Конституція УСРР 1929 p.- Конституція, затверджена XI Всеукраїнським з’їздом Рад 15 травня 1929 р. Складалася з п’яти розділів: 1) Загальні положення; 2) Про устрій Радянської влади; 3) Про виборчі права; 4) Про бюджет Української СРР; 5) Про герб, прапор і столицю Української соціалістичної радянської республіки Перший розділ (дещо перероблений текст Декларації прав трудящого і експлуатованого народу, взятий і Конституції УСРР 1919 р.) декларував повновладдя трудящих, диктатуру пролетаріату, скасовував приватну власність і експлуатацію людини людиною,
завданням держави перехід від капіталізму до соціалізму. УСРР проголошувалася соціалістичною державою робітників і селян. Принципове значення мали статті 2 і 3, де УСРР заявляла про входження до СРСР і залишала за собою такі права: а) ухвалення власної Конституції, яка відповідатиме Конституції СРСР, б) територіальне верховенство; в) створення власних органів державної влади і державного управління, г) прийняття до громадянства Української СРР на основі єдності радянського громадянства; д) обрання повноважних представників України до Ради національностей ЦВК Союзу РСР та делегатів на Всесоюзний з’їзд Рад;
е) здійснення законодавства і управління в межах своїх повноважень; право на законодавчу ініціативу у вищих органах СРСР. Конституція на найвищому рівні закріплювала принцип верховенства загальносоюзних органів та загальносоюзного законодавства, що перетворювало проголошений суверенітет на політичний міф. Центральними органами влади в УСРР, як і за Конституцією 1919 p., залишалися Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, ВУЦВК та РНК. Якщо за попередньою Конституцією з’їзди скликались двічі на рік, то тепер раз на 2 роки. Сесії ВУЦВК мали скликатися тричі на рік. Новим серед вищих органів влади стала Президія ВУЦВК, до компетенції якої відтепер належало видання декретів, постанов та розпоряджень і затвердження декретів та постанов Раднаркому УСРР. Президії надавалося право законодавчої ініціативи у вищих органах влади СРСР, скасування будь-яких рішень РНК і Наркоматів УСРР та окружних виконкомів.
Місцевими органами влади були окружні й районні з’їзди Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, які збиралися раз на рік, та їх виконкоми, які теж створювали президії. Щодо прав і свобод людини, то вони проголошувалися, як і раніше, лише для трудящого люду. У К. наголошувалося на неприпустимості гноблення чи обмеження рівноправ’я національних меншин на території УСРР, а також на праві користуватися рідною мовою, створювати національні адміністративно-територіальні одиниці. Конституційно закріплювалося входження до складу УСРР Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки. Конституція УСРР 1929 р. припинила свою дію з прийняттям Конституції УРСР 1937 р.
Loading...