Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Кредитні обмеження
Кредитні обмеження
Кредитні обмеження – адміністративні або законодавчі заходи центральних банків щодо забезпечення обсягів кредитування та інших умов кредиту. К. о. поділяють на прямі та непрямі. Прямі К. о. безпосередньо лімітують можливість комерційних банків надавати кредити шляхом встановлення загальної суми кредиту або їх приросту за певний період, встановлення ліміту кредитування для одного клієнта, максимально допустимого співвідношення між власними коштами банку і кредитами та ін. Непрямі К. о. полягають у подорожчанні кредитних ресурсів шляхом підвищення облікових ставок, збільшення норм обов’язкових резервів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Кредитні реформи Кредитні реформи – комплекс заходів держави, спрямованих на перебудову кредитної системи (її структури, форм і методів кредитування тощо) з метою її пристосування до нових потреб продуктивних сил і суспільного виробництва. Так, упродовж 1919- 1923 конгрес США прийняв чотири закони, які визначили функції центрального банку і функції контролю міністерства фінансів за грошовим обігом. Значні зміни до […]...
- Кредитні операції комерційних банків Кредитні операції комерційних банків – вид активних операцій, пов’язаних з наданням клієнтам позичок і отриманням за це прибутку, встановлення вищих відсоткових ставок з позики ( ніж ті, які вони виплачують за вкладами). Розрізняють: персональні позики фізичним особам і ділові юридичним особам для забезпечення процесу виробництва та реалізації продукції. За призначенням і характером використання позичкових коштів […]...
- Кредитні відносини Кредитні відносини – система економічних відносин між різними економічними суб’єктами щодо організації механізму кредитування та управління ним, маркетингових досліджень і надання коштів у позику та плати за неї. З трьох підсистем економічних відносин (техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності) К. в. охоплюють окремі сторони двох останніх. З організаційно-економічної підсистеми до К. в. належать проведення специфічних […]...
- Види банківського кредиту Види банківського кредиту (виды банковского кредита) – банківські позички, згруповані в залежності від певних ознак. Можуть бути: внутрішні і міжнародні; центрального та комерційних банків; виробничі і споживчі; в оборотні фонди обертання і основні фонди; строкові і довгострокові; забезпечені і незабезпечені. Забезпечені позички припускають наявність застави. Забезпечення не гарантує повернення позички, але зменшує ризик. Надання незабезпечених […]...
- Фінансово-кредитні установи Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Фінансово-кредитні установи – державні, приватні, комерційні організації, які мають право здійснювати фінансові операції з кредитування, депонування вкладів, ведення розрахункових рахунків, купівлі та продажу валюти і цінних паперів, надання фінансових послуг....
- Грошово-кредитні концепції циклу Грошово-кредитні концепції циклу – економічні концепції та їх методологічні засади, в яких грошово-кредитні фактори розглядаються як головна причина циклічних коливань економічної кон’юнктури. Виникли у першій половині XX ст., перед другою світовою війною втратили популярність, у 60 – 70-х відродилися як елемент концепції монетаризму. Найпоширенішим варіантом Г.-к. к. ц. є концепція англійського економіста Р. Хоутрі, який […]...
- Кредитна дискримінація Кредитна дискримінація – створення кредиторами менш сприятливих умов отримання, використання та повернення позичених коштів для одних категорій позичальників порівняно з іншими шляхом встановлення офіційних кредитних обмежень або фактичного застосування гіршого режиму кредитування. К. д. здійснюється шляхом скорочення загального терміну кредиту або пільгового періоду, пред’явлення вимоги до позичальника надати забезпечення з кредиту в більшому розмірі, встановлення […]...
- Кредитно-грошова політика Кредитно-грошова політика – діяльність керівних кредитно-грошових установ, спрямована на протидію циклічним тенденціям у функціонуванні банківської системи. Її мета – допомогти економіці в досягненні загального рівня виробництва, який характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Скерована на збільшення пропозиції грошей під час спаду ділової активності та її обмеження під час інфляції, щоб стримати видатки. Основні інструменти К. […]...
- Оцінка загального розміру банківських ризиків Оцінка загального розміру банківських ризиків – метод визначення таких ризиків за допомогою низки основних критеріїв і показників. Для визначення О. з. р. б. р. використовують формулу розрахунку загальних ризиків комерційного банку, де Н – ступінь допустимих загальних ризиків банку: Р. – ризики банку за і-ми операціями або зважені за ступенем ризику активи банку (і = […]...
- Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі – комплекс адміністративних методів нетарифного протекціонізму (неопротекціонізму), який використовується національними країнами для обмеження імпорту іноземних товарів на внутрішній ринок. К. о. в з. т. зумовлені дією тенденції до заміни митних тарифів заходами нетарифного протекціонізму (запровадженням кількісних обмежень, технічних стандартів та умов, екологічними нормами тощо), оскільки митні тарифи неспроможні повністю захистити […]...
- Операції банків факторингові Операції банків факторингові – діяльність банків, пов’язана з переуступкою банку клієнтом – постачальником неоплачених платежів за поставлені товари, надані послуги і виконані роботи, а також права отримувати відповідні платежі з метою усунення ризику. Такі операції здійснюються на комісійних засадах і належать до посередницької діяльності на договірній основі, тобто банк зобов’язується передати кошти в розпорядження клієнта […]...
- Коефіцієнт ліквідності банків Коефіцієнт ліквідності банків (норма ліквідності) – коефіцієнт, який характеризує спроможність банку перетворити свої активи на наявні гроші з метою задоволення вимог власників щодо отримання вкладів і потреб клієнтів у позичках. Залежить від розмірів, спеціалізації банків, політики центрального банку. НБУ встановлює комерційним банкам показники ліквідності балансу у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов’язаннями банку з […]...
- Резервна норма Резервна норма – відношення суми обов’язкових резервів банків, що утворюються згідно з рішенням центрального банку за окремими статтями банківських пасивів, до обсягу зобов’язань за відповідними статтями, виражене у відсотках; або сума готівки, яку банк зобов’язаний депонувати центральному банку країни, виражена у відсотках. Джерелами формування Р. н. є готівка, яку було отримано від продажу акцій в […]...
- Система часткового резерву у банківській справі Система часткового резерву у банківській справі – обов’язкові відрахування частини залучених комерційними банками коштів та їх розміщення на спеціальних резервних рахунках центральних банків для гарантування стабільної ліквідності банків і обмеження їх можливостей створювати більшу масу грошових ресурсів, ніж їх було залучено до комерційного банку. Здатність банківської системи створювати надлишкову кількість грошей грунтується на передумові, згідно […]...
- Кредитні гроші Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Кредитні гроші – одна з форм грошей, яка виникла на основі розвитку кредитних відносин. Являє собою знаки вартості (тобто неповноцінні гроші) та боргові зобов’язання....
- Міжнародні валютно-кредитні організації Міжнародні валютно-кредитні організації – організації, створені на підставі міжурядових угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізації світової економіки, економічного поділу світу. Найважливішими М. в.-к. о. є МВФ і МБРР. Для сприяння розвитку економіки країн, що розвиваються, та посилення впливу розвинених країн у бажаному для них руслі у цих регіонах створено Міжамериканський банк розвитку, […]...
- Кредитний ризик Кредитний ризик – ризик небезпеки неповернення позичальником отриманого кредиту та відсотків за нього в передбачені кредитною угодою терміни. Основними критеріями, які враховують банки при наданні кредитів, є ліквідність, рентабельність і безпека. Кожен банк вживає певних заходів, які становлять зміст його ризикової політики, що здійснюється як для запобігання ризику; так і для його пом’якшення. Крім того, […]...
- Кредитні частки в Міжнародному валютному фонді Кредитні частки в Міжнародному валютному фонді – принцип надання коштів МВФ державам – членам, який забезпечує жорсткіші умови надання кредитів зі зростанням їхніх обсягів. Держава – член МВФ може вільно отримати кредит у межах резервної частки; позики в більших розмірах надаються чотирма рівними частинами (кредитними частками) і становлять 25% квоти кожна. Отримання другої чверті кредитних […]...
- Банківська гарантія Банківська гарантія – поручительство банку-гаранта за свого клієнта, що надається на підставі доручення і за рахунок клієнта, а також за рахунок банків – кореспондентів під відповідне забезпечення. Гарантійні послуги банк – гарант надає в тому разі, коли боржник неплатоспроможний. На час платежу клієнт повинен мати власні кошти або отримати позику. Б. г. практикують у міжнародних […]...
- Принципи кредитування Принципи кредитування – принципи, на яких грунтується надання кредиту позичальнику. П. к. є: повернення, дотримання термінів повернення, забезпеченість кредиту, диференціація кредитів, платність, цільове призначення кредитів. Так, принцип забезпеченості кредиту полягає в тому, що кредити надаються банками під забезпечення будь-якого виду, що не гарантує повернення позики, але зменшує ризик. На практиці застосовуються різноманітні види забезпечення кредиту: […]...
- Обслуговування банками зовнішньоторговельних угод Обслуговування банками зовнішньоторговельних угод – посередництво банків при здійсненні фінансових розрахунків і кредитування імпортерами та експортерами на основі встановлення кореспондентських зв’язків між банками відповідних країн. Основні види платежів у міжнародній практиці: 1) авансові – з надходження товарів і рахунків, що здійснюються за допомогою переказів і чеків; 2) розрахунки з настанням термінів платежу та при постачанні […]...
- ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ ПОСЕРЕДНИКИ УРОК № 58. ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ ПОСЕРЕДНИКИ – СТРАХОВІ КОМПАНІЇ, ТРАСТИ, ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА СТРАХОВІ ФОНДИ У ФУНКЦІОНУВАННІ РИНКУ КАПІТАЛІВ Мета уроку: з’ясувати суть посередницької ролі фінансових організацій; ознайомити учнів з основними операціями страхових компаній, трастів, інвестиційних та страхових фондів. Основні поняття: страхові компанії, трасти, інвестиційні та страхові фонди. Тип уроку: комбінований. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент II. […]...
- Реструктуризація банків Реструктуризація банків – процес зміни та вдосконалення організаційної структури банків (внаслідок чого поліпшується структура, а отже, якість активів) з метою збільшення їх ринкової вартості, підвищення рентабельності, зниження ризиків. Основними методами Р. б. є об’єднання банків (здебільшого невеликих) у більші кредитні інститути з метою скорочення сукупних витрат, оздоровлення банків шляхом рекапіталізації (збільшення капіталу за одночасного зменшення […]...
- Факторинг відкритий Факторинг відкритий – договір факторингу між клієнтом і фактор-банком, за яким клієнт передає банку копії рахунків угод, укладених з партнерами, а банк негайно виплачує клієнту 80% суми цих рахунків. Після отримання клієнтом від партнера всієї суми угоди клієнт розраховується з фактор – банком, повертаючи йому отримані 80% кредиту і відсотки. Якщо партнер клієнта не оплачує […]...
- Кредитна політика Кредитна політика – комплекс методів і засобів у сфері кредитних відносин, які здійснюють центральний банк і держава з метою антициклічного регулювання і пристосування ринку позичкових капіталів до соціально-економічного розвитку. Конкретні цілі К. п. – послаблення економічних криз, обмеження інфляції, забезпечення стабільного зростання виробництва і функціонування ринку позичкових капіталів, забезпечення оптимального платіжного балансу. Перші спроби здійснення […]...
- Відкриття рахунків Відкриття рахунків (открытие счетов) – здійснюється підприємствам, організаціям, установам і підприємцям для зберігання грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків. Можуть бути розрахункові і поточні. Розрахункові рахунки банк відкриває підприємствам і організаціям, які є на госпрозрахунку, наділені власними оборотними коштами і мають самостійний баланс. Поточні рахунки відкриваються організаціям, які не мають ознак для відкриття розрахункового рахунка, […]...
- Банківські нормативи Банківські нормативи – комплекс рекомендованих і обов’язкових нормативів, встановлених національним (центральним) банком для комерційних банків з метою ефективного функціонування банківської системи. До Б. н. належать такі показники: мінімальний розмір статутного фонду, коефіцієнт достатності капіталу, ліквідність балансу, максимальний розмір ризику на одного позичальника. Мінімальний коефіцієнт платоспроможності, згідно зі світовими стандартами, – в середньому 8%. У деяких […]...
- Кредит акцептно-рамбурсний Кредит акцептно-рамбурсний – вид банківського кредиту в розрахунках за експортно-імпортні операції, що передбачає поєднання акцепту та відшкодування (рамбурсування) імпортером коштів банку-акцептанта. Механізм цього кредиту полягає в тому, що банк імпортера в межах узгоджених лімітів кредитування виставляє безвідзивні акредитиви на банк експортера, який бере на себе зобов’язання акцептувати переказні векселі й оплатити їх з настанням терміну […]...
- Ринок кредитних ресурсів ФІНАНСИ Розділ 13. ФІНАНСОВИЙ РИНОК 13.3. Ринок кредитних ресурсів Ринок кредитних ресурсів – це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності й строковості. Кредитний ринок є одним із найстаріших і найважливіших сегментів фінансового ринку. Суб’єктами ринку кредитів є кредитори, позичальники і держава в особі центрального банку, який контролює виконання чинного законодавства учасниками […]...
- Ставка процента Ставка процента – ціна, що сплачується за використання грошей, відсоток від кількості позичених грошей, розмір плати за користування позиченими коштами. С. п. переважно обчислюється у процентах до суми кредиту з розрахунку користування кредитом протягом року, її джерелом є дохід, який отримує боржник від використання кредитних коштів. Сума плати за користування кредитом включається у виробничі затрати. […]...
- Обов’язкові резерви банків Обов’язкові резерви банків – засоби комерційних банків та інших кредитних інститутів, які вони зобов’язані зберігати в центральному банку як забезпечення деяких своїх операцій відповідно до норми обов’язкових ресурсів. Розмір і структура обов’язкових банківських резервів неоднакові в різних країнах і періодично змінюються під впливом господарської кон’юнктури і з урахуванням банківської практики. О. р. б. – один […]...
- ПІДСУМКОВИЙ УРОК З ТЕМИ “РИНКОВА ІНФРАСТРУКТУРА: БІРЖІ, БАНКИ, ІНШІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ ПОСЕРЕДНИКИ ТА СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ” УРОК № 61. ПІДСУМКОВИЙ УРОК З ТЕМИ “РИНКОВА ІНФРАСТРУКТУРА: БІРЖІ, БАНКИ, ІНШІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ ПОСЕРЕДНИКИ ТА СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ” Мета уроку: узагальнити й систематизувати знання з теми “Ринкова інфраструктура: біржі, банки, інші фінансово-кредитні посередники та служби зайнятості”; закріпити практичні вміння і навички. Тип уроку: перевірки й оцінювання навчальних досягнень. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних […]...
- Рестрикція Рестрикція (лат. restrictio – стягування, обмеження) – один із напрямів кредитної політики (“дорогих” грошей), що здійснюється у фазі економічного піднесення з метою зменшення кредитування господарства, а отже, гальмування економічного зростання. Р. пов’язана з обмеженням кредитних операцій, підвищенням рівня облікових ставок, гальмуванням темпів зростання грошової маси в обігу і спрямована на запобігання промислового буму, що призводить […]...
- Валютні обмеження Валютні обмеження – сукупність нормативних правил, встановлених у законодавчому та адміністративному порядку з метою обмеження операцій з національною та іноземною валютами, золотом, цінними паперами та іншими валютними цінностями. Здійснюються відповідними органами шляхом валютного контролю з метою підтримки курсів національних валют та урівноваження платіжних балансів. Вперше були введені окремими країнами під час першої світової війни. Нині […]...
- Споживчий банківський кредит Споживчий банківський кредит – кредит, який надається різними видами банків, а також кредитними спілками фізичним особам на придбання товарів, будівництво індивідуального житла і підтримку нерухомості. За термінами погашення С. б. к. поділяється на: 1) кредити на виплату платежу – передбачають погашення кредиту і відсотків за ним щомісячно рівними частинами упродовж 2-5 років під забезпечення гарантій. […]...
- Класифікація банківських операцій Класифікація банківських операцій – розмежування основних видів операцій універсальних комерційних банків за різними критеріями. Так, залежно від функціонального призначення банку виокремлюють пасивні, активні та комісійні операції. До пасивних операцій відносять залучення коштів клієнтів з одночасним наданням послуг, залучення коштів клієнтів без надання послуг, а також залучення коштів з інших джерел. До активних – операції, які […]...
- Капіталотворча концепція кредиту Капіталотворча концепція кредиту – концепція та методологія дослідження, згідно з якими кредит створює капітал і є основним рушієм капіталістичного відтворення. Засновник К. к. к. – шотландський фінансист Дж. Ло – вважав, що за допомогою кредиту можна збільшити національне багатство, випускаючи в обіг кредитні гроші. У середині XIX ст. англійський економіст Г.-Д. Маклеод стверджував, що банки […]...
- Кооперативний кредит Кооперативний кредит – кредит, який надають кооперативні кредитні установи (передусім кооперативні банки), на пільгових порівняно з іншими формами кредиту умовах. Необхідність К. к. спричинена обмеженістю масштабів інших форм кредиту та умовами їх надання. Ресурси К. к. формуються за рахунок внесків його членів, відсотків за позички, субсидій держави та ін. На початку свого існування кредитні установи […]...
- Кредитування принципи Кредитування принципи – комплекс найважливіших вихідних положень та основ, на які спирається теорія кредиту і які визначають процес кредитування й конкретизуються в певних правилах надання кредитів. Розрізняють загальні, часткові (особливі) та одиничні К. п. Загальними є: принцип адекватності змісту банківського кредиту загальновизнаним умовам певної моделі сучасної ринкової економіки (соціально орієнтованої, змішаної, перехідної та ін.); наявність […]...
- Банківський кредит Банківський кредит – основна форма кредиту, за якої банки та інші фінансово-кредитні підприємства надають грошові засоби фізичним і юридичним особам у тимчасове користування на умовах повернення й оплати відсотка з метою привласнення прибутку. У політекономічному аспекті Б. к. означає форму руху позичкового капіталу, що виражає відносини економічної власності між банками, з одного боку, фізичними і […]...