Корпоративізм
Політологічний словник
Корпоративізм – (пізньолат. corporatio – об’єднання, співтовариство) – система прийняття рішень та представництва інтересів через обмежену кількість жорстко визначених, ієрархічно ранжованих і функціонально диференційованих груп інтересів, що монополізують представництво відповідних сфер суспільного життя за згоди держави в обмін на її участь у підборі лідерів та призначенні керівного складу цих груп, а також у формуванні їхніх вимог.
Термін “К.” має кілька значень і відображає стосунки між державою
Можна назвати два фактори, що призвели до появи К. у Західній Європі,- релігійний та національний. Спочатку католицька церква виступила проти війни класів і закликала до соціальної гармонії. В 1891 р. Папа Лев XIII, стурбований становищем робітничого класу, видав енцикліку, в якій наголошував, що власники великих капіталів і трудящі є взаємозалежними і повинні співпрацювати під егідою та в ім’я цінностей католицизму. Держава повинна санкціонувати діяльність
Інший напрямок, звідки корпоративізм дістав підтримку, – це націоналізм. Націоналісти хочуть, щоб нація була єдиною, а не розділеною класовим або ідеологічним конфліктом. Цей підхід демонструють праві партії, зокрема британські консерватори та французькі голлісти. У міжвоєнний період католицькі країни (Італія, Іспанія, Португалія), в яких було встановлено фашистські режими, схвалили існування тристоронніх комітетів з представників працедавців, профспілок та держави, за допомогою яких передбачалося здійснювати соціальну та економічну політику. Фактично цей корпоративізм був обманом і всі рішення приймала фашистська держава.
Після Другої світової війни розпочалася ера неокорпоративізму – переговорів та угод між працедавцями, профспілками та демократичними урядами з питань економічної політики.
Перегудов С. Организованные интересы и государство: смена парадигм // Полис. – 1994. – № 2.; Шмиттер Ф. Неокорпоративизм // Полис. – 1997. – № 2.; Williamson P. Varieties of Corporatism: A Conceptual Discussion. London: Macmillan, 1985; Cawson A. Corporatism and Political Theory. – Oxford: Blackwell, 1986; Bealy F. The Blackwell Dictionary of Political Science. – Oxford: Blackwell Publiahers, 1999.
О. Полішкарова