КСЕРОФІЛЬНІСТЬ

Related posts:

1. МОРОЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи МОРОЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів (або матеріалів) витримувати низькі мінусові т-ри....
2. ВИКИДИ ПРОМИСЛОВІ Екологія – охорона природи ВИКИДИ ПРОМИСЛОВІ – відходи промислового виробництва, які забруднюють довкілля, часто створюючи несприятливі умови для існування живих організмів....
3. СПОКІЙ У РОСЛИН Екологія – охорона природи СПОКІЙ У РОСЛИН – стан майже повного припинення життєдіяльності рослинних організмів, що дає змогу рослинам витримувати несприятливі умови існування (зимовий холод, літні посухи тощо). Характеризується різким зниженням інтенсивності обміну речовин і глибокими змінами вмісту клітин (втратою вологи, нагромадженням речовин, що гальмують ріст). Розрізняють вимушений спокій, зумовлений несприятливими умовами зовн. середовища (низькою […]...
4. ЖАРОМІЦНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖАРОМІЦНІСТЬ – 1) здатність конструкцій та матеріалів витримувати мех. навантаження за високих т-р (без істотних деформацій); 2) для металів та їхніх сплавів Ж. – те саме, що й Жаростійкість....
5. ПОСУХОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ПОСУХОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин витримувати посуху без знач Них необоротних порушень життєвих функцій, а для с.-г. культур – без різкого зниження врожайності....
6. СУМІСНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУМІСНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНА – здатність людини витримувати постійну присутність ін. особи. Цей чинник особливо важливий у невеликих замкнутих колективах, експедиціях, косм. кораблях тощо....
7. ОРГАНІЗМИ ЕВРИТЕРМНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕВРИТЕРМНІ, еври – термобіонти – види гомойотермних та пойкілотермних організмів, які здатні витримувати коливання т-ри в широких межах (лишайники, комахи, молюски, риби, ссавці тощо)....
8. ЗИМОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ЗИМОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин без істотних пошкоджень витримувати комплекс несприятливих умов зими (мороз, ожеледь, глибокий сніг, застій води на поверхні грунту тощо)....
9. АНТИТЕЛЕХОРИ Екологія – охорона природи АНТИТЕЛЕХОРИ – рослини з насінням, яке пристосувалося до затримання на місці та запобігання перенесенню в несприятливі умови....
10. ЖИВУЧІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЖИВУЧІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – здатність екосистеми витримувати різкі коливання абіотичного середо вища, масове розмноження або тривале зникнення окремих видів, великі антроп. навантаження....
11. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
12. ВАГІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ВАГІЛЬНІСТЬ, рухливість – природжена здатність дорослих організмів або організмів, що перебувають на личинкових етапах розвитку, активно переміщуватись у просторі....
13. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
14. СТЕНОТЕРМНІСТЬ Екологія – охорона природи СТЕНОТЕРМНІСТЬ – здатність організмів існувати лише при сталій або маломінливій т-рі середовища. С. Найбільш виражена у водяних та грунт, організмів, а також у мешканців печер....
15. ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....
16. ОРГАНІЗМИ ЕВРИБАРНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕВРИБАРНІ – ті, які здатні витримувати широкий діапазон атмосферного тиску....
17. СТЕНОЙОННІСТЬ Екологія – охорона природи СТЕНОЙОННІСТЬ – здатність організмів жити лише за певного значення рН середовища....
18. ПРИРОДНІ УМОВИ Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів....
19. ВОДОСПОЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОСПОЖИВАННЯ – споживання води з водного об’єкта або з системи водозабезпечення. Розрізняють оборотне В., що супроводжується поверненням забраної води в джерело, і необоротне В., коли вода випаровується, втрачається під час фільтрування тощо....
20. СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – здатність організмів протистояти екстремальним і стресовим впливам зовн. середовища. Основними засобами подолання цих впливів є мобілізація внутр. резервів (ферментативного, гормонального та нервового регулювання) і відповідної поведінки, в т. ч. перехід у стан спокою, або анабіозу....
21. ЕВРИГІГРОБІОНТ Екологія – охорона природи ЕВРИГІГРОБІОНТ – організм, здатний витримувати істотні зміни вологості середовища, що характерно, напр., для тварин літоралі....
22. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
23. ВАЛЕНТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ВАЛЕНТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА, пластичність екологічна – діапазон інтенсивності дії екологічного чинника, в якому можливе існування певного виду, тобто межі витривалості між критичними точками. Широку В. е. виду щодо абіотичних чинників позначають додаванням до назви чинника префікса “еври”. Евритермні види – ті, які здатні витримувати значні коливання температури, еврибарні – широкий діапазон тиску, […]...
24. ГАЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами (сірчистий ангідрид, фтор, хлороводень тощо), які, як правило, не входять до складу повітря....
25. КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах (атомній електростанції, танкері тощо), що спричинює гостро негативні, несприятливі зміни середовища та, як правило, призводить до масової загибелі живих організмів і […]...
26. ВИКИД Екологія – охорона природи ВИКИД – міра ступеня виділення із значного за масштабами джерела забруднювальних речовин. Перевищення цього ступеня спричинює негативні наслідки в довкіллі або створює небезпеку для здоров’я людини. Виражається як швидкість надходження (кількість за одиницю часу) або як кількість забруднювальної речовини на одиницю об’єму газу, що виділяється. Шкідливі В. в атмосферу – головне […]...
27. ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.). Визначається здатністю рослин у період охолодження відповідно перебудовувати власний обмін речовин, зберігати структуру цитоплазми і норм, функціонування ферментних систем. X. р. […]...
28. САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – здатність водяних організмів розкладати орг. речовини, що містяться у воді. Головну роль у С. п. в. відіграє вміст у воді кисню, адже всі процеси розкладання відбуваються з його поглинанням....
29. АЕРОБІОС Екологія – охорона природи АЕРОБІОС – сукупність аеро-біонтів – організмів, що мешкають на суходолі, тобто наземних організмів....
30. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ – 1) зміна щільності видового складу (чисельності організмів-1); 2) коливання заг. чисельності організмів у межах систематичної категорії або території (чисельність організмів-2, 3)....
31. БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове проникнення із зовн. середовища у внутр. одних речовин і видалення з останнього ін....
32. ПОСУХА Екологія – охорона природи ПОСУХА – тривала (багатоденна, багатомісячна, багаторічна) суха погода часто при підвищеній т-рі повітря, з відсутністю чи вкрай незначною кількістю опадів, яка призводить до виснаження запасів води (вологи) в грунті та різкого зниження відносної вологості повітря. У результаті П. створюються несприятливі умови для розвитку рослин, відбувається пересихання водойм, водопоїв диких та домашніх […]...
33. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури довкілля. Т. розвинулася в процесі еволюції як пристосовна реакція організму на мінливість температурних умов існування шляхом регуляції метаболічних процесів....
34. ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ – здатність виробляти орг. речовину завдяки діяльності живих організмів у розрахунку на одиницю площі або об’єму за одиницю часу (фактично синонім біол. продуктивності – термін, що вживається в літературі із проблем якості води)....
35. ГЕОСИНКЛІНАЛЬ Екологія – охорона природи ГЕОСИНКЛІНАЛЬ – видовжені ділянки земної кори, що характеризуються тривалими й інтенсивними підняттями та опусканнями, процесами гороутворення, вулканізму. Це створює складні екол. умови для живих організмів....
36. ПІДЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПІДЖИВЛЕННЯ – 1) унесення мін. або орг. добрив у грунт під час вегетації рослин; 2) розкладання поживи з метою поліпшення кормової бази для диких тварин; забезпечує виживання в несприятливі періоди року або підтримує їх високу продуктивність....
37. ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА – наука про заг. закономірності взаємовідносин рослинних і тваринних організмів та середовища....
38. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
39. РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – штучний перерозподіл у часі об’єму річкового стоку, зміна його режиму відповідно до потреб водозабезпечення, гідроенергетики, іригації, водного транспорту тощо з метою рац. його використання. Р. с. здійснюється шляхом нагромадження надлишків води у водосховищах, коли стік перевищує потребу у воді, і витрачання нагромаджених запасів її під час маловоддя. Відповідно […]...
40. ОПТИМУМ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ – найсприятливіші умови для життєдіяльності організму або перебігу фізіол. процесу чи біохім. реакції. В екології О. існування організмів відображує особливості умов у місцях їхнього проживання. Залежно від того, який чинник найсприятливіший, розрізняють види тепло-, холодо-, волого – та сухолюбні тощо. Чинник, сила вияву якого нижча або вища за О., обмежує […]...