ЛІГВО

Related posts:

1. ВОДОЙМА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА – природне або штучне скупчення проточних чи нерухомих вод (річка, озеро). У вузькому розумінні В. – це місце скупчення нерухомих вод (озеро, водосховище) і водостік (річка, канал, струмок)....
2. ФОРЕЗІЯ Екологія – охорона природи ФОРЕЗІЯ – одна з форм біотичної взаємодії організмів різних видів, що виражається у перенесенні одним ін. без прояву явищ паразитизму; одна з форм мутуалізму....
3. ЛЬОДОВИК(И) Екологія – охорона природи ЛЬОДОВИК(И), глетчер(и) – рухомі природні скупчення льоду на земній поверхні (високо в горах, Антарктиді)....
4. НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
5. ПЕЛАГОФІЛ Екологія – охорона природи ПЕЛАГОФІЛ – організм, що віддає перевагу середовищу пелагіалі (одна з життєвих форм організмів)....
6. ОЗЕРО ГОМОМІКТИЧНЕ Екологія – охорона природи ОЗЕРО ГОМОМІКТИЧНЕ – оз. другого порядку, в якому циркуляція (переміщування) води охоплює всю її масу один чи кілька разів на рік, однак у період тимчасового застою воно характеризується певною стратифікацією....
7. ІММОБІЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ІММОБІЛІЗАЦІЯ (біол.) – метод тимчасового позбавлення тварин рухомості за допомогою хім. препаратів для полегшення їх транспортування, лікування, вивчення тощо. Найчастіше застосовують курареподібні препарати, які вводять літальними шприцами різної конструкції....
8. ТУРИЗМ Екологія – охорона природи ТУРИЗМ – одна з форм активного відпочинку та виховання; подорож за певним маршрутом з метою краєзнавчого пізнання....
9. АВТОПАТІЯ Екологія – охорона природи АВТОПАТІЯ – негативний взаємовплив рослин одного або споріднених видів виділеннями або продуктами розкладу. Одна з форм алелопатії....
10. ЗООФІЛ(И) Екологія – охорона природи ЗООФІЛ(И) – рослини, гриби і мікроорганізми, що віддають перевагу місцям скупчення тварин або ростуть у середовищі, створеному тваринами, напр., переважно в мурашниках, термітниках, на байбакових колоніях....
11. СТРАТИСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТИСФЕРА – шар літосфери, де можливе існування деяких форм життя. Розміщена над метаморфічною оболонкою, складається з осадових або колишніх осадових порід....
12. ЕКСПЕДИЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКСПЕДИЦІЯ – переміщення групи людей (як правило, довготривале) на певній території чи акваторії зі спортивною або наук, метою. Е. називають також виїзд учених і фахівців на місце можливого знаходження чи виявлення цікавих об’єктів або явищ з метою їх вивчення. Наук. Е. – одна з найефективніших форм дослідження проблем природокористування....
13. АЛЕЛІЗМ Екологія – охорона природи АЛЕЛІЗМ – явище парності (або множинності) ознак організму, що виключають одна одну; існування гена в різних станах (алелях), які виникають шляхом мутацій....
14. ЗЛЕДЕНІННЯ Екологія – охорона природи ЗЛЕДЕНІННЯ – утворення та потовщення льоду на поверхні споруд, транспортних засобів, на гілках дерев, проводах та ін. місцях і предметах. 3. – одна з форм стихійного лиха....
15. ПЛЯЖ Екологія – охорона природи ПЛЯЖ – 1) надводна частина сучасної берегової зони, що зазнає дії прибою та характеризується рухомістю скупчень гальки, піску, гравію тощо; 2) пологий берег будь-якої водойми чи водотоку, зручний для входження у воду з метою купання; 3) спеціально пристосоване місце для купання та приймання сонячних ванн на березі моря, озера, водосховища, ставка […]...
16. ГІНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ГІНОГЕНЕЗ – спосіб розвитку зародка лише з ядра й плазми яйцеклітини. Г. – одна з форм партеногенезу. У прир. умовах Г. виявлено у деяких круглих червів і риб....
17. НЕКРОПОДІУМ Екологія – охорона природи НЕКРОПОДІУМ – скупчення на поверхні грунту рослинних решток, які частково гуміфіковані, пронизані гіфами грибів і заселені специф. фауною. На Н. розвиваються специф. біоценози, які часто мають концентричне розміщення....
18. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ СЕЗОННА (РІЧНА) Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ СЕЗОННА (РІЧНА) – одна з форм цикл, (періодичних) змін у біотичному угрупованні (добові, сезонні, погодно-т-рні тощо), що пов’язані зі змінами пір року....
19. ДИСПЕРСАНТ (НАФТОВИЙ) Екологія – охорона природи ДИСПЕРСАНТ (НАФТОВИЙ) – 1) речовина, що використовується для очищення води від нафти; роздроблює нафтову плівку або скупчення нафти у воді на дрібні часточки; 2) нафта у стані дисперсної системи (суспензія, емульсія тощо)....
20. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
21. СТРЕС БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи СТРЕС БІОГЕННИЙ -1) дистрес у тварин, що виникає внаслідок досить значного скупчення їхніх особині; 2) дистрес від впливу на людину певного біол. оточення (напр., страх перед хижими тваринами)....
22. СИНУЗІЯ Екологія – охорона природи СИНУЗІЯ -1) екологічно і просторово відокремлені частини фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм’, 2) сукупність популяцій рослин і тварин, пов’язаних між собою заг. вимогами до середовища існування....
23. ГЕТЕРОГОНІЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження....
24. КАТАКЛІЗМ Екологія – охорона природи КАТАКЛІЗМ – раптовий переворот, катастрофа; раптова зміна структури угруповання внаслідок його порушення під впливом зовн. прир. або антроп. чинників середовища; одна з форм динаміки біоценозів....
25. ЗЕМЛІ НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – болота та заболочені землі, що сформувалися в умовах постійного або тимчасового надмірного зволоження. Тут переважають болотні та заболочені грунти, а також підтоплені с.-г. землі....
26. ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА, енвайронменталістика – комплексна наука про навколишнє середовище, яка вивчає умови його оптим. існування, прийоми, методи і засоби збереження і поліпшення його якості. Термін І. звичайно застосовують в англомовній літературі, у вітчизняній еквівалентами є охорона природи, охорона довкілля....
27. ГІДРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЛОГІЯ – наука, що вивчає природні води (океани, моря, річки, озера, водосховища, болота, скупчення вологи у вигляді снігу, льодовиків, грунтових і підземних вод), явища і процеси, які відбуваються в них. Розрізняють Г. моря, Г. суходолу, гідрогеологію, гляціологію....
28. ТЕРОФІТИ Екологія – охорона природи ТЕРОФІТИ – однорічні рослини, що переживають несприятливу пору року у формі насіння. Напр., кріп, коноплі, грицики та багато ін. рослин. Одна з життєвих форм рослин....
29. ОХОРОНА ДИЧИНИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ДИЧИНИ – заходи, спрямовані на збереження чисельності та якості популяційно-видового складу ДИКИХ тварин на рівні, який забезпечував би їм нормальне існування. О. д. охоплює також заходи зі збереження та охорони їх місцезнаходження, відтворення відповідних умов існування....
30. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток....
31. БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....
32. ПУСТЕЛЯ ПІЩАНА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ПІЩАНА – піски, закріплені рослинністю або розвіювані, – одна з форм жаркої пустелі (сухої пустелі). Нерідко рослинний покрив досить багатий для випасання худоби (верблюдів, овець)....
33. РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА – виникнення в межах певної систематичної групи форм, пристосованих до різних умов існування, що дає змогу такій систематичній групі рівномірно зайняти простір і різні середовища. Напр., літаючі, плаваючі, бігаючі, риючі форми ссавців....
34. СОЗОТЕХНІКА Екологія – охорона природи СОЗОТЕХНІКА – практика охорони природи і формування середовища існування людини з урахуванням законів природи й сусп. розвитку....
35. ЕНДОЙКІЯ Екологія – охорона природи ЕНДОЙКІЯ – одна з форм співжиття тварин різних видів – квартиранство, за якої квартирант оселяється всередині тіла хазяїна, не завдаючи йому значної шкоди (напр., деякі види нематод у кишечнику коней живляться мікроорганізмами)....
36. ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ – 1) тривале існування будь-чого, незважаючи на внутр. та зовн. впливи; збереження в незмінному стані; 2) існування будь-чого протягом більш тривалого періоду, ніж звичайно (П. опадання листя, П. зябер у неотенічних форм земноводних); 3) прир. сповільнення деградації прир. середовища під впливом забрудників чи антроп. чинників, спричинене буферністю цього середовища. За […]...
37. НІША ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НІША ЕКОЛОГІЧНА – місце виду в природі, яке включає не лише положення виду в просторі, а й його функц. роль в угрупованні (напр., трофічний статус) та його положення відносно абіотичних умов існування (т-ри, вологості тощо). Якщо місце проживання – це ніби “адреса” організму, то Н. е. – його “професія”. Н. е. […]...
38. АДАПТАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – пристосування, які виникають у процесі формування популяції в даних умовах існування. їх дослідження має велике значення в екології, оскільки вони характеризують поведінку виду в різних умовах існування....
39. ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ – одна із складових природно-ресурсного потенціалу – здатність земельних площ давати певну госп. продукцію (на базі біол. продуктивності) у конкретних соц.-екон. та істор. межах способів і форм використання земель або в теоретично визначеній граничній кількості....
40. КОНЦЕНТРАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ, концентрування – 1) скупчення, зосередження, збирання чогось в одному місці, клітині, тканині тощо. Досить поширене в при роді явище, коли рослинні і тваринні організми концентрують деякі хім. елементи (напр., ламінарія – йод; голотурія – ванадій); 2) (хім.) кількість речовини, що міститься в одиниці маси або об’єму розчину, суміші, сплаву. Виражається […]...