Кровоносні судини. Рух крові по судинах
Розділ 4 КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ
§ 22. Кровоносні судини. Рух крові по судинах
Будова кровоносних судин. Кровоносні судини – порожнисті трубки різного діаметра, які пронизують усе наше тіло. За функціями їх поділяють на артерії, вени і капіляри (мал. 22.1).
Діаметр найбільшої артерії (аорти) становить близько 1,5 см. Вона розгалужується на артерії меншого діаметра, що розташовані в тілі симетрично. У кожній половині тіла є сонна, підключична, клубова артерії тощо. Від них гілки судин відходять до кісток, м’язів, суглобів, внутрішніх органів.
Мал. 22.1. Кровоносні судини (а) і просвіт капіляра (б): 1 – артерія; 2 – артеріола;
З – капіляри; 4 – венула; 5 – вена; 6 – еритроцит
Мал. 22.2. Будова артерії (а), вени (б), капіляра (в): 1 – шар сполучної тканини; 2 – м’язовий шар;
3 – епітеліальний шар;
Як пов’язана будова судин із функціями, які вони виконують? Стінки артерій і вен складаються з трьох шарів тканин (мал. 22.2 а, б). Зовнішній шар – це пухка сполучна тканина. Середній шар складається з гладенької м’язової тканини. У ній розміщуються нервові закінчення нейронів, що беруть участь у регуляції роботи м’язових клітин. їх скорочення звужує просвіт судин. Гладка внутрішня поверхня судин утворена одним шаром клітин епітелію.
М’язовий шар в артеріях добре розвинений. Завдяки еластичності й пружності вони витримують високий тиск крові, що виштовхується серцем, і сприяють її просуванню по судинах. У венах м’язовий шар тонкіший, ніж в артеріях, їх стінки менш пружні. На внутрішній поверхні вен є клапани, що перешкоджають зворотному руху крові.
Стінки капілярів складаються з одного шару епітеліальних клітин. Через нього відбувається обмін речовинами між кров’ю і тканинами (мал. 22.2 в). Що інтенсивнішим є метаболізм у клітинах органа, то щільніша капілярна мережа в ньому. У місцях розгалуження артеріол на капіляри в стінках артеріол розташовані скупчення м’язових клітин. їх скорочення звужують просвіт судин, регулюючи просування крові до капілярів.
Рух крові по артеріях. Рух крові по судинах зумовлений тиском, який створює серце завдяки скороченням міокарда. Під час діастоли тиск крові в аорті дорівнює 90-100 мм рт. ст. Систолічний тиск крові в лівому шлуночку вищий – 140-150 мм рт. ст. Під таким тиском кров і викидається з серця. Під час просування крові судинами її тиск знижується: в артеріях він становить 120-130 мм рт. ст., а в капілярах падає до 30 мм рт. ст. Ще нижчий тиск крові у венах. Отже, відповідно до законів фізики, кров рухається від артерій до вен.
Чому кров тече по судинах безперервно, хоча серце викидає її в аорту порціями? У момент систоли шлуночків аорта розтягується, щоб вмістити чергову порцію крові. її пружні стінки набувають максимуму потенціальної енергії. По завершенню систоли стінки аорти повертаються до вихідного стану, і набута потенціальна енергія перетворюється на кінетичну енергію руху крові. Запасу енергії, отриманої аортою під час систоли, вистачає на те, аби рух крові не припинявся протягом діастоли.
Мал. 22.3. Рух крові по венах під час скорочення (а) і розслаблення (б) скелетних м’язів: 1 – клапани закриті 2 – клапан відкритий
У момент розширення аорти в її стінці виникають механічні коливання. Вони поширюються в стінках усіх судин аж до найдрібніших артеріол і затухають лише в капілярах. Ритмічні коливання в стінках артерій, що виникають під час систоли, називають артеріальним пульсом. Пульс можна прощупати там, де артерії лежать ближче до поверхні тіла: на тильній стороні зап’ястка, боковій поверхні шиї. У дорослої людини в стані спокою частота пульсу дорівнює 60-70 уд./хв., що є показником частоти скорочень серця.
Рух крові по венах. Важливу роль у русі крові по венах відіграють скелетні м’язи, які оточують більшість цих судин. Скорочуючись, м’язи проштовхують кров по венах і доправляють її до правого передсердя. Зворотному току крові перешкоджають клапани у венах. Цей механізм обумовлює рух крові проти сили тяжіння, наприклад, з ніг до серця (мал. 22.3).
Швидкість руху крові. Унаслідок безперервності руху крові її відтік від серця дорівнює притоку: об’єм крові, що протікає за одиницю часу аортою і капілярами, є тим самим. Проте просвіт аорти в 700 разів менший за площею, ніж сумарний просвіт капілярів великого кола кровообігу. Що більша площа просвіту судини, то менша швидкість руху крові, тому артерією кров рухається швидше, ніж капілярами. Середня швидкість кровотоку в аорті – близько 500 мм/с, в артеріях – 210 мм/с, у капілярах – 0,3 мм/с. Повільний плин крові в капілярах сприяє обміну речовинами між тканинами й кров’ю.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...