Лексикон

Related posts:

1. Альтернатива політична Політологічний словник Альтернатива політична (фр. alternative, від лат. alter – один з двох) – необхідність вибору між двома можливостями, зумовлена потребою nolens volens відважитися на щось одне з двох. Політика – надто мінливе явище, в якому завжди присутні різні альтернативні ідеї, думки, точки зору, позиції, дії тощо. Тому постійно постає потреба визначення, вибору тієї чи […]...
2. Аналітика Політологічний словник Аналітика (від грецьк. analitike – мистецтво аналізу) – 1) мистецтво розчленування понять, логіка (за Аристотелем); 2) систематичне вивчення, мистецтво аналізу. М. Головатий...
3. Герменевтика політична Політологічний словник Герменевтика політична (грецьк. hermeneutikos – пояснюючий) – одна з галузей практичної політології, зорієнтована на тлумачення, інтерпретацію політичних текстів. Активно розробляється у Німеччині, Австрії, Швеції, США. У 20-х роках минулого століття німецький вчений В. Дільтей розглядав герменевтику як “мистецтво розуміння письмово фіксованих життєвих проявів”. Сучасні представники філософії політики трактують герменевтику як одну з методологічних […]...
4. Метрополія Політологічний словник Метрополія (від грецьк. meter – мати і polis – місто) – держава, яка підпорядковує собі інші, економічно залежні держави, перетворюючи їх на колонії. У Стародавній Греції метрополією назвали поліс, жителі якого засновували поселення в інших землях. Рябов С. Політологія: словник понять і термінів”. – К., 2001; Енциклопедія Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, […]...
5. Безумство влади Політологічний словник Безумство влади (insaniti of power) – повна втрата розсудливості, бездумність у діях, поведінці тієї чи іншої влади, політичного, державного діяча. М. Головатий...
6. Влада партії Політологічний словник Влада партії (power of party) – один з найтиповіших проявів політичної влади, особливо за наявності опозиційних партій; вплив (нерідко без достатніх підстав і повноважень) тієї чи іншої партії на своїх членів, а також спроби чинити вплив на населення загалом або окремі його верстви. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. […]...
7. Підданство Політологічний словник Підданство (citizen-ship, nationality) – 1) належність особи (осіб) до тієї чи іншої держави з монархічною системою правління; 2) те ж саме, що й громадянство, тобто належність до громадян (підданих). М. Головатий...
8. Заангажованість політична Політологічний словник Заангажованість політична (від фр. engager – наймати, запрошувати) – змушеність представника неполітичної сфери (науки, мистецтва, освіти тощо) діяти в руслі певної ідеологічної доктрини, політичного курсу або навіть обслуговувати суто партійні цілі й інтереси. Взагалі поняття “ангажемент” означає контракт, укладений з артистом або театральною трупою про здійснення вистав на певних умовах і у визначені […]...
9. Династія Політологічний словник Династія (грецьк. Dynasteia – панування) – в конституційному праві монархічних держав ряд послідовно правлячих монархів з одного й того самого роду, які змінюють один одного у встановленому порядку престолонаслідування. Шляхтун П. П. Парламентаризм: Словник-довідник. – К., 2003. М. Головатий...
10. Полеміка Політологічний словник Полеміка (фр. polémiqué, від грецьк. polemikos – ворожий, войовничий) – наукова суперечка, словесна війна, літературна перепалка. М. Головатий...
11. Час влади Політологічний словник Час влади (time of power, term of office) – період функціонування того чи іншого джерела влади (владного органу, особистості, організації тощо) і тієї чи іншої системи (структури) влади в цілому. Часто, коли визначається і обчислюється загальний Ч. в., зустрічаються факти більш-менш тривалої перерви у цьому періоді. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
12. Канонізація Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в непорушне, обов’язкове правило, норму, канон; узаконення. Е. Базовкін...
13. Етнократологія Політологічний словник Етнократологія (ethnocratology, від грецьк. Ethnos – плем’я, народ, kratos – влада і logos – слово, вчення) – фактично нове вчення, наука про владу, яке сформувалося недавно. Е. досліджує складні і суперечливі процеси взаємодії різноманітних етносів, які намагаються або мають за мету встановлення свого політичного впливу над іншими, досягнути їх підпорядкування. Ідеалом такої взаємодії […]...
14. Сфера влади Політологічний словник Сфера влади (sphere of power) – сфера поширення впливу тієї чи іншої влади, її межі, загальний простір (поле) ефективного впливу; один із наочних показників продуманості влаштування влади, її сили або слабості. М. Головатий...
15. Інформатика Політологічний словник Інформатика – наука, що вивчає загальні властивості інформації, а також закономірності її створення, перетворення, передавання й використання в різних галузях діяльності людини. Словник іншомовних слів. – К., 2000. Ю. Бондар...
16. Аналіз політичний Політологічний словник Аналіз політичний (від грецьк. analytikus – аналітичний, politika – державні і суспільні справи, мистецтво управляти державою) – концепції та методи аналізу політичного знання та практики, який передбачає зіставлення та порівняння кількісних і якісних даних, фактів, способів політичного мислення і дій. А. п. дає змогу розчленувати, зіставити інформацію, простежити зв’язок політичної теорії і практики, […]...
17. Папа Римський Політологічний словник Папа Римський (Ропе; лат. papa від грецьк. pappas – батько) – глава католицької церкви і держави Ватикан. П. Р. обирається на все життя колегією кардиналів (з 1889 р. завжди з кардиналів) таємним голосуванням. М. Головатий...
18. Динамізм влади Політологічний словник Динамізм влади (dynamism of power, dynamics/moving forces and trends of power, від грецьк. dunamikos – що стосується сили) – процес розвитку, еволюції влади. М. Головатий...
19. Ненасильницькі дії Політологічний словник Ненасильницькі дії – специфічні форми політичного впливу, політичної боротьби й участі громадян, які здійснюються без застосування фізичного примусу і насильства. Н. д. – це не пасивна бездіяльність, не спроба уникнути конфлікту або не зважати на нього, це ненасильницька діяльність. Н. д. є методом політичної боротьби тих, хто не визнає насильства, але й не […]...
20. Демократичний соціалізм Політологічний словник Демократичний соціалізм – ідейно-політична доктрина соціал-демократичного руху. Термін “Д. с.” вперше було використано в 1888 р. Д. Б. Шоу, а з 1945 р. він стає офіційною концепцією соціал-демократів. Основні риси Д. с. знайшли своє відображення у Франкфуртській декларації Соціалістичного Інтернаціоналу (1951 р.). Трактується Д. с. як: а) тривалий процес відповідних соціальних перетворень; б) […]...
21. Реакціонер Політологічний словник Реакціонер – прибічник політичної реакції. В. Захожай...
22. Гегемонізм Політологічний словник Гегемонізм (hegemony, від грецьк. hegemonia – переважання в силі, керівництво) – владарювання, що має домінуюче становище в будь-чому, зокрема й у владних структурах. Г. – це і перевага однієї держави над іншою з військового, економічного, культурного поглядів. Г. може здійснюватися відкрито і приховано. М. Головатий...
23. Геронтократія Політологічний словник Геронтократія (gerontocracy, від грецьк. geron (gerontos) – старий і kratos – влада) – 1) влада стариків, старшого покоління; 2) рання форма суспільства, коли влада належала старійшинам. За первіснообщинного ладу верховенство влади належало найстаршим членам общини. М. Головатий...
24. Аграрна політика Політологічний словник Аграрна політика (від лат. agrarius – земельний і грецьк. politica – державні або суспільні справи)- 1) зміст і наслідки політичних заходів, дій, які спрямовані на регулювання ситуації в сільському господарстві і які, поширюючись на всі сфери життя суспільства, стосуються насамперед населення, що живе сільськогосподарською працею; 2) сільськогосподарська політика, пов’язана з суспільно-політичним вирішенням загального […]...
25. Однопартійний уряд Політологічний словник Однопартійний уряд – уряд, сформований із представників однієї політичної партії, яка за результатами виборів отримала абсолютну більшість парламентських місць. О. у. є типовим для країн із парламентською формою правління і двопартійною системою (Австралія, Великобританія, Канада, Нова Зеландія) або із партійною системою з домінуючою партією (Індія, Швеція, Японія). О. у. характерний і для президентських […]...
26. Входження у владу Політологічний словник Входження у владу (entry into power) – момент, процедура, процес вступу у владну посаду, початок виконання владних обов’язків, освоєння кола повноважень, звикання до владної ролі, структури, сфери діяльності. М. Головатий Г...
27. Політична праксеологія Політологічний словник Політична праксеологія – власне термін “праксеологія” був запроваджений у рамках практичної соціології поляком Т. Котарбінським, який вивчав проблеми ефективності діяльності праці колективів, аналізував форми організації праці, взаємодію індивідів, індивіда і колективу в процесі виробництва. Відтак під П. п. розумітимемо розділ політології, який досліджує проблеми ефективності функціонування політичної сфери суспільства в контексті політичного управління, […]...
28. Демарш Політологічний словник Демарш (від фр. demarche) – дипломатична акція, яка застосовується урядом, зовнішньополітичним відомством або дипломатичним представником перед чи щодо уряду іншої держави. Д. може бути різним за формою: нота, меморандум, заява тощо, а також за змістом – від простого зондажу чи прохання до рішучого протесту. Водночас Д. повинен здійснюватися з дотриманням загальноприйнятих норм міжнародного […]...
29. Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їх конституційних та інших прав і свобод. Д. п. найчастіше здійснюється за ознаками раси, статі, релігії, національності, політичних поглядів шляхом прийняття спеціального законодавства […]...
30. Абдукція Політологічний словник Абдукція (від лат. abductio – виведення) – процедура і результат виведень, складений з висловлювань, беззаперечних і допустимих посилок, а також принцип або процес стосовно неочікуваної аномалії, поміченої всередині групи вже більшою мірою прийнятих посилок. Дониленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...
31. ФІНАНСИ Культурологічний словник ФІНАНСИ (франц. finance, від лат. finantia – платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави. Ф. державні – сукупність усіх коштів, що є в розпорядженні держави; соціально-економічна суть Ф. зумовлюється характером економічного ладу суспільства та його політичної надбудови (держави)....
32. Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
33. Даль Роберт Алан Політологічний словник Даль Роберт Алан (нар. 1915) – відомий представник американської політичної науки. Основні наукові праці (“Вступ до демократичної теорії” (1956), “Сучасний політичний аналіз” (1964), “Політичні опозиції у західних демократіях” (1966), “Дилеми плюралістичної демократії” (1982) та ін.) пов’язані зі складними проблемами політичної трансформації, демократії, співвідношення понять свободи, рівності, демократії. Розробив концепцію поліархії, яка мала давати […]...
34. Комунікація Політологічний словник Комунікація (від лат. communico – спілкуюся з кимсь) – спілкування, передача інформації, процес інформування широких мас із використанням технічних засобів, засобів масової комунікації (преси, радіо, телебачення тощо). Зв’язки з громадськістю. Як їх встановлювати і підтримувати. – К., 1998; Словник іншомовних слів. – К., 2000. Ю. Бондар...
35. Маніфестація Політологічний словник Маніфестація (фр. manifestation, від лат. manifestatio – вияв, виявлення) – публічний масовий виступ для вираження, проголошення людьми своєї прихильності якійсь ідеї або, навпаки, з метою її заперечення, протесту з приводу якоїсь події, діяльності органів влади, політичних сил, окремих політиків. М. здійснюється в формі зосередження достатньо великої групи людей в окремому місці, піднесенням знамен, […]...
36. Тактика в політиці Політологічний словник Тактика в політиці – сукупність певних прийомів і форм політичної діяльності, спрямованих на досягнення того чи іншого результату у політичній діяльності. Такі прийоми і форми використовуються залежно від конкретних ситуацій, які виникають у процесі реалізації стратегії політики. Загального вимогою до Т. в. п. є сприйняття стратегії, а не гальмування, дискредитація її. Політологія: Підруч. […]...
37. Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...
38. Атеїзм Політологічний словник Атеїзм (від грецьк. atheos – безбожний) – безбожництво, заперечення існування Бога та пов’язане з цим заперечення релігій. А., як правило, не просто заперечення, а аргументована критика релігійні ідеології, спростування релігійних поглядів на навколишній світ як таких, що не відповідають дійсності, протиставлення їм наукового розуміння світу, з’ясування причин виникнення та існування релігійних вірувань. А. […]...
39. Ідеалізм Політологічний словник Ідеалізм (фр. idealisme, від грецьк. idea – ідея) – загальне означення філософських вчень, яке стверджує, що дух, свідомість, мислення, психічне первинне, а матерія, природа, фізичне вторинне, похідне. Основні форми ідеалізму об’єктивний і суб’єктивний. Перший стверджує про існування духовної першооснови поза і незалежно від людської свідомості, другий або заперечує наявність будь-якої реальності поза свідомістю […]...
40. Шокова терапія “Шокова терапія” – система радикальних заходів, спрямованих на докорінне перетворення соціально-економічної системи з метою переходу до нової економічної, соціальної, політичної системи, що супроводжуються надмірним зростанням цін, збільшенням армії безробітних, значним зниженням національного доходу та життєвого рівня, послабленням соціальної захищеності тощо. На відміну від “Ш. т.” у більшості постсоціалістичних країн Східної Європи здійснювалась політика градуалізму, тобто […]...