Конвергенція етнічна

Related posts:

1. КОНВЕРГЕНЦІЯ Культурологічний словник КОНВЕРГЕНЦІЯ (від лат. – сходжуся, наближаюся) – утворення однакових явищ у різних суспільствах або в одному суспільстві в різні епохи, без прямого наслідування, на основі однакових ідеологічних, економічних, культурних умов....
2. Акультурація етнічна Політологічний словник Акультурація етнічна – процес і результат взаємовпливу етнічних культур, який полягає у сприйнятті однією з них (зазвичай менш розвиненою) елементів іншої, а також виникненні нових культурних явищ. О. Антонюк...
3. Етнічна психологія Політологічний словник Етнічна психологія – наука, що вивчає психологічні особливості індивіда або групи, які безпосередньо пов’язані з етнічною або культурною належністю і виявляються на свідомому та несвідомому рівнях. Е. п. досліджує суть змін в ідентичності, її природу з метою формування позитивної етнічної ідентичності та етнічної толерантності – двох основних “китів”, на яких власне тримається внутрішній […]...
4. Толерантність етнічна Політологічний словник Толерантність етнічна (від лат. tolerans (tolerantis) – терплячий) – терпимість до чужих думок і вірувань; специфічна ознака національного характеру, яка виражається у терпимості до будь-яких проявів іноетнічного менталітету. О. Антонюк...
5. Етнічна меншина Політологічний словник Етнічна меншина – самоусвідомлювана група громадян держави, яка є кількісною меншістю і для членів якої характерні спільність походження й етнокультурних характеристик, відмінних від домінуючої етнічної спільноти, непанівне становище у суспільстві, колективна воля до виживання та прагнення до рівності з більшістю населення. У міжнародному законодавстві немає чіткого розмежування між поняттями “етнічна меншина” і “національна […]...
6. Консолідація етнічна Політологічний словник Консолідація етнічна (від лат. consolido – зміцнювати, ущільнювати) – від об’єднувальних етнічних процесів. Розрізняють міжетнічну консолідацію (злиття кількох споріднених за мовою та культурою раніше самостійних етносів у нове, більше за розмірами етнічне утворення) та внутрішньо-етнічну консолідацію (внутрішнє згуртування етнічної спільності у процесі нівелювання відмінностей між наявними в ній групами). О. Антонюк...
7. Етнічна самоідентифікація Політологічний словник Етнічна самоідентифікація – акт усвідомлення своєї належності до певної етнічної групи. Вважається, що самоідентифікація – це наступний етап усвідомлення свого етнічного “Я” після того як людина усвідомила свою відмінність від інших -“Вони”. Внаслідок такого подвійного процесу свідомості та самосвідомості виникає етноідентифікаційний поділ за ознаками: “ми – вони”. Е. с. – тривалий процес формування […]...
8. Що таке етнічна меншина? 14. Що таке “етнічна меншина”? Під етнічною меншиною розуміють групу людей, яка відрізняється за своєю етнічною належністю від більшості населення держави. Поряд з терміном “етнічна меншина” часто використовують термін “національна меншина”. В Законі України “Про національні меншини” (прийнятому 25 червня 1992 р.) зазначено, що до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями […]...
9. Етнічна картина світу Політологічний словник Етнічна картина світу – сукупність цінностей та ціннісних пізнавальних (когнітивних) орієнтацій членів певного суспільства (етнічних спільнот) про навколишній світ (як погляд на Всесвіт), які визначають, спрямовують та структурують їх поведінку. Процес становлення Е. к. с. в історичному контексті свідчить, що інтенсивне формування етнічних спільностей розпочалося в епоху неоліту і характеризувалося надзвичайною нерівномірністю. Це […]...
10. СТАДІАЛЬНИЙ Культурологічний словник СТАДІАЛЬНИЙ – такий, що виникає на певній стадії розвитку суспільства. Вважається, що суспільства, які перебували в однакових або схожих умовах розвитку, без взаємовпливів проходили однакові стадії культурної еволюції....
11. ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людьми своєї причетності до певного народу; одна з основних етнічних прикмет....
12. Культурна політика (державна) Політологічний словник Культурна політика (державна) – сукупність принципів і норм, якими керується держава у своїй діяльності, зі збереження, розвитку і поширення культури, а також комплекс дій, спрямованих на досягнення культурних цілей. О. Антонюк...
13. ЕТНІЧНА ГРУПА Культурологічний словник ЕТНІЧНА ГРУПА (від грец. ethnos – народ) – національна меншина, частина етносу, що проживає за межами своєї етнічної території. В Україні такими Е. г. є росіяни, поляки, угорці, євреї, німці, білоруси, словаки, чехи, ін....
14. Питання національне Політологічний словник Питання національне – сукупність проблем, пов’язаних з ліквідацією національно-етнічного утиску, гноблення, диктату, зі встановленням рівноправних відносин між усіма етносами і створенням необхідних умов для їх вільного і всебічного розвитку. П. н. виявляється як у системі міжнаціональних, так і національно-державних (етнополітичних) відносин. При цьому воно передбачає вирішення складної гами економічних, правових, культурних та інших […]...
15. Власність Політологічний словник Власність – соціологічна категорія, яка містить певні підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних та ін.), що прямо чи опосередковано стосується привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і духовних благ через соціально-економічну форму суспільного способу виробництва. Соціальний аспект В. розкриває процес утворення й відповідного розвитку класів, соціальних груп і […]...
16. Династія Політологічний словник Династія (грецьк. Dynasteia – панування) – в конституційному праві монархічних держав ряд послідовно правлячих монархів з одного й того самого роду, які змінюють один одного у встановленому порядку престолонаслідування. Шляхтун П. П. Парламентаризм: Словник-довідник. – К., 2003. М. Головатий...
17. Буржуазна революція Політологічний словник Буржуазна революція – соціальна революція, основним завданням якої є знищення феодального ладу або його залишків, встановлення влади буржуазії та створення умов для розвитку суспільства капіталістичним шляхом. У залежних та колоніальних країнах Б. р. спрямована також на завоювання національної незалежності. На певному етапі історичного розвитку Б. р. є історично необхідною і прогресивною, виражає потребу […]...
18. Аграрна держава Політологічний словник Аграрна держава – тип суспільного ладу, господарською галуззю якого (згідно з часткою суспільного продукту, що належить сільському господарству, або часткою населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві) є агропромисловий сектор, на відміну від суспільства індустріального, зорієнтованого на створення великого і потужного машинного виробництва в усіх галузях виробництва, але насамперед у промисловості. М. Головатий...
19. Етатократія Політологічний словник Етатократія (etato-cracy, від фр. etat – держава і грецьк. kratos – влада) – 1) абсолютна, беззаперечна влада держави; 2) політика активної і ефективної участі держави в економічному житті, інших сферах суспільного буття, активний вплив на них; орієнтація на всебічний розвиток держави. Такий курс суспільного розвитку відображається у різноманітних соціально-філософських, політико – правових, кратологічних […]...
20. Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
21. Еволюційні теорії Політологічний словник Еволюційні теорії – загальна назва теорій соціальних, культурних і політичних змін. Е. т. соціально-біологічні відштовхуються від біологічних аспектів, особливостей розвитку людства, наголошуючи на дії певних природних факторів. У таких випадках йдеться про еволюцію як детермінований процес. У соціокультурних Е. т. використовується системний теоретичний підхід. За допомогою таких теорій певним чином визначаються можливості розвитку. […]...
22. Клас Політологічний словник Клас (від лат. classis – розряд, клас) – 1) велика соціальна група, яка відрізняється від інших критеріями доступу до суспільного багатства, влади, соціального престижу; 2) поширене марксистське поняття, яке служить ключем до розуміння структури суспільства і природи політики і влади (центральним поняттям вважалося поняття “робітничий клас”); 3) у систематизації, будь-якій типології так називають […]...
23. Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
24. АбсурдизмАрхія Політологічний словник Архія (від грецьк. archi – влада, правління) – політично організоване суспільство (наприклад, монархія, олігархія, поліархія). Прототип А. – анархія (безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя. Поняттям А. визначають своєрідний етап переходу суспільства від природного до державного стану, до суспільно-організованого (цивілізованого) суспільного устрою, в якому існують такі інститути, як політика, уряд, влада, підлеглі тощо. […]...
25. Американська політична думка Політологічний словник Американська політична думка – певна сукупність політичних поглядів, ідей та концепцій американських політичних мислителів, діячів, зокрема таких як Б. Франклін, Т. Пейн, Д. Вашингтон, Д. Адамс, Т. Джефферсон, О. Гамільтон та ін. Під впливом англійських, французьких та інших мислителів і революціонерів вони виробили свій погляд на основоположні проблеми влаштування життя американського суспільства: формування […]...
26. Жадоба влади Політологічний словник Жадоба влади (thirst for power) – надто сильне бажання мати владу, непереборність у її досягненні, що, як правило, спричиняє зловживання владою, порушення конституції, законів, встановленого будь-де порядку. М. Головатий...
27. Фаталізм Політологічний словник Фаталізм (лат. fatalis – фатальний) – теоретичне вчення про повну залежність людей від “вищих сил”, “божого знамення”, загалом – від зовнішніх сил або від незворотної дії законів навколишньої дійсності, яким люди мають підкорятися беззастережно. М. Головатий...
28. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
29. Фаворитизм Політологічний словник Фаворитизм (favouritism, від лат. favor – прихильність, доброзичливість) – висунення, заохочення фаворитів; 2) стан влади, владних відносин, коли багато чого визначається, зумовлюється впливом фаворитів. М. Головатий...
30. Апріорі Політологічний словник Апріорі – 1) знати, щось доводити, стверджувати заздалегідь, наперед; 2) незалежно від досвіду, що передує досвіду; 3) знання про факти до вивчення їх на досвіді, знання, що визначально притаманне свідомості. М. Головатий...
31. Генезис влади Політологічний словник Генезис влади (origin/genesis of power) – процес зародження, виникнення, що приводить до певного стану, якості той чи інший вид, форму влади. М. Головатий...
32. Зіньківський Василь Політологічний словник Зіньківський Василь (1881-1962) – російсько-український мислитель, богослов, священик. Закінчив Київський університет, пізніше працював у ньому професором, був міністром віросповідань за гетьмана Скоропадського (1918 р.). У 1919 р. емігрував за кордон, з 1926 р. проживав у Франції. Був репресований фашистами, в 1942 р. прийняв сан священика. Автор багатьох наукових творів, зокрема “Російські мислителі і […]...
33. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
34. Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
35. Данилевський Микола Якович Політологічний словник Данилевський Микола Якович (1822 – 1885) – російсько-український філософ та соціолог. Основна праця – “Росія та Європа” (1869). Автор одного з перших варіантів теорії культурно-історичних типів. Данилевський вирізняв тринадцять культурних типів (єгипетський, китайський, ассиро-вавилоно-фінікійський, індійський, іранський, єврейський, грецький, римський, аравійський, романо-германський, слов’янський, мексиканський та перуанський), кожний з яких об’єднувався близькістю мови, усвідомленням спільності […]...
36. Дивергенція Політологічний словник Дивергенція (від лат. divergeas – розходитися в різні боки) – розходження (наприклад, процесів, явищ, ознак у процесі еволюції, а також у поглядах, позиціях людей). Д. стосується також розходжень у питаннях влади і політики. М. Головатий...
37. Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...
38. Ізоляціонізм Політологічний словник Ізоляціонізм (політичний) (фр. isolation – відділення, відокремлення) – специфічний тип поведінки політичного суб’єкта, який орієнтований на обмеження і згортання його зовнішніх зв’язків і відносин. І. часто спостерігається у торговельних санкціях, посиленні, обмеженні візового режиму, військовій або інформаційній блокаді, згортанні культурних контактів тощо. Политология: Словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин и др. […]...
39. Активне виборче право Політологічний словник Активне виборче право – право вибирати виборні державні органи і органи місцевого самоврядування, а також брати участь у референдумах. А. в. п. у більшості країн мають усі громадяни дорослого віку незалежно від статі, роду занять, майнового стану, освіти тощо. Як правило, віковий ценз для практичного здійснення А. в. п. становить 18 років, хоча […]...
40. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...