Ліс і тепло
Лісівництво
РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
Лекція 2. ЛІС І СОНЯЧНА РАДІАЦІЯ
2.3 Ліс і тепло
Промениста енергія Сонця надходить на поверхню Землі у вигляді не тільки світлових, але і теплових променів, які поєднуються між собою. Тобто, світло і теплові промені діють сукупно. Однак значний вплив земного випромінювання і циркуляції повітря на рівень та розподіл тепла викликає необхідність розгляду сонячного тепла і температури повітря окремо від сонячної радіації та світла.
Середньорічна температура повітря будь-якої
У лісі, коли дерева повністю покриті листям, екстремальні температури повітря, як правило, нижчі, ніж за межами лісу. Зменшення припливу радіації до лісу (під полог) спричиняє деяке зниження середньорічної температури повітря. Зімкнутий лісовий полог затримує до 95% світла і більшу частину радіаційного тепла (близько 80%), яке надходить на поверхню. Саме цим, у першу чергу, і пояснюється утворення особливого лісового фітоклімату (“лісової обстановки”), який різко відрізняється від клімату сусідньої відкритої місцевості.
Полог лісу відокремлює повітряний простір, який знаходиться нижче від нього, чим порушує турбулентну циркуляцію повітря між лісом і шаром атмосфери, що знаходиться над ним. Це і створює у лісі особливий повітряний і тепловий режим.
Затримання теплових променів пологом (кронами) перешкоджає нагріванню поверхні грунту та приземного повітря, тому лісовий грунт улітку має нижчу температуру, ніж грунт відкритого місця, до глибини 1,0-1,5 м. Взимку лісовий грунт, навпаки, тепліший за польовий не тільки під хвойними насадженнями, але і під листяними, головним чином, через лісову підстилку. У середньому лісовий грунт холодніший за польовий на 1,0-1,5°С, але взимку – тепліший на 0,5-1,0°С.
Чим континентальніший клімат місцевості, тим більш суттєво впливає ліс на температурні умови під його пологом. Цей вплив послаблюється при зрідженні деревостану. При повноті 0,6 і нижче у світлолюбних порід та 0,4 і нижче у тіньовитривалих температурний режим під пологом наближається до умов відкритого місця. Те ж саме спостерігається на полянах і вирубках. Поляни і суцільні вирубки, які оточені щільною стіною лісу, відрізняються застоєм повітря та більш контрастним ходом температур порівняно не тільки з лісостаном, але і з відкритим простором. У цих місцях виникають температурні крайності, що шкодить процесу поновлення лісу через заморозки. Поновлюються породи, які не бояться заморозків (береза).
Для більшості деревних порід помірної зони процеси життєдіяльності розпочинаються після зимового спокою при переході середньодобової температури через 0°С. Сокорух та ріст коріння починаються мри температурі дещо вищій за 0°С. Зовнішні ознаки життєдіяльності (розкриття бруньок) спостерігаються при переході температури повітря через +10°С. Оптимум фотосинтезу знаходиться у межах 20-30°С і припиняється при +40°С. Це – середні показники. Для більш теплолюбних рослин початок вегетації потребує тривалого прогрівання.
Для широти м. Києва П. С. Погребняк наводить наступну послідовність початку вегетації у деревних порід: шелюга та інші верби, модрина, береза, черемха, осика, липа, вільха чорна, каштан кінський, клен гостролистий, явір, дуб ранній, граб, ясен, дуб пізній, катальпа, гледичія, акація біла, айлант, софора японська.
Яким же чином лісовод може регулювати дію теплового фактора на ліс? Перш за все потрібно чим швидше поновлювати вирубки. Це створює лісову обстановку, яка практично виключає шкідливу дію заморозків. При цьому потрібно враховувати, що у місцях, де накопичуються холодні маси повітря і можливе пошкодження заморозками молодих рослин, поновлення головних порід доцільно здійснювати під захистом тих, які не пошкоджуються заморозками, наприклад берези. По-друге, на відкритих місцях – полянах, вирубках, оточених дорослими високоповнотними лісостанами та ще й зі щільним узліссям, рекомендується не створювати лісові розсадники і шкілки місцевого значення (у масштабі лісництва). У таких місцях сіянці і молоді рослини у шкілках можуть не тільки пошкоджуватись заморозками, але і гостро відчувати негативну дію осоння влітку. По-третє, при вирощуванні лісових насаджень із деревних порід, які мають понижену стійкість до вкрай низьких температур, при вираженому рельєфі їх доцільно висаджувати на схилах північної та західної експозицій. На таких схилах стовбури дерев після сильного охолодження прогріваються повільніше, що дозволяє уникати морозобійних тріщин.
Практично вироблені й інші заходи – напрям головних рубок суцільнолісосічним способом, ширина лісосік тощо, які, враховуючи ті чи інші місцеві умови, зменшують негативні явища на вирубках, чим сприяють швидкому їх поновленню, створенню лісової обстановки.