні рідної мови забезпечив формування мовної особистості? Необхідно створити на уроці умови для свідомо-практичної мовленнєвої діяльності і залучити до неї учнів. Відтак, потрібне комунікативне спрямування навчального процесу, тобто така організація завчання мови, яка б забезпечила активну мовленнєву діяльність учнів, викликала в них бажання висловлюватися, взаємодіяти із співрозмовником (слухачем, читачем), а головне, сприяла усвідомленню, що мова – засіб спілкування, який супроводжує людину протягом усього життя. Ураховуючи, що рівень комунікативних умінь у більшості пересічних громадян нашої держави досить низький, сучасний
Учитель повинен в основу навчання спілкування покласти навчання діяльності спілкування, щоб процес засвоєння мовного матеріалу і мовленнєва діяльність учнів поєднувалися з перевагою мовленнєвої практики. При цьому необхідно пам’ятати, що спілкування не зводиться тільки до використання мовного матеріалу: адже мовний матеріал служить лише формою вираження думки. Організація мовленнєвої практики, таким чином, може виходити не з мовної системи, а з діяльності спілкування. Цю думку підтверджують міркування учених про тс, що сама мова є процесом мовної діяльності (О. О. Потебня), а мовлення стосується всієї мовної діяльності членів суспільства (О. С. Мельничук).
Комунікативно-діяльнісний підхід до навчання мови передбачає урахування: 1) потреби в спілкуванні; 2) мотивів акту спілкування; 3) обставин, за яких здійснюється комунікація. Спілкуватися діти вчаться в процесі розв’язання комунікативних завдань, спрямованих на формування умінь визначати потреби спілкування, виступати в ролі мовця і співрозмовника, слухати, читати та сприймати почуте й прочитане, будувати висловлювання відповідно до потреб спілкування. Комунікативні завдання спрямовані па оволодіння всіма формами і видами спілкування рідною чи іншою мовою.
Сутність комунікативного спрямування виявляється в навчанні школярів розв’язувати комунікативні завдання з метою оволодіння високим рівнем спілкування українською мовою. Виходячи з основної мети навчання мови, головна увага має бути приділена всебічному мовленнєвому розвиткові учнів. Цьому й підпорядковується розв’язання комунікативних завдань, тобто скорегованій взаємодії учителя і й учнів, спрямованій на формування комунікативних умінь і навичок.
Для учителя важливо усвідомлення, що успішне розв’язання комунікативних завдань залежить від розуміння учнями спілкування як засобу вираження основної функції мови. Досягти цього можна тоді, коли змінити підходи до навчання мови: дітей треба навчити не тільки мовних засобів для одержання й передачі інформації. але й самого процесу одержання і передачі інформації, бо це кінцева мета навчання мови в середній школі, на що й орієнтують концепції мовної освіти і чинні програми. При цьому слід пам’ятати, що обмін інформацією становить змістову сторону мовленнєвої діяльності, а користування лексикою і граматикою під час такого обміну – її формальну сторону. Отже, навчання спілкуватися включає змістову і формальну сторони мовленнєвої діяльності. Ураховуючи, що за законом діалектики зміст і форма взаємопов’язані, можна стверджувати: основною метою мовної освіти, яка включає в себе навчання мови як засобу спілкування, повинне бути навчання легко і вільно спілкуватися рідною (державною) мовою.
Саме тому комунікативно-діяльнісна спрямованість навчання мови вимагає певної перебудови навчального процесу, зокрема змісту і структури уроків та системи роботи над зв’язним мовленням учнів.
Цей процес передбачає удосконалення комунікативних умінь і навичок і спирається на принцип наступності і перспективності в навчанні рідної мови, що забезпечить безперервне формування мовної, мовленнєвої і комунікативної компетентності учнів.
Related posts:
- Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови 10. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 10.1 Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови Важливого складовою навчально-виховного процесу є позакласна робота з української мови, під якою розуміють цілеспрямовані, організовані на добровільних засадах, на основі пізнавальних інтересів учнів мовні заняття з ними, що виходять за межі уроків, іноді й за межі програми з […]...
- Основні аспекти навчання української мови 1.5. Основні аспекти навчання української мови Мова існує в суспільстві – у своєму національному середовищі – як складне і багатогранне явище. Звідси – вивчати її треба всебічно, цілісно, в сукупності всіх її граней, виявів, на доступному рівні для учнів різних вікових груп і типів шкіл. Традиційно в методиці української мови визначають такі аспекти її навчання: […]...
- Закономірності навчання української мови 1.7. Закономірності навчання української мови Засвоєння рідної мови – процес безперервний, що починається з перших років і триває упродовж усього життя людини. Інтенсивне засвоєння мови відбувається під час спілкування, коли активно формуються комунікативні уміння і навички. Вчені вважають, що навчання мови підлягає певним закономірностям, урахування яких сприяє ефективній організації навчального процесу, в т. ч. її […]...
- Психологічні та дидактичні основи навчання української мови 1.8. Психологічні та дидактичні основи навчання української мови Психологічні основи навчання Навчання української мови можливе лише на основі розвитку мислення учнів, їхньої уваги, нам’яті, умінь бачити і сприймати мовні факти, явища в їх діалектичній єдності. Ці процеси досліджує педагогічна психологія. Вона допомагає визначити найбільш ефективні прийоми і форми навчання, обгрунтувати систему роботи учителя-словесника з урахуванням […]...
- Лінгвістичні основи навчання української мови 1.4. Лінгвістичні основи навчання української мови Основою шкільного курсу української мови є мовознавча наука – розгалужена система знань про мову, її структуру, основні одиниці і способи поєднання цих одиниць у тексті. Суттєвими для навчання української мови є такі її ознаки: мова знакова система; у мовному знаці поєднуються ідеальна і матеріальна сторони; мова – явище поліфункціональне […]...
- Особливості навчання української мови у школах з російською мовою викладання 2.7. Особливості навчання української мови у школах з російською мовою викладання Користування двома мовами в житті та діяльності значної частини населення України ставить перед учителями ряд суттєвих завдань. Ці завдання зачіпають не тільки проблеми культури мовлення, але й проблеми структури і змісту шкільного курсу української мови, її контактів з іншими мовами, форм і методів роботи […]...
- Комунікативне спрямування у навчанні української мови 1.6. Комунікативне спрямування у навчанні української мови Проблема комунікативного аспекту в навчанні рідної мови не нова. Вона тісно пов’язана з практичною спрямованістю, на яку орієнтують концепції мовної освіти, чинні програми з української мови. Вважається, що учні можуть засвоїти рідну мову як систему на основі засвоєння словникового складу, фонетичної і граматичної системи тощо. Набуті знання вони […]...
- Методи і прийоми навчання української мови 4.1. Методи і прийоми навчання української мови Сучасні методи і методичні прийоми навчання мови створювалися і вироблялися багатовіковими традиціями вітчизняної школи, тому для вчителя-словесника сьогодні необхідним є всебічний аналіз усієї системи методів навчання предмета, виявлення ще не використаних резервів для розв’язання завдань, що стоять перед школою. Методи навчання – це складна педагогічна категорія, завдяки якій […]...
- Дидактичні основи навчання рідної мови Дидактичні основи навчання рідної мови В основі навчання рідної мови в усіх типах шкіл лежать загальнодидактичні принципи, що зумовлюють доцільний вибір методів і прийомів навчання, забезпечують належний рівень засвоєння змісту шкільного курсу мови і формування комунікативних умінь і навичок. Принципи навчання мови – це своєрідні правила діяльності, шляхи взаємодії вчителя й учнів, вихідні положення, на […]...
- Основні етапи вивчення української мови 2.2. Основні етапи вивчення української мови Шкільний курс рідної мови єдиний з 1 по 11 клас. Це відображено в Державному стандарті і чинних програмах для 1-4 і 5-11 класів загальноосвітньої школи. Програми визначають систему основних знань з мови й умінь користуватися нею в усній і писемній формах, а також послідовності роботи над ними. Програми з […]...
- Поглиблений курс української мови 2.4. Поглиблений курс української мови Курс поглибленого вивчення української мови практикується в школах (класах) гуманітарного профілю. Він зорієнтований на те, щоб закласти основу грунтовної лінгвістичної підготовки школярів і вдосконалити їхню мовленнєву підготовку. Завдання курсу – дати учням глибокі і систематичні знання з усіх розділів науки про українську мову, сформувати уміння й навички використання їх на […]...
- Етапи розвитку літературної української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Ключові слова: мовна норма, функціональні стилі мовлення, офіційно-діловий стиль, мовлення державного службовця. Етапи розвитку літературної української мови Статус української мови як державної зафіксовано у статті 10 Конституції України: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української […]...
- Основні розділи української мови як навчального предмета Українська мова Основні розділи української мови як навчального предмета Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки). Орфографія – це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на […]...
- Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі ВСТУП УРОК № 1 Тема. Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі Мета: подати учням відомості про значення мови в житті суспільства; зацікавити їх українською мовою, показати місце і роль її в Українській державі; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до української мови та поглиблювати знання про неї. Обладнання: підручник. […]...
- КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 10 КЛАСІ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 10 КЛАСІ № з/п Дата Зміст уроку Примітки ВСТУП 1 Мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення, їх відмінність 2 Два рівні володіння мовою: мовлення правильне й комунікативно доцільне. Синоніміка й варіативність. Стилістична норма й стилістична помилка 3 Урок розвитку […]...
- Краса і багатство української мови І СЕМЕСТР ВСТУП Урок № 1 Тема: Краса і багатство української мови Мета: поглибити знання про багатство та красу української мови, звернути увагу на багатство її лексичного складу та граматичну досконалість, її милозвучність та мелодійність; формувати спостережливість, розвивати логічне мислення, пам’ять, емоційну сферу, вдосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати повагу та любов до рідної […]...
- КРАСА Й БАГАТСТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мета: навчальна: поглибити знання про багатство і красу української мови; розвивальна: розширити лінгвістичний кругозір учнів шостого класу; виховна: виховувати шанобливе ставлення та любов до української мови як рідної та державної, повагу до інших мов. Внутрішньопредметні зв’язки: різні рівні української мови та соціолінгвістичні відомості. Міжпредметні зв’язки: українська й інші мови; українська та світова літератури. Тип уроку: […]...
- Поняття про рідну мову. Спорідненість української мови з російською та білоруською Урок 11 Тема. Поняття про рідну мову. Спорідненість української мови з російською та білоруською Мета: з’ясувати поняття “рідна мова”, ознайомити з мовами інших народів; розвивати усне мовлення учнів; сприяти розвиткові вміння співпрацювати у групах; виховувати любов до рідної мови та повагу до мов інших народів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання 1. […]...
- Українська діаспора (концептуальні засади співробітництва держави із зарубіжними українцями) Політологічний словник Українська діаспора (концептуальні засади співробітництва держави із зарубіжними українцями). Згідно з сучасними науковими дослідженнями усі українці й особи українського походження утворюють в цілому український етнос. Для українців різних регіонів, які проживають у неоднакових соціально-політичних утвореннях, притаманні спільні основні якісні характеристики: мова, специфічні елементи матеріальної та духовної культури (звичаї, обряди), релігія, стереотипи поведінки, етнічна […]...
- КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 КЛАСІ. РІВЕНЬ СТАНДАРТУ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 КЛАСІ. РІВЕНЬ СТАНДАРТУ № зп Дата Зміст уроку Примітки ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ 3 СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ 1 Вступ. Українська мова у світі. Українська діаспора 2 Розвиток мовленнєвих умінь. Культура мовлення і комунікація. Поняття комунікації як діяльності учасників спілкування з мстою інформаційного обміну та взаємовпливу. Дотримання […]...
- Стилі української мови – СТИЛІСТИКА СТИЛІСТИКА Стилі української мови Сучасна українська літературна мова обслуговує різні сфери суспільного життя, тобто є багатофункціональною. Це зумовлює її функціонально-стильове розмежування – поділ на функціональні стилі. Кожен стиль має свої властивості (мовні норми), які виділяють його серед інших стилів і найкраще відповідають меті спілкування. Функціональний стиль – різновид мови з властивими йому мовними засобами (лексичними, […]...
- Календарно-тематичне планування уроків української мови в 6 класі. І семестр № пп Зміст уроку Дата ВСТУП 1 Краса й багатство української мови 2 Урок розвитку комунікативних умінь № 1. Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складники. Навчальне аудіювання тексту художнього стилю 3 Урок розвитку комунікативних умінь № 2. Жанри мовлення: оповідання, замітка, повідомлення, план роботи, оголошення, особливості їх побудови ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО […]...
- ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ Короткі висновки Порівняльна політологія як відокремлена частина політичної науки сформувалась у 30-40-х роках XX століття. Виникнення порівняльної політології як самостійного напряму політичної науки зумовлюється суттєвими змінами у світі та необхідністю розширення географічного виднокола політичної науки. Порівняльна політологія пройшла складний шлях розвитку. Відбувся поступовий перехід від вивчення […]...
- Концептуальні засади сучасної порівняльної політології Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ 2. Концептуальні засади сучасної порівняльної політології Концептуальні засади сучасної порівняльної політології виявляють себе у визначенні таких понять, як “політика”, “влада”, “держава”. Найважливіша роль у політичній компаративістиці належить порівняльному методу й такому базовому поняттю порівняльного аналізу, як національна держава. Політика є одним із ключових понять політичної науки. […]...
- Концептуальні засади та стратегія управління зовнішнім боргом України ФІНАНСИ Модуль 3 ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН І МЕТОДІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗДІЛ 11 ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ І ДЕРЖАВНИЙ БОРГ 11.6. Концептуальні засади та стратегія управління зовнішнім боргом України Створення довгострокових умов для стабільності фінансової системи України, забезпечення стійкості зовнішньоекономічної позиції держави, недопущення надмірного зростання боргового навантаження на економіку країни, розширення інвестиційного потенціалу реального сектора та повноцінна […]...
- ЯК ПРАЦЮВАТИ з КОМП’ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ НА ПІДТРИМКУ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Розділ 6 КОМПЮТЕРНА ПІДТРИМКА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ 30 ЯК ПРАЦЮВАТИ з КОМП’ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ НА ПІДТРИМКУ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Сьогодні ми: – дізнаємося, для чого призначені навчальні комп’ютерні програми; – навчимося працювати з навчальною комп’ютерною програмою з української мови. Знайомимося з навчальними комп’ютерними програмами Навчальні комп’ютерні програми – це програми, які допомагають у навчанні. Завдяки ним […]...
- Педагогічна практика студентів – осередок позакласної роботи 11. МЕТОДИЧНА РОБОТА ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА 11.1. Педагогічна практика студентів Педагогічна практика, передбачена навчальним планом, є завершальним етапом вивчення дисципліни “Шкільний курс української мови та методика його викладання”. Тому студенти цілком самостійно виконують обов’язки вчителя української мови та літератури і класного керівника, що підвищує їхню відповідальність за педпрактику. Методист лише консультує студентів, контролює їх роботу, а коли […]...
- З історії заборони української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення З історії заборони української мови (За матеріалами: Кононенко П. П., Кононенко Т. П. Феномен української мови: Генеза, проблеми, перспективи. Історична місія. – К.: Наша наука і культура, 1999. – С. 17-19). Українська мова мала довготривалу трагічну долю. Причина й мета заборони української […]...
- РОБОТА ІЗ ТЛУМАЧНИМ СЛОВНИКОМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І СЛОВНИКОМ ІНШОМОВНИХ СЛІВ Мета: навчальна: формувати навички користуватися словниками; розвивальна: розширювати кругозір учнів шляхом ознайомлення із специфічною книгою-словником та різновидами словників; виховна: виховувати культуру користування словниками. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, лексикографія, морфологія, синтаксис, орфографія, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мова, література, соціокультура. Тип уроку: формування вмінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...
- Шкільний кабінет української мови – осередок позакласної роботи 10.3. Шкільний кабінет української мови – осередок позакласної роботи Кабінет української мови (КУМ) – це навчально-виховний підрозділ середнього навчального закладу, обладнаний літературою, наочними посібниками, технічними засобами навчання, меблями, призначений для проведення уроків української мови та позакласних заході в з предмета. Кабінет української мови має великі потенційні можливості для організації навчально-виховного процесу, самоосвіти вчителів-словесників та роботи […]...
- Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі II семестр № пп Дата Зміст уроку Соціокультурна лінія Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (продовження) 57 Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично) 58 Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом 59 Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів […]...
- Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) Розуміння термінів “стилістика мови” і “стилістика мовлення” дає змогу зрозуміти сутність термінів “культура мови” і “культура мовлення”. Культура мови як навчальна дисципліна відрізняється від дисципліни стилістика загалом тільки тим, що навчальним курсом передбачено вивчення її (у вимірах окремого розділу) таких комунікативно-стилістичних властивостей зразкового з усіх […]...
- МОВНИЙ “СУРЖИК”, ЙОГО ПРИЧИНИ. ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні § 4. МОВНИЙ “СУРЖИК”, ЙОГО ПРИЧИНИ. ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мовознавчы студії 27. І. Опрацюйте статтю. З’ясуйте за словником, що означає слово суржик. Сформулюйте основну думку тексту. Чому “суржик” шкідливий для будь-якої мови? Сотні невольничих літ, упродовж яких знищували культуру українського народу, десятиліття панування тоталітарної Системи, коли […]...
- Основні вимоги до формування мовної особистості старшокласника 9. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК З МОВИ У СТАРШИХ КЛАСАХ 9.1. Основні вимоги до формування мовної особистості старшокласника Одне з найважливіших завдань учителя української мови полягає в підготовці мовної особистості випускника. У методичній науці це поняття широко використовується останнім часом у зв’язку з розробкою комунікативного підходу до навчання мови. Мовного особистістю називають людину, яка […]...
- ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 14. ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мовознавчі студії 162. І. Прочитайте лінгвістичну довідку. Розкажіть, які одиниці мови є предметом вивчення фонетики. Під час членування мовного потоку виділяють найбільшу фонетичну одиницю – фонетичну фразу. Фрази можуть мати різну тривалість: так, у діалогах вони короткі, в […]...
- Український менталітет і стилістика української мови Стилістика української мови Український менталітет і стилістика української мови Стилістична своєрідність слів, словосполучень і речень нерідко створюється такою логічно-значеннєвою й емоційною ознакою, як менталітет, ментальність. Менталітет – це сукупність психічних, інтелектуальних, релігійних, естетичних та інших особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда, що виявляються в культурі, мові, поведінці тощо. Синонімічним до цього слова є більш […]...
- Словниковий склад української мови. Власне українські й запозичені слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 60 Тема. Словниковий склад української мови. Власне українські й запозичені слова Мета: дати учням поняття про лексикологію як розділ науки про мову, про власне українські й запозичені слова, вчити користуватися словником іншомовних слів; розвивати спостережливість та вміння поповнювати свій лексикон новими словами; виховувати повагу до рідної мови. Обладнання: підручник, словники, таблиця, […]...
- Урок розвитку комунікативних умінь № 20. Відповідь на уроках української мови в науковому стилі Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 91 Тема. Урок розвитку комунікативних умінь № 20. Відповідь на уроках української мови в науковому стилі Мета: – навчальна: навчити учнів послідовної планомірно викладати зміст засвоєного лінгвістичного матеріалу; – розвивальна: розвивати логічне мислення, уміння систематизувати засвоєні відомості; аналітичні вміння, пам’ять; – виховна: виховання культури праці. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, […]...
- Загальна характеристика стилів мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Загальна характеристика стилів мови і мовлення У сучасному мовознавстві лексемою “стиль” прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного за однотипних умов спілкування і з однаковою метою. Цей самий термін уживається і як найменування багатьох вужчих мовних і мовленнєвих явищ, понять, зокрема різних галузей науки, мистецтва, сфер громадської діяльності, […]...
- Мовленнєвознавчі поняття і шляхи їх засвоєння 7.2. Мовленнєвознавчі поняття і шляхи їх засвоєння Результативність навчання мови в сучасній школі вимірюється не стільки мовними знаннями, уміннями й навичками, а рівнем мовленнєвознавчої підготовки, практичним володінням мовними засобами залежно від ситуації спілкування, готовністю учнів до ефективної комунікації – виконання ролі адресанта (того, хто створює висловлювання) і адресата (того, хто сприймає висловлювання). Засвоєння мовленнєвознавчих понять […]...