Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ КУЛЬТУРНИЙ КОНФЛІКТ

КУЛЬТУРНИЙ КОНФЛІКТ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

КУЛЬТУРНИЙ КОНФЛІКТ – специфічна форма відносин соціальних суб’єктів, що може виникати у ході спілкування представників різних культур, субкультур у межах однієї культури, мистецьких або наук, шкіл тощо.

К. к. можуть виникати у випадках, як зазначав М. Бахтін, коли одна культура може ставити перед іншою питання, які ця інша перед собою ще не висувала. Можна додати, що К. к. виникає ще й тоді, коли немає засобів для вирішення таких питань. За цих обставин виникає напруження “непорозуміння”,

що може позначитися на всій системі взаємин відповідних суб’єктів.

К. к. можуть грунтуватися на традиційних, мовних та ін. засадах. Вирішення К. к. залежить від уміння й можливості знаходити необхідні відповіді за допомогою реконструкції нормативно-ціннісних систем, закодованих у різних явищах відповідної культури чи субкультури та співвідносити їх з власними нормативно-ціннісними орієнтирами. Іншими словами, вирішення К. к. перебуває у прямій залежності від уміння знаходити спільне в різних культурних системах та ідентифікувати його як заг. людське. Щодо конфліктів, які виникають між офіційною або

домінуючою культурою та субкультурами, то їх вирішення прямо залежить від здатності суспільства асимілювати суб’єкти субкультур або утворювати необхідні механізми їх соціалізації для досягнення сусп. гомеостазису, тобто стану рівноваги.

Ареною прояву К. к. можуть бути різні сфери сусп. життя, але ці конфлікти завжди пов’язані з руйнуванням сталих у часі зразків та стереотипів, що за відсутності їх наук, обгрунтування набувають ролі світоглядних ідеалів чи цінностей. Скажімо, в мистецтві причиною К. к. може бути виникнення нових напрямів, жанрів тощо (напр., на поч. XX ст. мало місце зіткнення авангарду та клас, мистецтва), в науці – протидія різних шкіл або методологій пізнання тощо.

К. к. часто обтяжені надлишковим емоційним перевантаженням конфліктуючих сторін і потребують подолання певних психол. бар’єрів та зміни асоціацій.

Найбільш складно вирішуються К. к., що грунтуються на ціннісних інтересах різних соціальних прошарків (соціальних груп, класів тощо) у межах одного суспільства. В такому разі вони можуть переростати у політ, конфлікти і слугувати показником глибокої кризи даного суспільства.

Особливим випадком К. к. є т. зв. аномія, яка, як вважав Р. Мертон, пов’язана з руйнуванням суспільно сталих та заг. визнаних норм і вакуумом ідеалів. Аномія може зумовлюватися не тільки суперечностями, що мають місце у соціальній структурі і порушують культурну єдність суспільства, а й суперечностями між суспільством і особистістю. Останні своїм наслідком мають зростання злочинності, самогубств тощо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення інтересів різних соціальних груп, окремий випадок прояву соціальних суперечностей, одна з їх форм, що характеризується наявністю вираженого протистояння сусп. сил. Ядром конфлікту може бути проблема, а також усвідомлення носіями конфліктної ситуації (групами, що конфліктують) своїх протилежних інтересів та цілей діяльності. На макрорівні […]...

  2. Конфлікт Конфлікт (лат. conflictus – зіткнення) – фаза розвитку суперечності (в т. ч. економічної), в якій сторони К. стають антагоністичними, або полярними, заперечують одна одну й переходять у більш розвинене явище чи процес з якісно новими формами вияву попередніх суперечностей; антагоністичні, несумісні інтереси, цінності й цілі між окремими індивідами, колективами, соціальними прошарками, верствами і класами. Вирішення […]...

  3. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ – різновид соціального конфлікту, стадія максимального розвитку суперечностей між соціальними суб’єктами соціально-трудових відносин (соціальними чи соціально-професійними групами) безпосередньо у трудовій чи пов’язаних з нею сферах діяльності (у сферах розподілу, обміну, споживання та ін.) на підприємствах і установах, у різних галузях в-ва, у суспільстві в цілому. К. с. т. […]...

  4. Конфлікт етнічний Політологічний словник Конфлікт етнічний – ситуація протиборства і конфронтації в системі стосунків між двома або кількома етнічними спільнотами, належними до них групами та індивідами, що зумовлена несумісністю об’єктивних або суб’єктивних (іноді позірних) інтересів, цілей і цінностей та виникає на різних рівнях суспільного і політичного життя, здійснюється із застосуванням будь-яких доступних і прийнятних для сторін засобів […]...

  5. Конфлікт політичний Політологічний словник Конфлікт політичний – надмірне загострення взаємовідносин сторін у політиці або їх зіткнення, пов’язане з відмінностями їх становища в суспільстві. Сутність К. п. легше уявити, пізнати, розуміючи, що таке конфлікт загалом. К. п. – це зіткнення проблемних або таких, що не збігаються, інтересів, дій, поглядів окремих особистостей, представників політичних партій і громадських організацій, об’єднань, […]...

  6. Як урегулювати політичний конфлікт? 37 Як урегулювати політичний конфлікт? У процесі політичної практики було вироблено шляхи стабілізації системи, за допомогою яких попереджують внутрішньополітичні конфлікти. їх сутність полягає у послабленні конфронтації між політичною владою та інтересами частини суспільства, тобто антиурядова політична орієнтація опозиції зводиться до неконфліктного рівня. Перший шлях – соціальне маневрування – передбачає перерозподіл частини суспільного продукту в інтересах […]...

  7. АНОМІЯ Культурологічний словник АНОМІЯ (грец. відсутність закону, організації) – стан зруйнованості соціальних норм та моральних цінностей, катастрофа культури і зелених насаджень....

  8. Етнополітичний конфлікт Політологічний словник Етнополітичний конфлікт – незбігання, зіткнення інтересів, цілей різних етносуб’єктів (етносів, націй, етнічних (національних) меншин, корінних народів, етнонаціональних організацій, об’єднань, рухів, громадських організацій, політичних партій) між собою та з інтересами й цілями держави, її органів в етнополітичній сфері. Е. к. характеризується більшим рівнем, масштабом, гостротою, сферою виникнення, труднощами врегулювання. Науковці, зокрема американський політолог В. […]...

  9. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИИ КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС КУЛЬТУРОЛОГІЯ Розділ VI ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИИ КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС Кожне суспільне явище, кожний вчинок, мотив людської діяльності мають естетичну та етичну цінність і визначаються як прекрасне/погане або як добро/зло. При цьому з давніх-давен у суспільній та індивідуальній свідомості огидне і прекрасне бачилось як певна органічна єдність, що фіксувалася навіть у мовному еквіваленті. Так, старогрецьке поняття “калокагатія” визначається одночасно […]...

  10. КУЛЬТУРНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ – методол. принцип, згідно з яким немає універсальних критеріїв зміни та оцінки цінності культури та ступеня її розвитку. Всі культури є однаково важливими та мають бути зрозумілими у власних категоріях (Ф. Боас)....

  11. ВЗІРЕЦЬ КУЛЬТУРНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВЗІРЕЦЬ КУЛЬТУРНИЙ – еталон, на який орієнтується індивід у своїх реакціях на ситуацію, що вважається важливою для нього самого та для групи, аби поводитись відповідно до очікувань і не потрапити в конфлікт з іншими членами групи (Я. Щепаньський). Найчастіше статист, повторюваний спосіб поведінки в певних ситуаціях....

  12. КУЛЬТУРНИЙ МЕНТАЛІТЕТ Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРНИЙ МЕНТАЛІТЕТ – сфера внутрішнього досвіду людей, вираженого чи в його неорганізованій формі (окремих взірців, ідей, бажань, почуттів, емоцій), чи в організованій формі мислительних систем, витканих із цих елементів внутрішнього досвіду. Це сфера духу, цінностей, значень (П. О. Сорокін)....

  13. КУЛЬТУРНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ – теорія, згідно з якою спосіб пристосування людини до середовища є найбільш істотним фактором у розвитку культури; середовище, технологія та господарство витлумачуються цією теорією як незалежні змінні, найістотніші фактори розвитку культури....

  14. Цінності моральні Цінності моральні – значення для людини, колективу і суспільства суспільних явищ і подій, а також ставлення людини до світу, країни, окремих соціальних груп і до самої себе. Основними елементами Ц. м. є морально-етичні якості людини, її діяльності і вчинків; зміст моральних принципів, норм, ідеалів тощо; морально-етичні характеристики діяльності різних колективів, партій, соціальних груп і класів, […]...

  15. Косовський конфлікт Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ 5. Косовський конфлікт У косовській кризі зіткнулися засадничі принципи сучасних міжнародних відносин: територіальна цілісність держав і невтручання в їхні внутрішні справи, з одного боку, право націй на самовизначення, гуманітарний обов’язок захисту прав людини, зокрема національних меншин, незалежно від національних кордонів, з іншого. Косово […]...

  16. КУЛЬТУРНИЙ ВНЕСОК ДІАСПОРИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ХІІ Культура в часи перебудови та становлення незалежності України КУЛЬТУРНИЙ ВНЕСОК ДІАСПОРИ Складні економічні процеси, що відбувалися наприкінці XIX ст., призвели до розселення великої кількості українців на чужині. Українська діаспора (від грецьк. diaspora – розсіяння, розпорошення) за кордоном формувалася починаючи з 1877 р. за рахунок мільйонів переселенців, які виїздили з України, […]...

  17. БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА – одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б, с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи. […]...

  18. ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ, КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІ Культура Київської Русі ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ У КУЛЬТУРНОМУ РОЗВИТКУ По смерті Ярополка Володимир (980-1015 рр.) стає повновладним господарем держави, до якої входило майже 20 різних земель – слов’янських, фінських, тюркських. Спільною для них була княжа влада. У цих землях постійно спалахували повстання, які Володимир придушував, але військова сила не забезпечувала спокою. […]...

  19. ЯК ВЛАДНАТИ КОНФЛІКТ РОЗДІЛ 4. СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА ЗДОРОВ’Я Глава 1. Соціальне благополуччя § 24. ЯК ВЛАДНАТИ КОНФЛІКТ У цьому параграфі ти: · прочитаєш поради психологів, як правильно діяти у конфліктних ситуаціях; · дізнаєшся, як запобігти розпалюванню конфлікту; · потренуєшся контролювати себе у конфліктних ситуаціях; · обговориш, які життєві навички необхідні для конструктивного розв’язання конфліктів. – У попередньому параграфі […]...

  20. КОНФЛІКТ Культурологічний словник КОНФЛІКТ (лат. зіткнення) – несумісність дій та цілей агентів взаємодії....

  21. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ, КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС, В УКРАЇНІ, НА ПОЧАТКУ ХХ ст ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст. Нині справу благодійництва підтримують вітчизняні підприємці. На початку ХХ ст. активізується революційний процес. Його складовою став творчий доробок як російських, так і європейських митців. В Україну широким потоком входили передові ідеї наукової і філософської […]...

  22. КУЛЬТУРНИЙ, МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ У XVIII СТ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ IV Культура України Х VII – Х VIII ст. КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ У XVIII СТ. Починаючи з XVIII ст. українську літературу входять нові напрямки. На противагу дидактичній і теологічній літературі починає формуватися світська, в якій збільшується жанрова різноманітність: сатира, епіграма, емблематична поезія та ін. Шкільна драма поступово відходить від вузької і […]...

  23. Радянсько-афганський конфлікт ТЕМА 7. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ § 27. Виникнення та розгортання “холодної війни” в 40-80-х роках XX ст. 3.Радянсько-афганський конфлікт. Ще один гострий міжнародний конфлікт виник наприкінці 1970-х років. Це була радянська інтервенція до Афганістану, яка розпочалася 27 грудня 1979 р. введенням до цієї країни 100-тисячного “обмеженого” контингенту радянських військ. Керівництво СРСР виправдовувало введення радянських військ до […]...

  24. КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. У другій половині XIX ст. відбувався подальший розвиток української культури. Спостерігається тенденція до поділу її на два великі блоки – буржуазного та національно-демократичного напрямків. Тут можна не погодитися з В. I. Леніним, який національну культуру трактував як культуру поміщиків, […]...

  25. ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ Культурологічний словник ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ (від лат. determinore – визначити) – концепція, за якою культура розглядається як відносно автономне утворення, незалежне від інших сфер суспільного життя, що відіграє вирішальну роль у суспільному розвитку....

  26. КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ Культурологічний словник КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ (від лат. contextus – зчеплення, з’єднання, зв’язок) – сукупність життєвих обставин, завдяки яким утворюється той чи інший зміст....

  27. ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ – геогр. ландшафт, цілеспрямовано змінений госп. діяльністю людини, має доцільну для людського сусп. структуру та функц. властивості. Л. к. за значенням близький до ландшафту антроп....

  28. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА – міжгалузевий наук, напрям, пов’язаний з вивченням соціальних механізмів та закономірностей функціонування і розвитку економіки. С. е. розглядає екон. життя як взаємодію сусп. груп, які займають неоднакові позиції в системі сусп. в-ва, виконують специфічні господарські і соціальні функції, мають неоднакові права та обов’язки, різняться рівнем доходу та споживання і […]...

  29. Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...

  30. СОЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ – виклад основних положень діяльності соціальних інституцій, політ, партій чи організацій на певну перспективу. Серед них розрізняють програми – максимум і програми – мінімум. Перші визначають кінцеву мету, заг. завдання, показують головні шляхи їх вирішення і дають теорет. обгрунтування принципів і методів діяльності. Другі являють собою перелік найближчих завдань […]...

  31. СОЦІОГРАФІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОГРАФІЯ (від лат. societas – суспільство і грецьк. grapho – пишу) – термін, запропонований Р. Штейнметцем у 1913 р. для позначення соціол. аналіт. досліджень, завдяки яким за допомогою емпіричних методів кількісно описуються життєдіяльність суспільства, масштаби, структура, динаміка різних соціальних процесів, поведінка соціально-екон. груп, терит., поселенських та ін. соціальних спільнот. Ф. Тьонніс […]...

  32. УПРАВЛІНСЬКІ САНКЦІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник УПРАВЛІНСЬКІ САНКЦІЇ – засоби управлінського контролю (заборони, дозволу чи покарання), які сприяють інтеграції керованої структури, досягненню поставлених цілей, виправленню помилок, активізації дій тощо. У. с. є елементом організаційної культури. У. с. можуть бути як позитивними, так і негативними. Позитивні санкції – заохочення за чи до дії, які відповідають системі норм даної […]...

  33. ПАРТНЕРСТВО СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАРТНЕРСТВО СОЦІАЛЬНЕ – форма регулювання соціально-трудових відносин між соціальними суб’єктами шляхом розробки і реалізації спільних соціально-трудових договорів, програм чи угод на визначені терміни. Соціальне партнерство може бути двостороннім – між підприємцем та профспілками або тристороннім – між представниками уряду, підприємцями та профспілками. П. с. здійснюється на рівні окремого підприємства, регіону чи […]...

  34. АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...

  35. КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ (від лат. complexus – зв’язок, сполучення) – міждисциплінарне, на основі заг. програми вивчення сукупності причин, що обумовлюють певне явище. Передбачає використання можливостей різних предметних орієнтацій та методів, мобілізацію попередньо накопиченого наук, знання і отримання результатів, які неможливі в жодній із окремо взятих галузей знання. К д. є найбільш ефективним […]...

  36. МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ – процес формування, становлення та розвитку суспільства (спільноти) через поєднання різних соціальних елементів, які знаходяться у певних залежностях та зв’язках. Вони відтворюють соціум як систему, самостійний суб’єкт, котрий формується і діє на певній території. Остання значною мірою визначає специфіку його екон. життя, сімейно-побутового укладу тощо. Як ціле соціум характеризується […]...

  37. ГРУПА РЕФЕРЕНТНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРУПА РЕФЕРЕНТНА – мала соціальна група, яка реферує (пропускає крізь себе) цінності суспільства і за нормами якої живе і діє (або хоче жити і діяти) індивід. Термін Г. р. застосував амер. психолог Г. Хайман у 1942 р. для відображення феномену розриву між реальною соціальною належністю індивіда та його ціннісною орієнтованістю на […]...

  38. ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ (від франц. garant – поручитель) – система соціально – екон. та юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-екон. та соціально-політ. прав людини, умови її життєдіяльності, функціонування та розвиток сусп. системи в цілому. Г. с. випливають із прав та свобод людини, які декларуються конституцією країни, захищаються чинним законодавством, обумовлені, в […]...

  39. КОРИСТУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОРИСТУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ – складовий компонент процесу соціального володіння, який полягає у санкціонованому системою норм і цінностей даного суспільства маніпулюванні соціальними обставинами як засобами здійснення волі соціального суб’єкта (задоволення потреб, реалізації інтересів, досягнення цілей, самоствердження у світі, здійснення влади, панування, управління і т. д.). Можуть використовуватися субстратні, функціональні, інф., ціннісні та ін. […]...

  40. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...

Ви зараз читаєте: КУЛЬТУРНИЙ КОНФЛІКТ
«
»