КОРІНЬ. БУДОВА І ФУНКЦІЇ
ТЕМА 3 РОСЛИНИ
§23. КОРІНЬ. БУДОВА І ФУНКЦІЇ
Пригадайте, які органи називають вегетативними. Які вегетативні органи мають рослини? Яка будова і які функції твірної, провідної та покривної тканин?
Корінь – це підземний вегетативний орган рослини. Він росте верхівкою вниз унаслідок впливу сили тяжіння Землі. Корінь дає можливість рослині пристосовуватися до життя на суходолі; закріплює та утримує її в грунті. Пригадайте, як важко утримати парасольку під час сильного вітру. А як утриматися деревам з потужною кроною? Саме завдяки кореням.
Інша
Яка зовнішня будова кореня? Корінь складається з різних за особливостями будови ділянок. Це зони: кореневого чохлика, поділу, розтягування, всисна та провідна (мал. 97).
Мал. 97. Зони кореня:
1 – кореневий чохлик; 2 – зона поділу; 3 – зона розтягування; 4 – всисна зона; 5 – провідна
Кореневий чохлик (мал. 97, 1) вкриває верхівку кореня й поліпшує просування його в грунт.
Чохлик – чутлива зона кореня. Саме він сприймає силу земного тяжіння, визначає напрямок росту кореня та орієнтацію в просторі.
Під кореневим чохликом розташована зона поділу завдовжки 2-3 мм (мал. 97, 2).
Складається ця зона з клітин твірної тканини. Вони постійно діляться і забезпечують утворення нових клітин.
Над зоною поділу – зона розтягування (мал. 97, 3). У ній клітини ростуть. Вони видовжуються, просуваючи зону поділу з кореневим чохликом у глиб грунту. Довжина цієї ділянки кореня не перевищує зона кількох міліметрів.
Всисна зона, або зона кореневих волосків, розташована над зоною розтягування (мал. 97, 4). Це ділянка кореня завдовжки 5-20 мм, щільно вкрита кореневими волосками (мал. 98). Завдяки цим волоскам поверхня кореня в сотні разів перевищує загальну площу надземної частини й забезпечує поглинання води та поживних речовин з грунту.
Кореневі волоски вбирають із грунтового розчину воду й мінеральні солі.
Вони постійно відновлюються.
! Цікаво знати, що запобігти пошкодженню кореневих волосків під час пересаджування можна, якщо рослину викопувати разом із грунтом, у якому вона зростала до цього.
Більшу частину кореня становить провідна зона (мал. 97, 5). У своїй верхній частині вона межує з основою стебла. Провідна зона – найтовща ділянка кореня. Тут корінь галузиться. Провідна зона не має кореневих волосків. Вона лише забезпечує рух поглинутих у всисній зоні води й мінеральних речовин до надземної частини рослини, а органічних речовин, навпаки, від стебла до кореня.
Мал. 98. Всисна зона кореня:
1 – схема будови кореневого волоска;
2 – мікрофотографія всисної зони кореня
Яка внутрішня будова кореня? На малюнку 99 зображено поперечний зріз кореня через зону кореневих волосків. Покривна тканина в цій ділянці кореня складається з одного шару клітин шкірки з тоненькими стінками. Саме ці клітини й утворюють кореневі волоски.
Глибше, під шкіркою, розміщена кора кореня. Вона складається з багатьох шарів клітин основної тканини. По цій тканині розчини поживних речовин рухаються від кореневих волосків до провідних тканин, розташованих у центральній частині кореня.
Центральну частину кореня утворює центральний циліндр. У багаторічних рослин він може бути оточений шаром клітин бічної твірної тканини. Завдяки поділу цих клітин корінь потовщується.
У центральному циліндрі формується провідна система рослини, до складу якої входять судини і ситоподібні трубки. По судинах відбувається висхідний рух води з розчиненими мінеральними речовинами, тобто від кореня до надземної частини рослин. А по ситоподібних трубках органічні речовини транспортуються від зелених надземних частин до кореня – це низхідний рух. У центральному циліндрі також розташовані механічна та основна запасаюча тканини.
Ознайомитися з мікроскопічною будовою кореня вам допоможе лабораторне дослідження.
Мал. 99. Внутрішня будова кореня:
1 – центральний циліндр; 2 – кора; 3 – судини; 4 – шкірка; 5 – ситоподібні трубки; 6 – кореневі волоски; 7 – основна тканина
ДОВЕДЕМО НА ПРАКТИЦІ
ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БУДОВА КОРЕНЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ЙОГО ФУНКЦІЯМИ
Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: корені редису або проростка пшениці, постійні мікропрепарати “Корінь пшениці”, мікроскопи, лупи, предметні та накривні скельця, забарвлена чорнилом вода, таблиці.
Хід роботи
1. Розгляньте молодий корінь рослини за допомогою лупи. Знайдіть кореневий чохлик, зони поділу, розтягування, всисну з кореневими волосками та провідну.
2. Покладіть молодий корінь на предметне скло в краплину води, забарвлену чорнилом. Роздивіться цей мікропрепарат під мікроскопом (або постійний мікропрепарат “Корінь пшениці”).
3. Знайдіть верхівку кореня з кореневим чохликом, зону поділу, розтягування, всисну з кореневими волосками, провідну.
Ми вже згадували, що важливою функцією кореня є забезпечення мінерального живлення рослини.
У чому полягає мінеральне живлення рослин? Це процес поглинання та засвоєння рослинами розчину поживних речовин, потрібних для їхньої життєдіяльності. Мінеральне живлення, як і фотосинтез та дихання, – основа життя рослинного організму.
Вода з розчиненими в ній мінеральними речовинами надходить через кореневі волоски і по клітинах кори кореня потрапляє до судин центрального циліндра. Судинами кореня та стебла вода дістається всіх інших органів рослини (мал. 100).
Поглинені мінеральні речовини рослина використовує для утворення складних органічних речовин: білків, ДНК, хлорофілу, інших пігментів тощо. Найважливішу роль у живленні рослин відіграє хімічний елемент Нітроген (N). Він входить до складу білків і ДНК (пригадайте значення цих речовин в організмі). З курсу природознавства ви пам’ятаєте, що атмосферне повітря містить величезний запас азоту (близько 78 %). Але газоподібний азот недоступний для рослин. Його можуть засвоювати лише деякі мікроорганізми, такі як бульбочкові бактерії (пригадайте, які бактерії називають бульбочковими).
Мал. 100. Схема мінерального живлення рослини
Мал. 101. 1. Рослина, що зростала на грунті, бідному на Нітроген.
2. Рослина, що виросла на грунті, збагаченому Нітрогеном
У тому, що сполуки Нітрогену необхідні для росту рослини, легко переконатися на такому досліді (мал. 101). Дві рослини вирощували в однакових умовах, але одну – в грунті, який містив усі необхідні елементи, у тому числі й Нітроген, а іншу – без речовин, що містять Нітроген. У грунті, бідному на Нітроген, виросла невелика квола рослина, хоча в повітрі азоту багато. У грунті, багатому на Нітроген, виросла рослина значно більших розмірів. Отже, ми можемо зробити висновок: для росту і розвитку рослини важливий не газоподібний азот, а сполуки Нітрогену, що містяться в грунті у вигляді солей. Тому, якщо в грунті цих сполук не вистачає, їх необхідно вносити у вигляді добрив.
Що таке добрива? У природі всі рештки живих організмів і продукти їхньої життєдіяльності потрапляють у грунт, де їх розкладають бактерії, гриби та різні тварини на прості мінеральні речовини (мал. 102). Ці речовини слугують для живлення рослин. Вирощуючи культурні рослини, людина з врожаєм забирає більшу частину продукції рослин, яка у грунт не повертається. Це поступово виснажує грунт. Щоб кількість поживних речовин у грунті не зменшувалася, у нього вносять певні речовини – добрива. Бувають органічні та мінеральні добрива.
Мал. 102. Роль рослин у формуванні грунту
Органічні добрива – це продукти життєдіяльності або рештки живих організмів: перегній, гній, пташиний послід, торф, солома, компости тощо. Мінеральні добрива – нітратні, фосфатні та калійні – виробляє хімічна промисловість.
! Цікаво знати, що є певні правила внесення добрив у грунт. Насамперед слід визначити необхідну їх кількість. Надлишок деяких елементів у грунті може так само несприятливо впливати на життєдіяльність рослин, як і їхня нестача. Органічні добрива зазвичай вносять у грунт восени. Це пов’язано з тим, що потрібен деякий час, щоб до весни вони під дією грунтових організмів розклалися до розчинних у воді мінеральних сполук, які здатні засвоювати рослини. Фосфатні добрива також вносять восени, бо вони погано розчиняються у воді, а нітратні та калійні – навесні, оскільки вони розчиняються краще.
УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ
– Корінь складається з різних за особливостями будови та функцій ділянок – зон. Його верхівка вкрита кореневим чохликом, під яким розташована зона поділу.
– За рахунок клітин зон поділу та розтягування корінь росте. У всисній зоні наявні кореневі волоски, які забезпечують мінеральне живлення рослини.
– Провідною зоною поживні речовини пересуваються до надземної частини рослини. У ділянці всисної зони кореня можна виділити шари кори та центральний циліндр.
– Корінь не лише утримує рослину в грунті, а й всмоктує воду і розчинені в ній поживні речовини та транспортує їх до надземних частин рослини. Речовини, які рослина отримує з грунту, потрібні їй у різних кількостях. Насамперед рослині потрібні сполуки Нітрогену, Калію та Фосфору. Щоб кількість поживних речовин у грунті не зменшувалась, слід вносити органічні та мінеральні добрива.
Поповніть свій біологічний словник: кореневий чохлик, зони кореня: поділу, розтягування, всисна, провідна, кореневі волоски, мінеральне живлення, добрива.
ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
Виберіть одну правильну відповідь
Укажіть частину кореня, яка реагує на силу тяжіння: а) зона поділу; б) зона розтягування; в) кореневий чохлик; г) зона кореневих волосків.
Установіть правильну послідовність складових зовнішньої будови кореня знизу вгору: а) всисна зона; б) кореневий чохлик; в) зона розтягування; г) зона поділу; д) провідна зона.
Установіть правильну послідовність поглинання рослиною води: а) судинами кореня та стебла вода потрапляє до всіх інших органів рослини; б) по клітинах кори кореня вода потрапляє до судин центрального циліндра; в) вода надходить через кореневі волоски до клітин кори кореня.
Дайте відповідь на запитання
1. Що таке кореневий чохлик? Які його функції?
2. У якій зоні кореня всмоктується розчин мінеральних речовин?
3. Які особливості внутрішньої будови кореня у всисній зоні?
4. Що таке мінеральне живлення?
5. Як вода та мінеральні речовини надходять до кореня?
Поміркуйте! Відомо, що ріст кореня в глиб грунту визначається дією певного постійного подразника. Який це подразник?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...