Лексикон

Related posts:

1. Альтернатива політична Політологічний словник Альтернатива політична (фр. alternative, від лат. alter – один з двох) – необхідність вибору між двома можливостями, зумовлена потребою nolens volens відважитися на щось одне з двох. Політика – надто мінливе явище, в якому завжди присутні різні альтернативні ідеї, думки, точки зору, позиції, дії тощо. Тому постійно постає потреба визначення, вибору тієї чи […]...
2. Аналітика Політологічний словник Аналітика (від грецьк. analitike – мистецтво аналізу) – 1) мистецтво розчленування понять, логіка (за Аристотелем); 2) систематичне вивчення, мистецтво аналізу. М. Головатий...
3. Герменевтика політична Політологічний словник Герменевтика політична (грецьк. hermeneutikos – пояснюючий) – одна з галузей практичної політології, зорієнтована на тлумачення, інтерпретацію політичних текстів. Активно розробляється у Німеччині, Австрії, Швеції, США. У 20-х роках минулого століття німецький вчений В. Дільтей розглядав герменевтику як “мистецтво розуміння письмово фіксованих життєвих проявів”. Сучасні представники філософії політики трактують герменевтику як одну з методологічних […]...
4. Метрополія Політологічний словник Метрополія (від грецьк. meter – мати і polis – місто) – держава, яка підпорядковує собі інші, економічно залежні держави, перетворюючи їх на колонії. У Стародавній Греції метрополією назвали поліс, жителі якого засновували поселення в інших землях. Рябов С. Політологія: словник понять і термінів”. – К., 2001; Енциклопедія Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, […]...
5. Безумство влади Політологічний словник Безумство влади (insaniti of power) – повна втрата розсудливості, бездумність у діях, поведінці тієї чи іншої влади, політичного, державного діяча. М. Головатий...
6. Влада партії Політологічний словник Влада партії (power of party) – один з найтиповіших проявів політичної влади, особливо за наявності опозиційних партій; вплив (нерідко без достатніх підстав і повноважень) тієї чи іншої партії на своїх членів, а також спроби чинити вплив на населення загалом або окремі його верстви. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. […]...
7. Підданство Політологічний словник Підданство (citizen-ship, nationality) – 1) належність особи (осіб) до тієї чи іншої держави з монархічною системою правління; 2) те ж саме, що й громадянство, тобто належність до громадян (підданих). М. Головатий...
8. Заангажованість політична Політологічний словник Заангажованість політична (від фр. engager – наймати, запрошувати) – змушеність представника неполітичної сфери (науки, мистецтва, освіти тощо) діяти в руслі певної ідеологічної доктрини, політичного курсу або навіть обслуговувати суто партійні цілі й інтереси. Взагалі поняття “ангажемент” означає контракт, укладений з артистом або театральною трупою про здійснення вистав на певних умовах і у визначені […]...
9. Династія Політологічний словник Династія (грецьк. Dynasteia – панування) – в конституційному праві монархічних держав ряд послідовно правлячих монархів з одного й того самого роду, які змінюють один одного у встановленому порядку престолонаслідування. Шляхтун П. П. Парламентаризм: Словник-довідник. – К., 2003. М. Головатий...
10. Полеміка Політологічний словник Полеміка (фр. polémiqué, від грецьк. polemikos – ворожий, войовничий) – наукова суперечка, словесна війна, літературна перепалка. М. Головатий...
11. Час влади Політологічний словник Час влади (time of power, term of office) – період функціонування того чи іншого джерела влади (владного органу, особистості, організації тощо) і тієї чи іншої системи (структури) влади в цілому. Часто, коли визначається і обчислюється загальний Ч. в., зустрічаються факти більш-менш тривалої перерви у цьому періоді. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
12. Канонізація Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в непорушне, обов’язкове правило, норму, канон; узаконення. Е. Базовкін...
13. Етнократологія Політологічний словник Етнократологія (ethnocratology, від грецьк. Ethnos – плем’я, народ, kratos – влада і logos – слово, вчення) – фактично нове вчення, наука про владу, яке сформувалося недавно. Е. досліджує складні і суперечливі процеси взаємодії різноманітних етносів, які намагаються або мають за мету встановлення свого політичного впливу над іншими, досягнути їх підпорядкування. Ідеалом такої взаємодії […]...
14. Сфера влади Політологічний словник Сфера влади (sphere of power) – сфера поширення впливу тієї чи іншої влади, її межі, загальний простір (поле) ефективного впливу; один із наочних показників продуманості влаштування влади, її сили або слабості. М. Головатий...
15. Інформатика Політологічний словник Інформатика – наука, що вивчає загальні властивості інформації, а також закономірності її створення, перетворення, передавання й використання в різних галузях діяльності людини. Словник іншомовних слів. – К., 2000. Ю. Бондар...
16. Аналіз політичний Політологічний словник Аналіз політичний (від грецьк. analytikus – аналітичний, politika – державні і суспільні справи, мистецтво управляти державою) – концепції та методи аналізу політичного знання та практики, який передбачає зіставлення та порівняння кількісних і якісних даних, фактів, способів політичного мислення і дій. А. п. дає змогу розчленувати, зіставити інформацію, простежити зв’язок політичної теорії і практики, […]...
17. Папа Римський Політологічний словник Папа Римський (Ропе; лат. papa від грецьк. pappas – батько) – глава католицької церкви і держави Ватикан. П. Р. обирається на все життя колегією кардиналів (з 1889 р. завжди з кардиналів) таємним голосуванням. М. Головатий...
18. Динамізм влади Політологічний словник Динамізм влади (dynamism of power, dynamics/moving forces and trends of power, від грецьк. dunamikos – що стосується сили) – процес розвитку, еволюції влади. М. Головатий...
19. Ненасильницькі дії Політологічний словник Ненасильницькі дії – специфічні форми політичного впливу, політичної боротьби й участі громадян, які здійснюються без застосування фізичного примусу і насильства. Н. д. – це не пасивна бездіяльність, не спроба уникнути конфлікту або не зважати на нього, це ненасильницька діяльність. Н. д. є методом політичної боротьби тих, хто не визнає насильства, але й не […]...
20. Демократичний соціалізм Політологічний словник Демократичний соціалізм – ідейно-політична доктрина соціал-демократичного руху. Термін “Д. с.” вперше було використано в 1888 р. Д. Б. Шоу, а з 1945 р. він стає офіційною концепцією соціал-демократів. Основні риси Д. с. знайшли своє відображення у Франкфуртській декларації Соціалістичного Інтернаціоналу (1951 р.). Трактується Д. с. як: а) тривалий процес відповідних соціальних перетворень; б) […]...
21. Реакціонер Політологічний словник Реакціонер – прибічник політичної реакції. В. Захожай...
22. Гегемонізм Політологічний словник Гегемонізм (hegemony, від грецьк. hegemonia – переважання в силі, керівництво) – владарювання, що має домінуюче становище в будь-чому, зокрема й у владних структурах. Г. – це і перевага однієї держави над іншою з військового, економічного, культурного поглядів. Г. може здійснюватися відкрито і приховано. М. Головатий...
23. Геронтократія Політологічний словник Геронтократія (gerontocracy, від грецьк. geron (gerontos) – старий і kratos – влада) – 1) влада стариків, старшого покоління; 2) рання форма суспільства, коли влада належала старійшинам. За первіснообщинного ладу верховенство влади належало найстаршим членам общини. М. Головатий...
24. Аграрна політика Політологічний словник Аграрна політика (від лат. agrarius – земельний і грецьк. politica – державні або суспільні справи)- 1) зміст і наслідки політичних заходів, дій, які спрямовані на регулювання ситуації в сільському господарстві і які, поширюючись на всі сфери життя суспільства, стосуються насамперед населення, що живе сільськогосподарською працею; 2) сільськогосподарська політика, пов’язана з суспільно-політичним вирішенням загального […]...
25. Однопартійний уряд Політологічний словник Однопартійний уряд – уряд, сформований із представників однієї політичної партії, яка за результатами виборів отримала абсолютну більшість парламентських місць. О. у. є типовим для країн із парламентською формою правління і двопартійною системою (Австралія, Великобританія, Канада, Нова Зеландія) або із партійною системою з домінуючою партією (Індія, Швеція, Японія). О. у. характерний і для президентських […]...
26. Входження у владу Політологічний словник Входження у владу (entry into power) – момент, процедура, процес вступу у владну посаду, початок виконання владних обов’язків, освоєння кола повноважень, звикання до владної ролі, структури, сфери діяльності. М. Головатий Г...
27. Політична праксеологія Політологічний словник Політична праксеологія – власне термін “праксеологія” був запроваджений у рамках практичної соціології поляком Т. Котарбінським, який вивчав проблеми ефективності діяльності праці колективів, аналізував форми організації праці, взаємодію індивідів, індивіда і колективу в процесі виробництва. Відтак під П. п. розумітимемо розділ політології, який досліджує проблеми ефективності функціонування політичної сфери суспільства в контексті політичного управління, […]...
28. Демарш Політологічний словник Демарш (від фр. demarche) – дипломатична акція, яка застосовується урядом, зовнішньополітичним відомством або дипломатичним представником перед чи щодо уряду іншої держави. Д. може бути різним за формою: нота, меморандум, заява тощо, а також за змістом – від простого зондажу чи прохання до рішучого протесту. Водночас Д. повинен здійснюватися з дотриманням загальноприйнятих норм міжнародного […]...
29. Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їх конституційних та інших прав і свобод. Д. п. найчастіше здійснюється за ознаками раси, статі, релігії, національності, політичних поглядів шляхом прийняття спеціального законодавства […]...
30. Абдукція Політологічний словник Абдукція (від лат. abductio – виведення) – процедура і результат виведень, складений з висловлювань, беззаперечних і допустимих посилок, а також принцип або процес стосовно неочікуваної аномалії, поміченої всередині групи вже більшою мірою прийнятих посилок. Дониленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...