Головна ⇒ 📌Довідник з правознавства ⇒ Консульське право
Консульське право
Консульське право – сукупність принципів і норм, які регулюють правове становище консульської установи, а також призначення, функції, привілеї та імунітети консульських посадових осіб. Джерелами К. п. є міжнародний договір, міжнародно-правовий звичай і законодавство держав. У 1963 р. на конференції ООН у Відні було розроблено і прийнято Конвенцію про консульські зносини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Дипломатичне право Дипломатичне право – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок встановлення і здійснення офіційних міждержавних відносин, міжнародно-правовий статус органів зовнішніх зносин. Предметом регулювання Д. п. є обмін дипломатичними представництвами, їхній статус та діяльність, функції та діяльність спеціальних місій, комплекс питань, пов’язаних із представництвом держав при міжнародних організаціях, привілеї та імунітети останніх, а також міжнародних службовців […]...
- Право міжнародних договорів Право міжнародних договорів – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок укладання, дії, зміни, припинення міжнародних договорів. Протягом тривалого часу джерелом цієї галузі був міжнародно-правовий звичай. У 1969 р. на конференції ООН прийнято Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, яка значною мірою кодифікувала це право і детально регламентувала всі стадії існування договору: укладення, аутентифікацію, набуття […]...
- Космічне право Космічне право – сукупність міжнародних принципів і. норм, які регулюють правовий режим космічного простору і небесних тіл, права і обов’язки суб’єктів К. п. Основними джерелами К. п. є: Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою (1963), Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи […]...
- Право наступництво держави Право наступництво держави – перехід прав і обов’язків однієї держави до іншої. Питання про П. постає при: виникненні нових незалежних держав у результаті національно-визвольної боротьби; утворенні кількох держав на території їх попередника і утворенні нової держави в результаті об’єднання двох і більше держав; територіальних змінах. Особливе значення має П. для нових незалежних держав, оскільки вирішуються […]...
- Право міжнародних організацій Право міжнародних організацій – система принципів і норм, що регулюють питання створення, визначення статусу і діяльності міжнародних організацій. Важливе місце в цій галузі міжнародного права посідають принципи і норми, які стосуються діяльності міжурядових організацій. П. м. о. регулює також діяльність неурядових міжнародних організацій. Джерелами П. м. о. є: міжнародні договори та угоди – установчі акти […]...
- Джерела міжнародного права Джерела міжнародного права – сукупність елементів, які впливають на становлення змісту юридичних норм, а саме: потреби в нормах, які регулюють соціальне життя, спільна правова свідомість, вимоги морального характеру тощо. Д. м. п.- це спосіб творення і форми, в яких існують норми міжнародного права. Розрізняють матеріальні й формальні Д. м. п. У ст. 38 Статуту Міжнародного […]...
- Міжнародне кримінальне право Міжнародне кримінальне право – система норм і принципів, які закріплюють основи співробітництва держав у боротьбі із злочинами, суспільна небезпека яких визнана міжнародним правом. Боротьба із злочинністю – одне з найважливіших завдань не тільки внутрішнього, а й міжнародного права, оскільки окремі види злочинів потребують об’єднаних зусиль багатьох держав (особливо в боротьбі з міжнародними злочинними синдикатами, які […]...
- Консульські зносини Консульські зносини – зносини, які регулюються Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 p., що закріпила їх практику в міжнародних відносинах. Встановлення К. з. між державами здійснюється за їхньою взаємною згодою. Згода на встановлення дипломатичних відносин, як правило, є згодою і на встановлення К. з. Розрив дипломатичних відносин не тягне за собою в силу самого нього […]...
- Апатриди Апатриди – особи без громадянства, тобто особи, що не мають громадянства будь-якої держави. їхнє правове становище визначається законодавством держави перебування і, за деякими винятками, прирівнюється до правового становища власних громадян. З метою надання А. змоги користуватися основними правами і свободами без будь-якої дискримінації були прийняті Конвенція про статус біженців (1951) і Конвенція про статус апатридів […]...
- Міжнародне морське право Міжнародне морське право – частина міжнародного права, що містить принципи і норми, які встановлюють режим морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у зв’язку з діяльністю, що здійснюється в Світовому океані. М. м. п. складається із звичаєвого міжнародного права та конвенційного міжнародного права. Основу останнього становлять: Конвенція про територіальне море і прилеглу зону […]...
- Патентне право Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання […]...
- Звичаєве право Звичаєве право – обов’язкові для виконання звичаї, санкціоновані державою. Виникло водночас з утворенням держави на грунті певних правил поведінки, що склалися у первіснообщинному ладі. З. п. було поширеною формою права в рабовласницьких державах. Воно існувало також і в період феодалізму, наприклад, в Київській Русі. З. п. лягло в основу перших відомих у Європі збірників феодального […]...
- Транспортне право Транспортне право – частина цивільного права, сукупність правових норм, що регулюють відносини з перевезення транспортними засобами вантажів, пасажирів та багажу. Відповідно до існуючих видів транспорту перевезення поділяються на залізничні, морські, річкові, повітряні, автомобільні. В колишньому СРСР відносини організацій усіх видів транспорту, крім автомобільного, з клієнтурою та між собою регулювалися союзним законодавством. Після проголошення незалежності в […]...
- >Банківське право Банківське право – сукупність правових норм, які регулюють діяльність банків, їхні взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами, яких обслуговує банк). Б. п. включає норми державного, цивільного, адміністративного та переважно фінансового права. Це комплексний правовий інститут. Організаційні і контрольні відносини регулюються нормами фінансового права, а конкретні кредитні і розрахункові – нормами цивільного права, оскільки всі вони […]...
- Гарантії безпеки держав Гарантії безпеки держав, які не володіють ядерною зброєю – міжнародно-правові заходи, які забороняють застосування ядерної зброї проти неядерних держав. Якщо до кінця 40-х років XX ст. ядерною зброєю володіли тільки дві держави – США і колишній СРСР, то у 50-х роках до “ядерного клубу” ввійшла Англія” у 1960 – Франція, у 1964 – Китай. Розповзання […]...
- Право власності на інформацію Право власності на інформацію – сукупність правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією. Суб’єктами П. в. на і. є громадяни, юридичні особи, держава. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і володіння, користування чи розпорядження нею окремо. Підстави для виникнення П. в. на і.: створення інформації власними […]...
- Договір міжнародний Договір міжнародний – угода двох або більше держав щодо встановлення, зміни або припинення взаємних прав і обов’язків у відносинах різного роду. Як основне джерело сучасного міжнародного права, Д. м. може мати різні форми і назви: договір, угода, пакт, конвенція, трактат, протокол, обмін нотами, заключний акт тощо. Як правило, Д. м. укладається у письмовій формі. Усний […]...
- Конвенція Політологічний словник Конвенція (від лат. conventio – договір, домовленість) – міжнародний договір з будь-якого спеціального питання (наприклад, К. з охорони авторських прав). М. Головатий...
- Імунітет дипломатичний Політологічний словник Імунітет дипломатичний – поняття, що охоплює сукупність прав і привілеїв, які надаються дипломатичним представництвам іноземних держав і їхнім співробітникам: недоторканність особистості, службових приміщень, житла і власності, непідсудність судами держави перебування, звільнення від податків, від митного огляду, свобода спілкування й повідомлень зі своїм урядом, право вивішувати прапор і герб на будинку представництва та ін. […]...
- Міжнародно-правова регламентація археологічних розкопок Міжнародно-правова регламентація археологічних розкопок – міжнародно-правові норми, які регулюють відносини дослідження, охорони і збереження археологічної спадщини. Такі норми містяться в ряді міжнародних конвенцій, зокрема в Конвенції ЮНЕСКО про захист культурних цінностей в період збройного конфлікту (1954), в Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972) тощо. Найдетальніше ця сфера міжнародних відносин регулюється спеціалізованими […]...
- Модус вівенді Політологічний словник Модус вівенді (лат. modus vivendi – спосіб співіснування)- тимчасова, звичайно короткострокова угода про врегулювання міжнародних проблем (частіше економічних, політичних і рідше воєнних), сукупність умов, що визначають тимчасові відносини двох сторін. Застосовується як вихід зі складних ситуацій, коли обставини не дають змоги укласти між сторонами постійний і тривалий договір, але в розрахунку, що він […]...
- Право на страйк Право на страйк – право людини (соціальне, економічне, політичне) на страйк з метою захисту своїх соціально-економічних інтересів. Таке право зафіксоване у ст. 8 Міжнародного пакту 1966 про економічні, соціальні та культурні права. П. на с. викладене у ст. 44 Конституції України. Воно закріплене більшістю країн світу, проте було відсутнє в СРСР. Водночас на різних етапах […]...
- Гаазькі конвенції 1899 і 1907 років Гаазькі конвенції 1899 і 1907 років – результат скликання конференцій миру з метою вироблення багатосторонніх угод щодо законів і звичаїв війни. Було прийнято 13 конвенцій: про мирне вирішення міжнародних зіткнень; про обмеження випадків застосування сили для стягнення за договірними борговими зобов’язаннями; про початок воєнних дій; про права і обов’язки нейтральних держав і осіб у сухопутній […]...
- Водне право Водне право – відносно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю водних відносин, які вони регулюють. За структурою В. п.- підгалузь екологічного права України. Тут виділяється ряд правових інститутів. Так, складний правовий інститут з питань водокористування охоплює кілька видів простих правових інститутів: порядок надання водних об’єктів у користування; скасування права водокористування; права і обов’язки […]...
- Право народів (націй) на самовизначення Політологічний словник Право народів (націй) на самовизначення – принцип конституційного та міжнародного права, який означає право народів (націй) визначати форму свого державного існування – в окремій самостійній державі чи у складі іншої держави. Був сформульований у добу Великої французької революції і тоді ототожнювався з принципом народного суверенітету. Зараз на міжнародному рівні зафіксований у Резолюції ГА […]...
- Консенсуальний договір Консенсуальний договір – договір, який передбачає згоду сторін з усіх істотних умов. К. д. вважаються укладеними з моменту досягнення згоди сторін. Передача речі, здійснення дій відбуваються з метою виконання їх. Більшість договорів є консенсуальними, наприклад, договір купівлі – продажу, договір підряду, договір комісії та ін....
- Міжнародне повітряне право Міжнародне повітряне право – галузь міжнародного права, яка регулює відносини між суб’єктами міжнародного права щодо використання повітряного простору метою здійснення міжнародних повітряних сполучені, і забезпечення їхньої безпеки. Основними принципами М. п. п. є: поважання повного і виключного суверенне ту держав у повітряному просторі в межах їхньої території, свобода відкритого повітряного простору (що знаходиться за межами […]...
- Захист культурних цінностей в період збройних конфліктів Захист культурних цінностей в період збройних конфліктів – спеціальний вид міжнародно-правового регулювання, що належить до таких понять міжнародного права, як “закони і звичаї війни” та “міжнародне гуманітарне право”. Мета його – прийняття повних взаємоузгоджених обмежень на застосування воюючими сторонами засобів і методів ведення воєнний дій, які зменшують негативні наслідки щодо культурної спадщини народів. Видатна роль […]...
- Право екологічне Право екологічне – система юридичних норм і правил, які регулюють суспільні відносини (в т. ч. економічні, політичні, правові та ін.) у сфері взаємодії суспільства і природи загалом та охорони, використання і відтворення всіх природних ресурсів і довкілля, а також екологічної безпеки індивіда, колективу і суспільства. Основними П. е. є земельне, лісове, водне, гірниче, атмосфероохоронне, природоохоронне, […]...
- Без’ядерна зона Без’ядерна зона – зона, вільна від ядерної зброї, територія, на якій на підставі міжнародного договору між заінтересованими державами забороняється випробування, виробництво і розміщення ядерної зброї. Ст. VII Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (1970) передбачає право будь-яких держав укладати регіональні угоди з метою забезпечення повної відсутності ядерної зброї на їхній території, тобто утворення Б. з. Такі […]...
- Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
- Форма права Форма права – спосіб внутрішньої організації, а також спосіб зовнішнього вияву правових (юридичних) норм, який засвідчує їхню державну загальнообов’язковість. Розрізняють Ф. п. внутрішню – спосіб внутрішньої організації змісту, інтегрування елементів норми (тобто її структура) і Ф. п. зовнішню – спосіб її об’єктивації, матеріальної фіксації (тобто так звані джерела права). Є такі види зовнішньої Ф. п.: […]...
- Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
- Розвідник Розвідник – особа із складу збройних сил воюючої держави, одягнена у військову форму, яка проникла в район дій ворожої армії з метою збирання відомостей про супротивника. Р. не вважається лазутчиком (шпигуном). Захоплений супротивником при збиранні відомостей Р. стає військовополоненим і на нього поширюється міжнародно-правовий захист. Зазначений статус Р. передбачений у IV Гаазькій конвенції про закони […]...
- Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
- Охорона всесвітньої культурної спадщини Охорона всесвітньої культурної спадщини – комплекс внутрідержавних і міжнародно-правових заходів, спрямованих на захист цієї спадщини. Культурні надбання кожного народу є складовою частиною всесвітньої культурної спадщини, у збереженні якої заінтересоване міжнародне співтовариство. Держави охороняють свою культурну спадщину на основі загальновизнаних принципів міжнародного права, укладаючи договори з різних питань, скликаючи міжнародні конференції. О. в. к. с. ведеться […]...
- Європейська соціальна хартія (ЄСХ) Європейська соціальна хартія (ЄСХ) – багатосторонній регіональний договір, що встановлює механізм міжнародного захисту економічних та соціальних прав людини для держав – членів Ради Європи. Доповнює у рамках Ради Європи Європейську конвенцію про права та основні свободи людини, яка передбачає захист громадянських та політичних прав. Відкрита для підписання в 1961 p., набрала чинності 26 лютого 1965 […]...
- Рада Європи Рада Європи – регіональна міжурядова організація, що ставить за мету досягнення тіснішої єдності європейських країн утвердженням принципів плюралістичної демократії та прав людини. Утворена 5.V. 1949 і є найбільшою європейською політичною організацією. Умови прийняття до Ради Європи – існування у країні – кандидаті справжньої плюралістичної демократії, реалізація принципу примату права і повага до прав і основних […]...
- >Бактеріологічної (хімічної) зброї заборона Бактеріологічної (хімічної) зброї заборона – регулюється Женевським протоколом 1925 р. про заборону застосування на війні задушливих, отруйних газів та інших подібних газів і бактеріологічних засобів, що став, по суті, першою міжнародною угодою, яка заборонила застосування хімічної і бактеріологічної зброї, В 1972 р. у результаті багаторічних зусиль міжнародного співтовариства в особі Комітету із роззброєння було прийнято […]...
- Права жінок Права жінок – комплекс прав і свобод, який характеризує правовий статус жінок з урахуванням особливостей їх соціального стану. П. ж. є складовою частиною загального комплексу прав людини, який становить правовий статус будь-якої фізичної особи. П. ж. існують у міжнародному праві у вигляді загальновизнаних міжнародних стандартів, які містяться в міжнародних угодах і рекомендаціях міжнародних організацій. У […]...