ЛИПА
ЛИПА – найбільшу цінність представляють такі види Л.: серцеподібна, великолиста, повстяна, маньчжурська, амурська. Тривалість цвітіння цих видів значно варіюється й залежить насамперед від вологості грунту. У посушливі роки найкоротший період цвітіння може тривати всього лише 6 днів, а в сприятливі – 28. Л. цвіте в першій і другій декаді липня, але деякі види, наприклад маньчжурська, можуть цвісти навіть у третій декаді місяця. Значення Л. для бджільництва є загальновідомим. Більшість видів Л. – першорядні медоноси. Найпоширеніші в європейській
Л. серцеподібна зацвітає наприкінці червня – на початку липня. Медопродуктивність її коливається залежно від екологічних умов виростання, але в середньому становить 500 кг з 1 га насаджень. У квітці знаходиться 4-5 нектарників. Ширина темно-коричневого нектароносного валика в середньому 2 мм, довжина – 1,5 мм. Основна маса квіток Л. серцеподібної розпускається в ранкові години: з 6-8-ї год до 11-ї. Максимальне виділення нектару в умовах природного ареалу припадає також на ранкові години (8-11-у год). У цей час активно порошать пильовики, і рильце маточки
Л. європейська зацвітає на початку червня, на 10-12 днів раніше за Л. серцеподібну. Цвіте 12-14 днів. Висота дерев досягає 40 м. Медопродуктивність цієї Л. удвічі нижча, ніж Л. серцелистої. Найінтенсивніше виділення нектару спостерігається в ранкові години. Нектароносна тканина має сильно розвинені лопаті. Нектарників – 5.
Л. кавказька цвіте з кінця червня до середини липня. Дерева досягають 35-40 м заввишки. Медопродуктивність з 1 га суцільних липових насаджень може досягати 750 кг. Вміст цукру в нектарі дуже високий – 60-65 % . Нектароносна тканина квітки темно-жовта, нижня частина валика має три тупі лопаті, найширша з яких середня. У квітці 5 нектарників.
Велику кількість липцю дають кочівлі. Раніше зацвітає Л., що росте на відкритих просторах, пізніше – у низинах. Найбільша кількість нектару в квітках Л. знаходиться уранці, коли сонце ще не підсушило його. Пасіки підвозять до Л., коли розпускаються перші бутони.
Особливо добре цвіте Л. після м’яких, сніжних зим. У добрий для медозбору рік 2-3 Л., що розрослися, можуть дати нектару не менше, ніж гектар посіву гречки. Одне дерево Л. середнього віку може дати за час цвітіння до ЗО кг меду. Важливою умовою, звичайно, для цього має бути наявність стійкої теплої й вологої погоди. Іноді бджоли збирають із Л. падь, але відбувається це, як правило, уже після її цвітіння.
Установлено, що на медозборі з Л. найпродуктивніше працюють сильні сім’ї, які освоїли до початку узятку двокорпусні вулики, нагромадили по 7 кг бджіл й 25-30 тис. печатного розплоду, які зможуть взяти участь у наміченому медозборі. Однак навіть при такій підготовці бджолосімей плани медозборів можуть зірватися через виникнення ройового стану бджіл, особливо при кочовому методі бджільництва. Щоб уникнути цього, організовують тимчасові відводки з подальшим використанням накопичених у них резервів бджіл і розплоду для формування сімей-медовиків на початку медозбору з Л. Такий метод дозволить за будь-яких погодних умов управляти ростом і розвитком бджолосімей і вчасно усувати причини, що викликають ройовий стан, раціонально використовувати під час узятку надлишок молодих бджіл.
Для забезпечення кращого узятку з Л. її висаджують поблизу пасік. Висаджування краще проводити перешколеними 4-6-літніми й навіть старшими саджанцями, тому що в перші кілька років Л. росте досить повільно. Під саджанець викопують яму, яка відповідає його розмірам: чим більший саджанець, тим більша яма. Л. досить добре переносить пересадження. Л. саджають, як і яблуню. Коренева шийка при посадці повинна бути на 40-50 мм вище поверхні. Після посадки земля ущільнюється, осідає, і коренева шийка опиняється на рівні землі. При поглибленні кореневої шийки Л. росте набагато повільніше або може засохнути, якщо ж шийка перебуватиме вище від поверхні землі, дерево відчуватиме нестачу вологи.
Великі Л. вимагають за собою уважного догляду ще протягом 2-3 років. У посушливі періоди її треба поливати не менше 2 разів на місяць і бажано рихлити землю навколо стовбура. Липець, відкачаний до його запечатування, має гострий смак, на відміну від запечатаного, котрий відносять до найкращих сортів меду. Він має ніжний, специфічний аромат і чудовий смак. Липець – один із найкращих сортів, високо цінується на світовому ринку. Свіжовідкачаний мед дуже запашний, найчастіше прозорий, жовтуватого або зеленуватого відтінку. Зацукрований липовий мед набуває жовтуватого або сіруватого відтінку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...