Майбутня і поточна вартість фінансових інструментів
Фінансовий ринок
ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
4 ТЕМА
ОЦІНКА РИЗИКУ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ
4.4. Майбутня і поточна вартість фінансових інструментів
Для прийняття осмислених інвестиційних рішень часто виникає необхідність проведення порівняльного аналізу ефективності різних напрямків вкладення коштів у ті чи інші фінансові інструменти. Такий аналіз пов’язаний із процесом нарощування вартості грошових ресурсів і процесом дисконтування їхньої вартості.
Вартість визначеної суми грошей – це функція від
Нарощування – метод зведення реальної вартості коштів до їхньої вартості в майбутньому періоді, що використовується для оцінки майбутньої вартості інвестицій.
Дисконтування – метод приведення майбутньої вартості коштів до їхньої вартості в поточному періоді (до реальної вартості грошей).
У такий спосіб розрізняють:
Майбутню вартість – надходження, що перебуває за межами
Поточну вартість – зведена до сьогоднішнього моменту величина, що буде отримана чи оплачена у визначений момент у майбутньому.
Розрізняють наступні варіанти майбутніх грошових потоків:
1) одиничний грошовий потік – сума, що виплачується одноразово.
2) ануїтет – рівномірні грошові потоки, що регулярно надходять:
– звичайний ануїтет – рівномірні грошові потоки, що надходять наприкінці періоду;
– серія рівномірних платежів – платежі, що вносяться, виходять через рівні проміжки часу на початку визначеного періоду.
Під час проведення фінансово-економічних розрахунків, пов’язаних з інвестуванням коштів, процеси нарощування і дисконтування вартості можуть здійснюватися як за простим, так і за складним відсотками.
Простим відсотком називається сума, що нараховується за початковою (реальною) вартістю внеску наприкінці одного періоду платежу, що визначається умовами інвестування коштів (місяць, квартал та ін.). Розрахунок суми простого відсотка в процесі нарощування внеску такий:
J = P*n*Z,
Де J – сума відсотка за період інвестування;
Р – початкова сума внеску (інвестицій);
N – тривалість інвестування (кількість періодів);
Z – процентна ставка у відносних величинах.
У цьому випадку майбутня вартість внеску (S) разом з нарахованою сумою відсотка визначається за формулою:
S = P + J=P(\1+n*Z).
Множник (1 + n*Z) називається коефіцієнтом нарощування простих відсотки. Його значення завжди повинно бути більше одиниці.
При розрахунку суми простого відсотка в процесі дисконтування вартості коштів (тобто суми дисконту) використовується така формула:
Де О – сума дисконту (за простими відсотками) за період інвестування в цілому;
S – кінцева сума внеску;
N – тривалість інвестування (кількість періодів);
Z – використовувана дисконтна ставка у відносних величинах.
У цьому випадку реальна вартість грошових ресурсів (Р) з урахуванням розрахованої суми дисконту визначається так:
Множник називається дисконтним множником (коефіцієнтом) простих відсотків, його значення якого завжди менше одиниці.
Складним відсотком називається сума прибутку, що виходить у результаті інвестування за умови, що сума нарахованого відсотка (простого) не виплачується після кожного періоду, а додається до суми основного внеску й у наступному періоді платежу сама також приносить прибуток.
При розрахунку суми внеску в процесі його нарощування за складними відсотками (Sс) використовується формула:
Sс = Р*(1+2)n.
Відповідно сума відсотка (Ус) у цьому випадку складає:
Jc = Sс-Р.
При розрахунку реальної вартості коштів у процесі дисконтування за складними відсотками (Рс) використовується така формула:
Відповідно сума дисконту (Dс) у цьому випадку дорівнює:
Dс=S-Рс,
Множники (1 + Z)n називаються відповідно множником нарощування і множником дисконтування складних відсотків.
Якщо інвестиції дають прибуток, що надходить у вигляді серії декількох однакових по розмірі виплат протягом рівних проміжків часу, така серія виплат називається ануїтетом. Кожна виплата в границях ануїтету може бути знову інвестована для того, щоб на неї нараховувалися складні відсотки. Тому майбутня вартість ануїтету (Sa), що дає протягом п років щорічні виплати прибутку D в умовах, якщо на ці виплати згодом нараховується відсоток Z, складається із сукупності кожної виплати по ануїтету:
Sa = D*(1 +2)n-1 +D*(1 +Z)n-2+…+D*( 1 + 2)0 = D((1 +Z)n-1 +(1 +Z)n-2+…+ (1+Z)0)=D*Ksa
Де Кsa – коефіцієнт майбутньої вартості ануїтету (множник ануїтету),
D – щорічні виплати прибутку,
Z – відсоток.
Виходячи з цього, реальна вартість ануїтету заснована на виплаті n – раз серії рівномірних платежів:
Де Кpa – коефіцієнт реальної вартості ануїтету (дисконтний множник ануїтету).
Прості відсотки застосовуються, зокрема, при короткостроковому інвестуванні, складні – при довгостроковому.
Використовуючи приведені вінце формули можна скласти моделі. що дають можливість оцінювати вартість різних видів цінних паперів і фінансових інструментів.
Теми рефератів:
1. Методи та шляхи мінімізації фінансового ризику.
2. Сутність фінансового ризику та фактори, що впливають на його величину.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...