Головна ⇒ 📌Рослинництво ⇒ М’ЯТА ПЕРЦЕВА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

М’ЯТА ПЕРЦЕВА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

6.2.3. М’ЯТА ПЕРЦЕВА

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. М’яту перцеву в Європі почали вирощувати близько 300 років тому. Вона є важливою ефіроолійною культурою. Найбільше м’яти вирощують на території колишнього СРСР і в США. Значні посівні площі м’яти в Японії, Італії, Румунії, Китаї. Великій Британії, Франції, Польщі. Серед ефіроолійних культур в Україні м’ята за посівною площею посідає друге місце після коріандру. Основними районами вирощування м’яти є Київська, Сумська, Черкаська,

Чернігівська і Полтавська області. Сіють її також у Білорусі, Воронезькій і Курській областях та на Північному Кавказі. Посівна площа м’яти близько 10 тис. га. У кращих господарствах збирають по 15-20 ц/га сухого листя, а за умови високої агротехніки і більше. Так, у господарстві Прилуцького району Чернігівської області на площі 30 га щороку збирають 20-25 ц/га листя м’яти.

З листя м’яти добувають ефірну олію, яку використовують у медицині, парфумерії, косметиці, кондитерському виробництві, для виготовлення лікерів тощо. В Україні створено спеціалізовані господарства, в яких зосереджено виробництво сировини

м’яти та її перероблення.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. М’ята перцева (Mentha piperita L.) належить до родини Губоцвітих. Це багаторічна, кореневищна, трав’яниста рослина заввишки 50-80 см.

Коренева система розгалужена, глибоко проникає в грунт (до 80 см), має підземні та надземні пагони, що розгалужуються. З вузлів пагонів виростають нові зелені стебла. Завдяки сильному розвитку кореневої системи, високій здатності засвоювати з грунту поживні речовини м’ята утворює багато зеленої маси і швидко відростає після збирання врожаю.

Стебло пряме, чотиригранне, гіллясте, сильно облиствлене, вкрите волосками. Листки видовжені, яйцеподібні. На нижньому боці листків розміщені залози, в яких нагромаджується ефірна олія. Частина залоз розміщується на молодих стеблах. Основним компонентом ефірної олії є ментол.

Квітки м’яти дрібні, фіолетові або рожеві. Цвіте м’ята рясно, проте майже не утворює насіння і тому розмножується лише вегетативно з підземних пагонів – кореневищ і живців. Живцями (розсадою) можна розмножувати її у парниках.

М’ята починає вегетацію за температури 2-З °С. Приморозки до мінус 8 °С навесні переносить добре. Чутлива до посухи, потребує багато грунтової вологи. У безсніжні та суворі зими часто вимерзає. Вегетаційний період м’яти триває 120-130 діб. Це рослина довгого дня. Сильне освітлення сповільнює ріст рослин і зменшує вміст олії. Найпридатніші для вирощування м’яти родючі чорноземи, достатньо забезпечені вологою. Високі врожаї м’яти вирощують на осушених торфових, наносних грунтах річкових долин, якщо вони не заболочені.

СОРТИ. В Україні вирощують багато місцевих сортів перцевої м’яти. Серед культурної м’яти найпоширеніші Прилуцька 6, Медичка, Краснодарська 2, Малахітова, Заграва, Лікарська 1, Лубенчанка та ін.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. М’яту висівають після просапних, овочевих культур і бобових трав, а також після озимих по удобрених парах. Часто її розміщують у спеціальних сівозмінах на низинних родючих грунтах. Восени після збирання попередника по вегетуючих бур’янах вносять глісол 36% в. р. (8-10 л/га). На одному місці м’яту можна вирощувати протягом двох-трьох років. Залежно від попередників і типу грунту під неї вносять органічні й мінеральні добрива. Після стерньових попередників під м’яту вносять 30- 40 т/га гною або повне мінеральне добриво (N90-120P90-120K90-120). На окультурених торфовищах використовують лише калійні або калійні та фосфорні добрива. Після просапних культур на мінеральних грунтах вносять тільки мінеральні добрива (40-60 кг/га діючої речовини) в легкозасвоюваній формі. Ефективне також внесення розбавленої гноївки. Восени після закінчення вегетації на плантації доцільно рівномірно розкидати компост (20-30 т/га), змішаний з фосфоритним борошном, що запобігає вимерзанню м’яти. На другий рік перед початком вегетації вносять мінеральні добрива. Внесення органічних і мінеральних добрив забезпечує приріст урожаю листя на 2-4 ц/га.

Восени під м’яту проводять оранку на глибину 25-30 см. Після зернових попередньо лущать стерню. Напровесні площу боронують і культивують з наступним боронуванням. Садять м’яту впродовж весни, але доцільніше висаджувати її ранньою весною.

М’яту зазвичай розмножують кореневищами, іноді розсадою. Норма висаджування кореневищ близько 20 ц/га. Спочатку тракторними підгортачами нарізують борозенки завглибшки 8-10 см з міжряддями 60-70 см. Живці завдовжки 10-12 см укладають на дно борозенок, притискують їх міжряддям 45 см і нормою висіву 12-15 кг/га. Глибина загортання насіння – 2-3 см.

Збирають аніс роздільним способом під час достигання плодів на головних зонтиках. Висушене до вологості 11-12% насіння зберігають у сухих приміщеннях.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. ФЕНХЕЛЬ – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.5. ФЕНХЕЛЬ Фенхель (Foeniculum L.) належить до родини Селерових. В Україні його вирощують як однорічну культуру переважно в Хмельницькій і Чернігівській областях. Насіння фенхелю містить 4-6% ефірної олії (анетолу), яку застосовують у медицині, парфумерно-косметичній та лікеро-горілчаній промисловості. Фенхель – волого – і світлолюбна рослина, чутлива до низьких температур. […]...

  2. КОРІАНДР – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.1. КОРІАНДР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Найбільші посівні площі серед ефіроолійних культур займає коріандр. В Україні посівна площа його досягає 25 тис. га. Коріандр вирощують у багатьох країнах Європи, Азії, у Північній Африці, Америці й Австралії. В Україні коріандр почали вирощувати з 30-х років XIX ст. Вирощують коріандр також у […]...

  3. КМИН – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.2. КМИН ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Насіння кмину використовують як приправу у хлібопекарській, консервній промисловості, під час соління тощо. Плоди його містять 4-7% ефірної олії, яку застосовують у харчовій промисловості для виготовлення горілки і лікерів, а також у консервній, фармацевтичній, косметичній і миловарній промисловості. Крім того, плоди кмину містять до […]...

  4. ШАВЛІЯ МУСКАТНА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.7. ШАВЛІЯ МУСКАТНА Шавлія мускатна (Salvia sclarea L.) – дворічна рослина з родини Губоцвітих. Суцвіття її містять до 0,3-0,35% ефірної олії, яку використовують у парфумерній і харчовій промисловості. Шавлія – медоносна культура. В Україні шавлію вирощують в Автономній Республіці Крим, Запорізькій та Одеській областях. Урожайність суцвіть шавлії становить […]...

  5. ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ Олійні культури мають велике господарське значення. З їх насіння добувають олію, яку споживають і використовують у харчовій, кондитерській, консервній і маргариновій, а також у лакофарбовій, миловарній, текстильній, шкіряній промисловості. Макуха, що залишається після переробки насіння, а також шрот (знежирена макуха) є добрим концентрованим кормом для годівлі тварин. До олійних культур належать […]...

  6. ЛАВАНДА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.6. ЛАВАНДА Лаванда (Lavandula L.) – багаторічна, вічнозелена, напівчагарникова рослина з родини Губоцвітих. Вихід ефірної олії з суцвіть коливається від 0,8 до 2,5%. Ефірну олію використовують у парфумерній і миловарній промисловості та медицині. Лаванда – медоносна культура. В Україні лаванду вирощують в Автономній Республіці Крим та Одеській області. […]...

  7. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ З ефіроолійних культур добувають ефірну (летку) олію з приємним запахом, що використовується у різних галузях промисловості – парфумерній, кондитерській, миловарній, харчовій, тютюновій тощо. Найпоширенішими ефіроолійними культурами є коріандр, кмин, м’ята, фенхель, аніс, шавлія мускатна, лаванда та ін. Ефірна олія у цих рослинах міститься в плодах, суцвіттях, листках і […]...

  8. РЕВІНЬ – БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ РЕВІНЬ Ревінь – це багаторічна трав’яниста рослина з родини гречаних. У нього дуже велике листя на довгих і товстих черешках, які вживають у їжу. З ревеню варять варення, киселі, компоти, використовують у кондитерській промисловості. У зв’язку з тим, що в черешках ревеню міститься велика кількість органічних кислот (щавлева, […]...

  9. М’ЯТА ПЕРЦЕВА – ПРЯНІ РОСЛИНИ Сад і город (енциклопедія) ПРЯНІ РОСЛИНИ М’ЯТА ПЕРЦЕВА Дуже популярна ароматна рослина, яка з давніх-давен відома як приправа й лікарська культура. Свіже листя м’яти використовують як приправу до м’яса, овочів, кондитерських виробів, для виготовлення безалкогольних і спиртних напоїв. Листя м’яти запобігає швидкому скисанню молока при кімнатній температурі. М’ята – багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих. Розмножується […]...

  10. ЩАВЕЛЬ – БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ ЩАВЕЛЬ В Україні щавель відомий з VII ст. н. е. Широко відомий як культурний, так і дикорослий щавель, Листя щавлю використовується для приготування зелених супів, його консервують. Щавель – багаторічна трав’яниста рослина, перехреснозапильна, належить до родини гречкових. У листі щавлю є велика кількість вітаміну С, каротин, мінеральні речовини. […]...

  11. СПАРЖА – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ СПАРЖА У нас спаржа асоціюється з французькою кухнею, дорогими ресторанами, аристократичними обідами. Мало хто знає, що ця рослина в дикому стані росте майже на всій території Європи, на Кавказі й у Західному Сибіру. Як культурна рослина спаржа культивувалася більше 2 тис. років. До нас вона потрапила на початку […]...

  12. КУНЖУТ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.9. КУНЖУТ Кунжут (Sesamum L.) – однорічна рослина, належить до родини Кунжутових. Насіння його містить від 48 до 63% високоякісної олії та близько 24% білка. Олію використовують у харчовій і консервній промисловості для виготовлення маргарину, консервів тощо. Макуха містить до 40% білка. Її використовують у кондитерському виробництві для […]...

  13. ПЕРЕЦЬ ГОСТРИЙ – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ ПЕРЕЦЬ ГОСТРИЙ Незамінна культура для приготування приправ, соусів, готування всіх видів їжі: від супів до гострих коржів. За розповсюдженістю перець гострий посідає друге місце після помідорів. Використовується свіжим, сушеним, меленим. У медицині широко відома спиртова настойка перцю, яку застосовують для лікування ревматизму, радикулітів. За рахунок речовин, що подразнюють […]...

  14. ОГІРКОВА ТРАВА – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ ОГІРКОВА ТРАВА Інші назви – бораго, огірочник – це однолітня рослина родини шорстколистих, що дає сильно розвинену листкову розетку. Стебло пряме завдовжки 7-10 см. Уся надземна частина огіркової трави має сильний запах огірка, за що й одержала свою назву. Огіркова трава була відома ще в Давньому Римі, цінувалася не […]...

  15. РИЖІЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.12. РИЖІЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рижій відомий дуже давно. Батьківщина його – Мала Азія, Закавказзя, Іран. Вирощують рижій у північних районах лісостепової зони, західних областях України та на Поліссі. Насіння рижію містить від 26 до 46% олії, що належить до напіввисихаючих. Олію використовують (особливо в суміші з лляною) для […]...

  16. АРТИШОК – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ АРТИШОК Чудова делікатесна рослина, розповсюджена в усій Європі й відома як городня культура вже понад 5 тис. років. До Росії артишок завіз Петро І, але спочатку він вирощувався як декоративна й лікарська рослина. У їжу використовується лише квітколоже та широкі соковиті основи 30внішніх лусочок обгортки суцвіть (кошика). Артишок […]...

  17. МАНГОЛЬД – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ МАНГОЛЬД Інші назви – листковий буряк, римська трава. Дворічна салатно-шпинатна рослина родини лободових, до цієї ж родини належить столовий буряк. Ще в IV ст. до н. е. був широко розповсюджений у Середземномор’ї та Південній Європі. У XIX ст. мангольд набув популярності в країнах Західної Європи. Культивується кілька різновидів: листковий […]...

  18. ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.2. ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Льон-кучерявець вирощують для виробництва олії, яку використовують для виготовлення оліфи, фарб, лаків, а також для харчування. Насіння його містить 30-48% олії. Макуха, що є продуктом переробки насіння, – цінний концентрований корм для тварин, особливо для молодняку великої рогатої худоби. Вона містить до 35% […]...

  19. ЛОБОДА САДОВА – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ ЛОБОДА САДОВА Це одна з найдавніших городніх культур, також відома і популярна в нас здавна. Листя молодих рослин, молоді, щойно розвинені пагони використовують у їжу. Лободу їдять так само, як і щавель, у холоднику, зеленому борщі, листя варять у молоці. Лобода садова – однолітня салатно-шпинатна рослина родини лободових. У […]...

  20. ДЖУТ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.5. ДЖУТ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Джут – високоврожайна луб’яна культура тропічних і субтропічних країн. Волокно джуту міцне, еластичне, відзначається високою гігроскопічністю і використовується для виготовлення мішків, брезентів, канатів, килимів. Найпоширеніший джут в Індії, звідки він і походить. Значні площі його є в Китаї та інших країнах Азії, Африки, Америки. Джут вирощують також в Узбекистані […]...

  21. САФЛОР – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.11. САФЛОР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сафлор – цінна олійна культура для вирощування у посушливих районах. Уміст олії у насінні залежно від сорту та умов вирощування становить 25-37%. Олію використовують для харчових цілей, виробництва маргарину, оліфи, фарб, мила, лінолеуму тощо. Макуха сафлору трохи гіркувата на смак, але тварини до неї […]...

  22. КРУКНЕКИ Сад і город (енциклопедія) ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОКРЕМИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР КРУКНЕКИ Крукнеки – нова для наших умов городня культура. У теплих районах ЇЇ вирощують на відкритому грунті. Іншу свою назву – кривошийки – крукнеки одержали за форму плода. Рослина утворює кущову форму, її стебло коротке, із твердим пушком. Плоди видовжено-грушоподібні, вигнуті. Вага їх від 800 г […]...

  23. ГІРЧИЦЯ ЛИСТКОВА – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ ГІРЧИЦЯ ЛИСТКОВА Інша назва культури – гірчиця салатна. Родом вона з Китаю, поширена, крім того, у Японії та Індії. Розводиться в усіх європейських країнах як рання салатна рослина, що дає чудову зелень, багату на вітаміни. Листя гірчиці салатної містить велику кількість аскорбінової кислоти, дуже цінну речовину – рутин, що […]...

  24. М’ЯТА ПЕРЦЕВА М’ЯТА ПЕРЦЕВА – багаторічна трав’яниста рослина із родини глухої кропиви. Вирощується штучно в садах і городах, у здичавілому стані не зустрічається. М. п. вимоглива до родючості грунту й вологості. На бідних грунтах вона дає низькі врожаї, погано зимує. Добрий пізньолітній медонос. Висота рослини 30-100 см. Стебло прямостояче, гіллясте, чотиригранне, густо скрите листям, голе або з […]...

  25. КАВУН – БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ 5.2. КАВУН Кавун завезено на територію України у XIII ст. Тепер він є основною баштанною культурою. В Україні займає 70% посівної площі баштанних культур у зоні Степу. Кавун – теплолюбна рослина. Насіння його починає проростати за температури 12-15 °С. Оптимальна температура росту – 30-35 °С. За сприятливих умов сходи з’являються на сьомий-десятий день […]...

  26. КВАСОЛЯ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ КВАСОЛЯ Відома з 1280 р. до н. е., коли перша згадка про неї була зроблена в китайських літописах. Вона поширена в усьому світі, до Європи квасоля потрапила з Америки в XVI-XVII ст. Таким чином, за походженням культурна квасоля ділиться на дві групи: американська та азіатська. У квасолі міститься велика […]...

  27. ПЕРИЛА, АБО СУДЗА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.13. ПЕРИЛА, АБО СУДЗА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Перила – стародавня культура. У Китаї, Японії, на Далекому Сході її вирощують дуже давно. Найсприятливіші умови для її вирощування у лісостепових районах країни. За умов високої агротехніки урожайність насіння становить 10-13, а на сортостанціях – 15-17 ц/га. Насіння перили містить від 35 […]...

  28. СОЧЕВИЦЯ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ СОЧЕВИЦЯ Відома як городня культура з бронзового віку. Висока врожайність, збалансований склад білків і мінеральних солей, дешевина зробили її масовим овочем, який завжди був улюбленим на столі простого народу. Страви із сочевиці калорійні, добре засвоюються, тому в давнину використовувалися в харчуванні людей, зайнятих фізичною працею, сочевична юшка була основним […]...

  29. САЛАТ – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ САЛАТ Салат, або салат-латук, з’явився в Середземномор’ї, у III-IV тисячоліттях до н. е. З XVI століття поширився в Європі. Салат був відомий як цінна харчова рослина, використовувався й у лікувальних цілях. Молочний сік салату має снодійний, заспокійливий, болезаспокійливий ефект. Салат містить усі вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, провітамін А, […]...

  30. УЙСУН – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ УЙСУН Це багаторічна рослина, вирощувана як салатна культура, інша назва – спаржевий салат. Батьківщина уйсуна – Китай і Монголія. Він має видовжене листя, що використовується в їжу свіжим, як і в інших різновидів салату. На Сході з уйсуна готують салатну приправу. За поживністю, високим умістом й оптимальним співвідношенням вітамінів […]...

  31. БОБИ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ БОБИ Це однолітня трав’яниста перехреснозапильна рослина, що дає чоловічі та жіночі квітки. Плоди різної довжини – від 4 до 20 см. У їжу використовують зелені плоди з недозрілим насінням, 3 усіх бобових у овочевих бобів найвищий уміст білків, а у них містяться амінокислоти, вітамін С, вітаміни групи В. нікотинова […]...

  32. КРЕС-САЛАТ – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ КРЕС-САЛАТ Це однолітня трав’яниста рослина родини хрестоцвітих, близький родич капусти. Крес-салат відомий був у давнину в Ірані, Азії, Індії та Середземномор’ї. До Європи крес-салат прийшов ра30м із римськими солдатами. Крес-салат використовують свіжим для салатів, приправ, супів, як гарнір. Він містить велику кількість мінеральних солей – калію, магнію, йоду, а […]...

  33. ГІРЧИЦЯ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.3. ГІРЧИЦЯ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. У сільськогосподарському виробництві використовують три види гірчиці: сизу, або сарептську (Brassica juncea Czern.), білу (Sinapis alba L.) і чорну (Brassica nigra L.), які належать до родини Капустяних. Гірчиця сарептська, або сиза походить зі Східної Азії. У Росії поширилась з XVIII ст. на Поволжі й […]...

  34. ЛЮБИСТОК – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ ЛЮБИСТОК Це дуже популярна в Україні пряність, яка швидко поширюється в усіх регіонах з помірним і теплим кліматом. Любисток дотепер зустрічається в дикрослому вигляді на європейській території СНД і на Кавказі. У їжу використовують зелені частини молодих рослин як пряність для салатів, при консервуванні овочів. З коріння любистку […]...

  35. РИЦИНА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.7. РИЦИНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рицина походить з Африки і належить до найстародавніших культур. Світова посівна площа її становить близько 900 тис. га. Із них майже 600 тис. га – в Індії. Великі площі займає вона у Китаї та Аргентині. Багато сіють її в Італії, Угорщині, Румунії, Болгарії. У […]...

  36. РІПАК ЯРИЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.5. РІПАК ЯРИЙ Ріпак ярий (Brassica napus L. oleifera annua Metzg.) – однорічна рослина з родини Капустяних (Brassicaceae). Він менш вибагливий до умов вирощування, ніж озимий. Корінь ріпаку ярого веретеноподібний, проникає у грунт на глибину 80 см, слаборозгалужений, з невеликою кількістю бічних корінців, що розміщуються у верхньому шарі […]...

  37. ПОМІДОРИ – ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ ОКРЕМИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР Сад і город (енциклопедія) ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ ОКРЕМИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ПОМІДОРИ Ранні помідори висівають за 50-60 днів до садіння у відкритий грунт. Найперший урожай можна одержати, якщо висаджувати розсаду в горщиках у фазі цвітіння першого грона. Якщо розсада вирощується на утепленому грунті, її підживлюють 3-4 рази, розсаду, вирощувану в горщиках, підживлюють двічі-тричі. Перший раз підживлювання вносять […]...

  38. КЕНАФ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.4. КЕНАФ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кенаф – високоврожайна луб’яна культура. Сухі стебла його містять до 16-18% цінного волокна, яке відзначається еластичністю, міцністю та високою гігроскопічністю. Волокно кенафу широко використовують для виробництва шпагату, мішковини, мотузок. Насіння кенафу містить до 20% технічної олії, яку застосовують у шкіряній, миловарній та лакофарбовій промисловості. Макуху згодовують тваринам. Високі врожаї […]...

  39. ДИНЯ – БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ 5.3. ДИНЯ Диня (Cucumis melo L.) об’єднує понад 15 видів, з яких вирощують лише два підвиди – середньоазіатський і європейський. В Україні вирощують сорти європейського підвиду. Плоди дині стиснуті, кулясті або витягнуті, жовті, з гладенькою сегментованою або бородавчастою поверхнею. М’якуш білий, жовтий або зеленуватий. Насіння дині яйцеподібне, біле, жовте або зеленувате з округлим […]...

  40. ПІДГОТОВКА ГРУНТУ Сад і город (енциклопедія) ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОКРЕМИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ПІДГОТОВКА ГРУНТУ Огірки найкраще висівати після картоплі, помідорів, цвітної капусти, бобових. Не можна використовувати як попередників кабачки, патисони, баклажани. Після збирання попередньої культури знімають верхній шар грунту на 2-3 см, потім вносять на кожен квадратний метр по 3 кг перегною й торфу або 5-10 кг свіжого […]...

Ви зараз читаєте: М’ЯТА ПЕРЦЕВА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ
«
»