ЛЕС

Related posts:

1. ЗЕМЛІ НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – болота та заболочені землі, що сформувалися в умовах постійного або тимчасового надмірного зволоження. Тут переважають болотні та заболочені грунти, а також підтоплені с.-г. землі....
2. ЗОНА ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ЗОНА ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ – одна з зон лісового помірного поясу, в рослинності якої переважають широколистяні породи (бук, дуб, липа, клен, ясен та ін.)....
3. ЗОНА МІШАНИХ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ЗОНА МІШАНИХ ЛІСІВ – одна з зон лісового помірного поясу, характерною ознакою якої є лісова рослинність з хвойних (ялина, модрина, сосна та ін.) та широколистяних (дуб, клен, ясен та ін.) порід....
4. ЛІСОТУНДРА Екологія – охорона природи ЛІСОТУНДРА – прир. зона Пн. півкулі, перехідна між ліс. зоною помірного поясу та тундрою. У прир. ландшафтах – це складний комплекс рідколісся, тундри, боліт і луків....
5. ЛІАНИ Екологія – охорона природи ЛІАНИ – рослини, не здатні без опори зберігати вертикальне положення. До Л. належать рослини з витким або лазячим стеблом. Серед них трапляються рослини, які мають пристосування обох типів (напр., хміль). Серед Л. є дерев’янисті і трав’янисті рослини різних систематичних груп (понад 2 тис. видів). Поширені переважно у вологих тропічних лісах, трав’янисті […]...
6. САЗ Екологія – охорона природи САЗ – місце помешкання з постійним режимом зволоження, що забезпечується грунтовими водами в посушливих районах Середньої Азії....
7. ТАЙГА Екологія – охорона природи ТАЙГА – 1) фіз.-геогр. зона помірного поясу; 2) тип рослинності, для якого найбільш характерні хвойні дерева (ялина, сосна, модрина тощо). Підлісок, як правило, бідний, трав’янисто – чагарниковий ярус одноманітний (чорниця, брусниця, зелені мохи). У Пн. півкулі Т. – основне джерело деревини для целюлозної та лісохім. пром-сті....
8. МОГАР – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.2. МОГАР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Могар, як і суданська трава, – дуже посухостійка культура. Його вирощують на зелений корм, сіно, для випасу та для виготовлення силосу. У Східній і Південно-Східній Азії культура могару була відома за 2700 р. до н. е. Поширений могар в Україні, на Північному Кавказі, у Нижньому […]...
9. АХРОНОЗ Екологія – охорона природи АХРОНОЗ – тимчасове порушення здоров’я у зв’язку з різкою зміною часового поясу в разі переміщення на далекі відстані....
10. НАПІВПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи НАПІВПУСТЕЛЯ – геогр. територія, яка формується в умовах аридного клімату з властивим їй поєднанням степових і пустельних екосистем, що визначає існування досить різноманітних біоценозів. Н. використовують як пасовища. У разі зрошення можливе ефективне землеробство....
11. РІДКОЛІССЯ – ВОЛЬТЕРРА Екологія – охорона природи РІДКОЛІССЯ – природно зріджені ліси з дерев у пригніченому стані. Характерні для лісотундри та субальпійського гір. поясу. В сухих субтропіках і тропіках поширені ксерофітні Р., що складаються із заростей колючих чагарників з поодинокими деревами (напр., зонтична акація). У деревному ярусі лісотундрових Р. переважають ялина, береза, модрина. Р. легко порушуються антроп. впливом....
12. ЗОНА НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – перехідна смуга, розміщена між зонами надмірного та недостатнього зволоження, в межах якої середньорічне випаровування з поверхні океану або суходолу та середньорічна кількість атм. опадів відносно однакові, але в одні роки кількість опадів переважає над випаровуванням, а в ін., навпаки, випаровування переважає над кількістю опадів....
13. ЛИМАН Екологія – охорона природи ЛИМАН – 1) затоплене мор. водою гирло або долина рівнинної річки, що не піддається впливу періодичних припливів та відпливів і перетворилось на мілководну затоку. Розрізняють Л. відкриті (безпосередньо сполучені з морем) і закриті (відокремлені від моря піщаною косою); 2) прир. або штучне нагромадження весняних вод у низинах, які влітку пересихають, перетворюються […]...
14. ЛАТЕРИТ Екологія – охорона природи ЛАТЕРИТ – глино-, іноді каменеподібна червонувата або світло-бура гір. порода, що складається переважно з гідроксидів алюмінію, заліза і титану. Латеритні грунти, які залягають над Л., часто мають досить потужні профілі і містять до 4-6 % гумусу....
15. АЦИДОФІЛИ Екологія – охорона природи АЦИДОФІЛИ – організми, переважно бактерії, рослини торфовищ, здатні жити і розвиватися за значної кислотності субстрату....
16. СТРУКТУРА ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім вмістом у ньому мулу (часточок діаметром менш як 0,001 мм), гумусу, поглиненого кальцію, магнію, а також активною діяльністю мікроорганізмів. Найліпші умови […]...
17. ПРИРОДНІ ЗОНИ ЄВРАЗІЇ. НАПІВПУСТЕЛІ Й ПУСТЕЛІ. СУБТРОПІЧНІ ЛІСИ. САВАНА. СУБЕКВАТОРІАЛЬНІ ТА ЕКВАТОРІАЛЬНІ ЛІСИ. ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ Мета: Навчальна: повторити, розширити та систематизувати знання про природні зони Євразії; формувати знання про особливі ознаки висотної поясності материка; удосконалювати практичні уміння та навички характеризувати природні зони материка за тематичними картами атласу; порівнювати склад та набір висотних поясів; Розвивальна: удосконалювати вміння працювати з картами та схемами; формувати вміння зіставляти, аналізувати, робити висновки; формувати науковий світогляд, […]...
18. ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
19. ЛУКА(И) Екологія – охорона природи ЛУКА(И) – тип рослинності, що характеризується переважанням трав’янистих багаторічних рослин. За місцеположенням розрізняють Л. заплавні, що поширені в заплавах річок, материкові, або рівнинні, розміщені на незаливних вододільних ділянках і терасах, та гір. Серед гір. Л. (у Карпатах їх називають полонинами, в Криму – яйлами) розрізняють субальпійські, що лежать вище від верхньої […]...
20. УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних екосистемах. Напр., тростина звичайна росте у водоймах і на суходолі, на глинистих і піщаних грунтах від тропіків до Арктики; вовк живе в лісах і степах від тундри до пустелі....
21. ТЕРМІТИ Екологія – охорона природи ТЕРМІТИ – ряд комах з неповним перетворенням. Поширені переважно в тропіках і субтропіках. Основною їхньою поживою є деревина (дерев’яні частини будівель, залізничні шпали, телеграфні стовпи тощо). Завдають значної шкоди....
22. БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ До баштанних культур належать гарбуз, кабачок, диня і кавун. Баштанні культури мають важливе продовольче і кормове значення. Соковиті плоди кавуна і дині містять 9-12% цукру, вітаміни В1, В3, С, Р та інші речовини, характеризуються високими смаковими якостями. Плоди баштанних культур використовують для виготовлення штучного меду, патоки, різних кондитерських виробів і варення. З насіння […]...
23. ЕСПАРЦЕТ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.4. ЕСПАРЦЕТ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Еспарцет – багаторічна кормова культура, яку переважно використовують на сіно, зелений корм і для випасання тварин (він не спричинює у них тимпанію). Вміст перетравного протеїну в сіні еспарцету більший, ніж у конюшині: 100 кг сіна відповідають 53 кормовим одиницям, а на кожну […]...
24. РИБОРОЗВЕДЕННЯ Екологія – охорона природи РИБОРОЗВЕДЕННЯ – заходи для штучного розведення і випускання в прир. водойми личинок і молодняку прохідних риб, переважно лососевих і осетрових. Р. здійснюється в усіх головних рибопром. районах і внутр. морях. Сприяє швидшому відновленню рибних запасів порівняно з прир. процесом....
25. ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН – приєднання, включення до свого складу шкідливих, напр., радіоакт. речовин, які потрапили всередину організму з повітрям, їжею або крізь шкіру. Багато радіоакт. речовин поза тілом людини здатні спричинити незначне радіаційне ураження, а в разі їхньої інкорпорації становлять велику небезпеку. Радіоакт. речовини здатні нагромаджуватися у внутр. органах організму людини. […]...
26. ЛІСИ ДРУГОЇ ГРУПИ Екологія – охорона природи ЛІСИ ДРУГОЇ ГРУПИ – ліси, що ростуть у густо-заселених районах з розвиненою мережею транспортних засобів. Л. д. г. мають переважно не виробниче, а захисне значення. До Л. д. г. належать також ліси з малими сировинними запасами, для збереження яких потрібний більш суворий режим експлуатації....
27. Зони лісів помірного поясу. Лісостепи та степи РОЗДІЛ IV МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ ТЕМА 2. Євразія & 49. Зони лісів помірного поясу. Лісостепи та степи Пригадайте: 1. Які природні зони розміщені в межах помірного кліматичного поясу? 2. Які особливості природи цієї частини суходолу? У смузі лісів помірного поясу виокремлюють зони тайги, мішаних і широколистих лісів. Зона тайги. Тайга – найбільша за площею природна […]...
28. ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ – території, грунти яких тією чи ін. мірою зазнали ерозії й тому частково втратили прир. родючість. Термін, як правило, стосується с.-г. угідь, проте вживається й відносно ін. площ. У разі повної втрати грунтом родючості застосовують термін “землі порушені”, хоч іноді говорять про катастрофічну ерозію – повну втрату родючого шару […]...
29. БОЛОТОЗНАВСТВО Екологія – охорона природи БОЛОТОЗНАВСТВО – вчення про болота. Б. спирається на результати геобот. (рослинний покрив боліт), грунтознавчих (болотний грунтоутворювальний процес, болотні грунти), гідрол. (водний обмін боліт, хімізм тощо) і геол. (торф як осадова порода) досліджень. Дані беруться до уваги з метою рац. використання (в разі промислових розробок торфу, меліорації тощо) та охорони заболочених грунтів....
30. РЕСУРСИ ВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВІДНОВНІ – усі об’єкти матер. світу, що знаходяться в межах біосферного колообігу речовин, здатні до самовідновлення (через розмноження або прир. цикли відновлення) за терміни, порівнювані з темпами госп. діяльності людини. До Р. в. належать ресурси біосфери – рослинність, тварини, грунт, торф, а також кисень атмосфери та деякі ін., здатні відновлюватися […]...
31. МАНГРОВІ ЛІСИ Екологія – охорона природи МАНГРОВІ ЛІСИ – рослинність припливно-відпливної смуги низьких мулистих тропічних узбереж. Представлена різними видами вічнозелених чагарників та невисоких дерев, що мають додаткові опорні корені. Поширені переважно на сх. узбережжі Африки, Мадагаскарі, Сейшельських, Маскаренських о-вах та о-вах Малайського архіпелагу, на берегах Пд. Азії та Австралії....
32. ЗЕМЛЕРОБСТВО СУХОДІЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО СУХОДІЛЬНЕ – землеробство, що ведеться в умовах нестійких погодних чинників, звичайно за дефіциту атм. зволоження. 3. с. можливе на основі вирощування посухостійких культ, рослин....
33. ВИСОКОГІР’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОГІР’Я – відносне поняття, що характеризує вертикальні смуги або зони на висоті понад 2000-3000 м без рослинності або з нею (гірські степи, луки, арктичні пустелі тощо), які істотно відрізняються від суміжних рівнинних гір....
34. БОЛОТО(А) Екологія – охорона природи БОЛОТО(А) – надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита вологолюбною рослинністю, з решток якої звичайно утворюється торф. Б. виникає в разі заростання й заторфування водойм, заболочування лісів і лісових згарищ, лук тощо. За рельєфними умовами виникнення та водно-мінералогічним живленням Б. поділяють на низинні (евтрофні), верхові (оліготрофні) і перехідні (мезотрофні). Низинні Б. утворюються […]...
35. ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
36. Кліматичні пояси. Сезонно-вологі й вологі типи клімату Розділ 2 МАТЕРИКИ Тема 5. Північна Америка §52 Кліматичні пояси. Сезонно-вологі й вологі типи клімату Пригадайте Чим сезонно-вологі типи клімату відрізняються від вологих? Сезонно-вологі тини клімату. Вони формуються на південних око­лицях Європи й Азії, а також на сході материка (мал. 178). Головною особливістю сезонно-вологих типів клімату є різка зміна зволоження впродовж року. Субтропічний пояс. У […]...
37. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
38. СТОКОЛОС БЕЗОСТИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.6. СТОКОЛОС БЕЗОСТИЙ Стоколос безостий (Bromus inermis Leyss.) – кореневищний багаторічний, невибагливий до клімату і родючості грунту верховий злак. Коренева система проникає у грунт на глибину до 2 м і більше, утворює довгі підземні кореневища, які розгалужуються у різні боки від материнського куща. З підземних кореневищ […]...
39. ЗОНА НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – територія, в межах якої кількість атм. опадів, що випадають за рік, перевищує в середньому за багаторічний період величину випаровування в сукупності з інфільтрацією (3. н. з. над океаном називається гумідною зоною). Надлишок вологи видаляється з поверхневим стоком....
40. МЕЗОФІЛ Екологія – охорона природи МЕЗОФІЛ – 1) організм, що живе в умовах середнього зволоження повітря та грунту; 2) паренхімна тканина листка рослини, розміщена між верхнім і нижнім епідермісом. М. становить м’якуш листка. Те саме, що й асиміляційна паренхіма....