ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ І ПОТІК ЕНЕРГІЇ КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ
Урок 58. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ І ПОТІК ЕНЕРГІЇ КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ
Гуде бджола – вона летить на свій медовий луг,
Пересувається, сопе, повзе кудись там жук…
Мета уроку: сформувати в учнів поняття ланцюг живлення та потік енергії в екосистемі, розглянути на прикладах взаємозв’язок компонентів екосистеми. Розвивати увагу та пам’ять учнів. Виховувати любов до живих організмів.
Основні поняття: екологічна ніша, ланцюг живлення, трофічний рівень (продуценти, консументи, редуценти), трофічна сітка.
Обладнання і матеріали:
Тип уроку: засвоєння нових знань.
План-схема уроку
Етап уроку | Час (хв) | Форми і методи діяльності вчителя | Результат діяльності |
І. Організаційний етап | 2 | Організація класу. Розминка “Епіграф” | Організація роботи. Поява інтересу до теми |
II. Актуалізація опорних знань | 7 6 | Вправа “Так-Ні”. Фронтальне взаємоопитування учнів “Бумеранг” | Визначення |
III. Мотивація навчальної діяльності | 2 | Відеофрагмент мультфільму “Про кота і конюшину” | Зацікавлення матеріалом з раніше відомого дітям |
IV. Засвоєння нових знань | 15 | Пояснення вчителя з використанням матеріалу підручника | Сприйняття та засвоєння матеріалу |
V. Узагальнення і систематизація знань | 3 7 | Вправа “Павутинка”. Складаємо трофічну сітку яблуневого саду | Осмислення об’єктивних зв’язків у вивченому. Узагальнення знань |
VI. Підсумки | 2 | Вправа “Хто найкращий” | Підбиття підсумків. Вербальне взаємооцінювання |
VII. Домашнє завдання | 1 | Репродуктивне та творче, робота з підручником | Засвоєння матеріалу |
І. Організаційний етап.
1. Організація класу.
2. Розминка “Епіграф”. Прочитайте рядки. Дайте відповіді на запитання: Де та лука, на якій бджола “знаходить” мед? Що таке мед? Куди пересувається та повзе жук? Чим живиться жук-скарабей, жук турун і жук колорадський?
II. Актуалізація опорних знань.
1. Вправа “Так-Hi”: знаком “+” позначте правильні твердження, знаком “-” – неправильні.
1. Усі карасі, що мешкають в одному ставку, становлять одну популяцію (+).
2. До складу екосистеми входять тільки популяції різних тварин (-).
3. Абіотичними чинниками називають чинники живої природи (-).
4. Освітленість, температура, вологість належать до абіотичних чинників (+).
5. Діяльність людини становить антропогенний фактор середовища (+).
6. Вплив людини на природу завжди тільки негативний (-).
7. До складу біосфери входять усі екосистеми нашої планети (+).
8. Термін “екологія” походить від слів “дім”, “житло” (+).
9. Для пристосування до життя в певному середовищі в організмів виробляються відповідні адаптації (+).
10. Відліт птахів восени є приладом фотоперіодизму (+).
11. Вовк, песець, яструб є теплолюбними тваринами (-).
12. До посухостійких тварин можна віднести тритона, жабу та мокрицю (-).
2. Фронтальне взаємоопитування учнів “Бумеранг”: Що називають середовищем життя? Які є чинники середовища життя? Наведіть приклади абіотичних чинників. Біотичних. Антропогенних. Що називають популяцією? Як формуються екосистеми? Які ознаки наземно-повітряного середовища? Водного? Грунту? тощо.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Демонстрація відеофрагмента мультфільму “Про кота і конюшину” або про “Короля та масло”. Аналіз уривка, де кіт не зловив мишей, миші пошкодили джмелині гнізда, джмелі образились і не запилили конюшину, корові не було чого їсти і корова не дала молока (масла).
IV. Засвоєння нових знань.
Пояснення вчителя з використанням матеріалу підручника: екологічна ніша (с. 228); трофічні зв’язки між організмами в екосистемі (с. 228, 229); трофічні рівні (продуценти, консументи, редуценти) (с. 228, 229); ланцюги живлення (с. 228, 229); трофічні сітки (с. 229, 230); колообіг речовин і потік енергії в екосистемах (с. 231).
V. Узагальнення і систематизація знань.
1. Вправа “Павутинка”: складання ланцюгів живлен ня певної екосистеми. Використовується клубок з нитками. Учні стають у коло, клубок кидають один одному, тримаючи нитку в руках, називають складову ланцюга живлення. Той, кому потрапив у руки клубок, кидає і продовжує ланцюг.
2. Складання трофічної сітки яблуневого саду (на аркушах ватману в групах або четвірках чи парах) за описом:
Листки яблуні гризуть личинки пильщика та гусінь; сік з листків смокчуть попелиці; листовійки ушкоджують і скручують листки; квіти поїдають жуки – квіткогризи; плоди пошкоджують личинки яблуневих плодожерок; яблука їсть хлопчик Василько; попелицями живиться мурашка садова; на листовійок полює павук; мурашка їсть гусінь і органічні рештки; попелицями живиться жук-сонечко; жуки-короїди ушкоджують кору; нектаром квітів живляться бджоли та мухи; гусінь і жуків поїдає синиця; короїдів знищує дятел; опале листя їдять багатоніжки та дощові черв’яки; кору дерев пошкоджують зайці і так далі.
VI. Підсумки.
Підбиття підсумків з використанням вправи “Хто найкращий”: учні визначають найактивніших учнів на уроці.
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати § 52. Скласти ланцюги живлення: луки, лісу, степу, озера, моря, саду, городу тощо. Підготувати міні-проект на тему “Вплив людини на екосистеми”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...