Логічні прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК
ПРИЙМЕННИК
4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ
Логічні прийменники
Логічні прийменники – це особливий семантичний тип прийменників. З просторовими й темпоральними їх єднає лише семантична ознака контактність – дистантність, яка модифікується в них в ознаку одночасності – різночасності. Саме вона зближує логічні прийменники з темпоральними.
Логічні прийменники виражають такі різновиди логічного зв’язку між явищами: відношення причини, мети, умови, відповідності, невідповідності, допустові відношення. Для реалізації
Прийменниково-відмінкові форми в межах логічної семантики співвідносяться з відповідними підрядними частинами складнопідрядних речень, пор.: Він не
Ядро логічних прийменників формують прийменники з причиновими й цільовими функціями. Значення причини передають форми через + зн. в., від (од) + род. в., з + род. в., за + зн. в., за + ор. в., внаслідок+род. в., у результаті + род. в., завдяки + дав. в., у зв’язку з + ор. в., у силу + род. в., з приводу + род. в., з нагоди + род. в., з огляду на + зн. в., зважаючи на + зн. в. Прийменником – домінантою виступає прийменник через, навколо якого групується решта прийменників з різними додатковими семантичними відтінками, зокрема: від + род. в., з + род. в.- відтінок походження явища; за + зн. в.- відтінок відплати або підстави; за + ор. в.- відтінок перешкоди; завдяки+д. ав. в.- причина, що сприяє здійсненню позитивного, негативного або нейтрального наслідку; внаслідок + род. в., у результаті + род,. в.- результативна причина; у зв’язку з + ор. в.- підкреслення взаємозв’язку явищ; у силу + род. в.- обов’язкова причина; з приводу+род. в., з нагоди + род. в. – привід, мотив; з огляду на + зн. в., зважаючи на + зн. в. – врахування або обгрунтування, пор.: “Гірко жилося Тарасові в рідній сім’ї через злидні та недостачі” (Панас Мирний); “Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі. Широко, гарно, спокійно” (М. Коцюбинський) ; “Степ мовчав і корчився з болю, а його розпалини з щілини глибшали все й ширшали…” (Б. Лепкий); “Знайомі любили його за тиху і приязну вдачу” (Б. Лепкий); “І більше вона нічого не могла сказати за слізьми” (Б. Грінченко); “Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою” (з газ.); “У полі зору П. Грабовського, в силу його світогляду й симпатій, постійно були культурні надбання села й міста” (О. Дей); “Одні працюють, а інші, зважаючи на обідню годину, повиганяли своїх роботів з каналу, вишикували їх в ряд понад валом, і ножі їхні тепер зблискують, як один ніж” (О. Гончар).
Відношення мети виражають форми для + род. в., на+ зн. в., з метою + род. в., під+зн. в., по + зн. в., за + ор. в,, задля + род. в., ради + род. в., заради + род. в., на предмет + род. в., в ім’я + род. в., в інтересах + род. в., б + зн в., про + зн. в. За семантичними особливостями вони об’єднуються в дві підгрупи: і) прийменники, що виражають відношення власне мети: для, на, з метою, на предмет, під, по, за, в, про, напр.: “Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди” (В. Симоненко); “У цій хустці, давній, ще бабиній, береженій ще на дні скрині як найдорожчий скарб, що кожної осені перекладався горіховим листям від молі та задля пахощів, Катря була схожа на гарненьке ображене дитя з великими очима, повними дорослого смутку” (Гр. Тютюнник); “Хлопець майже щодня буває у лісі: то гіллячко збирає, то шишки, то глицю гребе на топливо, про зиму…” (Г. Тютюнник); “У минулому році з метою поліпшення використання устаткування продовжувався перехід підприємств на багатозмінний режим роботи” (з газ.); 2) прийменники, що передають відтінок присвяти, пожертви: задля, ради, заради, в ім’я, в інтересах, напр.: “Інтереси роти, честь роти стали його особистими інтересами. Вольовий, пронозуватий, бідовий, він міг піти на що завгодно ради свого підрозділу” (О. Гончар); “…Слава тобі! Слава твоєму хлібові, винограду й вину, слава приходу й відходу весни, осені, дням і ночам, росі вечірній і вранішній росі, любові й праці, й дорогоцінній крові, пролитій в ім’я волі й братерства народів, в ім’я осягнення найголовнішої таємниці життя на тобі – таємниці нашої людської спільності. Ми твої діти, ми твоя міра: ти прекрасна!” (О. Довженко).
Основним засобом вираження мети є прийменник для, що має кілька стильових еквівалентів, зокрема: з метою (науковий стиль), на предмет (діловий стиль): “У перекладі з французької означає вивчати, студіювати. В образотворчому мистецтві – це твори, виконані з метою поглибленого, деталізованого вивчення натури” (журн.); “…зайшов до голови в кімнату на предмет роз’яснення деяких питань, що самого комірника непокоїли” (Остап Вишня).
На вираженні значення недиференційованої зумовленості, нерозчленованої мотивації, що розвинулося в межах при чиново-цільових відношень, спеціалізуються похідні прийменники на (у) честь, на (у) знак, у відповідь на, напр.: “Кобзарі користувалися пошаною серед козацтва й взагалі серед українських народних мас. На честь цих мужніх, талановитих, самовідданих патріотів Тарас Шевченко назвав свою поетичну збірку – “Кобзар” (журн.); “Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба, а воно, холодне та темне, байдужо блимало зірочками у відповідь на ті гарячі питання бідного наймита” (М. Коцюбинський).
Форми допустового значення утворюють прийменники незважаючи на, попри, всупереч, наперекір, при, незалежно від, проте основним засобом вираження цього значення виступає прийменник незважаючи на, нацр.: “Незважаючи на багатовікову належність галицької і закарпатської частин Бойківщини до різних державних утворень, народне звичаєве право відзначається тут однотипністю норм та інститутів” (Бойківщина); “Тут, на цій землі, виростала і колосилась наша сила, зводилась, наперекір усім вітрам і грозам, наша гілляста крона” (І. Цюпа); “І все ж хай буде благословенною єдина битва під вічним небом – битва за урожай! І ми її попри всі труднощі не маємо права програти” (з газ.).
Групу прийменників відповідності формують вторинні, порівняно молоді, прийменники відповідно до, з, виходячи з, залежно від, у світлі, у дусі, у розрізі з родовим відмінком, згідно з, за з орудним та на із знахідним, напр.: “Атоми в молекулах розміщуються не безладно, вони сполучені один з одним у певній послідовності, відповідно до їхньої валентності” (Органічна хімія); “У світлі сучасних уявлень, які грунтуються на сейсмічних дослідженнях, всередині нашої планети є важке і рідке металеве ядро з твердим суб’ядром…” (журн.); “..спеціалісти агрохімкомплексів почали впритул займатися в розрізі господарств таким показником, як коефіцієнт використання землі” (журн.); “Згідно з класифікацією окремих дослідників сучасні сім’ї на Україні діляться на окремі подружні пари, повні “чисті” сім’ї, що складаються з подружжя та їхніх дітей” (Бойківщина).
Переважна більшість прийменників цієї групи стилістично орієнтована, тому що широко використовується в діловому та офіційно-діловому стилях. Роль домінанти виконують прийменники відповідно до, згідно з.
Значення невідповідності виражає прийменник у розріз з + ор. в., напр.: “Щоб зберегти природність і органічність вислову, щоб ніщо не йшло в розріз з логікою бачення і осмислення свого героя, Олесь Гончар удається до порівнянь. їх не рясно, але вони – в повній згоді з народними законами прекрасного” (журн.).
На підставу для наступного щодо неї наслідку вказує прийменник на підставі, що орієнтований в основному на діловий стиль, напр.: “Результати, одержані під час випробування моделей водяних турбін, дають змогу на підставі законів подібності встановити дані роботи великих турбін на гідростанціях” (журн.).
Related posts:
- Темпоральні прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Темпоральні прийменники У сучасній українській мові налічується 38 темпоральних прийменників, причому більшість із них (23) формально споріднені з просторовими, пор.: біля, близько, в, від (од), впродовж, вслід за, слідом за, до, з, за, коло, між (межи), поміж (помежи), на, над, перед, під, по, при, проти, серед, посеред, через. Решта (15) […]...
- Просторові прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Просторові прийменники Просторові прийменники становлять основний тип, тому що вони поєднуються з іменниками конкретної семантики, які формують ядро іменника як лексико-граматичного класу слів, досить детально диференціюють значення, об’єднують найбільшу кількість одиниць і служать базою для формування інших типів прийменників. Серед основних семантичних ознак дослідники виділяють такі: безпосереднє місце перебування чи […]...
- СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Прийменникова система української літературної мови семантично багатопланова й неоднорідна. Семантичну класифікацію прийменників у сучасному мовознавстві здійснюють переважно на основі двох семантичних протиставлень: 1) динамічність – статичність; 2) контактність – дистантність. На думку мовознавців, ознака контактність – дистантність є основною, оскільки вона пронизує всю прийменникову систему, незалежно від лексичного наповнення відмінкових […]...
- Будова прийменників – Прийменник Службові частини мови Прийменник Будова прийменників За будовою прийменники поділяються на прості, складні та складені. Прості складаються з одного слова (в, на, під, над, серед і под.). Складні складаються з одного складного слова (поміж, щодо, обабіч, навколо). Складені прийменники мають у своєму складі два і більше слова (згідно з, незважаючи на, на випадок, у вигляді, […]...
- Уживання прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Уживання прийменників Кожний прийменник уживається з тим чи іншим непрямим відмінком. Прийменники Біля, для, від, без, до, з-за, з-під, крім, серед, після вживаються тільки з родовим відмінком; прийменники Крізь, про, через – тільки зі знахідним відмінком; прийменник При – тільки з місцевим. Прийменники На, по можуть вживатися із […]...
- Написання прийменників разом, окремо та через дефіс – Прийменник Службові частини мови Прийменник Написання прийменників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: Внаслідок, впродовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед, попри, посеред, услід, щодо та ін. Окремо пишуться: В кінці, в напрямі до, в результаті, в середині, з метою, за винятком, на […]...
- Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
- Правопис прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Правопис прийменників Похідні прийменники пишуться разом, окремо й через дефіс. Разом Пишуться: А) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді – трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), впродовж (упродовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо; Б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: Задля, заради, навпроти, […]...
- Види прийменників за походженням – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Види прийменників за походженням За походженням прийменники поділяються на дві групи: похідні й непохідні. До Непохідних належать прийменники, спосіб творення яких визначити неможливо: До, без, на, під, при, по, над, крізь, за, для тощо. Похідними називаються прийменники, що утворилися від іменних частин мови та прислівників, а також поєднанням […]...
- Питання для самоконтролю – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Питання для самоконтролю 1. Чим відрізняється прийменник від самостійних частин мови? 2. Коли відбувається чергування прийменників? 3. Розкажіть про особливості вживання прийменників. 4. На які групи поділяються прийменники за походженням? 5. Розкажіть про написання прийменників. Наведіть приклади....
- Походження прийменників – Прийменник Службові частини мови Прийменник Походження прийменників Прийменники за походженням поділяються на непохідні (або первинні) та похідні (або вторинні). Непохідні (первинні) прийменники – це ті, які виникли в мові давно, і походження їх уже не можна встановити: без, в (у, уві), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, крізь, між, на, над (наді, надо), […]...
- Непохідні й похідні прийменники МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Непохідні й похідні прийменники За походженням прийменники поділяються на дві основні групи: Непохідні (або первинні) та похідні (або вторинні). До Непохідних належать давні прийменники, спосіб творення яких визначити важко, а то й неможливо. Це такі прийменники, Як без, до, від (од), з (зі, зо), із (ізо), за, на, […]...
- ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ ПРИЙМЕННИКИ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 3. ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ ПРИЙМЕННИКИ За походженням прийменники неоднорідні і поділяються на первинні, або непохідні, та вторинні, або похідні. Донедавна первинними вважалися непохідні від інших слів прийменники, а вторинними – похідні від повнозначних слів. Точно поділити прийменники за цим критерієм не можна, тому що їх етимологічні і синхронічні характеристики не завжди збігаються. Так, деякі […]...
- Послідовність розбору прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Послідовність розбору прийменників 1. Речення (словосполучення) із прийменником. 2. Аналізоване слово. 3. Похідний чи непохідний. 4. З яким відмінком ужито. 5. На що вказує. 6. Особливості написання....
- Тематичне тестування (тема: Прийменник, правопис прийменників) Урок № 60 Тематичне тестування (тема: Прийменник, правопис Прийменників) Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь та навичок стосовно теми “Прийменник, правопис прийменника; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку : урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок. Обладання : роздавальний […]...
- Präpositionen mit dem Akkusativ. Прийменники зі знахідним відмінком – Die präposition. Прийменник Німецька мова Die präposition. Прийменник Präpositionen mit dem Akkusativ. Прийменники зі знахідним відмінком Знахідного відмінка вимагають такі прийменники: durch – через, по, за допомогою; für – для, за; ohne – без; um – навколо, в, на; entlang – уздовж; gegen – проти, біля; wider – проти; bis – до. Wir gingen durch den Wald. (Ми […]...
- Präpositionen mit dem Dativ. Прийменники з давальним відмінком – Die präposition. Прийменник Німецька мова Die präposition. Прийменник Präpositionen mit dem Dativ. Прийменники з давальним відмінком Давального відмінка вимагають такі прийменники: mit – з, на; nach – після, по, через, в, на; aus – з; zu – для, до; von – від, з, про; bei – у, при; seit – з (часу); entgegen – проти, всупереч, назустріч; außer […]...
- Präpositionen mit dem Dativ und dem Akkusativ. Прийменники з давальним і знахідним відмінками – Die präposition. Прийменник Німецька мова Die präposition. Прийменник Präpositionen mit dem Dativ und dem Akkusativ. Прийменники з давальним і знахідним відмінками Прийменники, які керують Dativ та Akkusativ (відповідають на запитання wo?), вимагають давального відмінка (на запитання wohin? – знахідного): an – на, в, до, за, біля; auf – на, до, в; hinter – за, позаду; neben – біля, […]...
- НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ § 43. НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ Вправа 446 І. Тип: розповідь. Стиль: науковий. Висловлювання створено з метою профілактичної роботи серед учнів. II. Унаслідок – шляхом поєднання іменника з прийменником; під час – шляхом поєднання іменника з прийменником; У зв’язку – шляхом поєднання іменника з прийменником; Впродовж – шляхом переходу прислівника в прийменник; поруч із – шляхом переходу […]...
- Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
- НЕПОХІДНІ Й ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ. ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМО, РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Службові частини мови. Прийменник & 32. НЕПОХІДНІ Й ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ. ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМО, РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Як сонця блакитного коло, Що креслить у небі путі, Любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті.. В. Сосюра ПАМ’ЯТАЙМО Як ви вже звернули увагу, прийменники можуть складатися з однієї літери: у, з; з двох і […]...
- Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Прийменник – незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні: Рахувати до ста, збиратися в дорогу, ставок край села, від одного до десяти. Прийменник з іншими частинами мови може вказувати на: – об’єкт дії: Подарунок (для кого?) Сестри, писати […]...
- ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 2. ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ Власне – прийменникові (первинні) семантико – граматичні функції визначаються за внутрішньою позицією прийменника, тобто за його позицією щодо частин мови у складі мінімальної синтаксичної одиниці. З погляду внутрішньої позиції прийменник може виступати в трьох позиціях: присубстантивній, післядієслівній і принумеральній. Своє типове використання й функціональне призначення прийменник […]...
- ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ ПРИЙМЕННИКА – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 1. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ ПРИЙМЕННИКА У визначенні статусу прийменника сформувалося три основних підходи. Перший, найбільш поширений у слов’янському мовознавстві, кваліфікує прийменник як службове слово, включаючи його до загального ряду частин мови. Другий підхід визначає прийменник як особливу морфему. Концепцію морфемної природи прийменника теоретично обгрунтував Є. Курилович, поглибив, розбудував і послідовно застосував на […]...
- Чергування прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Чергування У – В В українській мові чергуються прийменники У – В. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: А) між приголосними: Десь у хлібах кричав перепел; Б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко); У лісі стояв […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...
- Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні. Наприклад: Кінь На чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв У тітки Василихи гарячим кулешем, […]...
- Стилістика прийменників Стилістика української мови Стилістика прийменників Службові слова, які в поєднанні з повнозначними словами виражають залежність їх від інших слів у реченні або в словосполученні, називаються прийменниками. Вони використовуються для вираження найрізноманітніших відношень між синтаксично незалежним і залежним словом у реченні або в словосполученні. Прийменники вживаються тільки з непрямими відмінками іменних слів. Прийменники в українській мові […]...
- Місцевий відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Місцевий відмінок Місцевий відмінок уживається тільки з прийменниками, і це є його невід’ємною синтаксичною ознакою. Він поєднується з п’ятьма прийменниками: в(у), на, при, по, о(об), не розширюючи кола прийменникових сполучень. Ця стабільна кількість становить ще одну специфіку місцевого відмінка. У структурі речення місцевий виконує роль детермінанта і залежить не від окремого […]...
- Деякі прийменники місця GRAMMAR REFERENCE (Граматичний довідник) ПРИЙМЕННИК § 1. Деякі прийменники місця Прийменник Значення Приклади At 1) в/на (точці) 2) на/в (установі/ закладі і т. п.) 3) за адресою 4) в якійсь частині цілого 5) в/на (кінцевий пункт руху) 6) на (якомусь заході) 1) at the crossroads 2) at the post-office/ station 3) / live at 3, […]...
- Деякі прийменники часу GRAMMAR REFERENCE (Граматичний довідник) ПРИЙМЕННИК § 2. Деякі прийменники часу Прийменник Значення Приклади In 1) в (століття/ роки/ пори року/ місяці/тижні); 2) через/за (якийсь час); 3) за (якийсь період) 1) in the 20th century/1999/winter/ May/the following weeks 2) I’ll be back in a week/2 hours. 3) He swam 1 km in 15 minutes. On В […]...
- Прийменник як службова частика мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИЙМЕННИК У цьому розділі ви будете вивчати прийменник. Назва цієї службової частини мови складається з двох частин: прийменник (іменник), тобто це слово, що стоїть “при імені”. Прийменник разом з іменником, займенником, числівником служить для вираження підрядних зв’язків у реченні. Вправи і завдання цього розділу об’єднано темою “Я і моє майбутнє”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- Зразок розбору прийменника – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Зразок розбору прийменника 1. Стоять дерева в пригорщах долин (Л. Костенко). 2. В – прийменник. 3. Непохідний. 4. Ужито з місцевим відмінком. 5. Вказує на місце....
- Види прийменників за будовою МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИЙМЕННИК & 34 Види прийменників за будовою 3a будовою прийменники бувають: – прості – складаються з однієї частини: без, до. край (села), близько (першої години); – складні – складаються з двох і більше складових частин: поза, понад, з-за; – складені – утворюються з кількох частин (повнозначних слів і прийменників), що пишуться окремо: на […]...
- Зразки розбору прийменника – Прийменник Службові частини мови Прийменник Зразки розбору прийменника Старезні дерева стоять обіч дороги і пахнуть свіжим хлібом, вощиною і медами. І вже снується виткана з тої млистої, духмяної куряви дивна казка (І. Цюпа). Обіч – прийменник; похідний, складний, зі значенням просторового відношення; вжитий із родовим відмінком; пишеться разом, без ь. З – прийменник; непохідний, простий, зі […]...
- ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ § 44. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ Вправа 457 Вийшли зі школи, брат із сестрою, вітаю зі святом, зійшов з дороги, квіти з лісу, разів зо два, вийшли з оранжереї, вийшов із зоопарку, прибрав зі столу, дивитися з берега, приїхав із села. Вправа 458 1. Зі своєї печі дим солодкий. 2. Із чужого коня перемоги. 3. З […]...
- Прийменник – Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 4. Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах 4.1. Прийменник Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв’язки між словами в реченні. Синонімія прийменникових конструкцій Прийменники, що передають відношення мети Для З метою На предмет В ім’я Ради Заради Задля З іменником заходи на […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- Вживання іменників без прийменників і з прийменниками Урок 45 Тема. Вживання іменників без прийменників і з прийменниками Мета: вдосконалювати вміння відмінювати іменники у множині; розвивати вміння правильно вживати прийменники з іменниками в різних відмінках; виховувати інтерес до історії України. Обладнання: картки індивідуального опитування. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання 1. Робота із вправою 180 2. Картки індивідуального опитування Картка 1 Спиши текст, […]...
- Прийменник Повторення вивченого в початкових класах § 9 Прийменник Пригадаймо! 1. Що таке прийменник? 2. Чому прийменник називають службовою частиною мови? 77 1. Прочитайте казку. Випишіть прийменники. Якось наснився королеві Граматиці дивний сон. Вона опинилася в країні Словопілля. Сумна була ця країна. Усі слова жили там поодинці на маленьких острівцях. Вони дуже хотіли спілкуватися, але не […]...