Конституція УРСР 1978 р
Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років)
§ 16. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ В УPCP PCP
5. Конституція УРСР 1978 р.
Кампанія з приводу прийняття нової конституції СРСР мала винятково пропагандистський характер. У такий спосіб влада прагнула ознаменувати 60-у річницю жовтневої революції, її обговорення мало на меті подальшу пропагандистську роботу над прищепленням народам СРСР ідей з концепції “розвинутого соціалізму”; вона мала узаконити монополізм комуністичної партії в усіх
Після широкого публічного обговорення, у якому взяли участь 35 млн радянських громадян, 7 жовтня 1977 р. було прийнято Конституцію СРСР. а 20 квітня 1978 р. Верховна Рада УРСР прийняла Конституцію УРСР, що була скопійована із союзної. Вона проголосила втілення в життя гасла про зростання ролі народу в управлінні суспільством, надання широких прав громадським організаціям, дотримання демократичних прав і свобод (слова, зборів, віросповідань).
Уперше Конституція СРСР зафіксувала виняткову політичну роль партії в житті суспільства,
Як і в конституції 1936 p., у новій конституції зберігалося твердження про можливість виходу кожної республіки зі складу багатонаціональної держави. Однак це було декларацією, не підтвердженою жодним юридичним механізмом. Ця конституція мала лише пропагандистське значення й не відображала життєвих реалій.
Прийняття Конституції УРСР. 1978р.
…Секретар ЦК КПРС Суслов: “А взагалі, я повинен сказати вам, що на Україні далеко не все гаразд – уся Україна говорить українською мовою!”
Я аж оторопів: ” А що, вона мас турецькою розмовляти, чи як?”
Тут підключився Демічев, секретар ЦК КПРС: “І взагалі, там у Шелеста українізацією займаються!”
Знову не витримую: “Де в Шелеста? Як українізацією? Ніякою українізацією не займаються. Є російські школи, є українські школи – на великий жаль, українських шкіл менше”.
Демічев: “А Шевченко в них – кумир”. І на Суслова дивиться.
Тут мене прорвало: “Так, Шевченко у нас кумир. Його і в нашій країні, і за кордоном вважали великим демократом, геніальним поетом”.
Демічев почав заперечувати: “Так, але ж він у вас кумир молоді. У Шевченка там квіти завжди, щорічно вінки приносять”.
Суслов втручається: “І потім у вас всі вивіски українською мовою. Що таке?” – “Ну а якою мовою вони мають бути? Якою? Є українською, є і російською”. Суслов тоді використав свій найголовніший козир: “Взагалі у вас в Україні багато проявів націоналізму…”
Леонід Ілліч вирішив змінити тему, пожартувати: “Ось у нас при Скрипникові українізацію проводили. Так це була скрипниківщина. При Скрипнику, ви знаєте, я працював на заводі, коли українізацію проводили – що це було, це був абсурд, сміх. Та й взагалі українська мова – це ж… суржик російської мови…”
Я аж зуби зціпив, та мовчу, лише думаю: “І це керівник держави! Це людина, яка народилася, виросла і більше половини життя прожила в Україні!”.